30 червня 2004, 18:37
У СЕРЕДУ, 30 ЧЕРВНЯ, П’ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання продовжила роботу в пленарному режимi.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин оголосив депутатські запити.
Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.
З інформацією про участь постійної делегації Верховної Ради України в роботі третьої частини сесії ПАРЄ 2004 року виступив Голова постійної делегації Борис Олійник. Він розповів про перебіг сесії ПАРЄ, детально зупинившись на роботі членів делегації.
Б.Олійник зосередив увагу на засіданні Моніторингового комітету, на якому доповідачі ПАРЄ Х.Северинсен та Р.Вольвенд поінформували про їхній візит в Україну. Моніторинговий комітет прийняв заяву щодо підготовки до президентських виборів в Україні.
У заяві вказується, що конституційна реформа, яка триває і яка, в принципі, є вкрай необхідною, повинна зачекати закінчення президентських виборів з тим, аби потім бути проведеною у демократичний та прозорий спосіб у чіткій відповідності з чинною Конституцією та з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії.
Борис Олійник також поінформував про реакцію ПАРЄ на проголосовані Верховною Радою зміни до Конституції. Ця звістка настільки зворушила Раду Європи, що дехто вхопився за голову.
Голова постійної делегації зазначив, що у цьому зв’язку питання України ймовірно розглядатиметься на жовтневій сесії Парламентської асамблеї.
Б.Олійник, завершуючи свій виступ, закликав керівництво Верховної Ради прискорити з проходженням документів, які стосуються пакету зобов'язань України перед Радою Європи.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули три законопроекти, внесені відповідно депутатами та Президентом, про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” та деяких законодавчих актів України (щодо введення податкових рахунків).
Ще на стадії представлення, як доповів народний депутат Сергій Терьохін, він і його колеги зняли свій законопроект у зв'язку з тим, що завтра на другому читанні буде обговорюватися проект 5258, який, власне, і передбачає зменшення ставки ПДВ до 15 відсотків, введення автомату по відшкодуванню, нормальної системи адміністрації.
Профільний комітет, розглянувши всі три законопроекти, не визначився з рішенням щодо кожного з них і запропонував народним депутатам зробити це у сесійній залі.
На голосування було поставлено законопроект народних депутатів В.Хомутинніка і С.Буряка і президентський. У підсумку жоден з них не набрав необхідної кількості голосів і обидва були відхилені.
У другому читанні Верховна Рада розглянула законопроект про внесення змін до Закону України „Про Центральну виборчу комісію” у новій редакції.
Член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України Микола Оніщук зазначив, що розглядом цього законопроекту Верховна Рада з врахуванням проголосованих напередодні законопроектів про гарантії виборчих прав та про Державний реєстр виборців, завершує реформування української виборчої системи, адже це останній законопроект, який увінчує ту роботу, яка була проведено Верховною Радою у цьому напрямку.
Конституційна комісія рекомендує схвалити цей законопроект у другому читанні та у цілому.
Доповідач аргументував потребу у прийнятті цього закону двома причинами: законами, які були схвалені парламентом, "Про вибори місцевих органів самоврядування", "Про вибори народних депутатів", "Про вибори Президента" суттєво уточнені деякі функції та діяльність Центральної виборчої комісії, як комісії найвищого рівня.
Микола Оніщук також вважає, що час, який пройшов після прийняття парламентом у 1996 році чинного Закону про ЦВК, засвідчив, що є потреба внести деякі суттєві зміни у цей закон.
Далі народні депутати приступили до постатейного розгляду проекту. У підсумку жодна з пропозицій, які були відхилені Тимчасовою комісією і на яких наполягали їх автори, не була підтримана. Частину поправок автори зняли. У підсумку закон було прийнято у другому читанні і в цілому 285-ма голосами.
На повторне друге читання було відправлено законопроект про внесення змін до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Включивши спочатку до порядку денного, а потім підтримавши 300-ми голосами, народні депутати прийняли у першому читанні законопроект про внесення змін до Закону України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” (щодо ввезення цукру-сирцю).
Далі розглядалися законопроекти у режимі повторного першого читання. Зокрема народні депутати розглянули та обговорили два законопроекти про внесення змін до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, внесені відповідно народними депутатами О.Стояном і О.Царьовим.
Підготовлений народним депутатом О.Стояном законопроект спрямований на посилення соціального захисту працівників підприємств-боржника та уточнення повноважень профспілок щодо цього захисту.
Він, зокрема, запропонував, що під час проведення ліквідації підприємства процедури у складі ліквідаційної комісії повинен бути представник профспілкового комітету.
Ще одна пропозиція стосується черговості задоволення вимог кредиторів, зокрема щодо виплати заборгованості заробітної плати. При банкрутстві підприємства першочергово необхідно розрахуватись по заробітній платі. Законопроект передбачає представництво профспілок при банкрутстві, і підприємство - банкрут спочатку має розрахувалися по заробітній платі, а потім по інших боргах.
Народний депутат О.Царьов запропонував внести низку змін до деяких законів, які дозволять вдосконалити механізм примусової реалізації майна державних підприємств, а також підприємств, в статутному фонді яких більше 25 відсотків акцій належить державі. На думку автора законопроекту, такі зміни нададуть органам виконавчої влади можливість своєчасних і ефективних заходів по відновленню платоспроможності цієї категорії підприємств.
Після короткого обговорення народні депутати, не підтримавши жодного із законопроектів, відхилили їх.
Наприкінці ранкового засідання за скороченою процедурою було розглянуто законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо зобов’язань боржника). Необхідність його прийняття обумовлена тим, що застосування діючих механізмів переведення зобов'язань підприємств-боржників в цінні папери можна використовувати, як додатковий засіб відновлення платоспроможності українських підприємств, оздоровлення фінансово-господарського їх стану, а також збереження цілісних майнових комплексів.
Законопроект вносить зміни, які направлені на введення механізмів переведення зобов'язань товариств у цінні папери шляхом випуску облігацій.
Відсутність такого механізму, який діє в усьому світі, переведення зобов'язань підприємств у цінні папери створює умови для виникнення небажаних наслідків для окремих підприємств і для економіки в цілому України.
Тому законопроект направлений на створення для підприємств додаткової можливості. Документом упереджена можливість створення пірамід, новий випуск облігацій неможливий до погашення зобов'язань по старих облігаціях. Це дає можливість зберегти підприємство, зберегти робочі місця, не дати можливість продати підприємство.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Далі народні депутати розглянули чотири проекти про внесення змін до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (щодо майнових прав).
Автори першого з них – народні депутати В.Семенюк, О.Мороз та І.Сподаренко запропонували наступне: мирова угода, яка укладатиметься між кредитором та боржником (державне підприємство та підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 25%) повинна містити відомості про згоду органу уповноваженого управляти державним майном, на обмін активів боржника (його корпоративних прав) на вимоги кредиторів. На думку авторів, прийняття цього законопроекту зменшить ймовірність проведення так званої „тіньової” приватизації підприємств, в статутному фонді яких є державна частка власності.
Автори наступного законопроекту народні депутати В.Майстришин, Г.Антоньєва, О.Корсаков запропонували передбачити зміну черговості задоволення вимог кредиторів до банкрута. До першої черги таких вимог, що повинні задовольнятися у процесі ліквідаційної процедури, запропоновано віднести зобов’язання боржника перед працівниками, що випливають з трудових відносин. За чинною редакцією Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вказані вимоги задовольняються у другу чергу. Натомість, зобов’язання зі сплати вихідної допомоги повинні бути сплачені у першу чергу.
Урядовим законопроектом, який розглядався третім, було запропоновано включити до кола суб’єктів ліквідаційної процедури підприємства-боржника, що можуть брати участь у процесі відновлення його платоспроможності або визнанні банкрутом, уповноважену особу акціонерів.
Четвертим законопроектом, автором якого є народний депутат Л.Ісаєв, пропонувалося змінити визначення моменту початку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що запроваджується у зв’язку із процедурою банкрутства, а також межі дії цього мораторію. Автор також запропонував не поширювати дію мораторію на вимоги кредиторів, за якими прийняті рішення суду загальної юрисдикції, господарчого чи третейського суду.
За словами представника профільного комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій народного депутата Олега Царьова, всі чотири законопроекти не є альтернативними, а тому можуть бути прийняті у першому читанні за основу.
Визначаючись з обговорених законопроектів, народні депутати підтримали урядовий проект, прийнявши його за основу.
Згідно з наступним законопроектом – про внесення змін до ст.9 Закону України „Про природні монополії”, внесеним Кабінетом Міністрів, органи, які регулюють діяльність суб’єктів природних монополій, при прийнятті рішень щодо такого регулювання повинні враховувати інформацію, зокрема, про результати оприлюднення та відкритих слухань щодо зміни цін (тарифів) на товари суб’єктів природних монополій.
Порядок оприлюднення інформації та відкритих слухань щодо зміни цін (тарифів) та товари суб’єктів природних монополій визначаються тими органами, на які відповідно до Закону України „Про ціни і ціноутворення” покладається затвердження або регулювання цін (тарифів). Законопроект спрямований на вдосконалення державного регулювання природних монополій, подальший розвиток ринкових відносин, посилення контролю за монопольними проявами суб’єктів господарювання при встановленні цін і тарифів на послуги, які ними надаються.
У підсумку законопроект було прийнято за основу.
Далі народні депутати розглянули чотири законопроекти про внесення змін до Закону України „Про аудиторську діяльність”.
Автори першого проекту народні депутати Р.Зварич і В.Лебедівський запропонували викласти чинний закон у новій редакції, змінивши при цьому визначення термінів „аудит”, „аудиторська фірма”, „аудиторський висновок”. Згідно проекту аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України і національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку або іншим правилам згідно вимог її користувачів.
Автор ще одного проекту народний депутат Михайло Чечель запропонував скасувати ліцензування як передумову надання права на здійснення аудиторської діяльності. Натомість, проектом пропонується запровадити реєстрацію аудиторських фірм та аудиторів.
Народні депутати В.Майстришин та В.Горбаль запропонували до аудиторських послуг відносити: аудиторські перевірки фінансової звітності підприємств; постановку, ведення і відновлення бухгалтерського фінансового обліку; складання фінансової звітності; податкове планування і оптимізацію оподаткування; складання податкової звітності; перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства за узгодженими з клієнтом процедурами; консультації з питань фінансового, податкового, банківського та іншого законодавства, зовнішньоекономічної діяльності; автоматизацію бухгалтерського обліку і аналітичних робіт; комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності тощо.
Законопроектом, внесеним Кабінетом Міністрів, його розробники запропонували внести зміни, які нададуть можливість зайняття аудиторською діяльністю іноземним особам та особам без громадянства на рівних умовах з громадянами України.
Врешті, три законопроекти були відхилені, а ще один його автори зняли з розгляду.
Наступним розглядався пакет законопроектів про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення товару, оформлення продуктів переробки, термінів конфіскації товарів. За основу було прийнято законопроект народного депутата Володимира Демьохіна. Документом пропонується внести зміни, згідно з якими ввезення та вивезення товарів для переробки на митній території України та за її межами має здійснюватись після подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення або вивезення товарів. При цьому вимога щодо отримання дозволу на зазначені цілі скасовується. Реалізація положень цього законопроекту дозволить створити умови переміщення товарів у режимі переробки на митній території України та за її межами.
Народні депутати також розглянули проект Постанови про заходи щодо підготовки проекту закону про припинення участі держави у діяльності акціонерних та холдингових компаній. Проектом. Автором якого є народний депутат Л.Черновецький, пропонується доручити рахунковій палаті і Головному контрольно-ревізійному управлінню протягом двох місяців перевірити фінансово-господарську діяльність державних, національних, акціонерних і холдингових компаній і з’ясувати обсяги коштів, які впродовж 2001-2002 рр.надійшли від цих компаній до державного бюджету.
Матеріали перевірок з висновками стосовно доцільності участі держави у діяльності цих компаній направити парламентському Комітету з питань бюджету і у разі необхідності доручити йому разом з урядом розробити законопроект про припинення участі держави у діяльності акціонерних і холдингових компаній.
Постанову було прийнято 233-ма голосами.
Законопроект про внесення змін до Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності (щодо придбання спеціального торгового патенту) доповідав один з авторів народний депутат Володимир Воюш. Проектом передбачається запровадити спеціальний торговий патент, який буде засвідчувати право суб’єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування. Зокрема вказується, що спеціальний торговий патент може бути придбаний суб’єктом підприємницької діяльності, який займається торговельною діяльністю або наданням побутових послуг і при цьому здійснює свою діяльність на території курортного регіону. Плата за спеціальний торговий патент встановлюється за єдиною методикою для всіх суб’єктів підприємницької діяльності або окремо для фізичних і юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності. За словами доповідача, прийняття цього закону сприятиме розвитку курортного бізнесу країни.
Однак, законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для схвалення, був відхилений.
Обговорення наступних два законопроекти про повернення грошових заощаджень громадян України за рахунок надходження коштів від приватизації державного майна викликало жваву реакцію насамперед серед депутатів опозиційних фракцій, які обстоювали думку, що такий закон необхідно конче приймати, щоб нарешті розв’язати болючу для суспільства проблему повернення втрачених громадянами заощаджень.
У підсумку законопроект було прийнято 389-ма голосами за основу.
Завершили народні депутати вечірнє засідання розглядом законопроекту про внесення змін до Закону України „Про спеціальну економічну зону „Миколаїв”.
Законопроект було прийнято за основу 260-ма голосами.
На цьому вечірнє засідання закінчилося.
Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться 1 липня.