18 листопада 2026, 14:14
17 листопада 2026 року голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова взяла участь у форумі «Діалог влади, громадянського суспільства та бізнесу – економічна стійкість та конкурентоспроможність», організований Українською Радою Бізнесу за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).
У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, бізнес-спільноти, аналітичних центрів та засобів масової інформації.
Голова Комітету під час виступу окреслила ключові питання взаємодії держави та бізнесу, розвитку трудового законодавства, підтримки мікробізнесу, податкової політики та страхування воєнних ризиків.
Галина Третьякова наголосила на важливості не обмежувати взаємодію влади та бізнесу періодичними форумами, а забезпечувати системний діалог для напрацювання законодавчих рішень, які безпосередньо впливають на діяльність роботодавців, організацію трудових відносин та економічну стійкість підприємств.
За її словами, бізнесу варто активніше долучатися до обговорення проєкту нового Трудового кодексу України. Зокрема, необхідно чіткіше визначати економічний вплив змін на сферу трудових відносин, зменшувати бюрократію та запроваджувати нові механізми регулювання праці.
Водночас для подальшого просування реформ необхідний чіткий запит від стейкхолдерів та більш активна участь бізнес-спільноти у формуванні відповідних законодавчих рішень.
Окрему увагу Галина Третьякова приділила економічним прогнозам та викликам, пов’язаним зі скороченням ВВП і податкових надходжень.
Вона зазначила, що у звіті МВФ порушується питання реорганізації спрощеної системи оподаткування, що потребує пошуку збалансованих рішень для збереження можливостей малого бізнесу працювати та розвиватися.
У цьому контексті голова Комітету нагадала про законопроєкт за реєстр. № 15449 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження добровільного режиму пільгового оподаткування доходів домогосподарств», напрацьований спільно з Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики за участю Данила Гетманцева. Документ стосується оподаткування домогосподарств і мікробізнесу та передбачає додаткові можливості для малого бізнесу у разі зміни умов функціонування спрощеної системи оподаткування.
Також Галина Третьякова наголосила на важливості європейського підходу Think Small First («Спочатку думай про малих»), відповідно до якого держава під час формування економічної політики насамперед консультується з представниками мікро- та малого бізнесу.
За її словами, після проведення відповідного форуму в Україні активізувалася робота в цьому напрямі, зокрема в Міністерстві економіки та екології України створено робочу групу.
Коментуючи питання страхування воєнних ризиків, Галина Третьякова повідомила про роботу Комітету над законодавчою ініціативою, яка стосується гуманітарних місій підвищеного ризику.
Вона звернула увагу на європейську практику застосування принципу duty of care – обов’язку піклування про безпеку людей, які залучаються до виконання небезпечних гуманітарних місій. Цей підхід передбачає, зокрема, належні механізми безпеки та страхового захисту.
За словами голови Комітету, під час підготовки відповідного законопроєкту ці питання детально опрацьовувалися, зокрема, із залученням представників страхових організацій.
Також вона порушила питання можливості створення спеціального фонду для покриття ризиків у випадках, коли приватні страхові компанії не забезпечують відповідного страхового покриття. Такий механізм потребує належного адміністрування та взаємодії держави з ринком.
Голова Комітету наголосила, що поряд із питаннями виробництва та логістики необхідно приділяти належну увагу каналам збуту української продукції.
За її словами, обмеженість транспортних можливостей та експортної інфраструктури вимагає пошуку збалансованих підходів до забезпечення доступу різних категорій виробників до перевезень і зовнішніх ринків.
Водночас наявність виробничих потужностей сама по собі не гарантує економічного результату, якщо підприємства не матимуть доступу до каналів реалізації продукції. Особливо актуальним це питання є для мікробізнесу.
Галина Третьякова також зосередила увагу на проблемі монетарної бідності домогосподарств.
Вона зазначила, що, за оприлюдненими даними Світового банку, 41% українських домогосподарств перебувають у стані монетарної бідності, коли наявних доходів у певний місяць недостатньо для покриття основних витрат, зокрема, на комунальні послуги та транспорт.
За словами голови Комітету, така ситуація безпосередньо впливає на платіжну дисципліну, накопичення заборгованості та фінансову спроможність домогосподарств розпочинати нові економічні цикли, виконувати кредитні й інші зобов’язання.
У цьому контексті вона також зазначила про взаємозв’язок соціальної та податкової політики, зокрема, про важливість законодавчих ініціатив щодо списання кредитних зобов’язань ветеранів.
Окремо Галина Третьякова звернулася до представників бізнесу із закликом активніше долучатися до підтримки законодавчих ініціатив у сфері трудових відносин.
Зокрема, йдеться про законопроєкт за реєстр. № 14141 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо електронного документообігу при працевлаштуванні», який передбачає внесення змін до трудового законодавства та надання всім роботодавцям можливості укладати трудові договори в електронній формі.
Голова Комітету наголосила, що в умовах поширення дистанційної роботи електронна комунікація між роботодавцем і працівником набуває особливого значення, тоді як чинний Кодекс законів про працю України не передбачає належного врегулювання відповідного механізму.
За її словами, законопроєкт підготовлений до розгляду у другому читанні, а тому важливо, щоб бізнес-спільнота долучалася до формування порядку денного пленарного засідання парламенту та підтримувала його подальше просування.
Підсумовуючи виступ, Галина Третьякова наголосила на необхідності постійної та предметної взаємодії між парламентом, урядом, бізнесом і громадянським суспільством.
Саме такий діалог дає змогу своєчасно виявляти потреби економіки, враховувати інтереси роботодавців і працівників та формувати законодавчі рішення, спрямовані на посилення економічної стійкості України.