24 грудня 2009, 11:20
У заході взяли участь народні депутати, представники правоохоронних органів, Уповноваженого з прав людини, міністерств у справах сім'ї, молоді і спорту, закордонних справ, Державного департаменту усиновлення та захисту прав дитини, громадських організацій.
Голова Комітету Віктор Швець, зазначив, що Комітет систематично проводить моніторинг державної політики щодо захисту дітей від сексуального насильства, експлуатації та торгівлі. Цьому було присвячено низку заходів, під час яких постійно виникало питання щодо контролю за захистом прав дитини-громадянина України, усиновленої громадянами інших держав.
За словами В.Швеця, до Комітету надходять численні звернення громадян з проханням навести лад у цій сфері, забезпечити міжнародне співробітництво держав на рівні компетентних органів у сфері міждержавного усиновлення. Проаналізувавши всі звернення та чинну нормативно-правову базу, у члені Комітету виникла низка запитань: чи існує сьогодні в Україні чітка і прозора система гарантій, спрямованих на запобігання викраденню, продажу дітей або торгівлі; чи має Україна отримувати повні та достовірні відомості про кандидатів в усиновителі та здійснювати міждержавне усиновлення з урахування всіх інтересів дитини та з повагою до її основних прав; чи забезпечене право України в міжнародно-правовому зобов'язанні приймаючої держави контролювати процес усиновлення і додержання прав дитини після усиновлення; чи на часі перед Україною проблема необхідності ратифікації процедур міжнародного усиновлення з державами-учасницями в рамках Гаазької конвенції про захист дітей та спрів робітництво з питань міжнародного усиновлення з 1993 року?
Члени Комітету заслухали інформацію керівників відповідних міністерств і відомств з метою визначитись: чи достатня чинна законодавча база для створення гарантій здійснення міждержавного усиновлення з дотриманням найвищого інтересу дитини, чи захищені сьогодні інтереси дитини?
Міністр у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко відзначив, що питання контролю за процесом міждержавного усиновлення є актуальним і пріоритетним у діяльності міністерства. За його словами, міністерство визначило для себе головним питання національного усиновлення, хоча не заперечує і проти міждержавного усиновлення.
Ю.Павленко повідомив, що починаючи з другої половини 2006 року міждержавне усиновлення скоротилося майже вдвічі, а національне, навпаки, збільшилось у два рази.
Міністр нагадав про річний мораторій для іноземців, які хочуть усиновити дитину з України, на користь українських родин, які побажають усиновити цю дитину. Він також відзначив тенденцію, згідно з якою через п'ять років міждержавне усиновлення буде припинено.
Ю.Павленко, говорячи про законодавче забезпечення усиновлення, звернув увагу на протиріччя, що існують між нормами Сімейного та Цивільного кодексів у процесі усиновлення. Норми Сімейного кодексу забороняють посередництво в питаннях усиновлення, а норми Цивільного кодексу дозволяють це робити. Він наголосив на необхідності усунення цих протиріч.
Міністр у справах сім'ї, молоді та спорту також висловився за ратифікацію Гаазької конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення.
Інші учасники "круглого столу" також вважають найпростішим шляхом врегулювання всіх проблем, які виникають у процесі міждержавного усиновлення, ратифікацію Гаазької конвенції.
Члени Комітету висловили особливу стурбованість з приводу байдужості правоохоронних органів щодо проблеми контролю за міждержавним усиновленням.
За підсумками обговорення Комітет підготує проект постанови про мораторій на усиновлення дітей іноземцями до усунення протиріч у нормах Сімейного і Цивільного кодексів.
Комітет також рекомендуватиме Верховній Раді внести зміни до чинного законодавства, якими передбачити обов'язкове укладення двосторонніх договорів з державами, громадяни яких всиновлюватимуть дітей.