31 березня 2010, 17:33
У СЕРЕДУ, 31 БЕРЕЗНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 30 березня.
Головуючий повідомив про входження народного депутата Петра Кузьменка до складу коаліції "Стабільність і реформи" у Верховній Раді.
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Проект закону про внесення змін до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" доповів народний депутат Володимир Стретович. Він зазначив, що метою законопроекту є уточнення в Декреті "Про державне мито", згідно з яким громадяни матимуть пільги на утримання від стягнення податку на грошові заощадження і страхові внески, які вкладені до 1992 року в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли тоді на території України.
В.Стретович підкреслив, що законопроект підготовлений на підставі численних звернень громадян України пенсійного віку. Як правило, це пенсіонери, які хоронять своїх батьків, і вони відповідним чином повинні ще сплачувати податок на віртуальні гроші, які не отримують, оскільки вони знаходяться в установах Ощадбанку і внесені туди батьками до 1992 року.
Голова Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін повідомив, що Комітет рекомендує парламенту прийняти законопроект за основу та в цілому.
С.Терьохін нагадав, що проблема, піднята автором проекту, виникла з початку виплати 1 тис. гривень з вкладів, яку свого часу ініціював уряд Ю.Тимошенко. За його словами, раніше, коли видавали грошову допомогу на поховання, давали маленьку суму за рахунок бюджету через Ощадбанк і мито не було великим, тобто воно не відчувалося. Як тільки почалися масові виплати, як тільки спадкоємці отримали право на отримання цієї тисячі, виплати зросли в рази.
Голова Комітету назвав законопроектом "правильним" і звернувся з проханням до народних депутатів прийняти його в цілому.
Заступник міністра фінансів Тетяна Єфименко, представляючи уряд, погодилась з тим, якщо йдеться про віртуальне право, то віртуальне право не може обкладатись податком з реальних грошей. Т.Єфименко запропонувала відстрочити сплату цього мита до того часу, коли ці віртуальні гроші перетворяться у реальні.
Верховна Рада прийняла законопроект за основу 237 голосами.
Проект постанови про зняття з розгляду деяких законопроектів (щодо питань оподаткування) доповів Голова Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін. Він зазначив, що проект підготовлений з метою позбавити комітети тих законопроектів, які вже втратили актуальність.
Верховна Рада прийняла Постанову 372 голосами.
Парламентарії розглянули проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та боротьби з фінансуванням тероризму). Автор, народний депутат Валерій Писаренко, зазначив, що суть проекту полягає у тому, щоб викласти в новій редакції статтю 209 Кримінального кодексу України щодо злочинів з відмивання доходів одержаних злочинним шляхом. Ініціатива щодо цих змін належить правоохоронним органам. Доповідач у цьому зв'язку підкреслив, що Держфінмоніторинг у своїй діяльності не застосовує цю статтю кодексу, оскільки згідно з повноваженнями він не веде досудового слідства.
Проектом також пропонується доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 258-5 щодо окремого злочину з фінансування тероризму. Це необхідно для виконання міжнародних зобов'язань України в сфері боротьби з фінансуванням тероризму, а також для виправлення прямого зауваження міжнародних експертів, які наголосили на необхідності змін законодавства України саме з цих питань. В.Писаренко наголосив: "незважаючи на те, що сьогодні в Україні створена ефективна та дієва система протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму, але відносно міжнародних стандартів Україна весь час знаходиться в ролі країни, що відстає та постійно наздоганяє".
Голова підкомітету Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Олександр Рябека повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти проект за основу. За його словами, члени Комітету, підтримуючи його, виходили з того, що є дві спеціальні рекомендації FATF, які базуються на положеннях міжнародної Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму і які вимагають криміналізувати діяння відмивання коштів, в тому числі і з необережності, переглянути існуючі санкції, а також визначенню фінансування тероризму та терористичних організацій як окремий злочин.
Народні депутати під час обговорення звернули увагу на те, що у Кримінальному кодексі вже є зафіксовані норми, якими карають винних за злочинну недбалість. В Адміністративному кодексі теж передбачена відповідальність за порушення, які повторюються у цьому проекті. Тому, наголошували промовці, навіщо "закручувати гайки", якщо відповідно до статистики Міністерства внутрішніх справ в країні покращується ситуація, і чому сьогодні тисячі людей, які є учасниками первинного фінансового моніторингу, за вмисне, або неналежне виконання повинні отримувати від 2 до 5 років.
За результатами голосування законопроект був відхилений.
Проект закону про внесення змін до Закону "Про Центральну виборчу комісію" (щодо обмеження терміну на підготовку засідання Комісії в разі його скликання не менш як третиною членів Комісії) доповіла перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ольга Боднар. Вона зазначила, що Комітет рекомендує парламенту прийняти законопроект у першому читанні.
Під час обговорення парламентарії звернули увагу на те, що депутатська фракція не може мати своїх представників у Центральній виборчій комісії через те, що вона не є суб'єктом виборчого процесу за визначенням. Промовці пропонували накласти мораторій на внесення змін до виборчого законодавства до того часу, поки не буде підготовлений до розгляду проект Виборчого кодексу.
Верховна Рада відхилила законопроект ("за" - 18 голосів).
Проект закону про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об'єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва доповів заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Заєць. Він зазначив, що цим проектом пропонується запровадити п'ятирічний мораторій на видалення земельних насаджень на окремих об'єктах благоустрою міста Києва. За словами І.Зайця, може комусь ця ініціатива видасться занадто радикальною, а комусь дуже локальною, але те, що діється із знезелененням міста Києва - спостерігається по всій Україні. Доповідач наголосив, що ініціатива запровадити в місті Києві мораторій на видалення зелених насаджень "є суголосною з настроями переважної більшості киян і необхідним заходом для збереження Києва, як міста із здоровим довкіллям".
І.Заєць, говорячи про суть проекту, повідомив, що ним пропонується дозволити видалення окремих зелених насаджень у разі знесення аварійних дерев чи ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації. У цьому зв'язку доповідач зазначив, що проект цілком поміркований, враховує різні ситуації. Контроль за дотриманням мораторію на видалення зелених насаджень, згідно з проектом, передбачається покласти на державні органи охорони навколишнього природного середовища.
Народні депутати підтримали законопроект у першому читанні 354 голосами.
Наприкінці засідання парламентарії розглянули проект закону про внесення змін до Закону "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України". Автор, народний депутат Геннадій Москаль, повідомив, що цим проектом пропонується виключити з чинного законодавства таке поняття як "місцева міліція", тому що місцеві органи влади не мають право її фінансувати згідно бюджетного законодавства.
Г.Москаль звернувся до народних депутатів з проханням підтримати проект, цим самим виключити підрозділи місцевої міліції як такі, що не існують.
Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Юрій Прокопчук доповів рішення профільного Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти проект за основу.
Ю.Прокопчук зазначив, що згідно із проектом чисельність Міністерства внутрішніх справ збільшиться на 32,2 тисячі осіб, які раніше фінансувались із місцевих бюджетів. Таким чином, кількість працівників органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, збільшується з 190 тисяч 500 до 222.700 із збереженням загальної чисельності МВС - 324 тисячі осіб.
Доповідач також повідомив, що реалізація законопроекту не потребує збільшення бюджетних видатків для Міністерства внутрішніх справ, оскільки кошти на утримання посад, які раніше, до 2003 року, фінансувались з місцевих бюджетів, в останні роки передбачаються у Державному бюджеті України. Неприйняття законопроекту призведе до необхідності скорочення відповідної чисельності працівників, розформування окремих підрозділів, селищних відділень міліції, що вплине на рівень обслуговування населення, розгляд та реагування повідомлення громадян.
Народні депутати звертали увагу на те, що тільки десять відсотків місцевих бюджетів можуть фінансувати утримання підрозділів місцевої міліції, інші дев'яносто відсотків бюджетів є дотаційними. Промовці враховували необхідність існування таких підрозділів з огляду на те, що вони виконують інші функції, ніж органи внутрішніх справ. Водночас вони наголошували на тому, що питання потребує врегулювання. Одним з можливих виходів пропонувалося Міністерству фінансів на ту суму, яка передбачається на функціонування муніципальної міліції, зменшивши субвенції місцевим органам самоврядування і перерозподілити їх через Державний бюджет.
За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття і був відхилений.
На цьому ранкове засідання завершилось.
Наступне пленарне засідання шостої сесії відбудеться у четвер, 1 квітня.