13 квітня 2010, 18:23
У ВІВТОРОК, 13 КВІТНЯ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ШОСТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять Президента Республіки Польща Леха Качинського, провідних польських політичних та громадських діячів, керівників збройних сил, представників духовенства, які загинули в результаті аварії літака Президента Польщі 10 квітня 2010 року поблизу м. Смоленськ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 30 березня - 1 квітня.
Головуючий повідомив, що у зв'язку з ненаданням звіту Верховній Раді у визначений термін припинено повноваження Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України Ющенка Віктора Андрійовича та з'ясування причин і виявлення осіб, винних у зволіканні з розслідуванням кримінальної справи і передачу її матеріалів до суду.
В.Литвин також поінформував про входження народного депутата Володимира Іваненка до складу коаліції депутатських фракцій "Стабільність і реформи" у Верховній Раді України VІ скликання.
З оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій.
Проект постанови про внесення змін до деяких постанов Верховної Ради України (щодо чисельності та персонального складу комітетів Верховної Ради України шостого скликання) доповів голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Олександр Єфремов. Він запропонував змінити кількісний склад деяких комітетів Верховної Ради з одночасним збереженням пропорційного представництва депутатських фракцій у комітетах, що склався на момент формування комітетів Верховної Ради на початку шостого скликання, та вирішити питання заміщення народних депутатів, які обіймали посади голів, перших заступників, заступників голів, секретарів комітетів та склали повноваження, новими народними депутатами - представниками тих самих депутатських фракцій. Це, за словами доповідача, дозволить налагодити роботу парламентських комітетів.
Керівник фракції БЮТ І.Кириленко повідомив, що фракція пропонує сьогодні розглянути тільки ту частину проекту постанови, яка стосується працевлаштування народних депутатів, що склали присягу нещодавно. Що ж до пропорційного представництва в комітетах, за словами І.Кириленка, то пропозиції фракції БЮТ у проекті постанови не враховані. Він запропонував провести додаткові консультації щодо паритетності представництва в комітетах і розглянути проект постанови після обіду.
Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Олександр Єфремов пояснив, що новообрані депутати вже два тижні як не можуть розпочати роботу, оскільки вони не обрані до складу комітетів. О.Єфремов запропонував фракції БЮТ подати свої пропозиції щодо розподілу посад у комітетах для їх подальшого розгляду.
Верховна Рада прийняла Постанову 234 голосами з вилученням пункту про призначення народного депутата О.Бондаренко головою Комітету з питань свободи слова та інформації.
Народні депутати не підтримали пропозицію головуючого продовжити вечірнє засідання до завершення розгляду всіх питань порядку денного.
Проект закону про внесення змін до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (щодо оподаткування дивідендів) доповів народний депутат Юрій Каракай. Він аргументував прийняття законопроекту необхідністю привести чинне законодавство до загальноприйнятих стандартів, що містяться у міжнародних угодах про уникнення подвійного оподаткування та у засадах світового податкового кодексу.
За словами доповідача, це дозволить стимулювати повернення в Україну валютних коштів, які отримують резиденти у вигляді дивідендів від нерезидентів. Ю.Каракай звернув увагу на те, що сьогодні в Україні під час розподілу власного прибутку підприємство, яке має у статусних капіталах інших підприємств 20 і більше відсотків, зазнає "певних нерівностей" в оподаткуванні. "Материнська компанія не сплачує авансовий внесок з податку на прибуток переважну частину доходів, більше 90 відсотків якого отримано у вигляді дивідендів, сплачених дочірніми підприємствами, при виплаті дивідендів своїм вже власникам", - наголосив він. З метою усунення таких необґрунтованих переваг, які надаються окремим підприємствам, Ю.Каракай запропонував запровадити у вітчизняному законодавстві норми світового податкового кодексу, згідно з якими всі підприємства, які володіють 20 і більше відсотками статутного капіталу інших підприємств, зобов'язані вести окремий облік отриманих і виплачених дивідендів.
Законопроектом пропонується застосувати цю норму щодо дивідендів, які надходять від нерезидентів України. За словами доповідача, сьогодні існують великі проблеми з поверненням в Україну доходів від інвестицій. Так, із отриманих від нерезидента дивідендів слід сплатити податок за ставкою або 25 відсотків, якщо немає договору про усунення подвійного оподаткування, або 15-20 відсотків, якщо така міжнародна угода укладена. У цьому зв'язку платники податку не зацікавлені в отриманні доходів із-за меж України.
Ю.Каракай наголосив, що запровадження таких норм стимулюватиме прийняття рішень про спрямування прибутку на виплату дивідендів, а не на рекапіталізацію чи інші цілі за кордоном. Тобто кошти будуть повертатися в Україну, використовуватимуться в українській економіці, а не будуть залишатися за кордоном і працювати на благо інших країн, які набагато легше перенесли світову фінансову кризу і не мають такої нестачі валютних цінностей як Україна.
Голова Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу.
Народні депутати під час обговорення підтримали законопроект, прийняття якого, за їхніми словами, матиме позитивний вплив на національну економіку і, безпосередньо, на процес оподаткування прибутку підприємств.
Промовці також пропонували автору доопрацювати законопроект, врахувавши пропозиції, викладені у висновку Науково-експертного управління щодо усунення проблем, які виникатимуть в результаті обліку і оподаткування авансових платежів.
Парламентарії підтримали законопроект у першому читанні 242 голосами.
Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кредитування та стимулювання іноземних інвестицій) доповів секретар Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Юрій Полунєєв. За його словами, його суть полягає в усуненні обмежень у сфері іноземного інвестування та міжнародного кредитування, які не відповідають світовій практиці. Проектом, зокрема, пропонується скоротити термін дії до 1 січня 2011 року обмежень щодо кредитування в іноземній валюті, виключити запроваджені пунктом 8.12 "Прикінцевих положень" Закону "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" додаткові обмеження щодо кредитів, позик в іноземній валюті, отриманих від нерезидентів та виконання зобов'язань перед іноземними інвесторами. Проектом також пропонується повернутися до попередніх редакцій статей 2 та 13 Закону "Про режим іноземного інвестування", тобто скасувати посилений контроль та додаткові обмеження, як такі, що втратили свою актуальність.
Ю.Полунєєв зазначив, що прийняття цього законопроекту сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості української економіки, усуне невиправдані обмеження в галузі кредитування та інвестицій, які не відповідають міжнародним нормам, що в подальшому призведе до збільшення можливостей і надалі залучати із-за меж України кошти як у вигляді інвестицій, так і кредитів.
Верховна Рада прийняла законопроект за основу 254 голосами.
Народні депутати розглянули три законопроекти, які стосувалися запровадження відповідальності за пропаганду ідей нацизму та інших тоталітарних політичних течій. Перший проект - про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за пропаганду ідей нацизму) - доповів народний депутат Олександр Фельдман. Він запропонував запровадити диференційовану відповідальність за дії, пов'язані з пропагандою нацизму, в залежності від мети, ступеня суспільної небезпечності і форми вчинення таких дій. Народний депутат аргументував внесення таких змін тим, що такі дії можуть неумисно вчинити, наприклад, діти, які не розуміють ідеології нацизму, і тому застосовувати щодо них більш жорстке покарання не є правильним.
Проект закону про внесення змін до деяких кодексів України (щодо відповідальності за пропаганду фашизму) доповів народний депутат Петро Симоненко. Він запропонував доповнити Кримінальний кодекс України окремою статтею, встановивши кримінальну відповідальність за пропаганду фашизму.
Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо відповідальності за пропаганду фашизму, нацизму, комунізму, сексизму та інших тоталітарних політичних течій, що обмежують свободу людини доповів народний депутат Сергій Терьохін. За його словами, зміни полягають у тому, щоб врегулювати відносини в суспільстві щодо встановлення відповідальності за пропаганду фашизму, нацизму, комунізму, сексизму та інших тоталітарних політичних течій, що обмежують свободу людини.
Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Мойсик поінформував про рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект народного депутата О.Фельдмана, а щодо інших двох проектів визначитися у сесійному залі, оскільки Комітет їх не розглядав.
За результатами голосування народні депутати прийняли законопроект народного депутата О.Фельдмана за основу, а законопроекти народних депутатів П.Симоненка і С.Терьохіна відхилили.
Рішення Комітету з питань правосуддя щодо законопроекту про внесення змін до статті 2 Господарського процесуального кодексу України (щодо порушення справ у господарському суді за позовними заявами) доповів член Комітету з питань правосуддя Дмитро Притика. Він зазначив, що цим проектом пропонується удосконалити положення статей Господарського процесуального кодексу України, якими визначено коло осіб, що мають право звертатися з заявами до суду. Зокрема, пропонується доповнити частину першу статті 2 Господарсько-процесуального кодексу, встановивши, що господарський суд порушує справи за позивними заявами фізичних осіб, які звертаються за захистом своїх прав та інтересів, які охороняються законом, у спорах, що виникають з корпоративних правовідносин.
Профільний Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття і був відхилений.
Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості доповіла голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська. Вона запропонувала звільнити від сплати ввізного мита та податку на додану вартість нове обладнання та комплектуючі вироби до нього, що не виробляються в Україні та ввозяться на митну територію України промисловими підприємствами, які створюють нові виробництва із впровадженням енергозберігаючих технологій, у тому числі ввезення таких товарів як внесків до статутних фондів цих підприємств.
Проектом також пропонується запровадити поетапне запровадження міжнародних екологічних вимог до транспортних засобів, які ввозяться в Україну, віднести виробництво наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів і пов'язаних з транспортом пристроїв, обладнання, комплектуючих виробів, розробку та впровадження новітніх технологій для складання та виготовлення автомобілів до стратегічних напрямків інноваційної діяльності.
Н.Королевська зазначила, що прийняття законопроекту стимулюватиме розвиток вітчизняної промисловості, дозволить оновити виробництво, в тому числі за рахунок придбання нових основних фондів, створить підприємствам промисловості умови для подолання кризових явищ та запобігатиме скороченню інвестування розвитку, обсягів виробництва продукції та кількості робочих місць.
Народні депутати під час обговорення пропонували направити законопроект на доопрацювання, оскільки він розв'язує проблему тільки частково, а не комплексно.
За результатами голосування законопроект був відхилений.
Народний депутат Олег Гейман доповів законопроект про проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності виключно на підставі рішення суду. Він зазначив, що його метою є унеможливлення безпідставних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності. Для цього пропонується здійснювати перевірки діяльності підприємців виключно на підставі рішень суду. Виключенням з цього правила є перевірки, що проводяться в порядку, встановленому Законом "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінально-процесуальним кодексом.
За словами доповідача, це дозволить створити прозоріші та рівні умови ведення підприємницької діяльності в Україні та покращить підприємницький клімат в цілому.
Народні депутати підтримали проект, спрямований, за їхніми словами, на усунення зловживань, що відбуваються під час проведення позачергових перевірок і загрожують веденню бізнесу.
Деякі промовці зауважували, що питання поставлено некоректно, оскільки, прийняття рішень про перевірку суб'єктів підприємницької діяльності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади, який здійснює такий контроль. Тобто передача права його прийняття до суду суперечить статті 6 Конституції України, згідно з якою державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. За їхніми словами, у проекті закладено протиріччя між виконавчою і судовою владою, що є некоректним і неконституційним.
За результатами розгляду законопроект був відхилений.
Верховна Рада прийняла за основу законопроекти про волонтерський рух, про внесення змін до Закону "Про соціальні послуги" (щодо запровадження порядку встановлення та виплати компенсаційних виплат фізичним особам), про внесення змін до Закону "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" (щодо підтримки осіб, які доглядають дітей-інвалідів).
Наприкінці ранкового засідання народні депутати почали розгляд двох законопроектів про внесення змін до Закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України". Перший законопроект доповів народний депутат Петро Симоненко. Він зазначив, що проблема повернення заощаджень - дуже гостра і також, якою спекулюють політичні сили піл час кожної виборчої кампанії, щоб заручитися підтримкою виборців.
П.Симоненко нагадав, що Закон "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" був прийнятий 21 листопада 1996 року. Він зобов'язував державу гарантувати повернення цих заощаджень. Закон вступив в силу, починаючи з 1997 року, але вже 17 січня 1997 року Законом "Про внесення змін до Закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" було виключено положення про те, що втрачені заощадження відносяться на державний внутрішній борг України. За словами доповідача, з цього часу зобов'язання держави щодо погашення знецінених заощаджень громадян перестали включатися до складу структури державного внутрішнього боргу і не затверджуватися Верховною Радою. "Це призвело до того, що на початок цього року з врахуванням виплат запланованого обсягу в 2009 році держава винна близько 111 мільярдів гривень народу України", - наголосив П.Симоненко.
Доповідач запропонував внести зміни до Закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", згідно з якими зазначені в першій статті 1 цього закону заощадження громадян є частиною державного внутрішнього боргу України.
П.Симоненко також запропонував компенсацію громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводити після прийняття цього закону виключно в грошовій формі за рахунок державного бюджету в розмірі не менше розміру приросту валового внутрішнього продукту, отриманого за рік, що передує даному бюджетному року. Компенсацію передбачається проводити за рішенням Кабінету Міністрів та Національного банку України, а також за рахунок 50% коштів, отриманих від приватизації та золотовалютних резервів Національного банку України. Кошти для компенсації заощаджень в державному бюджеті пропонується визначати окремою статтею.
П.Симоненко відповів на запитання народний депутатів.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд законопроектів.
Альтернативний проект - про внесення змін до статті 6 Закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" - представив народний депутат Олександр Стоян. Він запропонував внести зміни до статті 6 Закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", законодавчо забезпечивши розмір витрат, пов'язаних із поверненням населенню України втрачених коштів, вкладених в установи Ощадбанку України і колишнього Укрдержстраху, а також державні цінні папери.
Народні депутати під час обговорення висловлювались за повернення втрачених громадянами України заощаджень, відкинувши "політичні та популістські гасла".
За результатами голосування законопроект народного депутата П.Симоненка направлений на доопрацювання, а законопроект народного депутата О.Стояна відхилений.
Проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо надання допомоги за державним соціальним страхуванням) доповів народний депутат Олег Шевчук. Він обумовив внесення змін необхідністю врегулювати питання виплати допомоги з тимчасової непрацездатності для догляду за дитиною у разі перебування матері з другою, хворою дитиною в стаціонарі лікувального закладу та в період знаходження застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною. За його словами, це питання не врегульовано законодавством. Законопроектом також пропонується врегулювати питання надання допомоги з тимчасової непрацездатності за період простою та запроваджуються норми для запобігання зловживанням при виплаті матеріального забезпечення застрахованим особам.
О.Шевчук зазначив, що протягом 2007-2008 років органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виявлені зловживання під час надання допомоги по вагітності та пологах застрахованим особам. Такі "підприємці" укладали трудові договори з працівниками без наміру використання їх праці за декілька днів до відпустки по вагітності і пологах та встановлювали їм заробітну плату в розмірі, який наближений або дорівнює максимальній величині заробітної плати, з якої справляються внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (10 тис. грн. на місяць). За його словами, це призвело до необґрунтованих витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Олександр Стоян поінформував про рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти за основу.
За результатами голосування законопроект був відхилений.
Верховна Рада відхилила проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення дієвого контролю у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням).
Проект закону про внесення змін до статті 57 Закону "Про освіту" (щодо пенсійного забезпечення та оплати праці педагогічних працівників) доповіла секретар Комітету з питань науки і освіти Катерина Самойлик. Вона зазначила, що цим проектом передбачається запровадити обрахунок пенсії педагогічним працівникам в розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати педагогічного працівника. За кожний повний рік роботи на посадах педагогічних працівників пропонується збільшувати розмір на один відсоток, але не більше, ніж на 90 відсотків середньомісячного заробітку.
К.Самойлик також запропонувала з метою встановлення соціальної справедливості та заохочення для роботи в загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладах науково-педагогічних, педагогічних працівників, які мають вчене звання, встановити підвищені оклади для цієї категорії: за науковий ступінь кандидата або доктора наук відповідно на 15 і 25 відсотків посадового окладу, за вчене звання доцента або професора - відповідно на 20 і 30 відсотків посадового окладу.
Верховна Рада за результатами голосування направила законопроект на доопрацювання.
Головуючий Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко оголосив вечірнє засідання закритим.
Наступне пленарне засідання шостої сесії відбудеться у середу, 14 квітня.