10 березня 2010, 18:19
У СЕРЕДУ, 10 БЕРЕЗНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 9 березня.
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Парламентарії розглянули питання ратифікації.
Проект закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 161 1985 року про служби гігієни праці доповів перший заступник міністра охорони здоров'я Олександр Біловол. Він зазначив, що реалізація цієї Конвенції дозволить удосконалити службу гігієни праці в країні, відновити пріоритетність медико-санітарної допомоги працюючому населенню для збереження трудового потенціалу, попередити розвиток професійних захворювань та створити умови для реалізації статті 4 Закону "Про охорону праці", забезпечити пріоритетне забезпечення життя і здоров'я працівників, відповідальність роботодавців за створення безпечних, належних і здорових умов праці. Крім цього, дотримання положень Концепції приведе до зменшення витрат на депресивні витрати - пільги і компенсацію на роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці.
Перший заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Володимир Вечерко поінформував про рішення Комітету рекомендувати парламенту ратифікувати Конвенцію.
В.Вечерко також зазначив, що ратифікація Конвенції сприятиме подальшій адаптації національного законодавства в галузі охорони праці та охорони здоров'я, яке стосується питань безпеки і гігієни праці у промисловості та сільському господарстві до законодавства Європейського Союзу.
Доповідач звернув увагу на те, що внаслідок відмови від цехового принципу надання медичної допомоги працівникам порушилася взаємодія та послідовність в роботі Державної санітарної епідеміологічної служби, лікувально-профілактичних закладів та роботодавців з питань підтримки професійного здоров'я наших працівників. За його словами, щорічно в Україні виявляється 6-8 тисяч випадків професійних захворювань, що в інтенсивних показниках становить 800-1000 випадків на 10 тисяч працюючих.
В.Вечерко наголосив на тому, що зміни, які відбуваються у соціально-економічній сфері суспільства, потребують впровадження нових форм організації праці, більшої уваги до забезпечення безпечних та здорових умов праці на робочих місцях, підвищення рівня соціального партнерства. Необхідність ратифікації Конвенції зумовлена прагненням України стати асоційованим членом Європейського Союзу з подальшою перспективою набуття повноправного членства в Євросоюзі.
Перший заступник голови Комітету вважає, що ратифікація Конвенції дозволить повернутися до принципу пріоритетності медичної допомоги працюючому населенню України, науково обґрунтувати створення умов діяльності та основних напрямків роботи служби гігієни праці з урахуванням специфічних потенційних небезпек, які можуть мати місце на підприємствах різних галузей економіки, а дотримання її положень дозволить зберегти трудовий потенціал країни, знизити професійну захворюваність, інвалідність та зменшити витрати на регресні виплати пільг і компенсацій за роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці.
Народні депутати ратифікували Конвенцію Міжнародної організації праці №161 1985 року про служби гігієни праці 371 голосом.
Верховна Рада також ратифікувала Протокол про внесення змін до Угоди про звільнення від сплати мита, податків і видачі спеціальних дозволів за перевезення нормативних документів, еталонів, засобів вимірювань і стандартних зразків, що провозяться з метою повірки та метрологічної атестації від 10 лютого 1995 року і Конвенцію Міжнародної організації праці №139 1974 року про боротьбу з небезпекою, спричинюваною канцерогенними речовинами й агентами у виробничих умовах, та заходи профілактики.
Проект закону про внесення змін до Закону "Про телебачення і радіомовлення" (щодо ліцензійних умов), як поінформував секретар Комітету з питань свободи слова та інформації Юрій Стець, стосувався виправлення технічної помилки у чинному законі. Її суть зводилася до того, що у частині 6 статті 33 чинного закону мова йде про ліцензію на мовлення з продовженим строком дії, рішення щодо якої приймається Національною радою відповідно до вимог статті 30 Закону. Ю.Стець зазначив, що рішення про продовження строку дії ліцензії на мовлення має прийматися на підставі вимог статті 31 "Плата за видачу, продовження, переоформлення та видачу дубліката ліцензії на мовлення".
Законопроект був прийнятий за основу та в цілому 332 голосами.
Проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо оприлюднення актів органів судової гілки влади) доповів народний депутат Андрій Портнов. Він зазначив, що метою цього проекту є забезпечення доступу громадян до найважливіших рішень судових органів влади. Народний депутат запропонував встановити обов'язковість оприлюднення актів Вищої ради юстиції, президії та пленуму Вищого спеціалізованого суду, президії та пленуму Верховного суду України, кваліфікаційних комісій суддів, з'їзду суддів України та ради суддів України.
А.Портнов наголосив на тому, що прийняття законопроекту дозволить зрозуміти, що відбувається у вищих органах судової влади і максимально забезпечити прозорість рішень, що приймаються.
Народні депутати підтримали законопроект, прийнявши його за основу 289 голосами.
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення соціальних гарантій прийомним батькам) доповів народний депутат Роман Ткач. Він запропонував поширити на прийомних батьків дію всіх типів соціальних гарантій, передбачених Кодексом законів про працю України для біологічних батьків, опікунів. Зокрема, поширити на них дію статей 56 - неповний робочий день; 176 - заборона залучення жінок, що мають дітей віком до трьох років, до нічних надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження; 177 - обмеження залучення жінок, що мають дітей від 3 до 14 років та інше; частин третьої, восьмої статті 179 - відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Світлана Шмельова поінформувала про рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
Верховна Рада прийняла законопроект за основу і в цілому 347 голосами.
Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо активізації інвестиційно-інноваційної діяльності) доповів заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Владислав Лук'янов. За його словами, метою проекту є встановлення на законодавчому рівні механізмів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності через, зокрема, встановлення податково-стимулюючих інструментів заохочення інвестування у придбання нового устаткування та обладнання, прав на винаходи, промислових зразків, ноу-хау тощо.
В.Лук'янов запропонував знизити з 25 до 20 відсотків ставку податку на прибуток підприємств щодо прибутку, інвестованого у звітному періоді на придбання основних фондів груп другої та третьої груп. Це устаткування, машини, обладнання, вантажний транспорт та нематеріальних активів щодо прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау, зразки рослин, що мають використовуватися у господарській діяльності не менше 3 років.
Крім того, він запропонував надавати спеціальні інвестиційні пільги у вигляді інвестиційно-інноваційного податкового кредиту.
Народний депутат вважає, що прийняття законопроекту зменшить податковий тиск на усі підприємства, дасть можливість бізнесу розвиватися.
За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу 229 голосами.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин перед розглядом низки законопроектів, які стосувалися вдосконалення антикорупційного законодавства, поінформував про пропозиції, суть яких зводиться до того, щоб прийняти один законопроект - відтермінувати введення в дію відповідного закону з тим, щоб профільний комітет опрацював решту законопроектів, підготувавши один узгоджений законопроект.
Головуючий поставив на голосування пропозицію про включення до порядку денного двох законопроектів - про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії корупції (реєстр. №6130) і про внесення змін до Закону "Про засади запобігання та протидії корупції" (щодо приведення норм у відповідність законам України) (реєстр. №6057). Обидва проекти не набрали необхідної кількості голосів для включення.
До порядку денного було включено законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання протидії корупції (реєстр. №6159).
Проект доповів народний депутат О.Новіков. Він нагадав, що Верховна Рада 23 грудня минулого року прийняла рішення щодо відтермінування до 1 квітня 2010 року введення в дію законів "Про засади запобігання та боротьби з корупцією", "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення".
За словами доповідача, суб'єктами права законодавчої ініціативи подано на розгляд Верховної Ради 16 законопроектів щодо внесення змін до законодавчих актів України з антикорупційних питань. Єдиної позиції щодо окремих положень Закону "Про засади запобігання та протидії корупції" не досягнено. Передусім великі суперечності стосуються переліку суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Також є певні протиріччя щодо обмежень, спрямованих на запобігання та протидію корупції.
О.Новіков у цьому зв'язку запропонував відтермінувати введення в дію законів "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень" і "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" з 1 квітня 2010 року до 1 січня 2011 року.
Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Ігор Калєтнік, доповідаючи рішення Комітету, зазначив, що Верховна Рада працювала над підготовкою антикорупційного пакету понад три роки. За його словами, зараз внесено 15 законопроектів із змінами. Майже всі вони опрацьовані Комітетом, переважно кожний з них взаємовиключає інші, які є розрізненими. За словами голови Комітету, "головні і принципові питання, які висловлюються народними депутатами, громадськістю, правоохоронними органами та судом - це неможливість суміщувати наукову і викладацьку діяльність, віднесення членів окружних і дільничних виборчих комісій до суб'єктів корупційної відповідальності, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів, лікарів, вчителів, а також фінансування державних і правоохоронних органів з благодійних фондів".
І.Калєтнік наголосив на тому, що всі 15 законопроектів направлені на "вихолощення та пом'якшення" антикорупційного пакету, який мав би вступити в дію з 1 квітня цього року. Крім цього, окремі положення антикорупційного пакету за поданням Верховного Суду знаходяться на розгляді в Конституційному суді.
Саме тому Комітет узагальнивши пропозиції і зауваження народних депутатів, підготував законопроект реєстр. №6130, який загалом враховує всі вище перелічені проблеми. І.Калєтнік сказав, що він підтримує пропозицію про перенесення терміну вступу в дію антикорупційного пакету і запропонував надати доручення Комітету всі 15 законопроектів, які є, ще раз відпрацювати, узагальнити, зробити один законопроект, в якому врахувати всі пропозиції і зауваження і внести на розгляд Верховної Ради.
За результатами обговорення народні депутати прийняли законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання протидії корупції (реєстр. №6159) за основу та в цілому 236 голосами.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати повернулися до проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії корупції (реєстр. №6130), включили його до порядку денного і прийняли за основу.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Лавринович оголосив пленарне засідання закритим.
Наступне пленарне засідання шостої сесії відбудеться у четвер, 11 березня.