27 жовтня 2004, 08:36
Законопроектом, з метою забезпечення конституційних прав громадян на безоплатну медичну допомогу та врегулювання суспільних відносин в системі охорони здоров’я, запропоновано запровадження в Україні обов’язкового медичного страхування (ОМС).
Проектом передбачено створення трьох рівнів надання медичної допомоги населенню, визначено джерела їх фінансування та організації, що мають акумулювати та розподіляти ці кошти.
На першому рівні має бути запроваджена Громадська програма, що має фінансуватись за рахунок коштів громадян, які сплачують їх до лікарняних кас на умовах участі в цих касах. Медична допомога на цьому рівні надається сімейними лікарями на умовах договорів з лікарняними касами та за договорами з медичним страховим бюро України (далі - МСБУ).
На другому та третьому рівнях запроваджуються: Державна програма, що фінансуються за рахунок коштів Державного та регіональних бюджетів, коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування та акцизів на тютюн, алкоголь та пиво і Страхова програма, що фінансується за рахунок коштів страховиків, коштів громадян та коштів Бюджетної програми на умовах співіснування. Ці кошти мають надходити та використовуватись Державним та Недержавним медичним департаментом МСБУ.
Значну частину проекту займають питання організації та діяльності Медичного страхового бюро України – гарантійного, компенсаційного та координаційного органу, що за статусом є “непідприємницьким” товариством. Членами МСБУ є страховики, що мають ліцензію на здійснення обов’язкового медичного страхування. Вищим органом МСБУ є загальні збори членів (страховиків) та представників Кабінету Міністрів України. До повноважень МСБУ фактично віднесено управління всіма джерелами фінансування охорони здоров’я, в тому числі коштами Державного та місцевих бюджетів, коштами громад, страховими коштами, коштами отриманими від сплати акцизів та інше.
Члени Комітету зазначили, що запропоновані концептуальні підходи законопроекту суперечать статті 49 Конституції України, рішенню Конституційного Суду України від 29.05.2002 щодо надання безоплатної медичної допомоги, Закону України “Про страхування” щодо визначення суб’єктів страхування, їх прав та обов’язків, Бюджетного Кодексу та Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” щодо фінансування видатків з державного та місцевих бюджетів, Основам законодавства України про охорону здоров’я, щодо порядку надання медичної допомоги населенню України тощо.
У законопроекті відсутні будь-які розрахунки щодо впливу законопроекту на загальні проблеми охорони здоров’я України, які він збирається врегульовувати, проект не враховує існуючу організаційно-фінансову структуру системи надання медичної допомоги в Україні і взагалі не розкриває механізмів здійснення обов’язкового медичного страхування.
Зміст проекту закону містить терміни з різним тлумаченням та суперечливі норми. Так, ст.. “Порядок укладання договорів ОМС” ідентична ст. 30 “Укладання договору ОМС”. Проте норми, запропоновані в них, зокрема, щодо порядку визначення форми договорів ОМС та їх типів – суперечливі. Текст законопроекту потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням вимог законодавчої техніки.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, Міністерство фінансів України, Міністерство охорони здоров’я України не підтримали цей законопроект.
Комітет пропонує проект закону про обов’язкове медичне страхування відхилити.