12 травня 2010, 17:29
У СЕРЕДУ, 12 ТРАВНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 11 травня.
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Про хід переговорів між Україною та Російською Федерацією стосовно підготовки міждержавних угод, підписання яких запланове на 17 травня 2010 року, поінформував Перший віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв. Згідно з інформацією Кабінету Міністрів, проекти міждержавних угод підготовлено на розвиток домовленостей, досягнутих Президентом України Віктором Януковичем з Президентом Російської Федерації Дмитрієм Медвєдєвим за підсумками офіційного візиту глави Української держави 5 березня цього року до Російської Федерації, робочого візиту Президента Російської Федерації в Україну 21 квітня цього року та подальших контактів високого рівня, а також згідно з протоколом Шостого засідання Комітету з питань економічного співробітництва Російсько-Української міждержавної комісії від 30 квітня 2010 року.
А.Клюєв повідомив, що з питань, які стосуються проблем розширення співробітництва між двома країнами, для підписання на різних рівнях опрацьовано 5 проектів документів, а саме:
проект угоди між Україною та Російською Федерацією про демаркацію Українсько-Російського державного кордону;
проект угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі використання і розвитку навігаційної супутникової системи "Глонас";
проект угоди про міжбанківське співробітництво між "Укрексімбанком" та ВАТ "Банк ВТБ";
проект угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і науки Російської Федерації про першочергові заходи розвитку науково-освітнього співробітництва на 2010-2012 роки;
проект програми співробітництва між Міністерством культури і туризму України та Міністерством культури Російської Федерації на 2010-2014 роки.
Перший віце-прем'єр-міністр стисло охарактеризував кожен з цих проектів.
А.Клюєв зазначив, що всі угоди, підготовлені для підписання, спрямовані на підвищення результативності двосторонніх відносин у зазначених сферах.
Представник уряду відповів на запитання народних депутатів. Парламентарії цікавилися у першого віце-прем'єр-міністра: чи не будуть підписані інші угоди, зокрема, щодо співробітництва в енергетичній сфері, яка передбачає об'єднання "РосАтом" і "ЕнергоАтом", НАК "Нафтогаз" і "Газпром"; яким чином розв'язуватиметься проблема прикордонних областей; чи не буде підписана паралельно з угодою про демаркацію українсько-російського кордону угода про перегляд делімітації морського кордону в районі острова коса Тузла; чи був в газових угодах пункт про імунітет російської власності на території України, недоторканність її в межах України для спільних підприємств, де є частка російської власності тощо.
Народні депутати також зауважували доповідачу, що він не надав повної інформації стосовно окремих угод, зокрема, щодо проекту угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і науки Російської Федерації про першочергові заходи розвитку науково-освітнього співробітництва на 2010-2012 роки. Йшлося про те, чи будуть створюватися в рамках цієї угоди російськими істориками нові підручники з історії для українських середніх шкіл.
А.Клюєв відповів на це так: "Історія України буде писатися українськими фахівцями".
Голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус повідомив, що Комітет не мав можливості обговорити цю інформацію, хоча наполягав на цьому.
О.Білорус зазначив, що у нього є запитання до окремих озвучених першим віце-прем'єр-міністром ініціатив. Водночас голова Комітету сказав, що він приймає на віру слова доповідача щодо того, що крім цих угод не будуть підписуватися інші угоди. О.Білорус також висловив занепокоєння, що в цих угодах мова йде "про експансію і освоєння сусідньою державою величезного, існуючого ще науково-технічного технологічного потенціалу України". Він закликав уряд України "бути українським урядом і захищати всіма доступними заходами національні інтереси України".
Народні депутати пропонували прийняти постанову за підсумками заслуховування інформації Кабінету Міністрів, в якій визнати інформацію недостатньою і неповною.
Голова Верховної Ради України В.Литвин, підсумовуючи, звернувся до народних депутатів з проханням "вилучити будь-які підстави для взаємних звинувачень у здачі національних інтересів". Стосовно прийняття відповідної постанови В.Литвин відповів, що Верховна Рада приймає постанову, якщо вона своєчасно підготовлена, а не з голосу.
Проект закону про внесення змін до Закону "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (щодо удосконалення окремих положень) доповів народний депутат Юрій Кармазін. Він зазначив, що у зв'язку із завершенням процедури вступу до Світової організації торгівлі Україна змушена вживати заходів для захисту свого внутрішнього ринку від надходження небезпечної і неякісної продукції, керуючись нормами і принципами СОТ.
Саме ця обставина, за його словами, вимагає термінового перегляду Закону "Про державну систему біобезпеки" під час створення, випробування, транспортування та використання генетично-модифікованих організмів. Чинний закон є одним із тих нормативно-правових актів, що регулюють питання безпеки продукції і який, як засвідчила практика його застосування, є недосконалим, оскільки поза увагою законодавців залишилась ціла низка важливих проблем.
Ю.Кармазін запропонував доповнити чинний закон нормою щодо обов'язкового маркування продукції, виробленої з генетично-модифікованими організмами, також доповнити закон статтею 11.2 "Встановлення рівнів ризику", якою визначити чотири рівні ризику щодо виявлення та оцінки потенціального впливу генно-модифікованих організмів на навколишнє середовище, з урахуванням ризиків для здоров'я людини під час виготовлення генно-інженерної продукції, та створити уповноважений орган з питань безпеки генетично-інженерної діяльності.
Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Семинога доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийнятий проект за основу з подальшим доопрацюванням у Комітеті.
А.Семинога зазначив, що законопроект містить низку недоліків, на які вказують висновки Головного науково-експертного управління та міністерств. Це стосується утворення національних комісій з питань біобезпеки, вимог до вдосконалення рівня ризику та вимог до систем контролю, що не може бути предметом цього закону. Разом з тим, за словами голови Комітету, проект містить і низку слушних пропозицій, що дає можливість підтримати його. Зокрема, це пропозиції автора щодо визначення повноважень органу виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики з метою забезпечення єдності вимірювання при визначенні ГМО в харчових продуктах, сировині тощо.
Народні депутати також зауважували, що проект містить недоліки, які необхідно доопрацювати.
За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу і був відхилений.
Верховна Рада відхилила проект закону про внесення змін до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо гарантій соціального захисту громадян України, які перебувають за її межами).
Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо подолання соціального сирітства в сім'ях громадян, які працюють за кордоном) і рішення профільного комітету доповіла голова підкомітету Комітету з питань правової політики Еліна Шишкіна. Вона зазначила, що сьогодні в Україні склалася критична ситуація, згідно з якою діти осіб, які виїжджають за кордон на заробітки, а також діти в неповних сім'ях, де батьки змушені приділяти значну увагу і час на заробляння коштів для існування, не можуть отримувати достатнього батьківського піклування і належного виховання. "Таких дітей в Україні називають "соціальними сиротами", тобто при живих батьках вони, фактично, залишаються самі", - сказала доповідачка.
Е.Шишкіна також зазначила, що крім того, у такій ситуації особа, яка наглядає за такою дитиною без встановлення опіки або піклування, у певних кризових випадках, не зможе захистити ні права дитини, ні її законні інтереси. Таку проблему, за її словами, можна розв'язати шляхом запровадження інституту тимчасової опіки та піклування, що і пропонується у цьому законопроекті. Зокрема, пропонується внести зміни до низки статей Цивільного та Сімейного кодексів, згідно з якими батьки мають право звернутися до органу опіку та піклування із спільною заявою про призначення дитині опікуна-піклувальника на період, коли з поважних підстав такі батьки не можуть виконувати обов'язки щодо дитини і зазначення особи, що буде опікуном чи піклувальником. У такому випадку пропонується встановити тимчасову опіку піклування.
Е.Шишкіна повідомила, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Доповідачка також зазначила, що внесення змін до чинного законодавства сприятиме захисту прав дитини, яка перебуває під тимчасовою опікою, піклуванням та встановленню контролю за умовами життя, виховання і навчання такої дитини з боку органів опіки та піклування.
Парламентарії підтримали законопроект, наголошуючи на актуальності створення інституту тимчасової опіки та піклування, що дозволить розв'язати нагальну проблему, яка існує в суспільстві.
Верховна Рада прийняла законопроект 357 голосами за основу.
За результатами голосування був відхилений проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх норм у відповідність із Конвенцією МОП № 87 про свободу асоціації та захист права на організацію (щодо дотримання прав профспілок).
Верховна Рада прийняла Постанову "Про відзначення на державному рівні 450-ї річниці Пересопницького Євангелія.
Розглянувши законопроекти про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення водного та лісового законодавства) і про внесення доповнень до статті 13 Закону "Про охорону дитинства" (щодо пільгового кредитування на поліпшення житлових умов багатодітних сімей), народні депутати відхилили їх.
Парламентарії не підтримали включення до порядку денного сесії законопроектів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії хабарництву; про внесення змін до статті 6 Закону "Про податок на додану вартість" (щодо зниження податкового тиску); про внесення змін до статті 10 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (щодо зниження податкового навантаження); про вищу освіту (нова редакція); про сприяння розвитку малого та середнього підприємництва; про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції.
Голова Верховної Ради України В.Литвин закрив ранкове засідання.
Наступне пленарне засідання шостої сесії відбудеться у четвер, 13 травня.