28 квітня 2010, 10:49
Законопроектом (реєстр. 6337), поданим Кабінетом Міністрів, пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів з питань оподаткування з метою збільшення надходження податків, зборів (обов´язкових платежів) до бюджетів.
Під час обговорення члени Комітету висловили низку зауважень до
проекту, які необхідно врахувати під час його доопрацювання до другого читання.
Так, законопроектом пропонується низка змін до акцизного законодавства, у тому числі збільшення ставок акцизного збору, шляхом внесення змін до таких законів: "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби"; "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)"; "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої"; "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби".
Члени Комітету, зокрема, підтримують підвищення ставок акцизного збору на бензини моторні, спеціальні бензини та інші легкі дистиляти, оскільки вважають, що "під виглядом застосування так званих компонентів бензинів деякі платники застосовували схеми мінімізації податкових зобов´язань зі сплати акцизного збору".
Однак, наголосив голова Комітету С.Терьохін, не можна погодитися із запропонованим підвищенням ставки акцизного збору на пиво, оскільки це (у поєднанні із суттєвим збільшення (майже у 15 разів) ставки збору на спецводокористування) призведе до зростання собівартості продукції, падіння конкурентоспроможності вітчизняних виробників пива тощо. Запропоноване урядом підвищення акцизу на пиво за умови підняття вартості використання води на 400%, вважає народний депутат, "спрямовано на знищення цієї галузі".
Не підтримує Комітет й пропозицією уряду щодо підвищення ставки акцизу на сидр (зброджений напій з яблук) та перрі (зброджений напій з груш). На засіданні зазначалося, що така продукція в інших країнах оподатковується вдвічі менше ніж пиво. Це пов´язано з тим, що для сідра і перрі, як правило, використовуються некондиційні яблука та груші. На думку народних депутатів, підвищення цього акцизу "фактично призведе до знищення виробництва українських коньяків".
Законопроектом
пропонується внести низку змін до Закону "Про податок
на додану вартість". Зокрема, згідно із документом, платник податку одночасно зі сплатою акцизного збору зобов´язаний здійснювати з 1 січня 2011 року авансову сплату податку в розмірі 20 відсотків
суми акцизного збору. Отже, наголосив С.Терьохін, при поставці підакцизного товару вимагатиметься сплата акцизного збору, збільшеного на 20 відсотків. При цьому "не роз´яснюється: така авансова сплата стосується акцизу чи ПДВ та яким чином вона відображається у валових витратах постачальника з метою оподаткування податком на прибуток підприємств тощо". Народні депутати вважають, що така
пропозиція є економічно та юридично необгрунтованою.
Передбачається також встановити, що при неодержанні податкової накладної протягом 3 місяців з вини продавця, покупець втрачає податковий кредит. Зазначена пропозиція, на думку членів Комітету, повністю нівелює сутність ПДВ як нейтрального податку. На засіданні підкреслювалося, що податкова накладна є відображенням цивільно-правої угоди та підставою для збільшення податкового кредиту і отримання податкового відшкодування, а також для збільшення податкового зобов´язання. Тому запропонована зміна є "відверто фіскальною й спрямована проти інвесторів і не може бути підтриманою", - зазначалося на Комітеті.
Проектом вносяться зміни до пункту 7.3 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо операцій із розрахунками в іноземній валюті в частині оподаткування курсових різниць, що виникають при коливанні курсу валют. Запропоновані зміни, вважає С.Терьохін, "дискримінують позичальників кредитів в іноземній валюті та надають переваги кредиторам". Крім того, вони "перекладають ризик зміни співвідношень валют (курсових різниць) на клієнтів банку".
Законопроектом пропонується відносити на валові витрати суми сформованого страхового резерву для покриття можливих втрат за всіма видами кредитних операцій у межах фактично наданих боржнику коштів, визнаних нестандартними за встановленою методикою НБУ або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послу, а також нарахованими за такими операціями процентами. Пропозиція не є узгодженою з фінансовим ринком, вважають народні депутати, та може призвести до масового банкрутства малих банків та страхових компаній.
Урядом пропонується також для підприємств, доходи яких за фінансовою звітністю за попередній рік становлять сто мільйонів гривень і більш, разом з Декларацією про прибуток повинні подавати річну фінансову звітність.
Починаючи з 1 січня 2011 року передбачається, зобов´язати такі великі підприємства вести бухгалтерський облік тимчасових та постійних податкових різниць, що виникають внаслідок розбіжностей у податковому та бухгалтерському обліку, які мають використовуватися для складання Декларації про прибуток підприємств. На думку членів Комітету, у разі схвалення цієї норми, для платників податків фактично запроваджується новий обов'язковий вид обліку, який замість спрощення ведення податкового обліку суттєво збільшує обсяг роботи бухгалтерів.
Законопроектом вносяться зміни до Закону "Про податок з доходів фізичних осіб", якими встановлено обов´язок банківських установ, які не забезпечили перерахування податку доходів фізичних осіб з видачею коштів на виплату заробітної плати, сплачувати за рахунок власних коштів податок до бюджету у сумі 5 відсотків від суми виплаченого доходу. фактично визначає такі банківські установи стають особами, відповідальними за сплату податку до бюджету, тобто податковими агентами, що суперечить нормам статті 17 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб".
Запровадження штрафних санкцій за порушення нормативних актів Національного банку, вважають парламентарії, суперечить нормам статті 20 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" та статті 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якими визначено відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пропозиції до статей 11 та 12 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб", на думку народних депутатів, впорядковують оподаткування доходу фізичних осіб при здійсненні операцій відчуження об´єктів нерухомого та рухомого майна за договорами міни. Вони також визначають, що оцінка вартості відчужуваних об´єктів розраховується суб´єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до законодавства (Закон "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"), що може призвести до збільшення бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб від зазначених операцій.
Під час обговорення члени Комітету висловили й низку інших зауважень до проекту.