18 жовтня 2004, 20:08
МАТЕРІАЛИ
з прес-конференції Голови Верховної Ради України
ЛИТВИНА В.М.
засобам масової інформації
18 жовтня 2004 року
ПРЕС-СЕКРЕТАР. Доброго дня, шановні колеги.
Ми розпочинаємо прес-конференцію, чергову прес-конференцію Голови Верховної Ради Володимира Михайловича Литвина.
ЛИТВИН В.М. Шановні колеги, можливо, таким чином організуємо нашу роботу, у формі діалогу, щоб він не перетворився у монолог. А по ходу я буду намагатися сказати те, що хотів би сказати. Якщо немає заперечень. Бо можна було б спочатку сказати про формальні показники, які свідчать про результати роботи парламенту, якщо це потрібно. Тим більше, що зараз є різні точки зору, різні оцінки щодо стану парламентаризму в Україні.
Можу сказати, як ми працювали в аналогічний період 2003 року, і як працює парламент сьогодні. На цій сесії, на шостій сесії, відбулося 18 пленарних засідань, розглянуто 139 питань, прийнято 24 закони, розглянуто 7 законів з пропозиціями Президента України і більшість з них прийнято у новій редакції - з врахуванням частково або повністю пропозицій Президента України, прийнято 81 постанову, відбулося два засідання з Днем Уряду України, направлено 518 депутатських запитів, дано 44 окремих доручень, обрано 55 і звільнено 24 судді.
А тепер за аналогічний період 2003 року: відбулося також 18 пленарних засідань, розглянуто 109 питань, прийнято 21 закон і 29 постанов, відбувся один День Уряду, з розглядом двох питань, направлено 184 депутатських запитів і дано 26 окремих доручень. Тобто якщо співставити кількісні показники, то можна дійти висновку, що Верховна Рада працює під час президентської кампанії більш ефективно.
ПРЕС-СЕКРЕТАР. Будь ласка, запитання.
ПОГОРЄЛОВА І: Володимире Михайловичу, розкажіть, будь ласка, яка історія конституційної реформи в парламенті. Тобто процедурно, чи хтось ставить вже питання про розгляд, тому що ми знаємо про ініціативи Гавриша-Мороза і про те, що є проект з Конституційного Суду. Якщо не розглядається цей проект, то, якщо можна, можливо є якісь пояснення тому, чи через те, що Президент зупинив цей процес, бо більш нібито була ще на тому тижні дуже активно "за" це.
І друге питання. Скажіть, будь ласка, оці відомі законопроекти про гарантії для Президента, про зміни до Закону про вибори і новий варіант, здається, виборчого закону для депутатів. Чи є якісь перспективи розгляду цих питань на цьому тижні? Дякую.
ЛИТВИН В.М. Дякую. Перспективи завжди є. Головне полягає в іншому- як реалізувати ці перспективи.
Щодо конституційної реформи. Так, ми отримали висновок Конституційного Суду. Цей документ направлений народним депутатам для ознайомлення, а також переданий до Тимчасової спеціальної комісії, співголовами якої є Степан Гавриш і Олександр Мороз, для того, щоб вони напрацювали відповідні пропозиції від комісії і передали їх на розгляд Верховній Раді України. Окрім того, внесено десь майже півдесятка проектів постанов, в яких викладені пропозиції щодо порядку розгляду проекту Закону про внесення змін до Конституції України. Деякі з них істотно відрізняються один від одного. Скажімо, якщо брати законопроект, який вніс Сергій Шевчук, це фракція Народно-демократичної партії, промисловців і підприємців, і проект постанови, який внесено Олександром Морозом і Степаном Гавришем, то у них відмінності як щодо процедури розгляду, так і щодо порядку організації голосування з приводу цього проекту.
Справа у тому, шановні колеги, що сьогодні розхитано ситуацію у суспільстві і парламенті і роз'єднано, хочу особливо підкреслити це слово, роз'єднано владну систему, роз'єднано владу, що ускладнює розгляд і прийняття як закону відповідного проекту. Хоча він потрібний, всі це розуміють і всі про це говорять, правда, стверджуючи, що для того, щоб його розглядати, треба інші політичні умови.
Ви порушили питання щодо нового Закону про порядок обрання Верховної Ради України, обрання народних депутатів. Якщо розглядати цей закон у пакеті із конституційною реформою, то цей проект руйнує ті домовленості, які були раніше. Хоча, на мій погляд, він є привабливим. Маю на увазі проект закону про вибори народних депутатів.
Думаю, що треба йти таким чином, і сьогодні на Погоджувальній раді це було запропоновано: провести засідання Тимчасової спеціальної комісії з тим, щоб вони опрацювали всі пропозиції. Після того провести засідання Погоджувальної ради за участю керівників депутатських груп і фракцій, членів Тимчасової спеціальної комісії, а також представників відповідних комітетів, які мають безпосереднє відношення до цього законопроекту, і визначитись щодо дальшої долі політичної, якщо хочете, конституційної реформи. В усякому випадку, якщо ми не дійдемо згоди зараз, очевидно, більш прийнятними можуть бути можливості для компромісу між першим і другим туром. Якщо і тоді не буде знайдено порозуміння в кількості 300 голосів, то варто було б вийти на політичну угоду між депутатськими групами і фракціями про проведення політичної реформи, про прийняття узгодженого рішення після завершення президентської кампанії. Видається, що варто було б діяти у такій послідовності, тобто спочатку засідання Тимчасової спеціальної комісії, напрацювання відповідних рішень, у тому числі пропозицій щодо порядку і процедури розгляду законопроекту, потім проведення засідання Погоджувальної ради у форматі такому, про який я сказав, можливо, і ширшому.
Якщо не вийдемо на прийнятну пропозицію, тоді визначатися після першого туру. Якщо ні, тоді підписувати політичну угоду про необхідність проведення політичної реформи після завершення президентської кампанії.
Щодо проекту закону про гарантії Президенту України. Ви знаєте позицію Президента, яку він висловив, що йому жодні гарантії не потрібні. У зв'язку з цим автори проекту фактично запропонували зняти проект цього закону з розгляду, хоча я пропонував його розглянути і прийняти відповідні рішення.
Щодо змін до Закону про вибори Президента України, то під час засідання Тимчасової спеціальної комісії обговорювалися пропозиції у формі відповідних законопроектів, а їх було, якщо я не помиляюся, сім - з різних мотивів, у тому числі, в частині надання права спостерігачів представникам національних неурядових організацій. Як представники, скажімо, від більшості, так і представники від опозиції, зійшлися одностайно, одноголосно на тому, що сьогодні не потрібно вносити зміни до законодавства про вибори Президента з тим, щоб Верховна Рада мимоволі не стала каталізатором дезорганізації виборчого процесу. Тому що, по-перше, часу обмаль; а по-друге, необхідність деяких змін відпала, оскільки виборчий процес уже пройшов певні етапи, і, нарешті, невідомо, як буде реалізовуватися та ініціатива, яка знайде підтримку в сесійній залі. Маю на увазі позицію Президента України, який має останнє слово щодо законів, які приймає Верховна Рада.
Після того, коли відбулося засідання Тимчасової спеціальної комісії, з'явився ще один проект, ви його знаєте. Це проект, в якому йдеться про те, щоб у другому турі переможцем було визнано того, хто набере 50 плюс один голос від кількості виборців, що візьмуть участь у голосуванні. В діючому проекті, як ви знаєте, йдеться про відносну більшість.
Це питання сьогодні обговорювалося на Погоджувальній раді. Необхідність включення цього закону до порядку денного і прийняття відповідного рішення підтримали тільки дві депутатських фракції.
Щодо нового Закону про вибори народних депутатів України, то я вже виклав вам свою точку зору. Це фактично той закон, який пропонувався раніше, але не був підтриманий у сесійній залі. Тоді зійшлися на тому, що треба приймати пропорційну систему у випробуваному для нас варіанті. Це був компроміс, для того щоб ряд фракцій підтримали ідею внесення змін до Конституції України.
Внесення цього закону симптоматичне і свідчить про те, що дехто втратив віру в реальність здійснення політичної реформи. Хоча, я хотів би ще раз підкреслити, вона потрібна.
СОРОКА В. Володимире Михайловичу, ви сьогодні зранку заявили про те, що Верховна Рада готує звернення до народу в зв'язку з наближенням виборів. Чи можете ви розкрити суть цього звернення, що там буде: чи це буде якась пересторога, чи заклик, чи пропозиції. Дякую.
ЛИТВИН В.М. Дякую за запитання.
Ми виходили з того, шановні колеги, що нам потрібно приймати звернення, яке б йшло від позитиву, а не від негативу. Виходили з того, що ми спроможні провести вибори так, як це належить цивілізованій країні і суверенній державі. Це просто традиційне звернення, але позиція Верховної Ради повинна бути зафіксована, як на моє переконання, у такому.
Перше. Підкреслити важливість виборів. Це четверті вибори, але вони мають особливе звучання з врахуванням усіх обставин, про які ви добре знаєте.
Друге. Що всі ми хочемо добра країні, хоча бачимо інколи це по-різному.
Третє. Що від волі саме виборців, від волі людей залежить демократизм виборів. А відтак, має бути заклик Верховної Ради до виборців - прийти на вибори і зробити свій вибір усвідомлено й вільно.
Наступний момент. Це звернення до ЦВК, до кандидатів у Президенти, до органів влади, до правоохоронних відомств з позицією Верховної Ради, яка полягає у тому, що потрібно зробити все, щоб організація виборів і хід голосування були відкритими і прозорими, щоб було забезпечено неухильне дотримання закону.
І, нарешті, звернення до іноземних спостерігачів. Їх багато в Україні, це є свідченням того, що Україна інтегрована у світове співтовариство. Якби вона була ізольована, не було б потреби направляти сюди спостерігачів. У зверненні до них йдеться про сподівання Верховної Ради, що вони будуть об'єктивні у своїх оцінках і судженнях щодо перебігу передвиборної кампанії і, власне, самого процесу голосування. Особливий акцент робиться на зверненні до народу, що саме український народ має вирішити, хто буде Президентом України. Формула проста: Президентом України повинен стати той, кого обере український народ.
Такий зміст. А йти від негативу, говорити про застереження щодо якихось інших варіантів, я думаю, не потрібно. Нам не потрібно самих себе лякати, не потрібно самих себе збурювати і збурювати атмосферу у суспільстві.
ЗАПИТАННЯ. Чи допрацює парламент до виборів, чи не заблокують його роботу? І друге питання. Як ви оцінюєте, як ви прокоментуєте оцей парад 28 жовтня із запрошенням Володимира Путіна…
ЛИТВИН В.М. Відносно ситуації у сесійній залі. Я свідомий того, що обстановка буде непроста із зрозумілих причин, із зрозумілих сценаріїв. Учора було повідомлення про це і сигнали ми всі отримали. Але, шановні колеги, буде так, як вирішить Верховна Рада, як мінімум 226 народних депутатів.
Думаю, що сьогодні мають бути всі зацікавлені, щоб Верховна Рада працювала. Часто-густо стверджують, що Верховна Рада перетворилась на політичну трибуну, з якої звучать заклики про підтримку одного кандидата і звинувачення іншого. І звинувачують головуючого у тому, що він не припиняє виступи.
Що на це можна відповісти. Депутат, коли виступає, говорить про закон, а потім скрізь призму свого бачення передвиборчої кампанії коментує ті чи інші положення закону. І наперед знати, про що буде говорити депутат, а потім переривати депутата - це означає збурити атмосферу у сесійній залі. Це означає, що накинути пов'язку на народного депутата. Думаю, ніхто цього зробити не в змозі.
Я вам інше можу сказати, шановні колеги. Кажуть, що депутати виступають одні, а не мають можливості виступити інші. Підрахували. Але давайте подивимось на статистику виступів від депутатських груп і фракцій по середах, у п'ятницю від народних депутатів, а також у "різному". "Наша Україна" скористалася цим правом 21 раз, "Регіони України" - п'ять, фракція Комуністичної партії - 24 рази, Соціал-демократична партія (об'єднана) - п'ять разів, "Трудова Україна" - п'ять, соціалісти - вісім, Народна аграрна - п'ять, блок Тимошенко - 12, "Союз" - три, "Центр" - два, НДП і Промисловців і підприємців - два, "Єдина Україна" - два, Демократичні ініціативи - два, позафракційні – два рази. Хто не дає можливості виступати, обстоювати свою точку зору, підтримувати аргументовано того чи іншого кандидата? Не треба просто лінуватися. Треба працювати і не займатися пошуком винних.
Відносно параду. Шановні колеги, у нас коли говорять про 28, про визволення України, часто плутають і кажуть про визволення Києва. Так Київ був визволений шостого листопада. Раніше святкували восьмого жовтня день визволення України, але не враховували ще одну область, яка була визволена 28 жовтня. Тобто не враховують визволення цієї території України. Пам'ятаю, академічні установи зверталися, це був 1994 рік, до Президента, що відзначати день визволення України потрібно 28 жовтня. Не потрібно нагнітати пристрастей із цього приводу.
Що стосується приїзду Президента Російської Федерації. Думаю, це також добре. Тому що перемога кувалася спільно. І закономірно, що Президент Російської Федерації буде безпосередньо брати участь у святкуванні цієї визначної події не лише для України.
А відносно можливих чи неможливих заяв. Гадаю, що ви прекрасно розумієте, що державний діяч такого рангу не потребує підказок, що йому говорити чи не говорити. Єдина незручність може бути в тому, що це не вихідний день, не неділя, але ж 31-го не можна було проводити парад, оскільки це - день голосування, ми всі дружно маємо йти на виборчі дільниці.
ЛЕВИЦЬКА Г. Левицька, "За вільну Україну".
Шановний пане Голово, два запитання. Перше пов'язано з тим, що свого часу ви говорили про третю силу, яка може впливати чи спливає на перебіг президентської виборчої кампанії. Уточніть, будь ласка, за два тижні, на вашу думку, ця третя сила задіяна у перебігу виборчої президентської кампанії в Україні?
І друге запитання стосується запитання, що задавала попередня моя колега: приїжджає Путін 26 жовтня і буде, як вчора сказали на "ICTV" "общаться с народом". Скажіть, будь ласка, оце "общение" з народом за три дні до виборчої кампанії - це хіба не вплив на виборчу кампанію з боку Президента Російської Федерації? І якщо кувалася перемога, шановний пане Голово, то вона кувалася і з білорусами. А чому Лукашенка, на вашу думку, не запросили? Він також повинен був приїхати сюди і спільно стояти на трибуні і приймати парад. А, може, ще когось треба було б запросити? Чому тільки Путін? Чи це є уособленням всього вже ЄЕПівського простору? Дякую за відповідь.
ЛИТВИН В.М. Дякую. Розумію вашу емоційність у цьому плані, але я не хотів би, щоб ви, ставлячи питання, розглядали вже апріорі у моїй особі якогось ворога. Почну з відповіді на друге запитання. Верховна Рада і Голова Верховної Ради не запрошують на це свято. Це - прерогатива глави держави, і він запрошує глав держав. Кого запросив Президент України, це справа Президента України, він на те уповноважений українським народом.
Що стосується візиту, коли він відбудеться, 26 числа, спілкування? Думаю, чим більше спілкування, тим краще. Заради Бога, давайте наперед не будемо виставляти якісь оцінки. Можливо, краще було б сказати, щоб була можливість ширшого спілкування із журналістами.
Відносно третьої сили і вплив третьої сили, я ще при пам'яті, і ніде не говорив про третю силу. Сьогодні говорять про третю силу, яка може звести крайнощі між політичними силами, які сьогодні поляризуються, між основними кандидатами. А що стосується третьої сили, яка може впливати чи зірвати вибори, просто говорив про проблеми і про тенденції у відповідній заяві. Переконаний, що заява була правильно зроблена, вона зіграла свою роль, до певної міри примусила політиків говорити про свою відповідальність за те, щоб вибори відбулися демократично, відкрито і чесно.
Казав, що це була проба суспільства на реакцію, як суспільство відреагує на цей подразник.
Можливо, дещо загострено було поставлено питання, але я ще раз наголошую, що все було зроблено правильно. Ви ж подивіться, як у нас розвиваються події: подія - симетрична відповідь, подія - симетрична відповідь. Треба усім зупинитися і діяти адекватно для того, щоб держава збереглася. Виборами життя не закінчується.
ГІТЛЯНСЬКА О. В мене продовження.
Скажіть, будь ласка, наскільки, на вашу думку, є реальним зрив виборів і кому це вигідно.
І, по-друге, на минулому тижні в сільських вістях ви говорили про стеження за вами СБУ. Потім СБУ відповіло, що начебто це ваша реакція на підприємство, яке створено при Верховній Раді. Потім була заява Верховної Ради, яка спростувала.
Ви можете прокоментувати цю ситуацію, з чим це пов'язано.
ЛИТВИН В.М. Відносно першого запитання, шановні колеги, хотів би одразу сказати таке: вважаю, що у нас є всі підстави достеменно стверджувати, що вибори відбудуться. І вибори відбудуться 31 жовтня. Якщо ж у першому турі, а це швидше за все, так, не буде встановлено переможця, то відбудеться і другий тур виборів.
Відповідно до нашого закону про вибори Президента України, треба, щоб відбулися якісь виняткові події, щоб визнати вибори такими, що не відбулися. Це більшою мірою політичні розмови, політичні прогнози, відірвані від законодавчої бази. Думаю, що все у нас буде нормально. Хоча окремі ексцеси будуть, а це буде свідченням того, що ми йдемо демократичним шляхом.
Відносно другого питання. Скажу відверто, шановні колеги, що я не дуже хотів зараз педалювати це питання з огляду на одну обставину. Наше суспільство нагадує мені сьогодні натягнуту струну. Достатньо доторкнутися, і ця струна обірветься. Або натягнуту стропу. Достатньо стропорізом доторкнутися – відразу все буде розірвано.
Тому не хочу довкола себе створювати сьогодні проблеми, мовляв, все повинно крутитися довкола мене. Відбудуться вибори - і все можна буде сказати. Залишаючись при своїй думці, зазначу, що у нас складається цікава ситуація: можна бути великим, найбільшим злодієм - і ти будеш шановною людиною. Якщо ж людина заявляє про свою позицію, не опозицію, а про свою позицію, відразу ж на неї накинуть все, що тільки накидається.
Переконаний, що ви зі мною погодитеся: у мене були вагомі підстави для тих тверджень, які я виклав.
Друге. Якщо ж судити з матеріалів, які були оприлюднені на всю країну, хочу підкреслити вам, журналістам, оприлюднені як одна з найголовніших подій, причому фактично дослівно були оприлюднені чи не в усіх ЗМІ, і ви знаєте, чому було оприлюднено, за яким "темником" було це оприлюднено, тим самим зроблено визивну спробу прикрити, затушувати ці протиправні щодо мене дії туманними, але багатозначними натяками на те, що Литвин начебто причетний до темних комерційних оборудок. Це відволікаючий маневр, який засвідчив про те, що я правильно ставив питання, і це вияв стилю, який намагаються нав'язати сьогодні у суспільстві, сумнівного стилю.
Хочу ще раз, шановні, сказати у присутності всіх вас, що я не мав і не маю жодного відношення до структур, з якими там безпардонно намагаються пов'язати моє ім'я. До речі, це заднім числом визнано самою Службою безпеки. Але скромно пройшло воно одною строчкою, і не пройшло на тих каналах, які так активно мусували попередню тезу.
Водночас вважаю за необхідне підкреслити одну обставину. В офіційно надісланій до парламенту стенограмі прес-конференції, яка відбулася в СБУ, немає навіть згадки поцитоване у засобах масової інформації, як слова заступника голови цієї служби, твердження про начебто прослідкований зв'язок між заявами Голови Верховної Ради про стеження і розробку його з початою перевіркою підприємства. Немає. Візьміть стенограму, подивіться, вона висить на сайті, офіційно у мене є за підписом заступника Голови СБУ, там такого твердження немає. У мене виникає закономірне питання: "Кому ж тоді і за яким правом дозволено таке корегування?"
Що стосується спроби нав'язати причетність до діяльності комерційної структури, то там все розходиться із реальністю, яка відбувається. Я попросив регламентний комітет, попросив Рахункову палату провести відповідну перевірку і дати об'єктивне заключення з цього приводу. Залишається лише сподіватися, що коли так одностайно поінформували громадськість на основі попередньої відповідної інформації, то з такою ж одностайністю поставляться до позиції іншої сторони. Розумію, то тут треба сказати слова Лесі Українки: "Без надії сподіваюсь".
ГАЗЕТА “ДЕНЬ”: Як відомо, громадська компанія "Пора", яка підтримує Віктора Ющенка, готує проведення широкомасштабного мітингу під стінами Центрвиборчкому 1 листопада...
У підтримку Януковича Валерій Пустовойтенко зробив заяву, в якій йдеться про можливість перетворення мітингу на акцію громадянської непокори... Як це може вплинути на роботу Центральної виборчої комісії і як ви взагалі оцінюєте діяльність таких напівекстремістських організацій?
ЛИТВИН В.М. Як ви сказали, напівекстремістських? Я не суддя і не прокурор, я не можу давати оцінок організаціям, які діють в Україні. Хочу лише сказати таке: давайте, шановні колеги, виходити із того, що у нас з великої хмари буде малий дощ. Головне, щоб ми самі не накаркали чогось поганого.
Треба виходити з того, що суспільство у своєму розвитку, у розвитку розуміння свого місця і ролі, у розвитку свідомості пішло набагато далі, ніж це ми зараз хочемо розуміти і бачити. Українська політика розійшлася не лише з інтелектом, розійшлася з мораллю, розминулися просто. Але у людей усе це – і мораль, і інтелект - присутнє. Тому сподіваюся і твердо вірю у те, що у нас все відбудеться цивілізовано. Все інше нагадує войовничі викрики, якими перед сутичкою головною, яка відбудеться саме 31, хочуть налякати один одного.
Навпаки, треба говорити, що у нас буде все так, як це має бути у цивілізованих людей. Тому що на будь-яку панічну заяву іде відповідна реакція, на цю відповідну реакцію знову іде чергова заява. Політикам радше треба виступати із позицій консолідації і об'єднання. Ми ж приречені жити у країні і особливо після завершення виборів і треба консолідуватися. Іншого народу, ніж є, не буде. Не можна замінити народ для політиків.
БІЛЯН. "Економічні відомості", Білян.
Володимире Михайловичу, як ви розглядаєте сьогодні перспективи прийняття у середу все-таки Державного бюджету у першому читанні у зв'язку з тим, що все-таки фракції проурядової коаліції протягом останніх двох пленарних тиждень не брали участі у голосуванні?
І друге. Фракція вашої партії пропонувала, Народної аграрної партії пропонувала збільшити фінансування аграрного сектору приблизно на мільярд двісті мільйонів гривень. Як ви зараз оцінюєте, вдасться добитися цього збільшення фінансування села чи не вдасться?
І якщо можна, третє. Зараз інтенсивно ростуть ціни на продовольчому ринку, інфляція наростає. У зв'язку з тим чи не планує Верховна Рада заслухати інформацію Кабінету Міністрів по ситуації на продовольчому ринку? Дякую.
ЛИТВИН В.М. Шановний колего, почну з третього запитання, якщо ви не заперечуєте. Якщо хочемо, щоб виникла паніка на продовольчому ринку, ми повинні якомога частіше слухати це питання. Коли відбувалася з цього приводу нарада в Уряді, я перед цим мав зустрічі із людьми, які мали брати участь у цій нараді, і сказав їм: заради Бога, давайте менше слухати, а більше працювати. Так і в даному разі я категоричний противник того, щоб Верховна Рада розглядала цю проблему. Ви пам'ятаєте, ми уже розглядали деякі питання, і після того бачили ціновий сплеск у недалекому минулому, у тому числі це було пов'язано із цінами на хліб.
Що стосується Народної аграрної партії і її пропозицій щодо бюджету. Шановні колеги, справа в тім, що ті пропозиції, які були висловлені, знайшли свої відображення у Бюджетній резолюції - 10 відсотків від видаткової частини. Вони знайшли своє відображення у домовленостях між Кабінетом Міністрів і власне фракції. Тому виходжу з того, коли є два таких документи, то просто потрібно забезпечувати їх виконання. Але почалася з боку певних людей якась істерія, вони почали стверджувати, що це Литвин собі хоче вибити кошти. І, врешті-решт, до того договорилися, що їх зупинив той керівник, у якого проводилася нарада, словами, що це не для нього потрібно. Згоден у тій частині, що потрібен прозорий контроль за розподілом цих коштів і за реалізацією цих коштів, щоб їх отримали ті, хто безпосередньо працює на землі. І це потрібно нам зробити, щоб ми забезпечили прорив і в соціальному, і в економічному плані в сільськогосподарській сфері.
Що стосується власне бюджету. Сьогодні це питання обговорювалося, були у мене переговори з цього приводу із Кабінетом Міністрів, з бюджетним комітетом. Є декілька варіантів. Вам про них, напевне, уже говорили: перший варіант - це перенести розгляд бюджету. Мотиви насамперед політичні. Але для цього нам потрібно не просто рішення проголосувати в сесійній залі. Потрібно прийняти зміни до Бюджетного кодексу, направити цей закон до Президента України. Коли він його підпише - вступає в дію.
Другий варіант, щоб Уряд відкликав законопроект для того, щоб далі працювати разом із відповідними фракціями і групами, з відповідними комітетами і потім внести на перше читання. Підстав для цього в уряді немає, бо уряд вніс проект закону, якщо я не помиляюсь, 13 чи 14 вересня, місяць він лежить у парламенті, парламент повинен висловити свою позицію з цього приводу.
Ще один аргумент на користь мого твердження: ми розглядали питання про представлення бюджету, і Верховна Рада не прийняла рішення про відхилення проекту бюджету. Якщо Верховна Рада не приймає такого рішення, то це уже, умовно кажучи, - власність Верховної Ради до першого читання, до прийняття відповідного рішення.
Третій варіант - це розглядати цей документ відповідно до процедури, розглядати всі 1600 поправок, голосувати за цими поправками і приймати відповідне рішення. Якщо Верховна Рада не прийме жодного рішення, значить, треба, щоб відповідний комітет його допрацьовував і домовитись, коли вносити на повторне перше читання. Але знову ж таки, це рішення буде суперечити Бюджетному кодексу.
І, нарешті, четверта пропозиція, яка, на мій погляд, є компромісною, і вона повинна влаштовувати всіх. Це прийняти проект постанови, в якому схвалити висновки, а ми голосуємо в першому читанні лише за висновки бюджетного комітету, тобто за висновки Верховної Ради. Схвалити всі ці пропозиції народних депутатів, прийняти у першому читанні документ і направити Уряду проект бюджету для опрацювання і внесення на друге читання. Уряд може врахувати частину поправок, може не врахувати жодної поправки і внести, скажімо, документ у первісному вигляді, наполягаючи на його розгляді Верховною Радою у другому читанні.
Як буде усе це реалізовано - побачимо, але сьогодні четвертий варіант не знайшов жодного заперечення, хочу наголосити: жодного. Домовилися, що бюджетний комітет повинен провести засідання і прийняти відповідне рішення.
Якщо бюджетний комітет не прийме відповідне рішення, будемо розглядати законопроект відповідно до Бюджетного кодексу, якщо Верховна Рада не прийме інших рішень.
Нам потрібно сьогодні продемонструвати стабільність в Україні, показати, що вибори - це момент дуже важливий у демократичному розвитку країни, але життя продовжується, і насамперед, продовжується розв'язання економічних завдань.
ПРЕС-СЕКРЕТАР. Насправді, Володимир Михайлович, шановні колеги, час вичерпано. Пані Погорєлова була першою і хоче бути останньою.
ПОГОРЄЛОВА І. Володимир Михайлович, чи зустрічаєтеся ви останнім часом з Президентом та Прем'єр-міністром? Тому що була ваша ініціатива, щоб кандидати з Кучмою зустрілися, там більшість до Януковича зверталася. Про це нічого не чути. Чи є контакти, і взагалі, чи обговорюєте всі ці глобальні проблеми? Дякую.
ЛИТВИН В.М. З Прем'єр-міністром України зустрічаюсь. З Президентом України з сьомого вересня у мене зустрічі не було. 7 вересня, ви знаєте, відбулося відкриття цієї сесії Верховної Ради України.
Щодо тих пропозицій, які прозвучали в заяві, чи знайшли вони відгук. Я одночасно із заявою направив листа Президенту України, аргументував необхідність саме такого кроку. Оскільки реакції не було, очевидно, Президент не вважає за потрібне провести таку зустріч. Та вже, в принципі, й часу залишилося обмаль. Я маю на увазі, до першого туру президентських виборів.
ЛИТВИН В.М. Всім вам дякую!