01 червня 2004, 16:14
У ВIВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ, П’ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання продовжила роботу в пленарному режимi.
На початку засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, який головував на засіданні, оголосив про складення присяги народним депутатом України Єфимом Фіксом перед Верховною Радою, обраного по загальнодержавному багатомандатному округу від Соціал-демократичної партії (об’єднаної).
Головуючий також оголосив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про вихід народного депутата М.Добкіна з депутатської групи „Центр” та про входження народного депутата Є.Фікса до складу депутатської фракції СДПУ(о).
Далі згідно з порядком денним для розгляду було оголошено перше питання – інформація Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки про результати розслідування обставин, що мали місце під час виборів міського голови м. Мукачевого Закарпатської області, а також інформація голови робочої групи Верховної Ради України Зінченка О.О. про результати її роботи.
Під час виступів з процедури народні депутати з фракції „Наша Україна” наполягали не розглядати це питання у зв’язку з відсутністю у сесійній залі парламенту перших осіб правоохоронних органів, які мали доповідати, вносили пропозиції про розгляд і прийняття рішень ще по двох питаннях – комуністи наполягали включити до порядку денного питання про виведення українського миротворчого контингенту з Іраку, а соціалісти – про призупинення приватизації металургійного комбінату "Криворіжсталь" і інформацію Кабінету Міністрів про управління державними частками майна.
На вимогу двох фракцій – „Наша Україна” і СПУ у засіданні було оголошено півгодинну перерву. Через 30 хвилин народний депутат Сергій Соболєв пояснив мотиви двох фракцій: фракції вимагають „негайної відставки Генерального прокурора Геннадія Васильєва за бездіяльність щодо розслідування подій у Мукачевому”. С.Соболєв зазначив, що з часу виборів минуло півтора місяці, але досі немає ніяких результатів розслідування.
Фракції також наполягали на виступі у сесійній залі перших осіб міністерств і відомств та включенні до порядку денного інформації Уповноваженого Верховної Ради з питань прав людини Н.Карпачової щодо подій у Мукачевому.
На вимогу фракцій пропозиція була поставлена на голосування. 232 голосами „за” народні депутати підтримали її.
Далі слово для інформації було надано заступнику Генерального прокурора Миколі Голомші. Доповідаючи про результати розслідування обставин, що мали місце під час виборів міського голови м. Мукачевого Закарпатської області, від повідомив, що Генеральна прокуратура передала до суду кримінальну справу про побиття народних депутатів України, яке сталося на 4-ій дільниці, а також про оголошення обвинувачення винним у побитті на 3-ій дільниці народного депутата Миколи Поліщука.
М.Голомша поінформував, що у кримінальній справі про фальсифікацію виборів проведено близько 2 тисяч слідчих дій, допитано більше тисячі свідків, вилучено 959 документів, розглянуто 12 запитів народних депутатів та 118 звернень.
Заступник Генпрокурора також повідомив про використання наданих депутатами відеокасет, з яких зроблено 700 фотографій.
За словами М.Голомші, допитано 44 депутати щодо подій у Мукачевому. Вони вказують на порушення під час виборів та фальсифікацію результатів, але обвинувачені, зокрема члени дільничних комісій заперечують ці випадки. Слідство вживає дії для встановлення об’єктивної картини подій.
Випереджаючи запитання щодо протесту Генеральної прокуратури щодо фальсифікації виборів, М.Голомша заявив, що Генеральна прокуратура не може опротестувати рішення щодо результатів виборів у Мукачевому, оскільки це не входить до її повноважень. Він зазначив, що роз’яснення щодо цього має надати Конституційний суд.
Перший заступник міністра внутрішніх справ Михайло Корнієнко повідомив, що у провадженні органів внутрішніх справ знаходилися чотири кримінальні справи, щодо хуліганства, вчиненого на виборчій дільниці номер один міста Мукачевого, за фактом хуліганських дій на виборчій дільниці номер вісім (розслідується слідчим управлінням УМВС області), за фактом хуліганських дій на виборчій дільниці номер три, під час яких народному депутату України Поліщуку заподіяні легкі тілесні ушкодження та стосовно хуліганських дій, вчинених проти депутата Мукачівської міської ради Максимова.
М.Корнієнко зазначив, що дії працівників міліції Закарпаття були ретельно проаналізовані у ході службового розслідування, проведеного МВС. Він зазначив, що охорона громадського порядку під час підготовки і проведення міського голови в Мукачевому, здійснювалась відповідно до компетенції органів правопорядку. Одначе, на деяких виборчих дільницях після закінчення виборів та під час підрахунку бюлетенів, були допущені прорахунки у забезпеченні правопорядку. За це начальник мукачівського міського відділу Дерновий звільнений від займаної посади, решта посадовців притягнуто до інших видів дисциплінарної відповідальності. Стан криміногенної ситуації на території Закарпаття не погіршився, від громадян міста Мукачевого, учасників виборчого процесу, протягом квітня-травня скарг та заяв до органів внутрішніх справ на порушення їх виборчих прав не надходило, не було їх відносно неправомірних дій працівників органів внутрішніх справ.
Заступник голови Служби безпеки Ігор Дріжчаний зазначив, що СБУ працювала у трьох основних напрямках: участь слідчого Служби безпеки України у виконанні процесуальних дій по кримінальній справі, що знаходиться у впровадженні Генеральної прокуратури; здійснення оперативно-розшукових заходів по встановленню всіх осіб причетних до правопорушень з метою забезпечення органом досудового слідства можливості проводити повне, всебічне і об’єктивне розслідування; перевірка заяв і повідомлень про вчинення дій, що мають ознаки злочинів та реагування на ці заяви і повідомлення.
За словами І.Дріжчаного, здійснювані Службою безпеки заходи були спрямовані на надання допомоги органам досудового слідства шляхом виконання доручень слідчих Генеральної прокуратури по встановленню осіб та з’ясуванню обставин вчинення злочинів. Налагоджено постійну поточну взаємодію між оперативними працівниками і слідчими, і це дозволяє встановлювати осіб причетних до вчинення правопорушень, очевидців, учасників, свідків.
Оперативним шляхом працівниками Служби безпеки встановлено понад 200 осіб, які входили до, так званих груп підтримки двох основних кандидатів. Оскільки ці люди були учасниками або свідками подій, що відбувалися під час виборів, матеріали направлені до Генеральної прокуратури.
Заступник голови СБУ відзначив суттєву допомогу в оперативному відпрацюванні наданих народними депутатами матеріалів. Частину активних учасників подій, зафіксованих на плівках, співробітники СБУ встановили. Зображені на відеоплівках особи переважно не є місцевими мешканцями Опрацювання відеоматеріалів продовжується.
І.Дріжчаний також поінформував про розгляд заяв, звернень і повідомлень, що надійшли до Служби безпеки від народних депутатів. СБУ отримала 21 усну й письмову заяву, звернення, повідомлення від народних депутатів. З них 20 вже розглянуто, одна знаходиться в стадії перевірки. З числа 20 розглянутих заяв, 7 містили вимоги порушити кримінальні справи про злочини, віднесені до підслідності органів Служби безпеки.
В ході проведених перевірок слідчими опитано понад 250 очевидців, отримано 70 повідомлень від органів влади інших установ, оглянуто 9 місць подій. З огляду на те, що отримані матеріали не дали підстав для висновків про вчинення злочинів проти основ національної безпеки України або інших протиправних дій, розслідування яких віднесено до компетенції Служби безпеки, в порушенні кримінальних справ відмовлено, з направленням відповідних матеріалів до прокуратури для використання під час розслідування кримінальних справ.
СБУ продовжує оперативне супроводження розслідування кримінальних справ.
І.Дріжчаний також поінформував про встановлених СБУ 205 осіб, які входили до груп підтримки двох основних кандидатів, місця проживання цих людей, звідки вони приїхали, до яких політичних сил вони відносились. Водночас він зауважив, що завданням оперативно-розшукової роботи є встановлення їх причетності або непричетності до здійснення протиправних дій, а не до політичних сил. Тому, у даному випадку, встановлюється причетність кожної конкретної особи до тих чи інших дій.
Далі слово для інформації було надано Уповноваженому Верховної Ради з питань прав людини Ніні Карпачовій. Вона зазначила, що у новітній історії України ще не було випадку, коли б місцеві вибори ставали предметом такої пильної уваги і такого протистояння політичних сил всієї України, як вибори міського голови міста Мукачевого. За словами Уповноваженого з прав людини, „це місто стало символом не тільки безпрецедентного порушення конституційних прав людини, але й символом боротьби за їх дотримання”.
Далі Н.Карпачова зачитала заяву сержанта патрульної служби мукачівської міліції Миколи Джумелі, який знаходився у цей час на балконі сесійної зали. М.Джумеля засвідчив причетність керівництва Мукачівського районного управління МВС до зникнення бюлетенів і протоколів виборів у Мукачевому. Були названі всі прізвища посадовців, які тієї ночі перебували у ратуші. У заяві докладно йдеться про події у Мукачівській ратуші в ніч на 20 квітня після закінчення виборів. М.Джумеля також повідомив, що він інформував про факти порушення заступника генпрокурора Кудрявцева, але на його погляд, це не зацікавило представника Генеральної прокуратури.
Про результати роботи робочої групи Верховної Ради України доповів заступник Голови Верховної Ради України Олександр Зінченко.
Висновки робочої групи Верховної Ради є результатом ретельного аналізу подій, дій владних структур та ходу офіційного розслідування. Він зазначив, що реакція парламенту на події у Мукачевому є вчасною і необхідною. О.Зінченко наголосив, що вже можна впевнено стверджувати: попередні висновки зроблені робочою групою залишаються актуальними і знайшли нові підтвердження. Підтверджене офіційними свідченнями переслідування людей за політичними мотивами як до, так і після виборів, незаконне скликання і проведення сесії міськради, яка прийняла присягу кандидата Нусера, фактично безпідставність виконання тривалого часу ним повноважень міського голови тощо.
О.Зінченко зазначив, що „парламент вже виявив свою політичну волю, затвердивши відповідну постанову, і справа нашої честі вимагати довести розслідування до кінця, не допустити повторення мутацій мукачівських подій, не допустити навіть думки про таку можливість”.
Голова робочої групи зазначив, що з боку різних учасників виборчих перегонів, в тому числі і з боку „Нашої України”, були політичні помилки, з боку СДПУ(о) бажання провести потрібного кандидата було підкріплено і адміністративно, і правоохоронно, і судово. О.Зінченко звинуватив СДПУ(о) у тому, що весь комплекс владних структур на Закарпатті тотально контролюється її представниками, і всі структури були активно задіяні в організації та реалізації мукачівської справи.
Він також звинуватив у тому, що відбулося у Мукачевому, облдержадміністрацію, яка координувала всі дії. Стратегічні, визначальні рішення, за словами доповідача, ухвалювалися не у Закарпатті, а в Києві, де знаходився центр антикризового менеджменту, який „заради досягнення власних політичних і економічних інтересів готовий зробити полем для своїх експериментів всю державу”.
О.Зінченко підкреслив, що мукачівські вибори виявилися показовими як стосовно конкретних механізмів фальсифікації, так і щодо загального підходу до моделювання побудови всього виборчого процесу. „Мукачівські ноу-хау фальсифікацій технологій - це відмова від підробки проміжних результатів. Потрібен кінцевий результат проголошується незалежно від них, а далі вже починається спрацьовувати система прикриття. Мукачівські події виявили - подібна схема може спрацювати лише за обов’язкових умов: тотального контролю ЗМІ та щільної інформаційної обробки населення, насадження у суспільстві відчуття страху і безвихіддя, соціальної і політичної пасивності значної частини населення”.
О.Зінченко запропонував повертатися до цього розгляду і здійснювати максимальний політичний тиск на відповідальних осіб та структури, ретельно в межах законодавства контролювати процес розслідування, а також терміново ліквідувати дірки у виборчому законодавстві, максимально звужувати можливість для зловживань.
Заступник Голови Верховної Ради висловив ідею створення системи парламентського моніторингу та парламентського контролю за виборчим процесом.
„Ми всі спільно повинні повернути суспільству, громадськості, простим людям віру і здатність ефективно впливати на владу, формувати владу і вимагати від влади відповідальності за свої дії”, - завершив О.Зінченко.
Після наданих інформацій головуючий пояснив, що із розглянутого питання немає проектів постанов, а запропонована постанова щодо звільнення Генерального прокурора не має відношення до цього питання. Він дав доручення профільному Комітету розглянути її на своєму засіданні. Однак, це не влаштувало народних депутатів, які наполягали поставити її на голосування, заблокувавши трибуну.
Головуючий оголосив перерву, запросивши на нараду керівників депутатських фракцій і груп.
Після перерви А.Мартинюк спробував пояснити народним депутатам, що запропонована постанова про звільнення Генерального прокурора не може бути проголосована, оскільки він не доповідав. Народні депутати висловлювали невдоволення, блокуючи трибуну, наполягали на тому, щоб постанова була проголосована.
У зв’язку з неможливістю далі вести засідання головуючий оголосив чергову перерву.
Під час перерви відбулося ще одне засідання керівників депутатських фракцій і груп, на якому висловлювались пропозиції щодо продовження роботи сесії, а також про протокольне доручення профільному комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, щоб він до 16-ої години провів засідання комітету і розглянув проект постанови чи проекти постанов і прийняв рішення щодо них. Головуючий поінформував, що після цього, о 16-ій годині це питання буде поставлено на голосування.
На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.
Головуючий ще раз нагадав про те, що проект постанови, внесений народним депутатом А.Матвієнком, не має відношення до питання, яке розглядалося. Натомість постанова, внесена народним депутатом Р.Зваричем має безпосереднє відношення до цього питання.
Після цього на голосування було поставлена пропозиція про прийняття рішення з обох постанов. Пропозицію підтримали тільки 148 народних депутатів.
Народний депутат Роман Зварич представив свій проект постанови. Документом пропонується надати оцінку діям Генеральної прокуратури по розслідуванню фактів, які носять склад злочину. У постанові перелічено конкретні статті Кримінального кодексу, які вимагали би конкретних дій з боку Генерального прокурора. При цьому автор послався на статтю четверту Кримінально-процесуального кодексу, яка вимагає від Генерального прокурора по кожному окремому факту, який свідчить про можливий склад злочину, порушувати кримінальну справу.
Р.Зварич запропонував погодитися із висновком профільного комітету і замінити одне слово у тексті, яке знаходиться в другому пункті цієї постанови: замість „незадовільною” визнати роботу Генеральної прокуратури „недостатньою”.
Проектом також запропоновано надати два тижні Генеральній прокуратурі для виправлення ситуації і знову доповісти Верховній Раді.
Голова парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Мойсик поінформував про рішення Комітету підтримати проект постанови, внесений народним депутатом Р.Зваричем.
Після виступів з процедури народні депутати приймали рішення з обговореного питання. Проект постанови народного депутата Р.Зварича, в якому пропонувалося визнати роботу Генеральної прокуратури недостатньою, підтримали 206 народних депутатів. Таким чином, з розглянутого питання рішення не було прийнято.
Це не влаштувало народних депутатів з фракції „Наша Україна” та інших фракцій. Вони наполягали на поверненні до цього питання і прийнятті рішення, пропонували встановити чергову дату заслуховування інформації правоохоронних органів із проміжними результатами розслідування. Лунали також пропозиції про розгляд питання про призупинення приватизації металургійного комбінату „Криворіжсталь”.
Головуючий оголосив чергову перерву, під час якої відбулася нарада керівників депутатських фракцій і груп. На нараді було прийнято рішення повернутися до питання про інформації керівників правоохоронних органів щодо результатів розслідування обставин, що мали місце під час виборів міського голови м. Мукачевого.
Однак, це рішення підтримали тільки 198 народних депутатів.
Головуючий запропонував народним депутатам розглянути питання ратифікації і прийняти відповідні рішення. Однак, вже перше питання - проект закону про ратифікацію Договору між Україною і Корейською Народно-демократичною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах – виявилося не готовим до розгляду. Поінформувавши народних депутатів про питання, які будуть розглядатися на наступному пленарному засіданні у середу, головуючий оголосив вечірнє засідання закритим.
Наступне чергове пленарне засідання п’ятої сесії Верховної Ради України відбудеться у середу, 2 червня.