Пленарні засідання 19 жовтня 2004 року

У ВIВТОРОК, 19 ЖОВТНЯ, ШОСТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

На початку ранкового засідання дві фракції – СДПУ(о) та „Демократичні ініціативи” відразу попросили оголосити перерву. Однак, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зауважив, що оскільки ці фракції не зареєструвалися, він не може задовольнити їхнє прохання.

Навіть після того, як фракція „Демократичні ініціативи” зареєструвалася, Володимир Литвин не надав цим фракціям перерву. Він порадив фракціям переписати заяву на ті фракції, які беруть участь у засіданні.

У цей час депутати від парламентської більшості заблокували трибуну для виступів, розвісивши у залі плакати проти одного з кандидатів на посаду Президента України Віктора Ющенка. Опозиційні фракції у свою чергу розмістили на урядовій ложі плакат на підтримку Віктора Ющенка.

Через те, що трибуна блокувалася першому доповідачу довелося виступати з місця.

З інформацією про участь постійної делегації Верховної Ради України у сесії ПАРЄ виступив її голова Борис Олійник. Він поінформував про перебіг осінньої сесії ПАРЄ у Страсбурзі, детально зупинившись на ставленні Парламентської асамблеї до майбутніх президентських виборів в Україні. Борис Олійник зазначив, що ПАРЄ звертає увагу на те, що їх організація поки не відповідає нормам Європи, а тому Асамблея підвищить свою активність щодо спостереження за виборами. Доповідач Моніторингового комітету Ханна Северінсен, ділячись своїми спостереженнями від нещодавнього перебування в Україні, за словами Б.Олійника, також заявила, що в Україні є невеликі шанси на проведення вільних, справедливих виборів.

Насамкінець Голова постійної делегації зазначив, що за неофіційною інформацією українське питання може виникнути в порядку денному січневої частини сесії 2005 року за результатами проведення президентських виборів в Україні. Доповідь Моніторингового комітету стосовно України буде підготовлена також за результатами президентських виборів у нашій державі та, ймовірно, включатиме аналіз і оцінки не лише виконання Україною взятих на себе зобов‘язань, але і обов‘язки відповідно до статуту Ради Європи.

З огляду на це, члени делегації просять до січня наступного року вжити максимум зусиль для виконання решти зобов‘язань, взятих Україною при вступі до Ради Європи.

Наступним розглядався проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до українського народу. Верховна Рада „усвідомлюючи виняткову важливість президентських виборів, які відбудуться 31 жовтня 2004 року, відповідальність за перебіг виборчого процесу, за те, щоб переконливим його вінцем стало вільне і безперешкодне волевиявлення народу”, закликала усіх громадян прийти на виборчі дільниці і зробити вільний та осмислений вибір, обумовлений громадянською позицією.

Верховна Рада також звертається до кандидатів у Президенти України, виборчих комісій усіх рівнів, до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів – зробити все необхідне для забезпечення демократичного, чесного і прозорого характеру виборів, для повного і безумовного дотримання закону під час їх проведення.

Верховна Рада висловила сподівання на їхню принциповість, об‘єктивність і неупередженість в оцінках та висновках.

Народні депутати ухвалили Звернення до українського народу щодо президентських виборів 31 жовтня 2004 року 249-ма голосами.

Народні депутати з парламентської більшості знову почали наполягати на перерві. Голова Верховної Ради ще раз наголосив, що він не може цього зробити, оскільки на перерві наполягають фракції, які не беруть участь у засіданні.

„Ніякі намагання зірвати роботу Верховної Ради не пройдуть. Верховна Рада працює і працює конструктивно”, - зазначив В.Литвин. Він попросив представників більшості не саботувати роботу.

Проект Адміністративно-процедурного кодексу доповідав міністр юстиції Олександр Лавринович. В адміністративному законодавстві України, зазначив він, процедурна частина є найменше розвинутою. Тому надзвичайно важливим є запровадження у сфері управління раціональних та демократичних адміністративних процедур, зокрема у сфері надання управлінських або адміністративних послуг.

Проект визначає процедуру розгляду органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами питань, пов‘язаних з реалізацією та захистом прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, у тому числі з надання адміністративних послуг.

Згідно проекту адміністративна послуга – результат діяльності органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб, що відповідно до закону забезпечує юридичне оформлення умови реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів за їх заявою (видача (дозволів) ліцензій, сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо).

Проектом передбачаються види адміністративного провадження за заявою; за ініціативою органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб; за скаргою.

Завершуючи виступ, Олександр Лавринович зазначив, що прийняття Адміністративно-процедурного кодексу України дозволить на законодавчому рівні врегулювати багатоманітні процесуальні відносини в управлінській діяльності держави, яка має бути спрямована на утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина та сприятиме обмеженню проявів бюрократизму і свавілля з боку державних службовців.

Народні депутати, які взяли участь в його обговоренні, в основному підтримували його, звертаючи увагу на його позитивні сторони у порівнянні з чинним законодавчим актом. Підтримали проект кодексу і представники від фракцій. Деякі з них вносили пропозиції щодо прийняття рішення щодо нього після президентських виборів, оскільки представники парламентської більшості, як не беруть участі в роботі парламенту, зірвуть прийняття позитивного рішення.

У підсумку проект кодексу було відправлено на повторне перше читання.

Після цього у засіданні було оголошено перерву.

По її завершенні заяву від депутатської групи „Союз” та фракції „Регіони України” виголосив народний депутат Степан Гавриш. Він наголосив на тому, що після старту президентських перегонів нормальний регламентний законотворчий процес був надійно заблокований. Парламентська трибуна використовується лише для взяття та протистояння, що супроводжується безплідними словесними баталіями та ідеологічними випередженнями.

Далі С.Гавриш зазначив, що „в умовах хаосу та політичної істерії, що панує в Верховної Раді, її діяльність в пленарному режимі перетворена на безглуздя і прийняті всупереч законодавства рішення не може бути легітимними. Парламент не виконує своїх конституційних обов‘язків, Верховна Рада не може нормально працювати в сесійній залі, реально відсутня конституційна кількість народних депутатів для прийняття законів”.

У зв‘язку з цим лідери депутатських груп і фракцій, Раїса Богатирьова, Леонід Кравчук, Ігор Шаров, Валерій Пустовойтенко, Микола Оніщук, Микола Гапочка, Богдан Губський, Степан Гавриш, від імені своїх депутатських об‘єднань заявили, що вони не можуть, не мають морального права надалі брати участь в політичному шоу.

Лідери депутатських груп і фракцій звернулися до Верховної Ради України, перенести пленарні засідання з цього тижня на період з 7 по 10 грудня, а цей тиждень визначити для роботи у комітетах, депутатських фракціях та групах. На їхню думку, „це єдиний шлях для проведення роботи парламенту у конструктивне русло, єдина можливість запобігти порушенням Конституції та законів України”.

Після виступів народних депутатів з процедури Голова Верховної Ради України Володимир Литвин взяв слово, у якому відкинув звинувачення на свою адресу в упередженості, що начебто він надає слово депутатам, які виступають на підтримку одного кандидата на президентську посаду. В.Литвин звернувся до тих депутатів, які залишилися і від імені яких був виступ. Він зазначив, що вони реалізують першу частину сценарію, не знаючи, яка буде друга частина сценарію відносно Верховної Ради України.

На думку Голови Верховної Ради України, перша частина цього сценарію полягає в тому, щоб паралізувати роботу Верховної Ради, друга - у тому, що після виборів, їхньому переможцю будуть навіювати тезу, що такий парламент країні не потрібен.

Володимир Литвин також зауважив, що при новому законі про вибори 70 відсотків народних депутатів не попаде в парламент. Тому їм треба задуматися над перспективами.

Голова Верховною Ради дав доручення Регламентному комітету парламенту вивчити заяву координатора парламентської більшості у тій його частині, де йдеться про порушення Конституції, законів України і Регламенту Верховної Ради, а також надати відповідний висновок щодо цього.

За словами В.Литвина, „по суті справи, кинуто звинувачення всьому парламенту”.

Для заяви від фракцій „Наша Україна” і БЮТ слово було надано народному депутатові Миколі Томенку. Заява стала відповіддю на розвішані плакати у сесійній залі, у яких містилися вимоги щодо вибачень кандидата на посаду Президента Віктора Ющенка. Микола Томенко відкинув ці вимоги, вибачившись тільки за те, що „в цій державі досі при владі залишається злочинна влада”.

Далі розглядався проект закону про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2005 рік. Його представив міністр економіки та з питань Європейської інтеграції Микола Деркач.

За його словами, основні положення проекту Державної програми спрямовані на реалізацію головних завдань програми діяльності уряду „Послідовність. Ефективність. Відповідальність”: закріплення високих темпів економічного росту на основі його інноваційно-інвестиційної складової; забезпечення доступу до результатів економічного росту якомога більшої кількості громадян.

Саме ці завдання визначили зміст та основні особливості документа. Головна особливість полягає у групуванні розділів програми по основних напрямах: підвищення соціальних стандартів на шляху реалізації цілей розвитку тисячоліття та модернізації економіки на основі інноваційної моделі. Така спрямованість програми дозволяє бачити за річними завданнями довгострокову перспективу.

Далі доповідач детально поінформував про макроекономічні показники проекту Державної програми, її соціальні складові, головні інструменти реалізації пріоритетів економічної політики уряду.

Співдоповідач перший заступник Голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Демьохін, поінформувавши про те, законопроект в цілому підтриманий переважною більшістю комітетами, фракціями та депутатськими групами. Проте запропонований такий масштаб змін та доповнень, що вони в підсумку є взаємовиключаючими і нівелюють втілення єдиної соціально-економічної політики розвитку України на 2005 рік, запропонованої Кабінетом Міністрів.

В.Демьохін також зазначив, що зважаючи на це, народними депутатами - членами Комітету найближчим часом буде підготовлено та внесено на розгляд Верховної Ради законопроект, покликаний розв‘язати проблеми процедурного характеру, які виникають під час розгляду та затвердження Державної програми економічного і соціального розвитку України.

Торкнувшись позитивних сторін програми, співдоповідач зазначив, що вона адекватна наявним економічним, політичним та організаційним умовам, системі правління країною та економікою. У цілому державна програма свідчить про більш кваліфіковану роботу над програмними документами, ніж депутати мали до цього.

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендував Верховній Раді затвердити Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2005 рік.

Народні депутати у своїх запитаннях та виступах наголошували на її декларативності, на тому, що вона майже нічим не відрізняється від програми попередніх років, окрім деяких показників, які стосувалися виконання урядом соціальних стандартів.

Хід обговорення проекту виплинув на прийняття рішення. Оскільки в голосуванні не взяли участь фракції і групи парламентської більшості, законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття за основу, було відправлено на доопрацювання з урахуванням пропозицій народних депутатів, фракцій і комітетів.

На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.