У Рівному обговорили впровадження Реєстру екологічної шкоди та актуальні питання екологічного контролю
06 листопада 2026, 17:00
Одним із ключових питань наради стало впровадження Реєстру екологічної шкоди — важливого інструменту систематизації та документування наслідків збройної агресії Російської Федерації проти довкілля України.
Голова Комітету Олег Бондаренко наголосив на необхідності подальшого вдосконалення системи державного екологічного контролю та законодавчого забезпечення її роботи.
«Сьогодні ми бачимо принципові зміни в підходах до організації та оцінки діяльності Державної екологічної інспекції. Практичні результати її роботи мають стати основою для подальшого вдосконалення системи державного екологічного контролю. Водночас нам необхідно ухвалити відповідний законопроєкт про особливості державного екологічного контролю, над яким ми разом із профільним Міністерством працюємо, враховуючи реальний досвід і практичні результати діяльності Держекоінспекції», — зазначив Олег Бондаренко.
Заступниця Голови Комітету Олена Криворучкіна підкреслила стратегічне значення Реєстру екологічної шкоди для формування доказової бази та подальшого міжнародного відшкодування завданих довкіллю збитків.
«Реєстр екологічної шкоди — це фундамент нашої доказової бази. Ми маємо зробити так, щоб кожен належно задокументований злочин проти довкілля мав перспективу міжнародного правового розгляду, а кожна обґрунтована вимога — реального відшкодування», — наголосила Олена Криворучкіна.
Вона також нагадала, що робота над системою документування екологічних наслідків російської агресії розпочалася ще у 2022 році. Тоді було сформовано відповідні механізми збору інформації, фіксації завданої шкоди та підготовки матеріалів, які можуть бути використані як докази на міжнародному рівні.
Під час наради тимчасово виконуючий обов’язки Голови Держекоінспекції Олександр Субботенко представив інформацію про практичне впровадження Реєстру екологічної шкоди.
Зокрема, йшлося про функціонування Реєстру як окремої підсистеми, інтегрованої в наявну систему електронного документообігу Державної екологічної інспекції «Док Проф 3». Такий підхід має забезпечити систематизацію інформації, належний облік матеріалів, документування випадків заподіяння шкоди довкіллю та відстеження подальшого опрацювання відповідних матеріалів.
Важливо, що Реєстр — це не просто електронний архів чи технічний інструмент. Це стратегічна платформа для формування повноцінної доказової бази, яка надалі може бути використана в міжнародних механізмах фіксації та відшкодування екологічної шкоди.
Реєстр екологічної шкоди і Міжнародний реєстр збитків для України (RD4U) виконують різні, але взаємопов’язані функції. Національна система забезпечує збір і належне документування інформації про завдану довкіллю шкоду, тоді як міжнародний механізм передбачає реєстрацію заяв і збереження доказів для подальшого розгляду вимог щодо відшкодування. Саме якість первинної фіксації, обґрунтованість розрахунків і підтвердження причинно-наслідкового зв’язку матимуть визначальне значення для подальшого міжнародного правового процесу.
Окрему увагу учасники приділили екологічним проблемам Рівненської області. Зокрема, обговорили питання збереження самосійних лісів, які мають важливе природоохоронне значення, а також необхідність взаємодії територіальних громад, органів державної влади та правоохоронних органів для запобігання їх знищенню.
Порядок денний також охоплював результати роботи Державної екологічної інспекції та її територіальних і міжрегіональних органів за дев’ять місяців 2026 року, особливості здійснення діяльності в умовах воєнного стану та стан реалізації експериментального проєкту щодо видалення дерев і чагарників за межами населених пунктів.
Участь у розширеній нараді взяли представники парламенту, Рівненської обласної військової адміністрації, Державної екологічної інспекції, її територіальних і міжрегіональних органів, а також профільних структурних підрозділів.
Впровадження Реєстру екологічної шкоди є важливим кроком у побудові системної державної політики з документування наслідків російської агресії проти довкілля. Його ефективність залежатиме не лише від технічного функціонування, а й від якості зібраних матеріалів, міжвідомчої взаємодії та здатності перетворити зафіксовану шкоду на обґрунтовані вимоги про її відшкодування.