01 липня 2004, 18:15
У ЧЕТВЕР, 1 ЛИПНЯ, ПРОДОВЖУВАЛИСЬ ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ П’ЯТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про входження народних депутатів Віктора Мусіяки, Станіслава Сташевського та Володимира Сівковича до складу депутатської групи „Центр”.
Присягу на вірність Україні склав народний депутат України Олексій Лелюк, обраний на довиборах по 151-у округу Полтавської області.
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Верховна Рада прийняла Постанови: про парламентські слухання „Про заходи щодо захисту від терористичних актів та інших злочинних посягань на суддів та суди в Україні”, які пройдуть у парламенті у вересні 2004р.; про Утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та наркоманії; про граничну чисельність Апарату Верховної Ради; про відновлення селу Світанок Володимир-Волинського району Волинського області колишнього найменування.
У третьому читанні народні депутати розглянули законопроект про внесення доповнень до Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” (щодо безпеки карткового ринку) і схвалили його у цілому 345-ма голосами.
Далі у повторному другому читанні розглядався проект Адміністративного кодексу України. Доповідач Голова Комітету з питань правової політики Василь Онопенко зазначив, що це завершений нормативний акт. Він також поінформував про прохання профільного Комітету перенести на третє читання глави і статті, пов'язані з виборчим законодавством, Прикінцеві положення.
Але, вже зараз дуже важливо для формування судової системи, адміністративних судів - мати відповідну процедуру, для того щоб суди розглядали скарги громадян, юридичних осіб на органи державної влади, місцевого самоврядування і дії, бездіяльність посадових осіб, зазначив Василь Онопенко.
За словами доповідача, цей Процесуальний кодекс в разі його прийняття буде надійно захищати права, свободи, інтереси громадян. Профільний комітет при доопрацюванні Кодексу до другого читання на 75 відсотків врахував пропозиції суб'єктів законодавчої ініціативи, 25 відсотків відкинув.
Адміністративний процесуальний кодекс України було прийнято у другому читанні, а розгляд статей 172, 173, 174 та 175 розділу 3 глави 6 "Особливості впровадження в окремих категоріях адміністративних справ", а також розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” перенесено на третє читання.
Наступним мав розглядатися проект Кримінально-процесуального кодексу України у повторному другому читанні. Однак, профільний Комітет запропонував дати народним депутатам можливість ознайомитись глибоко з цим документом, доопрацювати і направити його до європейських структур для проведення відповідної апробації. Комітет запропонував повернутися до розгляду цього документу на першому пленарному засіданні шостої сесії у вересні-місяці. Народні депутати погодилися з цією пропозицією.
Після цього народні депутати розглядали проекти постанов про надання згоди на призначення Президентом України на посади членів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Верховна Рада дала згоду на призначення на посади членами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Івана Нестеренка, Володимира Петренка і Андрія Портнова.
У другому читанні народні депутати розглянули і прийняли в цілому закони: про внесення змін до деяких законів України (щодо сплати мита та оподаткування операцій з культурними цінностями), про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень; про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань; про внесення змін до Закону України „Про поштовий зв’язок” (щодо письмової кореспонденції); про транспортно-експедиторську діяльність; про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”; про внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (щодо пенсійних вкладів).
Останній прийнятий закон узгоджує термінологію із Законами України „Про загальнодержавне обов'язкове пенсійне страхування” та „Про недержавне пенсійне забезпечення”, юридично розподіляє поняття пенсійного внеску та пенсійного вкладу, звільняє допомогу по вагітності та пологах від оподаткування, звільняє спадкоємця власника страхового полісу та рахунку пенсійного вкладу від оподаткування, розширює сферу застосування податкового кредиту по соціальному страхуванні, поширює пільги на Героїв соціалістичної праці, унормовує інші неузгодженості з Цивільним кодексом України та з пенсійним законодавством.
У другому читанні та у цілому було також прийнято закон про внесення змін до Закону України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” (щодо контролю за ввезенням цукру-сирцю).
Відхилені були законопроекти: про внесення змін до Закону України „Про металобрухт” і про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Повторно народні депутати розглянули Закон України „Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” з пропозиціями Президента України. Закон було прийнято у новій редакції 314-ма голосами.
Також у новій редакції Верховна Рада прийняла Закон України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” з пропозиціями Президента України.
Народні депутати погодились з пропозиціями Президента про недоцільність обмеження розміру грошової компенсації моральної шкоди, пов’язаної із завданням шкоди здоров’ю і життю постраждалого.
Підтримана також була пропозиція Президента про передбачення в законі безумовної виплати страхової компенсації. Закон передбачає укладення договорів обов’язкового страхування цивільної відповідальності на території України і договорів міжнародного страхування.
Далі народні депутати розглядали питання ратифікації. Зокрема, Верховна Рада ратифікувала Додатковий протокол до Антидопінгової конвенції; Угоду про відновлення Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво; Договір між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про видачу правопорушників; Конвенцію Міжнародної організації праці №150 про адміністрацію праці: роль, функції та організація; Угоду між Урядом України та Урядом Російської Федерації про використання полігону злітно-посадкових систем „Нитка”; Угоду між Урядом України та Урядом Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу. Було також прийнято закон про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо операцій, які здійснюються в рамках наукового і технологічного співробітництва) у зв’язку з ратифікацією Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво.
Народні депутати відхилили проект Постанови про рекомендації парламентських слухань „Економічна політика України: актуальні питання”.
Далі розглядався законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо митного оформлення товарів. Документом, зокрема, передбачено звільнення від оподаткування товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України працівниками дипломатичної служби закордонних дипломатичних установ України, які знаходились за кордоном у довготерміновому відрядженні і повертаються в Україні після завершення цього відрядження.
Крім цього, товари, які призначені для офіційного (службового) використання представництв іноземних держав, підлягають декларуванню митним органам і пропускаються в Україну у режимі імпорту.
Закон народні депутати підтримали 253-ма голосами.
Підтримали народні депутати і Постанову про відзначення 110-річчя українського футболу та 100-річчя футбольної команди „Україна”.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули два законопроекти – урядовий і депутатський – про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування (щодо нафтопродуктів). Під час обговорення проектів народні депутати звертали увагу на те, що вони порушують Конституцію і наполягали на їх відхиленні.
Після закінчення дискусії Голова Верховної Ради України Володимир Литвин запропонував і Верховна Рада його підтримала щодо того, щоб законопроекти, які поступають до Верховної Ради від суб'єктів законодавчої ініціативи, якщо вони прямо суперечать Конституції, повертати їх без розгляду суб'єктам законодавчої ініціативи.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк, який головував на засіданні, поінформував про входження народного депутата О.Лелюка до складу депутатської фракції „Регіони України”.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули законопроект про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”. Законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття за основу, був відхилений.
За основу і в цілому Верховна Рада прийняла зміни до деяких законів України (щодо страхування персоналу ядерних установок). Згідно з ними персонал ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державні інспектори з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках підлягають обов’язковому страхуванню від ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на здоров’я за рахунок коштів ліцензіатів.
За основу було прийнято законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо підприємницької діяльності з виготовлення озброєння і військової техніки).
Далі розглядалися два законопроекти – урядовий і депутатський - про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо відповідальності за злочини в сфері використання комп’ютерів). За словами доповідача заступника міністра внутрішніх справ Михайла Корнієнка, потреба у врегулюванні цього питання виникла у зв’язку із збільшенням випадків незаконного втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Законопроектом запропоновано доповнити Кримінальний кодекс положеннями, згідно з якими кримінальна відповідальність за незаконне втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку буде наставати не тільки за перекручення чи знищення комп’ютерної інформації або носіїв такої інформації, але й за перехоплення чи копіювання. Доповідач також зазначив, що законопроект, внесений народними депутатами В.Мойсиком, О.Бандуркою, М.Круцем, повніший за урядовий, і запропонував прийняти обидва законопроекти з тим, щоб до другого читання підготувати узгоджений проект. Однак, за основу було прийнято урядовий проект.
У новій редакції за основу Верховна Рада також прийняла законопроекти про внесення змін до Закону України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” і про внесення змін до ст.66 Закону України „Про виконавче провадження” (щодо експертизи).
Повернувшись до одного з питань, яке неодноразово розглядалося на пленарних засіданнях, але позитивне рішення щодо нього не було прийнято, народні депутати розглянули законопроект про ратифікацію Угоди про позику (проект "Україна - розвиток через Інтернет") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Угода була ратифікована 324-ма голосами.
Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, доповідав його автор народний депутат Сергій Осика. Проект спрямований на удосконалення законодавства з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Автор пропонує встановити, що для притягнення особи до відповідальності за легалізацію доходів, отриманих внаслідок діянь, вчинених за межами України достатньо їх визнання суспільно небезпечним та протиправним діянням як за законами України, так і законами держави вчинення злочину.
Під час дискусії народні депутати, які взяли у ній участь, виступали проти прийняття такого закону, називаючи „боротьбу в Україні з такими злочинами фікцією, спробою показати, що в країні щось робиться і не більше”. У підсумку законопроект було відхилено.
Законопроект про списання заборгованості до Пенсійного фонду України, пені та штрафних санкцій по обов’язкових платежах підприємствам, що мають частку державного майна і перебувають в процесі реструктуризації доповідав народний депутат Юрій Єхануров.
Прийняття зазначеного закону, зазначив він, стане одним з головних чинників фінансового оздоровлення відкритих акціонерних товариств з державною часткою майна не менше 25 відсотків, які перебувають у процесі реструктуризації, підвищать їх інвестиційну привабливість і відповідно забезпечать продаж державою пакетів акцій цих підприємств, що дасть додаткові надходження у бюджет країни.
Прийняття законопроекту також дасть можливість вивільнені кошти направити на погашення заборгованостей по зарплаті, а це збільшення відрахувань до Пенсійного фонду і прибуткового податку.
Однак, під час обговорення народні депутати не погоджувалися з такою аргументацією. Навпаки зазначалося, що немає потреби у законі, який надавав би пільги окремим підприємствам. Всі повинні бути поставлені у рівні умови.
Законопроект було відхилено.
Наступний законопроект про внесення зміни до глави 14 Бюджетного кодексу України (щодо розмежування видатків). Проектом запропоновано внести зміни до Бюджетного кодексу України. Зокрема, змінити механізм фінансування позашкільної освіти, виключити у Бюджетному кодексі позашкільну освіту з переліку видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів, та включити її до переліку видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Таким чином, буде встановлено однаковий механізм фінансування для всіх сфер освіти. Законопроект було підтримано майже всіма народними депутатами, які голосували, - 415-ма.
Народні депутати розглянули два законопроекти про умови розвитку вітчизняної легкої, меблевої та деревообробної промисловості. Обидва не знайшли підтримки серед народних депутатів і були відхилені.
Жваву дискусію викликав законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо руху транспорту та пішоходів під час здійснення охоронних заходів). Автор законопроекту народний депутат Юрій Луценко запропонував чітко визначити коло осіб, проїзд яких автомобільним транспортом по вулицях міст може супроводжуватись обмеженням або забороною руху інших транспортних засобів. До числа таких осіб віднесено Президента України, прем’єр-міністра, Голову Верховної Ради, осіб, які перебувають в Україні з офіційним візитом (глави парламентів, іноземних держав, урядів, міжнародних міжурядових та міждержавних організацій).
Обмеження або заборона руху транспортних засобів і пішоходів встановлюватиметься не більше ніж за 10 хвилин до та відміняються не більше ніж за 5 хвилин після проїзду вищезазначених осіб.
Більшість депутатів погоджувалися з такими змінами, оскільки з власного досвіду (наводились приклади) знають, як надовго перекриваються вулиці столиці та міст під час проїзду цих та інших високопосадовців.
Законопроект було прийнято за основу 238-ма голосами.
Наприкінці вечірнього засідання головуючий оголосив про утворення у Верховній Раді про утворення міжфракційного депутатського об'єднання захисту інтересів малого підприємництва. До складу об'єднання увійшло 18 народних депутатів, головою об'єднання обрано народного депутати України Артеменка Юрія Анатолійовича.
Головуючий також поінформував про створення міжфракційного депутатського об'єднання "Зелені України”. До цього об'єднання увійшло шість народних депутатів. Головою міжфракційного об'єднання обрано народного депутата України Фіалковсього Володимира Олександровича.
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Заключне пленарне засідання п’ятої сесії Верховної Ради відбудеться 2 липня.