Розвиток мережі ветеранських просторів у громадах: відбулося виїзне засідання круглого столу профільного Комітету

30 березня 2026 року відповідно до плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на період п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання у м. Вінниці було проведено засідання «круглого столу» на тему: «Розвиток мережі ветеранських просторів у громадах» під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолія Остапенка.

У заході взяли участь ветерани війни, народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, наукових установ, громадських організацій та медіа.

Під час заходу щодо розвитку мережі ветеранських просторів у громадах обговорено низку актуальних питань, зокрема, правові засади їх функціонування та механізми інституційної підтримки. Окрему увагу приділено міжвідомчій взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування для забезпечення комплексного підходу до надання послуг ветеранам війни. Учасники також розглянули питання фінансування, стандартизації діяльності та підвищення якості соціальних і реабілітаційних послуг. За результатами заходу окреслено подальші кроки щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання у цій сфері.

Головуючий на засіданні «круглого столу», голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко розпочав захід хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих Захисників і Захисниць України.

Під час виступу Анатолій Остапенко підкреслив активну позицію щодо підтримки ветеранів війни та їхніх родин як одного з ключових пріоритетів державної політики, наголосивши на важливості вшанування пам’яті загиблих Захисників і Захисниць України. У виступі акцентовано, що ветеранська політика виходить за межі соціального захисту та набуває значення взаємної відповідальності між державою та тими, хто став на її захист. Окрему увагу приділено необхідності створення умов для ефективної адаптації ветеранів до цивільного життя, зокрема, у сферах працевлаштування, підприємництва, психологічної підтримки та соціальної інтеграції. Наголошено на важливій ролі ветеранських просторів як координаційних центрів у громадах, що забезпечують доступ до комплексної підтримки та взаємодію між органами влади, установами і громадськими організаціями.

Він також звернув увагу на значення підтримки сімей загиблих, зниклих безвісти та полонених, а також важливість розвитку ветеранського підприємництва і передачі досвіду захисників наступним поколінням. Анатолій Остапенко підкреслив, що розвиток мережі ветеранських просторів є одним із ключових елементів формування ефективної державної системи підтримки ветеранів.

Голова Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна акцентувала увагу на важливості проведення виїзного засідання як інструменту координації дій та визначення подальших напрямів розвитку ветеранської політики, зокрема у частині розбудови мережі ветеранських просторів у громадах. Наголошено, що Вінницька область має системний досвід у цій сфері, починаючи з 2016 року, включаючи створення профільних програм, інституцій та перших ветеранських просторів. Вона підкреслила, що в області функціонує мережа ветеранських просторів різних моделей, які забезпечують надання комплексної підтримки ветеранам, членам їхніх сімей та родинам загиблих, а також реалізуються за участю як комунальних установ, так і громадських ініціатив. Наталя Заболотна акцентувала увагу на необхідності забезпечення рівного доступу до відповідних послуг у всіх територіальних громадах, незалежно від їх ресурсного забезпечення. За результатами виступу підтверджено готовність до міжрегіональної співпраці та обміну кращими практиками з метою вдосконалення державної політики у сфері підтримки ветеранів війни.

Голова підкомітету з питань державної молодіжної політики Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту Ірина Борзова порушила питання захисту прав військовослужбовця, який після підписання контракту та участі в бойових діях отримав інвалідність і наразі є стороною судового спору з вищим навчальним закладом щодо відшкодування витрат на навчання. У цьому контексті наголошено на необхідності консолідації зусиль органів влади та ветеранської спільноти для врегулювання подібних правових ситуацій і забезпечення соціальної справедливості. Ірина Борзова підкреслила наявність системних прогалин у сфері стоматологічної допомоги, реабілітації осіб із порушенням зору та забезпечення житлом, зокрема через застарілі нормативні підходи до квартирного обліку. Вона наголосила на важливості посилення міжвідомчої взаємодії, удосконалення нормативно-правової бази та забезпечення рівного доступу ветеранів війни і членів їхніх сімей до державних програм підтримки.

Міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова акцентувала увагу на ключових аспектах формування та реалізації державної ветеранської політики, зокрема, в частині розвитку ветеранських просторів. Водночас вона зазначила про наявність суттєвих відмінностей у підходах громад до використання державних програм підтримки ветеранів, попри їх належне фінансування з державного бюджету. Наталія Калмикова підкреслила, що необхідно підвищувати відповідальність органів місцевого самоврядування за якість надання послуг, зокрема, у сферах медичного забезпечення, реабілітації, освіти та працевлаштування. Окрему увагу приділено питанню управління комунальними закладами та забезпечення належного рівня медичних послуг для ветеранів. Також вона наголосила на важливості створення мережі державних ветеранських просторів із централізованим адмініструванням з боку профільного міністерства як інструменту забезпечення єдиних стандартів якості послуг та ефективної взаємодії між усіма залученими суб’єктами. Особливу увагу вона звернула на принципі особистої відповідальності посадових осіб та необхідності консолідації зусиль держави і громад для ефективної підтримки ветеранів війни та їх інтеграції у цивільне життя.

Заступник Міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв зазначив, що ветеранська політика є одним із пріоритетних напрямів діяльності, зокрема, через розвиток адаптивного спорту як складової фізичної культури, спрямованої на соціальну та психологічну підтримку ветеранів війни. Він наголосив, що на законодавчому рівні закріплено розвиток адаптивного спорту, який реалізується за участі органів виконавчої влади, територіальних громад та профільних інституцій. Сергій Тимофєєв підкреслив, що фінансування адаптивних спортивних клубів здійснюється за рахунок державного бюджету, зокрема, із забезпеченням оплати праці тренерів та необхідного інвентарю. Окрему увагу він приділив формуванню єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів за участю центральних органів виконавчої влади, а також розвитку міжнародного співробітництва у сфері підготовки фахівців з адаптивного спорту. На завершення Сергій Тимофєєв наголосив на необхідності подальшого розвитку освітніх програм, інституційної спроможності та міжвідомчої координації для забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері підтримки ветеранів.

Заступник начальника відділу мережі ветеранської підтримки Міністерства у справах ветеранів України Дмитро Мирошников детально розповів про проєкти реалізації державних ветеранських просторів, наголосивши на їх стратегічному значенні для забезпечення прав та соціальної інтеграції ветеранів війни та членів їхніх родин. Він зазначив, що мережею державних ветеранських просторів передбачається збудувати загалом 161 об’єкт, охоплюючи всі райони України, обласні центри та міста з особливим статусом. Для територій, де тривають бойові дії, будівництво заплановано протягом двох років після завершення бойових дій та скасування воєнного стану. Дмитро Мирошников підкреслив, що державні ветеранські простори стануть майданчиком для ефективної взаємодії державної та місцевої влади. Ветерани та члени їхніх родин зможуть отримати консультації щодо державних та місцевих програм, всіх гарантій, сервісів та порядку їх реалізації. Також він наголосив, що державні ветеранські простори не орієнтовані виключно на ветеранів війни, а й на їхні родини, зокрема дружин та дітей, забезпечуючи активності та допомогу для всіх членів сім’ї. Він підкреслив, що ці об’єкти мають стати комфортними осередками для всіх, хто так чи інакше пов’язаний із війною або супроводжував ветеранів у цей період.

Заступник директора департаменту – начальник відділу соціальної політики Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України Сергій Кучеренко підкреслив, що Міністерство оборони України забезпечує комплекс соціальних гарантій для військовослужбовців та членів сімей загиблих захисників. Він зазначив, що серед основних заходів – автоматичне визначення статусу учасника бойових дій, надання відповідних пільг, оформлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, а також статусу членів сімей загиблих військовослужбовців.

Начальник відділу потерпілих внаслідок збройної агресії Департаменту внутрішньо переміщених осіб та осіб потерпілих внаслідок збройної агресії Міністерства розвитку громад та територій України Михайло Пекарчук підкреслив, що соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей є невід’ємною складовою державної політики регіонального розвитку. Крім того, він поінформував, що Міністерство розвитку громад та територій України реалізує проєкти з безбар’єрності, зокрема, «Рух без бар’єрів» та «Розвиток інституційної спроможності місцевого самоврядування в питаннях безбар’єрності», що сприяє розвитку мережі ветеранських просторів та підвищенню спроможності місцевих громад.

Заступник начальника відділу з питань адміністрування соціальних послуг Управління формування політики систем соціальних послуг Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України Арман Акопян підкреслив, що розвиток мережі ветеранських просторів є актуальним як сьогодні, так і у наступні роки. Він повідомив про головний проєкт Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України – експериментальний проєкт з надання комплексної соціальної послуги, спрямованої на формування життєстійкості. Арман Акопян підкреслив, що розвиток системної підтримки психічного здоров’я та формування життєстійкості громадян залишається одним із пріоритетів Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Заступник начальника управління додержання прав військовослужбовців, поліцейських, ветеранів та членів їх родин Офісу Омбудсмана України Володимир Дятел зазначив низку ризиків у реалізації проєктів з розбудови державних ветеранських просторів. По-перше, типовий об’єкт площею 1,5 тис. кв. м у обласних центрах може стати ціллю для ракетних або дронових ударів. По-друге, короткі строки будівництва – до 30 жовтня 2026 року – ставлять під сумнів ефективність реалізації масштабних приміщень. По-третє, віддаленість обласних центрів від громад ускладнює доступ ветеранів та членів родин загиблих до послуг ветеранських просторів. Крім того, Володимир Дятел зазначив, що наявність ветеранського простору не завжди забезпечує належну підтримку ветеранам та їх сім’ям через недостатню інтеграцію з надавачами медичних, реабілітаційних та соціальних послуг, а також через обмежену підготовку фахівців з супроводу. Він наголосив на необхідності активного пошуку ветеранів війни та визначення їх потреб замість пасивного очікування звернень. Завершуючи виступ, він підкреслив, що ключовим завданням розбудови ветеранських просторів є створення ефективної системи підтримки ветеранів та їх сімей, яка не обмежується очікуванням звернення, а передбачає активний супровід та реагування на потреби спільноти.

Голова Ради резервістів Сухопутних військ Збройних Сил України, заступник керівника Центру підтримки ветеранів та соціальних ініціатив Львівського національного університету ім. Івана Франка, ветеран Іван Тимочко підкреслив важливість Вінниччини як регіону для наукового дослідження соціальних послуг учасникам бойових дій. Він зазначив, що під час його дослідження було проаналізовано кількість, якість та обсяг надання послуг ветеранам, і наразі напрацювання регіону є одними з перших в Україні за різноманітністю та доступністю соціальних послуг. Іван Тимочко акцентував увагу на створенні ветеранських просторів у громадах. Прикладом ефективної ініціативи він назвав Львівський національний університет імені Івана Франка, де створено ветеранський центр та консультативно-дорадчий орган - ветеранську раду. До роботи ради залучені ветерани університету, представники громадських організацій та ветеранського середовища, що проживають не тільки у Львові, а й в інших регіонах України та близькому зарубіжжі. В рамках роботи проводяться масові заходи для дітей загиблих, поранених та зниклих безвісти, а ветерани-студенти активно долучаються до взаємодії з молоддю та громадами. Іван Тимочко наголосив на значущості ветеранських просторів у навчальних закладах як інструменту інклюзії, підтримки студентів та розвитку системи підготовки фахівців у гуманітарних напрямках, здатних працювати у ветеранських центрах.

Голова Асоціації підприємців ветеранів АТО, учасник бойових дій Сергій Позняк підкреслив значущість «круглого столу» для обговорення питань ветеранського середовища та поділився досвідом підтримки ветеранських ініціатив. Він акцентував увагу на важливості своєчасної реалізації проєктів та фінансуванні, оскільки затримки можуть негативно вплинути на ветеранів війни та членів їхніх родин. Сергій Позняк зазначив, що успішне впровадження цих ініціатив сприятиме розвитку ветеранського підприємництва та соціальної інтеграції ветеранів у громади.

Керівник Центру підтримки ветеранів та соціальних ініціатив Львівського національного університету імені Івана Франка, к.е.н., доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, Голова Правління Громадської організації «Академія соціально-економічних ініціатив» Ярина Танчак підкреслила, що роль ветеранських просторів недооцінена як на національному, так і на місцевому рівні у формуванні ветеранської політики. Вона розповіла про досвід Центру підтримки ветеранів Львівського національного університету імені Івана Франка, який створено як структурну одиницю університету, надає освітні послуги, перекваліфікацію та короткотермінові тренінги для ветеранів. Ярина Танчак зазначила, що під час надання освітніх послуг виникає потреба комплексної підтримки ветеранів, членів їхніх родин, родин загиблих та звільнених з полону. Також вона акцентувала увагу на необхідності належного фінансування ветеранських просторів та розробки єдиного алгоритму роботи та стандартів якості їхньої діяльності.

Президент Всеукраїнської асоціації фізичної реабілітаційної медицини та культурології Ірина Сисоєнко зазначила, що стратегія відновлення ветеранів війни складається з кількох етапів: лікування після травм, медична реабілітація та довготривале відновлення, яке наразі розвивається недостатньо активно. Вона також підкреслила, що сьогодні ветеранські простори, соціальні програми та ініціативи окремих міністерств та відомств потребують координації, оскільки відсутня єдина система навігації щодо інфраструктури відновлення ветеранів війни. У зв’язку з цим Всеукраїнська асоціація фізичної реабілітаційної медицини та культорології розробляє єдиний національний інформаційний навігатор закладів для реабілітації, відновлення та соціальної адаптації ветеранів, включно з ветеранськими просторами. За її словами, впровадження єдиної інформаційної системи дозволить ветеранам війни у віддалених громадах швидко отримувати інформацію про доступні послуги та ефективно користуватися можливостями держави.

Член громадської організації «Об’єднання родин Небесної Сотні» Галина Чопик наголосила на важливості ветеранських просторів та своєї активної роботи у співпраці з ними. За її словами, персональний підхід та розуміння потреб ветеранів війни і членів їхніх родин допомагає ефективніше надавати підтримку. Вона також поділилася досвідом організації конкурсу пам’яті Юрія Чопика, свого сина, який загинув, захищаючи Україну. Конкурс дозволяє молоді усвідомити ціну свободи та незалежності держави. Галина Чопик підкреслила, що пам’ять про загиблих є ключовою для формування майбутнього і наголосила на необхідності враховувати сім’ї загиблих у ветеранській політиці та при створенні ветеранських просторів. За її словами, сім’ї загиблих є вразливою категорією, яка потребує уваги та підтримки держави на рівні ветеранських програм і соціальних ініціатив.

Голова громадської організації «Об’єднання родин Небесної Сотні», дружина Героя Небесної Сотні Тамара Швець під час заходу наголосила на проблемах, з якими стикаються ветерани війни та їхні родини, зокрема, щодо обмежень соціальних пільг та пенсій, незважаючи на сплату податків та внесок у державу. Вона підкреслила, що необхідно справедливо підходити до нарахування пільг та підтримки сімей загиблих. Тамара Швець також звернула увагу на важливості фахівців з супроводу ветеранів війни і санаторно-курортного лікування, розповівши про досвід психологічної та людської реабілітації військових через дрібні, але значущі прояви уваги та підтримки. Вона наголосила, що такі заходи допомагають ветеранам війни та їхнім родинам відновлюватися фізично і психологічно.

Голова Громадської організації «Українська Валькірія» Дарина Требух під час виступу акцентувала увагу на проблемах тяжкопоранених ветеранів війни та їхніх родин, зокрема, на недостатності державної підтримки реабілітації. Вона навела приклад Дмитра Палієнка, колишнього військовослужбовця Національної гвардії України, який після поранення у 23-му році став особою з інвалідністю першої групи і досі отримує обмежену державну допомогу. За її словами, нинішня система залишає тяжкопоранених наодинці зі своїми проблемами, і зміни на законодавчому рівні є критично необхідними для забезпечення ефективної реабілітації та соціальної підтримки цих категорій ветеранів.

Голова громадської організації «Герої війни», учасник бойових дій, ветеран війни Нікіта Бочило наголосив на необхідності існування ветеранських просторів, де ветерани можуть отримати підтримку та бути зрозумілими одне одним. За його словами, фахівці у таких просторах повинні бути ветеранами або особами, які беруть участь у формуванні політики цих просторів. Він також окреслив проблему низьких пенсій ветеранів, навів власний приклад: як особа з інвалідністю третьої групи він отримує 16 тисяч гривень пенсії, що не завжди достатньо для забезпечення сім’ї. Нікіта Бочило закликав до системного підходу у розвитку ветеранської політики та підвищення соціальних і пенсійних стандартів для ветеранів і родин загиблих.

Голова робочої групи при МФО «Захист поранених учасників і ветеранів війни та членів їх сімей» Станіслав Стойков повідомив, що в межах роботи було опрацьовано проблеми близько семи ветеранів, серед яких найскладнішим є випадок травми плечової кістки у військового, який перебував у полоні дев’ять місяців і після повернення отримав неякісну медичну допомогу. Окремо наголошено на нормативних бар’єрах в оформленні догляду, а також на випадках неналежного ставлення під час проходження медичних комісій. Він підкреслив, що необхідно законодавче врегулювання доступу до медичної допомоги та системного супроводу ветеранів і їхніх родин.

Голова Громадського руху учасників АТО та громадян з тимчасово окупованої території «Нова нація», учасник бойових дій Микола Греков акцентував увагу на проблемі ветеранів війни, які залишилися без житла та соціальної підтримки, що фактично призводить до їх соціальної ізоляції. У цьому контексті підкреслено необхідність отримання офіційної інформації щодо кількості ветеранів, охоплених заходами підтримки, а також конкретних дій. Також він наголосив на доцільності посилення парламентського контролю та забезпечення відкритої звітності щодо реалізації державної ветеранської політики.

Голова громадської організації «Гвардійсько-військове товариство «Редюїт», УБД Роман Леонович підтримав узаконення вшанування пам’яті загиблих, зміни до порядку подачі та обліку ветеранських житлових справ, а також розширення можливостей отримання ветеранських грантів. Окремо наголошено на важливості захисту прав ветеранів у сфері підприємницької діяльності. У контексті розвитку ветеранських просторів він навів приклад інклюзивного ветеранського хабу, однак наголошено на ключовій системній проблемі – відсутності єдиної бази даних ветеранів та механізму їх маршрутизації. Він наголосив на необхідності створення централізованої системи обліку ветеранів війни за аналогією з існуючими державними реєстрами, що дозволить забезпечити належний супровід, ефективну маршрутизацію та повне охоплення ветеранів і членів їхніх родин послугами.

Головний фахівець відділу роботи з персоналом управління кадрів та діловодства Державної установи «Агенція масового спорту України», голова Луганського регіонального відділення Олімпійської академії України Наталя Скрипник наголосила, що сучасні ветерани війни – це представники різних професій, для яких процес відновлення полягає не лише у медичній реабілітації, а й у поверненні до повноцінного життя, самостійності та соціальної активності. Вона зазначила, що ветеранські простори мають передбачати не лише фізичну інфраструктуру, а й змістовне наповнення, зокрема програми рухової активності, індивідуальні плани відновлення та постійний супровід фахівців. Окрему увагу вона акцентувала на необхідності розвитку кадрового потенціалу: фізичних терапевтів, реабілітологів, психологів та інструкторів із відповідним досвідом роботи.

Помічник-консультант народного депутата України Юрія Камельчука Юлія Галушка звернула увагу на проблеми соціального захисту військовослужбовців з інвалідністю. Зокрема, за її словами, існують випадки відмови у виплаті одноразової допомоги у розмірі одного мільйона гривень особам, звільненим зі служби за станом здоров’я, попри те, що чинні військовослужбовці мають право на такі виплати. Це питання вже стає предметом судових спорів та потребує додаткового нормативного врегулювання.

Голова Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» Олександр Вознюк окреслив ключові проблеми, з якими стикаються ветерани війни після звільнення зі служби. Зокрема, йдеться про правильність встановлення причинно-наслідкового зв’язку при отриманні травм, що безпосередньо впливає на подальше пенсійне забезпечення та виплати. Також проблемним залишається питання визначення статусу інвалідності. За його словами, більшість військовослужбовців після повернення до цивільного життя прагнуть бути соціально активними, займатися спортом, працювати та залишатися корисними суспільству. Значна частина з них виявляє зацікавленість у здобутті нових навичок, зокрема вивченні іноземних мов, що свідчить про потребу у розвитку відповідних державних програм підтримки та адаптації ветеранів.

На завершення голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко наголосив, що ключовим завданням є формування такої системи, у якій ветеран після повернення до громади матиме чітке розуміння щодо доступних механізмів підтримки, відповідних інституцій та супроводу на шляху до інтеграції у цивільне життя. Саме мережа ветеранських просторів, на його думку, має забезпечити створення зрозумілої та доступної інфраструктури допомоги.

Засідання «круглого столу» стало важливою складовою обговорення забезпечення розвитку мережі ветеранських просторів у громадах.

Деталі засідання «круглого столу» у відеозаписі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=9SJDEVBiN8M