30 червня 2010, 17:05
У СЕРЕДУ, 30 ЧЕРВНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 29 червня.
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Проект Містобудівного кодексу України доповів народний депутат Юрій Сербін. Він зазначив, що у заново написаному проекті за участю народних депутатів і профільного міністерства є перспектива розвитку містобудівної діяльності. "Ми створюємо самоврядні організації. Пропонуємо поступово передати функції з сертифікації, ліцензування, надання дозволів від чиновницького апарату самоврядним організаціям", - сказав він.
Ю.Сербін також звернув увагу на те, що у проекті враховані недоліки попередніх проектів і чинного законодавства у сфері містобудування.
Доповідач коротко охарактеризував основні нововведення проекту та зробив наголос на створенні генеральних планів міст, сіл та селищ.
Ю.Сербін звернув увагу на зауваження Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради, які, зокрема, стосувалися й назви проекту. він повідомив, що Комітет не погодився з ними. За його словами, 19 з 23 зауважень члени Комітету вважають не суттєвими.
Доповідач наголосив на тому, що цей проект "піде на користь містобудівній діяльності, спростить законодавчу процедуру отримання дозволів на початок будівництва без їх порушення, дозволить іноземним інвесторам спокійно вкладати кошти в будівництво в Україні і дасть можливість вийти на рівень будівництва житла дорадянських часів".
Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Ігор Лисов доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти проект за основу.
І.Лисов також зазначив: "Документ, який сьогодні розглядається Верховною Радою в першому читанні, має дуже велике значення взагалі для розвитку міського господарства та комплексної забудови як міст, так і великих територій". За його словами, сьогодні в забудовах міста відстає інженерно-транспортна інфраструктура, що спостерігається на прикладі транспортних колапсів в центральній частині Києва та інших міст. Відстає соціальна інфраструктура, і тому, за словами доповідача, з кожним роком все більший дефіцит місць в школах і дитячих закладах.
І.Лисов зазначив: Комітет приділяє велику увагу впорядкуванню нормативної бази, прагне зробити єдиний документ щодо забудови і контролю розвитку територій.
Під час обговорення народні депутати наголошували на надзвичайній важливості проекту. "Територія, на якій мешкає людина, повинна бути зручною для неї, повинна задовольняти її основні потреби в тому, щоб ближче було до школи, до дитсадка, до магазину. Разом з тим людина повинна мати зони відпочинку, зелені зони", - зазначали промовці. Народні депутати також наголошували: якщо не буде впорядкована система створення генеральних планів, контроль за їх реалізацією, люди будуть жити в таких незручних містах як, наприклад, Київ, коли з лівого берега на правий потрібно перевозити сотні тисяч людей. За їхніми словами, на лівому березі міста 300 гектарів території, які за генеральним планом були відведені під промислову забудову, випадково забудували житлом під час високої кон'юнктури на житлову забудову.
Парламентарії звертали увагу на те, що у проекті Містобудівного кодексу об'єднано кілька великих законів, які стосуються землевпорядних проблем, проблем технічної підготовки забудови тощо.
Народні депутати пропонували під час підготовки до другого читання врахувати норму щодо зонування забудови міста і передбачити недоторканість п'яти видів земель, зокрема, спеціальних історичних зон, зелених та рекреаційних зон.
Народні депутати також зазначали, що в цілому проект кодексу визначає принципи містобудівної політики, встановлює склад регіональних та місцевих правил забудови, порядок розміщення об'єктів будівництва та надання вихідних даних на проектування об'єктів, положення стосовно проведення громадського обговорення, врегульовує питання особливості ліцензування у будівельній діяльності.
Верховна Рада прийняла проект Містобудівного кодексу за основу 383 голосами.
Народні депутати розглянули і відхилили проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за невиконання законних вимог працівників міліції).
Проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо удосконалення статусу потерпілого) доповів голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Мойсик. Він зазначив, що цим проектом пропонується надати потерпілому таке саме право на захисника, яке мають підозрюваний, підсудний, засуджений. Зокрема, передбачається, що представник потерпілого, захисник, має право так само висловлювати думку з приводу обрання запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою.
Народні депутати підтримали законопроект. Водночас, вони звернули увагу на те, що чинному Кримінально-процесуальному кодексу 28 грудня цього року виповниться 50 років. Він має безліч доповнень і змін. Промовці у цьому зв'язку пропонували створити робочу групу з опрацювання нової редакції Кримінально-процесуального кодексу, а не вносити щоразу якісь точкові зміни в ту чи іншу його диспозицію.
За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу.
Проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо уточнення підслідності) доповів народний депутат Анатолій Гриценко. За його словами, законопроект спрямований на те, щоб привести у порядок процедуру розслідування злочинів, особливо посадових злочинів і злочинів, пов'язаних із хабарництвом. Запропонованими змінами до Кримінально-процесуального кодексу, зокрема, передбачається під час розслідування будь-якого злочину, який має ознаки посадового злочину, надати право розслідування такого злочину і Службі безпеки України. Крім того, автор пропонує прирівняти відповідальність високих чиновників місцевого самоврядування, які скоїли службовий злочин, пов'язаний з хабарництвом, до відповідного рівня державних службовців.
Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Мойсик доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти проект закону у першому читанні.
Парламентарії підтримали рішення Комітету і 254 голосами прийняли законопроект за основу.
Проект закону про енергетичний аудит доповів член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Сергій Пашинський. Він аргументував прийняття законопроекту необхідністю врегулювати проблему енергетичного аудиту. За його словами, прийнятий в 1994 році Закон "Про енергозбереження" має декларативні наміри, хоча останнім часом було прийнято багато законів, які створюють нормальне інвестиційне та правове поле для впровадження енергозберігаючих технологій. Закон "Про енергозбереження" передбачає наявність Закону "Про енергетичний аудит". Цим проектом пропонується дві категорії енергетичного аудиту: перша - будь-який господарюючий суб'єкт сам замовляє собі енергетичний аудит; друга категорія передбачає обов'язковий енергетичний аудит там, де залучені бюджетні кошти і виконуються державні програми.
С.Пашинський зазначив, що прийняття цього законопроекту дасть можливість заповнити ще одну прогалину в законодавчому полі і зробити економіку енергонезалежною, енергоекономною та енергоефективною.
За результатами голосування законопроект був направлений на доопрацювання.
Верховна Рада відхилила законопроект про внесення змін до статті 39 Закону "Про телекомунікації" (щодо впорядкування плати за телекомунікаційні послуги).
Народні депутати розглянули два законопроекти, які стосувалися вдосконалення чинного законодавства у сфері боротьби з туберкульозом.
Проект закону про внесення зміни до статті 17 Закону "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" (щодо хворих в установах кримінально-виконавчої служби) доповів народний депутат Юрій Прокопчук. Він запропонував законодавчо забезпечити надання медичної допомоги взятим під варту особам, хворим на туберкульоз.
Нову редакцію законопроекту про внесення змін до Закону "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" доповідала голова Комітету з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтеєва. Вона зазначила, що чинний закон був прийнятий ще десять років тому. За цей час у світі суттєво змінилися підходи до правового врегулювання питань у сфері боротьби з туберкульозом.
Т.Бахтеєва наголосила на тому, що поштовхом до створення нового закону стало прагнення зламати негативні тенденції розвитку епідемії туберкульозу в Україні, які спостерігаються протягом останніх 20 років.
Голова Комітету навела деякі дані, згідно з якими за критеріями Європейського бюро ВООЗ Україна віднесена до групи країн з високим рівнем захворюваності на туберкульоз. Про серйозність ситуації свідчить те, що рівень захворюваності на туберкульоз у державі постійно зростає. Показники захворюваності і смертності від початку епідемії туберкульозу в Україні з 1995р. до 2009 року збільшилися практично удвічі: захворюваності на туберкульоз - з 41,7 до 77,8 на 100 тис. населення; смертності від туберкульозу - з 14,3 до 22,4 на 100 тис. населення. Щорічно на туберкульоз захворює понад 35 тис. громадян.
Т.Бахтеєва також зазначила, що ситуація ускладнюється через руйнування існуючої мережі протитуберкульозних диспансерів і санаторіїв, скорочення кадрового потенціалу фтизіатричної служби.
Серед новацій проекту доповідачка відзначила залучення до виявлення хворих на туберкульоз медичних працівників усіх медичних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, а також медичних працівників, які займаються медичною практикою.
Проектом передбачено розширити контингент осіб, які підлягають відповідним профілактичним медичним оглядам, та поширити вимогу щодо проведення таких оглядів дітям віком до 18 років. Центральному органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я пропонується делегувати повноваження щодо визначення: переліку робіт, під час виконання яких має місце можливість передачі захворювання на туберкульоз іншим особам; порядку і термінів здійснення цих оглядів; переліку застосовуваних під час їх здійснення клінічних, рентгенологічних та лабораторних досліджень, а також груп населення, які піддаються підвищеному ризику захворювання на туберкульоз і підлягають медичним оглядам.
Т.Бахтеєва також відзначила, що проектом передбачається на законодавчому рівні визначити необхідність ведення єдиного загальнодержавного реєстру хворих на туберкульоз, встановити вимоги щодо дотримання умов конфіденційності при його веденні; визначити необхідність ведення статистичного обліку та звітності у сфері боротьби з туберкульозом.
Під час обговорення народні депутати оцінювали проект як комплексний, оновлений, реалістичний, такий, що враховує всі реалії, які з'явилися за останнє десятиліття.
Верховна Рада прийняла за основу нову редакцію законопроекту про внесення змін до Закону "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз". Законопроект народного депутата Ю.Прокопчука був відхилений.
Парламентарії ухвалили рішення про перенесення розгляду на наступний пленарний тиждень проекту постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та з'ясування причин неналежного виконання міжнародних угод між Україною і Республікою Молдова про державний кордон щодо передачі земельних ділянок в районі населених пунктів Паланка та Джурджулешти.
Головуючий на засіданні Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк оголосив про припинення повноважень Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин та причини ефективного управління державним майном в агропромисловому комплексі у зв'язку з ненаданням звітів у визначений Верховною Радою термін.
Наприкінці пленарного засідання народні депутати включили до порядку денного шостої сесії проекти законів - про внесення змін до деяких законів України щодо інформування населення про вміст у харчовій продукції генетично модифікованих організмів, про визнання таким, що втратив чинність, Закону "Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України", про внесення змін до Закону "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо впровадження відкритих списків кандидатів у депутати від місцевих організацій партій (блоків) та удосконалення процедури відкликання депутатів місцевих рад), про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
До порядку денного сесії також включено проект постанови про відзначення на державному рівні 800-річчя заснування міста Збараж Тернопільської області.
Головуючий Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив ранкове засідання.
Наступне пленарне засідання шостої сесії відбудеться у четвер, 1 липня.