03 червня 2010, 17:41
У ЧЕТВЕР, 3 ЧЕРВНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ШОСТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 2 червня.
В.Литвин повідомив, що 31 травня Президент України видав Указ про призначення членом Вищої ради юстиції Хорошковського В.І.
В.Хорошковський склав присягу члена Вищої ради юстиції.
Проект закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики доповів Прем'єр-міністр України Микола Азаров. Він наголосив на тому, що прийняття цього закону кардинальним чином змінить правовий простір держави. Внутрішня і зовнішня політика внаслідок цього буде спиратися не на політичну доцільність, особисті уподобання і орієнтації, як це спостерігалося протягом останніх років, а на закон.
М.Азаров зазначив, що проект - це величезний поступ на шляху забезпечення верховенства права, зміцнення демократичних засад існування нашої держави на шляху розвитку інститутів громадянського суспільства. "Мені зрозуміло чому попередня влада опиралася прийняттю засад внутрішньої і зовнішньої політики, адже цей закон унеможливлює здійснення авантюрної політики, не дає нав'язувати суспільству те, що воно не підтримує. Нарешті, в державі з'явиться мірило, правовий стандарт, з яким буде звірятися вся нормотворча діяльність влади. За умов дії цього закону не буде ситуації, яка шокувала суспільство, коли вищі посадові особи тишком підписали листа про згоду на приєднання до Плану дій щодо вступу НАТО і дізналась держава про це випадково від американського сенатора. Не буде ситуації, коли від суспільства і навіть від Президента України протягом 2 років ховали текст газової угоди, що завдала економіці шкоди порівняно з втратами від військових дій. Не буде ситуації, коли розпуск парламенту використовується як авторитарний важіль зміни влади і політичного курсу. Натомість зміцниться конституційний порядок і безальтернативність застосування норм законодавства", - зазначив Прем'єр-міністр.
М.Азаров повідомив, що у законопроекті передбачено, що засади внутрішньої та зовнішньої політики обов'язково враховуються під час розробки проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів. Всі проекти проходитимуть експертизу на відповідність засадничому закону.
Прем'єр-міністр висловив переконання, що "цей закон спроможний консолідувати суспільство як визначальний законодавчий крок на шляху до довготермінових системних реформ. Громадяни України отримають відповідь: куди рухається держава, в який спосіб, до якої національної ідеї".
За словами М.Азарова, "ухвалення такого закону, безумовно, сприятиме злагодженій роботі усіх гілок влади, забезпечить незмінність та наступність курсу, спрямованого на розбудову сучасної демократичної України, створить передумови для стабільної і конструктивної діяльності органів влади".
"Верховна Рада України, Президент України, Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади у межах повноважень, визначених Конституцією і законами України, здійснюватимуть контроль за дотриманням органами державної влади засад внутрішньої і зовнішньої політики. Україна буде державою зрозумілою, прогнозованою і відповідальною як щодо своїх громадян, так і щодо зовнішнього світу, - продовжив доповідач.
М.Азаров зазначив, що презентовані Президентом України засади внутрішньої і зовнішньої політики базуються на безумовному дотриманні Конституції України, гарантуванні прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, забезпеченні соціальної спрямованості економіки та сталого соціально-економічного розвитку України, ведуть до зміцнення демократичних засад суспільного державного життя, забезпеченню верховенства права, економічної і політичної незалежності держави, захисту її національних інтересів і посилення національної безпеки, утвердженню України як повноправного і авторитетного члена світового співтовариства.
Доповідач звернув увагу на те, що засади внутрішньої політики визначено за визначальними сферами життєдіяльності держави: розбудова державності, розвиток місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів, формування інституту громадянського суспільства, національна безпека і оборона, економічна сфера, екологічна сфера та сфера техногенної безпеки, соціальна і гуманітарна сфера. Тобто, реалізація норм цього закону забезпечить сталий розвиток України, захист державного суверенітету, захист інтересів і прав наших громадян, захист власності, а отже, забезпечить прогрес в усіх сферах життя.
Рішення Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу доповів член Комітету Анатолій Горбатюк.
З особливою думкою за дорученням групи парламентаріїв виступив народний депутат Анатолій Матвієнко. Він зазначив, що цей законопроект "зліплений похапцем, він є декларативним, крім останньої, 14 статті" і запропонував: "якщо є якісь претензії або є ініціативи до Закону "Про основи національної безпеки України", внесіть в цей закон відповідні пропозиції - і не пропонуйте абсурду".
А.Матвієнко зауважив щодо деяких норм проекту, наголосивши: "окрім дублювання окремих, закріплених в Конституції принципів, проект містить ряд абсурдних положень, зокрема в питаннях завершення політичної реформи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС".
В обговоренні законопроекту взяли участь представники комітетів, депутатських фракцій.
На підтримку законопроекту висловилися представники фракцій коаліції. Вони наголошували на тому, що проект "спрямований на реалізацію і збагачення потенціалу Конституції, в першу чергу - це принцип верховенства права, гарантії прав і свобод громадян, захист національних інтересів".
Промовці наголошували на тому, що "сьогодні, як ніколи, необхідно спрямувати зусилля на реалізацію цих положень, починаючи з активної участі України в питаннях створення сучасної системи європейської, світової колективної безпеки". За їхніми словами, у проекті є "чітка програма розвитку і фінансування Збройних Сил України, завершення формування сучасних земельних відносин, продовження формування інститутів громадянського суспільства - і це все те, що буде формувати нашу впевненість у завтрашньому дні".
Народні депутати з опозиційних фракцій критикували законопроект, називали його "поверхневим і декларативним у визначенні засад зовнішньої політики порівняно з нині діючою Постановою про основні напрями зовнішньої політики України", "спрямованим на спробу проштовхнути у Верховній Раді провокаційний документ, який є прикладом нехтування Конституції, законів і інтересів України".
Опоненти пропонували направити законопроект на суттєве доопрацювання.
Верховна Рада прийняла проект закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики за основу 253 голосами.
Народні депутати розглянули два законопроекти про всеукраїнський референдум. Про їх суть доповіли народні депутати Дмитро Шпенов і Юрій Ключковський.
Народний депутат Д.Шпенов, автор першого законопроекту, нагадав, що чинний Закон "Про всеукраїнський і місцевий референдум" був прийнятий ще у 1991 році до ухвалення Конституції України. За час, що минув, його норми застаріли і сьогодні вже не діють, не відповідають Конституції.
Д.Шпенов поінформував про основні положення проекту, зазначивши, що його метою є врегулювання правовідносин, пов'язаних із ініціюванням, призначенням (проголошенням), підготовкою та проведенням всеукраїнського референдуму у відповідності з Конституцією України, усунення невідповідності Закону "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" Конституції України, створення реальної можливості втілення рішень, прийнятих на всеукраїнському референдумі.
Альтернативний законопроект доповів народний депутат Юрій Ключковський. Він сказав, що обидва проекти "рухаються в одному напрямі", однак в проекті народного депутата Д.Шпенова відсутні відповіді на кілька принципових питань, пов'язаних з проблемою референдуму. Ю.Ключковський висловився за те, щоб з двох проектів напрацювати єдиний узгоджений законопроект.
Під час обговорення народні депутати наголошували на необхідності якнайшвидшого прийняття закону про референдум, який дозволить "розблоковувати процедуру волевиявлення громадян за допомогою цього механізму".
Верховна Рада прийняла за основу проект закону за реєстр. №6278.
Народні депутати розглянули кілька проектів постанов про звільнення суддів і прийняли відповідні рішення.
Парламентарії обговорили три законопроекти про судоустрій і статус суддів. Президентський законопроект представив заступник Глави Адміністрації Президента України Андрій Портнов. Він повідомив, що цей проект є результатом роботи групи фахівців. Доповідач поінформував про основні положення проекту, відповів на запитання парламентаріїв.
Альтернативні законопроекти представили народні депутати Юрій Кармазін і Юрій Прокопчук. Вони пояснили суть своїх проектів, а також поінформували про відмінності цих проектів від президентського.
Член Комітету з питань правосуддя Леонід Фесенко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу проект закону, внесений Президентом України.
Під час обговорення народні депутати висловились за необхідність реформувати судову гілку влади, за наведення порядку у судовій системі. "Ми за те, щоб суд став максимально чесним, максимально справедливим, максимально прозорим і максимально незалежним, а точніше залежним лише від його величності закону", - наголошували промовці.
Народні депутати, які висловлювались на підтримку проекту, внесеного Президентом України, наголошували на тому, що проектом пропонується запровадити демократичні форми здійснення судової влади, які відповідають вимогам Венеціанської комісії, що він спрямований на відкритість та доступність, підвищення авторитету судової влади, довіру до судів і влади тощо.
Водночас народні депутати висловили зауваження до всіх проектів, які пропонували врахувати під час доопрацювання.
За результатами голосування за основу був прийнятий законопроект, поданий Президентом України.
Парламентарії прийняли Постанову про зняття з розгляду деяких законопроектів та втрату чинності рішень Верховної Ради у сфері судоустрою та статусу суддів у зв'язку з прийняттям у першому читанні законопроекту про судоустрій і статус суддів (реєстр. №6450).
Верховна Рада прийняла за основу та в цілому проект закону про внесення змін до статті 13 Закону "Про інноваційну діяльність" (щодо строків дії державної реєстрації).
Наприкінці ранкового засідання народні депутати прийняли за основу проект постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему "Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів".
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив пленарне засідання.
Наступне пленарне засідання шостої сесії відбудеться у п'ятницю, 4 червня.