13 травня 2010, 18:01
Законопроектом (реєстр. №6201) пропонується привести низку законодавчих актів України у відповідність до Закону "Про засади запобігання та протидії корупції", який прийнято Верховною Радою 11 червня 2009 року (зокрема: законів "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про місцеве самоврядування", "Про прокуратуру", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про статус суддів", "Про Державну податкову службу в Україні", „Про Державну прикордонну службу в Україні" та інших).
Під час обговорення члени Комітету висловили низку зауважень до проекту про які йдеться і у висновку
Головного науково-експертного управління
Апарату Верховної Ради України. Зокрема,
в законопроекті пропонується
продублювати в низці законодавчих актів України припис про те, що спеціальна перевірка
щодо кандидатів на деякі посади, пов´язані із виконанням функцій
держави або органів місцевого самоврядування, проводиться в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів.
При цьому у перелічених положеннях передбачається наділити уряд повноваженнями щодо встановлення порядку проведення відповідної перевірки. Водночас
мета, завдання, предмет такої
перевірки залишаються невизначеними. Відповідні приписи відсутні і у
Законі "Про засади запобігання
та протидії корупції",
яким встановлюється необхідність проведення вказаних перевірок.
Крім того, передбачається, що уряд визначатиме порядок проведення вказаної перевірки не тільки щодо осіб, які претендують на зайняття посад в органах виконавчої влади, але і, наприклад, щодо кандидатів на посади прокурорів та слідчих прокуратури, суддів, суддів Конституційного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, посади в органах місцевого самоврядування, кандидатів на пост Президента України тощо.
Запропоновані новели, вважають експерти, містять ознаки невідповідності низці конституційних вимог, і, передусім, положенням частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов´язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У наведеному контексті в них також наявні ознаки звуження конституційної компетенції парламенту на користь розширення компетенції Кабінету Міністрів (в частині наділення останнього повноваженнями вирішувати на рівні власних підзаконних актів питання, які відповідно до Основного Закону є предметом законодавчого регулювання) та порушення закріпленого у частині першій статті 6 Конституції України принципу поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову.
На думку народних депутатів, у статті 4 Закону "Про засади запобігання та протидії корупції" обмежується право низки осіб, уповноважених на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування, займатися оплачуваною викладацькою, науковою та творчою діяльністю у робочий час, "якщо інше не передбачено законом". У розвиток зазначених положень закону у пунктах 3 і 11 розділу І проекту пропонується доповнити Митний кодекс та Закон "Про нотаріат" положеннями щодо заборони посадовим особам митних органів і нотаріусам займатися оплачуваною викладацькою, науковою та творчою діяльністю у робочий час. У проекті також пропонується доповнити низку законодавчих актів загальним за змістом приписом про те, що встановлені Законом "Про засади запобігання та протидії корупції" обмеження (включаючи обмеження щодо сумісництва) поширюються на певні категорії осіб, уповноважених на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування. Експерти вважають, що обсяг запропонованих обмежень є надмірним, що не обумовлюється як потребами фактичного розвитку суспільних відносин у відповідній сфері, так і міжнародно-правовими зобов´язаннями, взятими на себе Україною.
Члени Комітету висловили й інші зауваження до проекту.