Шляхи подальшого удосконалення вітчизняного антикорупційного законодавства обговорено під час "круглого столу", організованого Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією

04 березня 2010, 17:28

Publish

За словами голови підкомітету з питань законодавчого забезпечення антикорупційної політики та контролю за дотриманням прав громадян, взаємодії з громадськими та іншими організаціями О.Рябеки, до Комітету надійшло 15 проектів законів щодо удосконалення чинного законодавства з антикорупційних питань, якими передбачається внести 141 зміну до 19 законодавчих актів.

Комітет ухвалив рішення про утворення робочої групи, яка проаналізувала б всі пропозиції, що надійшли від суб'єктів законодавчої ініціативи, органів державної влади, установ та організацій та узагальнила їх з метою створення єдиного уніфікованого законопроекту про внесення змін до чинного антикорупційного законодавства з метою удосконалення його окремих положень.

Народні депутати спільно з Міністерством юстиції України, міжнародними експертами, громадськими організаціями підготували проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії корупції" (реєстр. №6130). Він, зокрема, передбачає внесення змін до Закону "Про засади запобігання та протидії корупції" у частині, що стосується зменшення обмежень, спрямованих на запобігання та протидію корупції. Пропозиції щодо внесення змін до статті 9 "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень" передбачають, що провадження у справах стосовно юридичних осіб здійснюватиметься також відповідно до правил Кодексу України про адміністративні правопорушення. Низку змін пропонується внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України для усунення окремих неузгодженостей з чинними редакціями цих кодексів.

О.Рябека, зокрема, наголосив, що у новій редакції викладено поняття "близькі особи". Коло осіб, які є близькими особами значно скорочено за рахунок уточнення, що близькими особами є тільки ті, які проживають разом і ведуть спільне господарство із суб´єктами, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 2 чинного закону (особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування).

З переліку суб´єктів відповідальності за корупційні правопорушення виключено осіб рядового складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв´язку та захисту інформації України, а також фізичних осіб-підприємців.

На засіданні зазначалося, що значними та принциповими стали зміни щодо зменшення обмежень, запроваджених Законом "Про засади запобігання та протидії корупції", які згідно з проектом закону поширюватимуться лише на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, тобто на публічних службовців (обмеження щодо зайняття іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, обмеження щодо одержання подарунків та роботи близьких осіб, обмеження при звільненні з посад або припиненні діяльності, пов´язаної з виконанням функцій держави, органів місцевого самоврядування, фінансовий контроль).

Народні депутати наголошували, що у новій редакції викладено статтю 7, якою детально визначено порядок застосування обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов´язану з виконанням функцій держави, органів місцевого самоврядування - зменшено до одного року строк, протягом якого діють певні заборони щодо трудової діяльності.

Пропозиції щодо внесення змін до статті 9 Закону "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень" передбачають, передусім, що провадження у справах стосовно юридичних осіб здійснюватиметься відповідно до правил Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Що стосується питання щодо обмеження зайняття іншою (окрім основної) оплачуваною або підприємницькою діяльністю, то, підкреслювали парламентарії, вона може здійснюватись лише у позаробочий час. Сьогодні ця вимога є обов´язковою для народних депутатів і членів уряду. Питання щодо суміщення викладацької діяльності має вирішуватися шляхом встановлення індивідуального режиму роботи або на безоплатній основі. Питання викладацької діяльності керівництва вищих навчальних закладів, то воно врегульовано статтею 20 Закону "Про освіту" і статтею 54 Закону "Про вищу освіту", а також постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників".

На думку учасників заходу, прийняття проекту удосконалить положення законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії корупції та дозволить уникнути неоднозначного тлумачення норм законів, непорозумінь та зловживань на практиці.