10 лютого 2010, 17:46
У СЕРЕДУ, 10 ЛЮТОГО, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 9 лютого.
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Парламентарії розглянули питання про Регламент Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України В.Литвин нагадав, що на Погоджувальній раді і у сесійній залі неодноразово обговорювалося це питання з огляду на те, що Конституційний Суд зобов'язує Верховну Раду України прийняти Регламент Верховної Ради як закон.
Головуючий повідомив, що Комітет з питань Регламенту напрацював відповідний проект і рекомендує парламенту прийняти законом Регламент Верховної Ради України у чинній редакції станом на 19 вересня 2008 року, направити на підпис Президенту України для того, щоб "зняти будь-які розмови з цього приводу".
Під час обговорення парламентарії внесли кілька пропозицій до проекту. Зокрема, народний депутат А.Мартинюк запропонував у 116 статтю Регламенту внести зміну, згідно з якою "пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту статей, їх частин, пунктів, речень, який прийнятий Верховною Радою за основу".
Народний депутат Ю.Кармазін звернув увагу на те, що при прийнятті цього закону в березні 2004 року через технічні причини випали речі, які були прийняті до Регламенту. Він запропонував внести зміну, включивши до відповідної статті Регламенту слова: "якщо бюлетені для таємного голосування одержало не менше двох третин депутатів від їх фактичної чисельності".
Народні депутати загалом підтримали прийняття законопроекту про Регламент Верховної Ради України.
З урахуванням пропозицій народних депутатів А.Мартинюка і Ю.Кармазіна законопроект був прийнятий в цілому 368 голосами.
Проект закону про особливості передачі в оренду та концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності доповів заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Олександр Попов. Він нагадав, що основні технології у сфері водопостачання, і теплопостачання були спроектовані і змонтовані ще в 70-90-ті роки минулого століття. І сьогодні вони мають низький коефіцієнт корисної дії та високу енергоємність, яка в 2 рази вища, ніж та, яка існує в цивілізованих європейських країнах.
Тому, за словами доповідача, щоб стримати процес зростання цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, потрібно впровадити енергозберігаючі технології і модернізувати технологічні процеси.
О.Попов зазначив, що держава у найближчі роки не зможе надати необхідну державну підтримку процесам модернізації комунальних підприємств. У цьому зв'язку він запропонував залучити бізнес до співпраці з територіальними громадами, для того щоб ефективно управляти об'єктами водо- і теплопостачання та впроваджувати процес енергозберігаючих технологій в систему таких об'єктів.
За словами доповідача, суть проекту полягає у регламентації всіх процедур, починаючи від подачі ініціативи щодо оренди і концесії тих чи інших підприємств і завершуючи можливим розривом договірних відносин або закінченням договору оренди. З одного боку, закріпляються інтереси територіальних громад на право власності, з іншого боку, встановлюються більш чіткі і більш прозорі умови співпраці з приватним бізнесом, який зацікавлений інвестувати капітал в розвиток таких підприємств.
Під час обговорення народні депутати висловили різні думки щодо законопроекту - від необхідності приймати "корисний закон, який покращить ситуацію в галузі" до того, що його прийняття призведе до узаконення корупції, оскільки поки що немає жодного прикладу, який свідчив би про те, що у результаті передачі об'єктів комунальної власності в оренду чи іншу форму використання зменшились би тарифи на комунальні послуги і покращилось обслуговування.
Парламентарії загалом підтримали проект, висловивши свої пропозиції для врахування під час його підготовки до другого читання.
За результатами голосування законопроекту був прийнятий за основу 288 голосами.
Парламентарії розглянули два законопроекти, які стосувалися забезпечення громадян доступним житлом. Урядовий проект доповів заступник міністра регіонального розвитку та будівництва Дмитро Ісаєнко. Він зазначив, що механізм будівництва доступного житла як один із антикризових заходів в основному унормовано у Законі "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельних галузей та житлового будівництва".
Цим проектом пропонується визначити поняття доступного житла та державної підтримки його будівництва або придбання, коло осіб, що мають право на отримання такої підтримки, джерела фінансування будівництва доступного житла, основні вимоги до такого житла та умови здешевлення його вартості.
Водночас, за словами доповідача, міністерство вважає, що розгортання будівництва доступного житла в державі потребує формування окремої законодавчої бази - прийняття спеціального закону.
Д.Ісаєнко повідомив, що у проекті більш чітко виписані повноваження у цій сфері центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. З метою запобігання зловживань передбачено ввести єдиний державний реєстр громадян, які мають право на доступне житло та запровадити свідоцтво про право на державну підтримку.
Доповідач наголосив, що реалізація законопроекту дозволить створити умови щодо доступності будівництва, придбання житла, визначити стандарти доступного житла, поліпшити технічний стан житлового фонду, забезпечити комплексний підхід до розв'язання цієї проблеми.
Про суть іншого проекту доповів один з його авторів, народний депутат Михайло Полянчич. Він зазначив, що на відміну від урядового проекту депутатський проект більш зрозумілий і детально виписаний.
Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Юрій Сербін доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти за основу урядовий законопроект.
Верховна Рада 320 голосами прийняла у першому читанні законопроект, внесений Кабінетом Міністрів.
Проект закону про внесення змін до Закону "Про житлово-комунальні послуги" у новій редакції доповів міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко. Він зазначив, що проектом передбачається визначити основні принципи тарифної політики у сфері житлово-комунальних послуг, серед яких відкритість та прозорість процедур встановлення цих тарифів на житлово-комунальні послуги та особливо на використання коштів, отриманих за рахунок тарифів та за рахунок бюджетів. Проектом також пропонується ліквідувати перехресне субсидіювання одного виду господарської діяльності за рахунок іншого, однієї категорії споживачів за рахунок іншої. Законопроект передбачає обов'язковість покриття і економічно обґрунтовані витрати виконавців та витрати, пов'язані з модернізацією і розвитком відповідної інфраструктури, запровадження системи компенсації, яка сплачується виконавцям-споживачам у випадку порушення виконавцями вимог щодо якості надання послуг.
Міністр наголосив, що однією з ключових норм нової редакції закону є встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення та визначення переліку правопорушень у сфері житлово-комунальних послуг. Передбачається також відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства в цій сфері.
О.Кучеренко закликав народних депутатів підтримати законопроект, відкривши шлях до "впровадження прозорих процедур механізмів інвестицій, механізмів контролю, залучення інвесторів до реформування, що покладе початок виведення житлово-комунального господарства з того ганебного стану, у якому воно сьогодні знаходиться".
Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Олександр Попов доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді направити законопроект на доопрацювання.
Народні депутати підтримали рішення профільного комітету 254 голосами.
Проект закону про внесення змін до Закону "Про застосування амністії в Україні" у новій редакції доповів голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Малишев. За його словами, цим проектом пропонується заборонити застосування амністії на стадії дізнання, досудового слідства, а також, коли кримінальна справа знаходиться в провадженні суду, але не розглянута останнім.
Проектом також розширюється коло засуджених осіб, до яких амністія не може бути застосована взагалі, насамперед, до засуджених за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину, які відбули менше двох третин призначеного вироком суду основного покарання; до осіб, засуджених за злочини середньої тяжкості, які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання; а також до осіб, які вчинили злочини будь-якого ступеня тяжкості, наслідком яких стала загибель двох або більше осіб.
Крім того, повідомив доповідач, змінюється порядок звільнення засуджених від відбуття додаткової міри покарання, а саме передбачається, що особа може бути звільнена від відбуття додаткового покарання (крім конфіскації майна), якщо на день набрання законом про амністію чинності вирок суду в частині додаткового покарання не було виконано.
В.Малишев зазначив, що прийняття законопроекту сприятиме утвердженню гуманних засад у суспільстві, унеможливить застосування амністії до осіб, засуджених, в першу чергу, за скоєння тяжких або особливо тяжких злочинів та дозволить розмежувати такі поняття як "звільнення від кримінальної відповідальності" і "звільнення від покарання".
Профільний Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу 258 голосами.
Наприкінці ранкового засідання парламентарії розглянули чотири законопроекти, які стосувалися внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та недоторканості неповнолітніх).
Автор першого проекту, народний депутат Володимир Сівкович, запропонував запровадити "примусовий захід протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності неповнолітніх" - "хімічну (фармакологічну) кастрацію" особи, яка вчинила відповідний злочин. В.Сівкович запропонував цей захід застосовувати "довічно" незалежно від призначеного винному покарання або примусових заходів медичного характеру, призначених неосудній особі, яка вчинила діяння, що містить ознаки відповідного злочину.
Автор іншого проекту, народний депутат Микола Катеринчук, запропонував мінімальну санкцію ч.4 ст.152 КК України, яка встановлює кримінальну відповідальність за зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього, збільшити з восьми до десяти років, а також передбачити можливість застосування довічного ув'язнення за такий злочин.
Народний депутат Юрій Кармазін, автор ще одного проекту, запропонував доповнити Кримінальний кодекс України нормами (новим розділом), якими передбачити запровадження примусового заходу протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх, протидію поширенню неправдивих відомостей про вчинення таких злочинів, у тому числі у ЗМІ, та завідомо неправдивим повідомленням прокурора, слідчого або органу дізнання про вчинення таких злочинів.
За його словами, такий примусовий захід протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх має полягати у застосуванні до особи спеціально визначених законодавством медичних препаратів. Примусовий захід пропонується застосовувати судом довічно незалежно від призначеного покарання або застосованих примусових заходів медичного характеру щодо осіб, визначених цим Кодексом.
Перший заступник Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Сівкович повідомив рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект, автором якого є він, а положення інших проектів врахувати під час підготовки законопроекту до другого читання.
Під час обговорення народні депутати підтримали пропозиції щодо посилення відповідальності за скоєння злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх. Деякі промовці висловлювались на підтримку будь-якого із проектів. За результатами розгляду за основу 312 голосами був прийнятий законопроект народного депутата М.Катеринчука.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Лавринович оголосив ранкове засідання закритим.
Наступне пленарне засідання шостої сесії відбудеться у четвер, 11 лютого.