09 квітня 2010, 12:40
Законопроектом (реєстр. №6166) передбачається поетапне зниження ставки податку на прибуток з 25 відсотків - станом на 31 червня 2010 року до 17 відсотків - станом на 1 січня 2014 року. У наступних роках ставка податку встановлюється на рівні 16 відсотків.
На думку членів Комітету, запропоноване зменшення ставки податку матиме своїм економічним наслідком збільшення доходів суб´єктів фінансового сектору та зменшення доходів суб´єктів реального сектору економіки.
Комітет вважає, що "економічний ефект від прямого зменшення ставки податку на прибуток може бути більш вигідним для платників податку фінансової сфери діяльності (банки, інвестиційні компанії тощо) і є менш вигідним для платників податку реального сектору економіки (що мають фондоємні виробництва)".
Голова Комітету С.Терьохін наголосив, що "напрямки використання отриманого підприємством
прибутку також можуть бути різними: прибуток може бути рекапіталізовано шляхом збільшення
статутного (акціонерного) капіталу
підприємства або розподілено шляхом виплати дивідендів чи спрямовано
на збільшення обігового капіталу підприємства".
Підтримуючи необхідність послаблення податкового навантаження на підприємства, народні депутати вважають, що таке зниження ставки податку на прибуток підприємств всередині поточного року може призвести до скорочення доходів бюджету. Зниження ставки податку на прибуток підприємств може відбуватися лише у разі достатнього ресурсного забезпечення бюджету, особливо в умовах фінансової кризи.
За словами С.Терьохіна, існує "більш ефективний та дієвий засіб підтримки підприємств з метою забезпечення сприятливих умов для здійснення інвестиційної діяльності, збільшення обсягів виробництва, зайнятості у сфері виробництва та капіталізації активів". Це можливо, вважає народний депутат, здійснити через стимулюючу роль податкової амортизації в оновленні основних фондів шляхом застосування бонусної або прискореної амортизації відповідних капітальних активів для підприємств реального сектору економіки.
На засіданні Комітету зазначалося, що у порівнянні зі зниженням ставки податку, такий підхід має наступні переваги: ставиться у привілейовані умови сфера виробництва, що має капіталомістськість більшу, ніж сфера перерозподілу; стимулюється капіталізація прибутку, а не його споживання поза виробничою сферою.
Таким чином, наголошували члени Комітету, буде досягнута мета, задекларована у проекті щодо зниження податкового навантаження, адже витрати на капіталовкладення підлягають амортизації, отже включаються до витрат платника податку по мірі економічного зносу капітальних активів. Чим більше коштів буде вкладено у оновлення капітальних виробничих активів та чим коротшими будуть строки амортизації придбаних капітальних активів, - тим меншим буде оподатковуваний прибуток і податкове зобов´язання платника податку.