Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва провів слухання на тему: "Економічні реформи: реальність та очікування українського бізнесу"

Учасники слухань, зокрема, акцентували увагу на проекті Податкового кодексу, прийнятого парламентом у першому читанні. На засіданні зазначалося, що стратегічними цілями реформування податкової політики в умовах посткризового відновлення економіки має стати формування сприятливого фіскального простору для бізнесу, ефективної та децентралізованої податкової системи, здатної забезпечити фіскальні запити державного та місцевих бюджетів. 

Голова Комітету Наталія Королевська, зокрема, наголосила, що "парламентськими комітетами і асоціаціями представників бізнесу внесено більше тисячі поправок до проекту податкового кодексу, внесеного урядом". На думку народного депутата, цей проект необхідно відкликати і створити новий документ, підготовлений експертною групою, до якої також ввійдуть представники бізнесу і галузевих асоціацій.

"Зараз перед нами стоїть вибір: або ми будуватимемо економіку за стандартами 21 століття - нову, інноваційну, креативну і увійдемо до пулу економічно розвинених модернізованих країн, або нам доведеться будувати економіку 20 століття, грунтуючись на підходах 90-х років, і замість того, щоб зробити хоч декілька кроків вперед - залишимося у минулому", - підкреслила Н.Королевська.

Ключовими проблемами української податкової системи, на думку фахівців Національного інституту стратегічних досліджень, є велика кількість податкових платежів, значні часові та фінансові затрати на сплату податків та високе податкове навантаження на фонд оплати праці. Надмірна фіскальна орієнтація податкової політики є одним із факторів охолодження ділової активності в Україні, що здійснює додатковий негативний тиск на динаміку ВВП, промислового виробництва та інвестицій.

Консервація в посткризовий період фіскальної функції податкової політики в статусі пріоритетної, вважають експерти, є одним із гальмівних чинників на шляху швидкого економічного відновлення, через це реформування податкової політики має стати одним із головних пріоритетів економічної політики уряду. Стратегічною метою реформи "має стати перехід від домінування принципу фіскалізму податкової політики, коли вона розглядається виключно як інструмент мобілізації доходів до бюджету, до більш активної реалізації її регулятивного потенціалу в напрямку стимулювання економічного зростання".

На засіданні зазначалося, що в умовах критичного розбалансування сектору публічних фінансів оперативно реалізувати весь комплекс необхідних заходів податкової реформи не видається можливим. Єдино можливим варіантом проведення ефективної податкової реформи в даній ситуації, вважають експерти, є реалізація її в декілька етапів. Зниження фіскального тиску на економіку та децентралізація податкових надходжень повинні відбуватися після подолання дисбалансів сектору публічних фінансів та підвищення фіскальної ефективності податкової системи.

Реалізація стимулюючого потенціалу податкової системи повинна здійснюватися через оптимальне поєднання наступних інструментів: зниження ставки податку на прибуток; запровадження прискореної амортизації; зниження податкового навантаження на фонд оплати праці; надання територіальних податкових пільг; спрощення процедури та прискорення відшкодування ПДВ.

Учасники засідання наголошували, що проект Податкового кодексу містить як вельми прогресивні кроки, так і певні дискусійні норми, які суперечать завданням та пріоритетам податкової політики в умовах посткризового відновлення економіки. В проекті Податкового кодексу робиться спроба компенсувати зниження фіскального навантаження на корпоративний сектор посиленням тиску на доходи фізичних осіб. Це відповідає світовим та європейським тенденціям еволюції податкової системи, коли корпорації розглядаються лише як форми ведення бізнесу, доходи від чого в кінцевому підсумку отримують фізичні особи. Водночас, в ЄС посилення фіскального тиску стосується фізичних осіб з високими доходами, тоді як в запропонованому кодексі він торкнеться більшості громадян безвідносно до рівня їх доходу.

Учасники засідання обговорили також чинні законодавчі акти, щодо яких існують проблеми реалізації або які не виконуються.

Так, під час реалізації вимог Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" виникає низка питань, які потребують врегулювання. Зокрема, необхідно: запровадити практику розгляду на засіданнях відповідних рад стану реалізації державної регуляторної політики та оцінку відповідної роботи місцевих органів виконавчої влади; організувати проведення щорічних перевірок Держкомпідприємництвом та його територіальними органами органів місцевого самоврядування щодо додержання вимог Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"; створити в районних радах спеціалізовані робочі групи з дослідження регуляторного середовища на місцях; зобов´язати погодження проектів регуляторних актів, які розробляються органами місцевого самоврядування із спеціально уповноваженим органом; визначити конкретну відповідальність регуляторних органів за недотримання процедури, визначеної законодавством, при прийнятті ними регуляторних актів встановити, що регуляторний акт не може бути прийнятий, якщо він не пройшов процедуру публічного обговорення тощо.

Виступаючі наголошували й на тому, що необхідно прийняти Закон "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності". Для кожного документа потрібно розробити відповідний порядок видачі, у якому зазначається: дозвільний орган, який видає цей документ, розмір плати або безоплатність, строк його видачі, строк дії дозволу, вичерпний перелік підстав для відмови у його видачі.

Серед основних напрямів реформування дозвільної системи, на думку учасників слухань, має стати: максимальне скорочення кількості документів дозвільного характеру; перехід від дозвільного характеру започаткування господарської діяльності на декларативний, за виключенням видів діяльності, провадження яких має вплив на навколишнє середовище, життя людини тощо; оптимізація процедури отримання дозвільних документів, зокрема, шляхом: зменшення переліку документів, що подаються на отримання дозволів (подання лише тих документів, що підтверджують спроможність суб´єкта господарювання для здійснення господарської діяльності); усунення численних дублювань під час подання та розгляду (погодження) документів на кожному етапі дозвільної процедури; максимальне делегування повноважень з видачі документів дозвільного характеру з центрального, обласного рівня на місцевий (районний); посилення відповідальності посадових осіб дозвільних органів за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру.

На засіданні йшлося й про необхідність внесення змін до Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо скорочення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, та повернення державної політики до побудови єдиної системи ліцензування (з чіткими процедурами оскарження, відмови від видачі ліцензії та її анулювання). В Податковому кодексі, зазначали учасники слухань, слід передбачити зменшення ставки податку на додану вартість, скорочення переліку пільг зі сплати податку та запровадження мораторію на надання нових, запровадження тимчасової реєстрації платників податків, діяльність яких не має постійного характеру, запровадження спеціальної системи звітності новостворених підприємств протягом першого року їх діяльності для запобігання використанню цих підприємств для ухилення від сплати ПДВ і приховування прибутку тощо.

Закриваючи засідання, голова Комітету Н.Королевська наголосила, що висловлені зауваження і пропозиції будуть узагальнені та використані в подальшій законотворчій роботі.