18 вересня 2026, 12:43
Вступ України до Європейського Союзу – це не лише переговори у Брюсселі. Значна частина цієї роботи відбувається у Верховній Раді. Щоб стати членом ЄС, Україна має поступово наблизити свої закони та правила до тих, за якими вже працюють держави Європейського Союзу. Це стосується практично всіх сфер: банків і фінансів, митниці, енергетики, довкілля, захисту прав людини, безпеки праці та навіть оборонної промисловості.
15-17 вересня Верховна Рада ухвалила та просунула одразу низку таких рішень. Пояснюємо простими словами, що змінилося і чому це важливо для нашого руху до ЄС.
Фінансовий ринок: більше можливостей залучати довгі гроші
Одним із ключових рішень стало ухвалення в цілому Закону №15172 про сек’юритизацію та облігації з покриттям – його підтримали 278 народних депутатів. Закон стосується переговорної глави 9 «Фінансові послуги» у кластері «Внутрішній ринок». Назва складна, але ідея досить проста. Європейський фінансовий ринок має інструменти, які дозволяють банкам та іншим установам залучати довгострокове фінансування під певні активи, наприклад, портфелі іпотечних кредитів. Це дає більше можливостей для кредитування економіки та залучення приватних інвестицій. Україна поступово створює аналогічну систему. Для нас це особливо важливо в контексті відбудови. Чим більше працюючих фінансових інструментів матиме Україна, тим більше приватного капіталу зможемо залучати для житла, інфраструктури та розвитку бізнесу, не покладаючись виключно на бюджетне фінансування.
Разом із цим парламент прийняв за основу зміни до Цивільного кодексу, необхідні для роботи нових фінансових інструментів. Тобто йдеться не про один окремий закон, а про поступове створення правил фінансового ринку, сумісних із європейськими.
Малий бізнес і захист вкладників: наближаємо правила до європейської моделі
Ще два рішення стосуються того самого великого блоку – внутрішнього ринку ЄС.
Парламент прийняв за основу законопроєкт №15024, який має спростити процедури банкрутства для мікро- та малого бізнесу. За проголосували 270 депутатів.
Європейський підхід полягає в тому, що банкрутство малого підприємства не повинно бути таким самим складним, дорогим і тривалим, як процедура для великої корпорації.
Неефективна процедура банкрутства фактично «заморожує» і підприємця, і його активи на роки. Натомість сучасна європейська модель робить акцент на швидшій реструктуризації, ефективному врегулюванні боргів та можливості повернутися до економічної діяльності.
Окремо Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №15269 щодо корпоративного управління Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Тут євроінтеграційна логіка також зрозуміла: орган, відповідальний за захист коштів вкладників і роботу з проблемними банками, повинен мати професійне, прозоре та достатньо незалежне управління.
Саме такі інституції необхідні державі, яка готується працювати в єдиному фінансовому просторі ЄС.
Митниця та інтернет-торгівля: правила наближаються до європейських
Ще одне важливе рішення стосується міжнародних посилок та покупок через іноземні онлайн-платформи.
267 голосами Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №15460 щодо митного оформлення міжнародних поштових та експрес-відправлень. Це частина ширшої реформи електронної торгівлі та оподаткування товарів, придбаних через міжнародні маркетплейси.
В ЄС уже діє модель, за якої товари, що
продаються через міжнародні онлайн-платформи, мають оподатковуватися за
зрозумілими і однаковими правилами. Іноземна електронна торгівля не повинна
отримувати необґрунтовану податкову перевагу перед товарами, які продаються
всередині країни.
Законопроєкт створює митну частину аналогічної системи в Україні: правила
декларування, обмін даними між маркетплейсами, поштовими операторами та
митницею, а також механізми справляння платежів.
Для майбутнього членства це принципово, адже Україна має підготувати митну систему до роботи за правилами Митного союзу ЄС ще до вступу, а не після нього.
Енергетика та довкілля: наближаємо не лише закони, а й саму модель регулювання
Окремий великий блок цього тижня – енергетика та екологічні стандарти.
Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №14282, спрямований на посилення незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Для Європейського Союзу незалежний енергетичний регулятор – одна з фундаментальних умов нормального функціонування енергетичного ринку. Орган, який встановлює правила, ліцензує компанії, контролює ринок та ухвалює тарифні рішення, не повинен залежати ані від політичних інтересів, ані від самих енергетичних компаній.
Тому питання незалежності НКРЕКП – це безпосередньо частина переговорної глави «Енергетика» та майбутньої повної інтеграції українського енергетичного ринку з ринком ЄС.
Водночас законопроєкт ще потребуватиме доопрацювання до другого читання з урахуванням вимог права ЄС та рекомендацій Енергетичного Співтовариства.
Ще одне рішення стосується питної води.
Верховна Рада ухвалила Закон №13578 щодо вдосконалення правил у сфері водопостачання та водовідведення.
Європейський підхід полягає не тільки в тому, щоб перевіряти якість води вже у кінцевого споживача. Система має контролювати ризики на всьому шляху – від джерела води до очищення, транспортування і подачі в будинок.
Це хороший приклад того, як євроінтеграція безпосередньо переходить у повсякденне життя людей.
Захист лісів: український експорт також має відповідати «зеленим» правилам ЄС
260 депутатів підтримали в першому читанні законопроєкт №15352 про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та деградацією лісів. Це один із законопроєктів, який безпосередньо наближає українське законодавство до конкретних правил Європейського Союзу. ЄС запроваджує жорсткіші вимоги до походження низки товарівm, зокрема деревини, кави, какао, сої, каучуку та продукції, виготовленої з них.
Основна логіка проста: товар не повинен потрапляти на європейський ринок, якщо його виробництво пов’язане зі знищенням або деградацією лісів.
Для України це має подвійне значення. З одного боку, це частина переговорної глави 27 «Довкілля та зміна клімату». З іншого – це дуже практична вимога для українського бізнесу, який хоче продавати свою продукцію в ЄС.
Тому адаптація до таких правил – це водночас і екологічна реформа, і підготовка українських експортерів до майбутнього внутрішнього ринку Євросоюзу.
Верховенство права і безпека: євроінтеграція — це також захист людини
Євроінтеграція – це не лише економіка.
Кластер «Основи процесу вступу до ЄС» охоплює верховенство права, фундаментальні права, роботу правоохоронної системи та боротьбу з організованою злочинністю.
Цього тижня парламент прийняв за основу одразу два важливі законопроєкти у цій сфері.
Перший – №16013 щодо боротьби з незаконними операціями з платіжними інструментами та банківськими рахунками. Його підтримали 299 депутатів.
Йдеться, зокрема, про так звані «дроп-рахунки» – коли люди передають свої банківські рахунки чи платіжні інструменти для використання в шахрайських схемах.
Право ЄС передбачає відповідальність не лише за саме викрадення грошей, але й за створення інфраструктури для такого шахрайства – незаконне отримання, передачу та поширення платіжних інструментів. Українське законодавство поступово переходить до такої самої логіки.
Другий – законопроєкт №14130 про посилення парламентського контролю за розслідуванням випадків катувань та неналежного поводження. Його підтримали 240 депутатів.
Він передбачає, зокрема, регулярне публічне звітування відповідних правоохоронних органів. Це важливо для переговорів з ЄС, оскільки захист фундаментальних прав і ефективне розслідування порушень з боку держави є частиною базових критеріїв членства.
Саме тому кластер «Основи» відкривається одним із перших і закривається останнім: ЄС оцінює не лише кількість прийнятих законів, а те, як реально працюють інституції та гарантуються права людини.
Від адаптації законів – до оборонної інтеграції
Окремо варто відзначити рішення, які виходять за межі традиційного наближення українського законодавства до права ЄС.
Верховна Рада ратифікувала угоди, які поглиблюють участь України в європейських оборонних механізмах, зокрема у Європейському оборонному фонді та програмах підтримки оборонної промисловості.
Для України це принципово новий рівень інтеграції. Йдеться вже не лише про те, щоб привести українське законодавство у відповідність до європейського. Йдеться про те, щоб українські підприємства, наукові установи та оборонна промисловість поступово ставали частиною спільних європейських програм досліджень, розробок та виробництва. У нинішніх умовах така інтеграція має значення не лише для майбутнього членства, а й для обороноздатності України та всієї Європи.
Євроінтеграція – це сотні конкретних змін
Рішення 15–17 вересня показують, наскільки широким став сьогодні парламентський вимір європейської інтеграції.
Ми говоримо одночасно про фінансові ринки,
малий бізнес, банки, митницю, енергетику, воду, ліси, боротьбу з шахрайством,
права людини та оборонну промисловість.
Це і є реальний зміст переговорів про членство. Україна не повинна чекати дня
вступу, щоб почати працювати за європейськими правилами. Навпаки, сенс
переговорного процесу полягає в тому, щоб до моменту членства наше
законодавство, інституції та ринки вже були максимально готовими працювати як
частина Європейського Союзу.
Водночас важливо пам’ятати: перше читання – це ще не завершена реформа. Там, де парламентські комітети або європейські партнери вказують на розбіжності з правом ЄС, їх необхідно усунути до остаточного ухвалення законів.
Тому для нас важлива не просто кількість «євроінтеграційних» голосувань. Важливо, щоб кожен ухвалений закон дійсно наближав українські правила до європейських, і щоб ці правила потім працювали на практиці.
Вадим Галайчук
Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу