30 липня 2026, 15:17
29 липня відбулося чергове засідання Комітету з питань інтеграції України до ЄС, під час якого народні депутати розглянули низку законопроєктів, що належать до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, регулюються нормами і принципами СОТ та стосуються зобов’язань України в рамках Ради Європи та Угоди про асоціацію з ЄС.
Комітет розглянув проєкт Закону про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (реєстр. № 15352). Його метою є протидія знелісненню та деградації лісів, встановлення правових та організаційних механізмів контролю ввезення на митну територію України, надання на ринку та вивезення за межі митної території України товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів.
Згідно з висновком Комітету, законопроєкт спрямований на виконання пункту Плану України і Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) і в цілому не суперечить праву ЄС, але потребує доопрацювання з метою врахування висловлених зауважень, а також погодження з Єврокомісією через Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Зауваження стосуються зокрема необхідності більш повної транспозиції положень Регламенту (ЄС) 2023/1115.
Метою проєкту Закону про ринок лісоматеріалів необроблених та деревини паливної (реєстр. № 15389) є визначення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку лісоматеріалів необроблених та деревини паливної, регулювання відносин, пов’язаних із продажем лісоматеріалів необроблених, деревини паливної на цьому ринку з метою забезпечення потреб його учасників на принципах вільної і добросовісної конкуренції та сталого використання лісових ресурсів.
Автори, зокрема, пропонують запровадити обов’язковий продаж операторами ринку деревної сировини лісоматеріалів необроблених та деревини паливної виключно на біржових торгах, що проводяться організаторами біржових торгів на ринку деревної сировини, ліцензованими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; запровадити Перелік деревообробників як умову набуття суб’єктом господарювання статусу деревообробника та запровадити систему електронного обліку деревини для забезпечення простежуваності обігу лісоматеріалів необроблених та деревини паливної.
Відповідно до висновку Комітету, законопроєкт у поточній редакції не відповідає положенням статті 35 Угоди про асоціацію та лише частково відповідає праву Європейського Союзу (acquis ЄС), у зв’язку з чим потребує: а) проведення додаткових консультацій зі Стороною ЄС, належне обґрунтування необхідності та строку застосування 8 експортних обмежень після припинення або скасування правового режиму воєнного стану; б) суттєвого доопрацювання; в) отримання позиції Антимонопольного комітету України щодо відповідності окремих положень проєкту Закону правилам державної допомоги.
Проєкт Закону про внесення зміни до Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" щодо розвитку соціального підприємництва (реєстр. № 14156) має на меті створення правових основ для розвитку соціального підприємництва в Україні через законодавче визначення цього поняття та забезпечення рівного доступу соціальних підприємств до всіх форм державної підтримки, які передбачені для суб’єктів малого і середнього підприємництва. Основне завдання законопроєкту полягає у впровадженні в законодавство України терміну «суб’єкти соціального підприємництва» та поширенні на суб’єктів соціального підприємництва всіх видів державної підтримки, які передбачені чинним Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні».
У висновку Комітету зазначається, що законопроєкт за своєю метою не суперечить Угоді про асоціацію і праву ЄС, але потребує доопрацювання у зв’язку із зазначеними зауваженнями та опрацювання висновку АМКУ з метою врахування зауважень стосовно державної допомоги і оцінки її допустимості.
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців, ветеранів та військовополонених, яких звільнено з полону, на належну медичну допомогу, реабілітацію, протезування (реєстр. № 13704-д), відповідно до пояснювальної записки, спрямований на створення цілісної системи правових і фінансових гарантій для військовослужбовців, ветеранів та осіб, звільнених з полону, яка забезпечить реальне, а не декларативне право на належне лікування, реабілітацію та протезування. Законопроєкт спрямований на законодавче закріплення принципу повного державного фінансування лікування та реабілітації. Реабілітаційні заходи мають продовжуватись у довготривалому реабілітаційному періоді для досягнення максимально можливого рівня функціональної незалежності та інтеграції в суспільство, визначеного висновком військово-лікарської комісії. Крім того, документ гарантує збереження всіх видів грошового забезпечення на період лікування, у тому числі за кордоном, що виключає ризики погіршення матеріального становища військових.
Законопроєкт, згідно з висновком Комітету, не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, у тому числі праву Європейського Союзу (acquis ЄС).
Метою проєкту Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо концесії гідротехнічних споруд морських портів (реєстр. № 15077), зазначено в пояснювальній записці, є підвищення інвестиційної привабливості єдиних майнових комплексів державних підприємств портової галузі в процедурі приватизації, розширення напрямів державно-приватного партнерства, забезпечення ефективного утримання та експлуатації гідротехнічних споруд морських портів України за рахунок інвестиційних коштів, збільшення надходжень до державного бюджету України.
Відповідно до висновку Комітету, законопроєкт не відповідає Угоді про асоціацію і міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, у тому числі праву Європейського Союзу (acquis ЄС).
Стосовно альтернативного проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо концесії окремих об’єктів портової інфраструктури (реєстр. № 15077-1) Комітет ухвалив висновок, що його положення не відповідають Угоді про асоціацію і міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, у тому числі праву Європейського Союзу (acquis ЄС), у зв’язку з чим законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання з метою забезпечення процедур конкуренції, врахування вимог законодавства ЄС у сфері державної допомоги та захисту критичної інфраструктури.
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантії трудових прав народного депутата України з дитиною (реєстр. № 15371) має на меті забезпечення гарантії трудових прав народного депутата України з дитиною, які дають можливість поєднувати виконання депутатських повноважень з виконанням батьківських обов’язків. Ідеться про створення організаційних умов, які дозволяють народному депутату України, що є батьком, матір’ю або законним представником дитини віком до двох років, поєднувати виконання депутатських повноважень із батьківськими обов’язками. Передбачено можливість присутності такого депутата разом із дитиною на відкритих пленарних засіданнях Верховної Ради України, на відкритих засіданнях комітетів та тимчасових слідчих і спеціальних комісій, а також використання спеціально облаштованого простору для батьків і дітей у Верховній Раді України та інших форм поєднання, визначених внутрішніми документами парламенту.
Проєкт Закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, праву Європейського Союзу та зобов’язанням у рамках членства у Раді Європи.
Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за публічне заперечення Голодомору 1932 - 1933 років в Україні та наругу над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору (реєстр. № 15192) розроблено задля встановлення кримінальної відповідальності за публічне заперечення Голодомору 1932 – 1933 років в Україні як геноциду Українського народу, що забезпечить захист історичної пам’яті, гідності жертв та національної безпеки України.
Проєкт Закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, праву Європейського Союзу, але потребує доопрацювання стосовно висловлених зауважень. Вони зокрема стосуються принципу правової визначеності.
Автори проєкту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині акцизного податку на продукти виноградарства (реєстр. № 15187-1) пропонують переглянути підходи до класифікації та оподаткування акцизним податком алкогольних напоїв, насамперед продукції виноградарства і виноробства.
Зокрема, законодавство пропонують доповнити визначеннями тихого та ігристого вина, інших ігристих і неігристих зброджених напоїв, а також викласти в новій редакції визначення проміжних продуктів і пива.
Згідно з висновком Комітету, проєкт Закону не суперечить acquis ЄС у сфері сільського господарства і виноробства, однак лише частково відповідає acquis ЄС у сфері акцизного оподаткування спирту та алкогольних напоїв і потребує доопрацювання з урахуванням зазначених зауважень. Зокрема, Урядовий офіс із питань координації європейської та євроатлантичної інтеграції висловив застереження щодо невідповідності запропонованого режиму оподаткування акцизним податком вина напівігристого (Пет-нат (Pétillant Naturel)).
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" щодо визначення та затвердження проєктної загрози для ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання (реєстр. № 15213) розроблено з метою встановлення на законодавчому рівні у сфері безпеки використання ядерної енергії чітких повноважень Кабінету Міністрів України, органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та інших органів державної влади щодо визначення та затвердження проектної загрози для ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання в Україні.
Проєкт Закону, ідеться у висновку Комітету, не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу.