Відбулися екстренні комітетські слухання на тему: «Про стан організації і верифікації виплат та ідентифікації осіб – отримувачів пенсій та/або соціальних виплат»

Прес-служба Апарату Верховної Ради України
19 лютого 2026, 09:18

16 лютого 2026 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулися екстрені слухання на тему: «Про стан організації і верифікації виплат та ідентифікації осіб – отримувачів пенсій та/або соціальних виплат».

Метою проведення заходу є відкрите та прозоре обговорення питання стану верифікації виплат та ідентифікації осіб-отримувачів пенсій та/або соціальних виплат.

Необхідність проведення слухань у Комітеті обумовлена ситуацією, яка склалась з чергами у відділеннях Пенсійного фонду України та масового припинення виплат пенсій внутрішньо переміщеним особам через непроходження фізичної ідентифікації до 31 грудня 2025 року.

Головуюча на слуханнях, Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова  порушила низку актуальних питань щодо організації виплати пенсій та проходження ідентифікації отримувачами соціальних виплат.

Зокрема, було обговорено можливість впровадження ЦНАП та ПФУ електронної черги з попереднім записом - не лише «день у день», а й на наступні дні чи тижні - з метою зменшення надмірного навантаження на працівників. Наразі 42 відділення Пенсійного фонду працюють із 7:00 до 20:00, що дозволило розширити часові межі прийому громадян та збільшити тривалість обслуговування громадян.

Окремо Галина Третьякова зазначила, що всі передбачені державою суми соціальних виплат будуть здійснені після проходження громадянами процедури верифікації. Водночас було звернуто увагу на необхідність належного інформування народних депутатів, які працюють із зверненнями громадян.

Порушено також питання підтвердження факту життя осіб, які отримують пенсію та перебувають на тимчасово окупованих територіях, а також проблематику співвідношення норм закону та постанов Кабінету Міністрів України щодо фізичної ідентифікації осіб, які перебувають за кордоном. Чинна вимога проходження фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного року призводить до скупчення громадян наприкінці року. У зв’язку з цим запропоновано розглянути можливість здійснення ідентифікації таких осіб рівномірно протягом року.

Галина Третьякова підкреслила, що особи, які проживають на тимчасово окупованих територіях, внутрішньо переміщені особи, а також громадяни, які тимчасово перебувають за межами України (крім території держави-агресора), повинні проходити ідентифікацію відповідно до вимог законодавства. Станом на сьогодні передбачено щонайменше чотири способи проходження ідентифікації: через вебпортал Пенсійного фонду України, за допомогою застосунку «Дія», у ЦНАП, у відділенні Пенсійного фонду України, а також у консульських установах України за кордоном.

Водночас підкреслено, що в умовах воєнного стану та значного навантаження на консульські установи можуть виникати черги, що потребує додаткового управлінського реагування. Попри виклики війни, держава забезпечує та продовжуватиме забезпечувати своєчасну виплату пенсій і соціальних допомог. Після фінансування сектору оборони соціальні виплати залишаються одним із пріоритетних напрямів державної політики.

Також вона зазначила, що урядом вже здійснено низку організаційних заходів, зокрема продовжено робочий день установ та створено додаткові робочі місця. Ці заходи реалізуються паралельно з реформуванням системи соціального страхування та перерозподілом повноважень органів місцевого самоврядування в межах регіональної реформи.

На завершення вона наголосила, що Комітет, народні депутати України та уряд спільно працюють над забезпеченням своєчасності та гарантованості соціальних виплат для соціально незахищених категорій населення.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначив, що питання фізичної ідентифікації отримувачів пенсій та соціальних виплат не є новим і реалізується ще з 2004 року. За його словами, абсолютна більшість українських пенсіонерів раніше проходили фізичну ідентифікацію у звичний спосіб: під час отримання нової банківської картки у відділенні банку або під час вручення пенсії. Вимога щодо фізичної ідентифікації є загальноприйнятою міжнародною практикою та спрямована на підтвердження того, що особа, яка отримує кошти від держави, є живою, і виплата здійснюється саме тому отримувачу, якому вона призначена.

Водночас в умовах повномасштабної війни та воєнного стану забезпечення цільового використання страхових коштів і коштів платників податків набуло особливої актуальності. Через об’єктивні обставини не всі пенсіонери мають можливість проходити ідентифікацію у звичному для них форматі, тому у 2024 році Законом України № 3674-ІХ було розширено способи її проходження. Зокрема, до фізичної ідентифікації прирівняно авторизацію в особистому кабінеті електронних послуг на вебпорталі Пенсійного фонду України за допомогою кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис», створеного через мобільний застосунок єдиного державного вебпорталу електронних послуг. Також передбачено ідентифікацію через відеоконференцзв’язок та посвідчення особи через закордонні дипломатичні установи України, які здійснюють відповідні функції. Денис Улютін поінформував, що до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» було внесено зміни, відповідно до яких громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях або виїхали з них на підконтрольну територію, виплата пенсій здійснюється за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення держави-агресора. У разі відсутності міждержавного обміну інформацією підтвердженням слугує заява особи до органів Пенсійного фонду України. Також він нагадав, що стаття 49 Закону України № 1058-IV визначає підстави припинення виплати пенсії, зокрема у випадках призначення на підставі недостовірних документів, постійного проживання за кордоном (якщо інше не передбачено міжнародними договорами), смерті особи або визнання її безвісно відсутньою чи померлою, набуття статусу зниклої безвісти, неотримання пенсії протягом шести місяців поспіль, а також у разі непроходження фізичної ідентифікації у встановлених законодавством випадках.

За його інформацією, у 2025 році близько мільйона осіб мали пройти фізичну ідентифікацію або подати повідомлення про неотримання пенсії від держави-агресора. Станом на 1 лютого 2026 року 269 тисяч пенсіонерів не пройшли фізичну ідентифікацію, ще майже 70 тисяч осіб пройшли ідентифікацію, але не подали повідомлення про неотримання пенсії від держави-агресора. Для цієї категорії громадян було відтерміновано подання відповідної декларації до 1 квітня 2026 року та поновлено виплати. Наприкінці минулого тижня здійснено відповідні виплати за платіжними відомостями. Робота щодо встановлення зв’язку з особами, які не пройшли ідентифікацію, триває. Окремо Денис Улютін зупинився на питанні черг у сервісних центрах ПФУ. Він визнав їх наявність, зазначивши, що вони спричинені як організаційними чинниками, так і значним навантаженням з 1 січня, коли одночасно розпочато низку нових виплат, що потребують особистого звернення громадян. Для зменшення навантаження продовжено години прийому в окремих відділеннях (з урахуванням безпекових умов), а також запроваджено регулярне інформування громадян: на сайті Пенсійного фонду України тричі на день публікується інформація про стан черг у сервісних центрах. Оскільки ПФУ працює за принципом екстериторіальності, громадяни можуть звернутися до будь-якого зручного сервісного центру. Додаткове навантаження пов’язане також із набранням чинності з 1 січня 2026 року законодавчих норм щодо підтримки материнства, батьківства і зайнятості, які передбачають нові види допомог, зокрема у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до одного року та інші виплати. Частину з них вже можливо оформити в електронному форматі, інші — через відділення Пенсійного фонду України або ЦНАП.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець під час виступу повідомив про масові звернення громадян України щодо невиплати законних пенсійних виплат на початку 2026 року. За його словами, у січні 2026 року було отримано значну кількість скарг від громадян, зокрема, внутрішньо переміщених осіб, які не отримали належні їм пенсії. Йдеться про пенсії по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, пенсії за віком, за вислугу років, страхові виплати, у тому числі ветеранам з числа ВПО, а також щомісячне довічне грошове утримання.

Він зазначив, що проблеми виникли після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299, якою обов’язок проведення верифікації громадян покладено на Пенсійний фонд України. Документом також передбачалася взаємодія державних електронних інформаційних ресурсів для забезпечення швидкої електронної верифікації осіб, які перебувають на підконтрольній уряду території. Окрему увагу він звернув на критичну ситуацію у відділеннях Пенсійного фонду України: багатогодинні черги, випадки втрати свідомості громадянами, неможливість фізично дочекатися прийому. При цьому громадяни, які фактично перебувають на підконтрольній уряду території та щоденно користуються банківськими картками українських банків, змушені повторно проходити фізичну ідентифікацію виключно у відділеннях Пенсійного фонду України.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зауважив, що для ідентифікації осіб могла б використовуватися мережа центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), а також ресурси органів місцевого самоврядування. Водночас ці можливості не були повною мірою задіяні. Окремо було порушено питання ідентифікації громадян України за кордоном. Наразі особи змушені особисто звертатися до дипломатичних установ, отримувати паперові документи та надсилати їх поштою до Пенсійного фонду України, що створює значні труднощі. З урахуванням роботи електронної черги в системі Міністерства закордонних справ України запис до консульських установ може відбуватися із затримкою у декілька місяців, що автоматично призводить до призупинення виплат.  Дмитро Лубінець подякував за розблокування виплат приблизно 70 тисячам громадян, які пройшли ідентифікацію, але не надали відповідну довідку. Водночас інші особи залишаються без виплат. Крім того, у лютому почали надходити нові скарги від громадян, які після проходження фізичної ідентифікації не отримали вже дві пенсійні виплати поспіль. Він закликав органи державної влади забезпечити належне функціонування електронних механізмів верифікації, мінімізувати фізичні бар’єри для громадян та гарантувати безумовне дотримання конституційного права на пенсійне забезпечення. 

Перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народний депутат України Михайло Цимбалюк під час обговорення ситуації із затримками соціальних виплат заявив, що проблеми з ідентифікацією пенсіонерів і призначенням допомог не були надзвичайними та могли бути передбачені. За його словами, ідентифікація є звичною щорічною процедурою, і жодних надзвичайних рішень не планувалося. Водночас у січні сотні тисяч українських пенсіонерів не отримали належні їм пенсійні виплати, які для майже 90% з них є єдиним джерелом існування.

Він навів приклад звернення із Запоріжжя, де пенсіонерці під час проходження ідентифікації було запропоновано надати довідку про неотримання пенсії від окупаційних органів держави-агресора, попри те, що вона проживає на підконтрольній території, а її син проходить військову службу. Після депутатського звернення питання було вирішено оперативно. Також він повідомив, що звернувся до правоохоронних органів з проханням перевірити обставини підготовки відповідного Порядку, оскільки документ готували конкретні посадові особи, які, на його думку, мали можливість передбачити наслідки запроваджених процедур з 1 січня. Окремо депутат звернув увагу на ситуацію з виплатами сім’ям з дітьми. За його словами, ще у листопаді було ухвалено Закон України № 4681-IX, однак Постанова Кабінету Міністрів України № 1805 була прийнята лише 31 грудня 2025 року. Михайло Цимбалюк зазначив, що уряд мав достатньо часу для належної підготовки механізмів реалізації Закону України № 4681-IX, зокрема з урахуванням того, що минулого року народилося понад 180 тисяч дітей, і значна частина сімей мала звернутися за виплатами у січні. Крім того, зміни до відповідного Порядку були внесені лише 3 лютого, що, на його думку, свідчить про реагування вже після виникнення проблем. Він наголосив, що значне навантаження було покладено на Пенсійний фонд України, а також зазначив про випадки несвоєчасної передачі справ органами соціального захисту населення до територіальних органів Пенсійного фонду України.

Михайло Цимбалюк назвав ситуацію надзвичайною та підтримав пропозицію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо негайного розблокування пенсійних виплат усім громадянам України, які фізично перебувають на підконтрольній території України. Він також звернув увагу на складнощі проходження ідентифікації громадянами за кордоном через перевантаженість консульських установ. Він підкреслив, що ухвалення законодавчих змін мало на меті розширити можливості ідентифікації, зокрема, дистанційної. Водночас, за його словами, вимога додаткового фізичного подання довідок до відділень Пенсійного фонду України нівелює запроваджені механізми. Окремо Михайло Цимбалюк порушив питання цифровізації соціальних послуг, зокрема, можливості оформлення відповідних виплат через застосунок «Дія», і поставив питання, чому відповідні рішення не були реалізовані з 1 січня. На завершення він наголосив на необхідності проведення внутрішнього службового розслідування на рівні уряду для встановлення відповідальних осіб та недопущення подібних ситуацій у подальшому.

Голова Пенсійного фонду України  Євгеній Капінус поінформував про кроки, здійснені для врегулювання питання фізичної ідентифікації та відновлення нарахувань. За його словами, процедура ідентифікації раніше передбачала необхідність особистого перетину кордону та відвідування відділення Пенсійного фонду України. Згодом, зокрема, в період карантинних обмежень, Пенсійним фондом України було запроваджено низку механізмів дистанційної ідентифікації, у тому числі через застосунок «Дія», що дало можливість проходити процедуру віддалено.

Стосовно ситуації з чергами у сервісних центрах Євгеній Капінус поінформував, що в Пенсійному фонді України запроваджено систему жорсткого моніторингу. Контроль здійснюється як за електронною чергою, так і за допомогою відеоспостереження. У разі накопичення відвідувачів передбачено перерозподіл працівників із бек-офісу до сервісних центрів. За його словами, у січні традиційно зростає кількість звернень щодо призначення пенсій, а цього року додатково звернулися особи, які не пройшли ідентифікацію раніше, а також нові заявники щодо дитячих виплат. Окремо було вжито заходів щодо покращення роботи кол-центру: кількість операторів збільшено вдвічі, додатково відкрито ще дві площадки та розширено штат на 50 осіб для зменшення навантаження та покращення доступності телефонної лінії. Щодо кадрового забезпечення він зазначив, що під час передачі повноважень від органів місцевого рівня до Пенсійного фонду України питання передачі штатної чисельності викликало дискусії. Додаткові штатні одиниці було отримано лише в жовтні, після чого розпочато процедури укомплектування, попри наявність близько двох тисяч вакансій. Крім того, за його словами при передачі повноважень від УСЗН до Пенсійного фонду України  було передано понад 80 тисяч нерозглянутих справ, що фактично дорівнювало піврічному обсягу роботи. Частина справ взагалі не була передана або була передана без повної міграції даних, що ускладнило своєчасне призначення та виплату допомог. Перші три місяці після передачі справ виплати здійснювалися за реєстрами, сформованими попередніми органами, однак згодом виникла необхідність додатково виявляти осіб, чиї дані не були належним чином передані. Євгеній Капінус підкреслив, що Пенсійний фонд України продовжує вживати заходів для стабілізації ситуації, усунення технічних і організаційних недоліків та забезпечення своєчасного здійснення соціальних та страхових виплат.

Заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народний депутат України Тарас Тарасенко повідомив про наявність звернення від 15 громадських організацій щодо внесення змін до пункту 144 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині вимоги подання ветеранами, сім’ями загиблих та зниклих безвісти довідки про неотримання пенсії від держави-агресора, а також звернув увагу на випадки надсилання окремим сім’ям загиблих листів від органів Пенсійного фонду України щодо повернення виплачених сум пенсій за період перебування особи у статусі зниклої безвісти, наголосивши на необхідності з’ясування системності такої практики та правомірності вимог про повернення коштів у разі встановлення державою помилки під час верифікації.

Голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об’єднань Комітету, народний депутат України Сергій Гривко зазначив, що питання виплат дитячих допомог неодноразово порушувалося та потребує належної уваги, водночас наголосивши, що Кабінет Міністрів України 5 лютого 2026 року ухвалив Постанову №169 з метою спрощення оформлення та виплати ключових видів державної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами і по догляду за дитиною до одного року, а також підкреслив, що проведені слухання спрямовані на реагування Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України на озвучені виклики, та висловив побажання заслухати позицію представників громадськості.

Голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету, народний депутат України Анатолій Остапенко підтримав озвучені під час обговорення позиції, відзначив складність роботи Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України та наголосив, що питання нарахування пенсій військовослужбовцям, виведеним поза штат, потребує врегулювання поза межами компетенції Пенсійного фонду України. Він запропонував впорядкувати передачу особових справ між установами, забезпечити першочергове обслуговування ветеранів та осіб з інвалідністю внаслідок війни, недопущення дискримінаційних випадків під час ідентифікації, а також підкреслив рівність прав внутрішньо переміщених осіб та інших громадян України на пенсійне забезпечення.

Провідний юрист з питань адвокації соціального захисту благодійної організації «Благодійний фонд «Право на захист» Галина Усова повідомила, що до них зверталися внутрішньо переміщені особи, які не отримали пенсійні виплати за січень попри проходження фізичної ідентифікації та подання заяви про неотримання пенсії від держави-агресора, та наголосила на необхідності системного врегулювання проблеми з урахуванням зростання кількості ВПО та осіб, які виїжджають з тимчасово окупованих територій. Вона також зазначила, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299 розширює зміст Закону України № 3674-ІХ, зокрема, норми щодо ідентифікації отримувачів пенсій, у тому числі дітей, які отримують пенсію у разі втрати годувальника, дітей загиблих військовослужбовців та осіб з інвалідністю, а також звернула увагу на можливість використання вже наявних державних реєстрів замість повторного подання інформації.

Юрист благодійної організації «Благодійний фонд «СХІД-СОС» Валерія Долгоєр зазначила, що попри тривале існування норми ідентифікації, фактична ситуація у сфері пенсійного забезпечення не є нормальною, а точкові зміни законодавства чи окремі постанови не вирішать проблеми без системного перегляду підходу держави до реалізації пенсійних норм, зокрема, шляхом внесення змін до законодавства та узгодження положень закону і підзаконних актів. Вона наголосила, що кожен випадок внутрішнього переміщення є індивідуальним, а значна кількість осіб, зокрема, самотні, люди з інвалідністю, маломобільні громадяни, особи без доступу до інтернету чи стабільного зв’язку, фактично позбавлені можливості виконати процедурні вимоги, тому за наявності державних реєстрів та механізмів міжвідомчого обміну даними обов’язок підтвердження обставин, що впливають на виплату пенсій, не може покладатися на людину, для якої пенсія є єдиним джерелом існування.      

Провідний юрист з аналітики законодавства громадської організації «Донбас СОС» Наталія Юрлова зазначила, що проблематика складається з двох компонентів - неподання заяви про неодержання пенсії від держави-агресора та проходження ідентифікації. Щодо першого аспекту вона підтримала ініціативу про виключення відповідної норми із законодавства, наголосивши на недоцільності покладення такого обов’язку на військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб, які не мають відношення до пенсійної системи країни-агресора. Стосовно ідентифікації вона звернула увагу на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299  передбачена ідентифікація пенсіонерів, які перебувають на підконтрольній території, водночас існує системна проблема, коли пенсійні справи залишаються на тимчасово окупованих територіях, що потребує законодавчого врегулювання з огляду на можливі негативні наслідки у 2026–2027 роках у разі відсутності змін.

Голова Української федерації роботодавців охорони здоров’я Володимир Симоненко, завідувач відділу правової роботи Атомпрофспілки Олександра Кравчук, голова правління громадської організації «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва у своїх виступах звернули увагу на недосконалість механізмів цифрової ідентифікації, відсутність належного підтвердження її проходження, необхідність міжвідомчого обміну даними та запровадження механізмів реагування, спрямованих насамперед на надання допомоги особі, а не на автоматичне зупинення пенсії.

Заступник Голови Національної соціальної сервісної служби України Віктор Канцурак зазначив, що здійснюється перевірка частини виплат, які проводяться через органи Пенсійного фонду України з метою встановлення правильності та обґрунтованості здійснених нарахувань.

Заступник завідувача відділу Дослідницької служби Верховної Ради України Ірина Гуменюк наголосила на необхідності вдосконалення механізмів цифрової ідентифікації, забезпечення підтвердження її проходження, налагодження міжвідомчого обміну даними та впровадження людиноцентричного підходу, тобто у разі відсутності зв’язку з особою держава насамперед має вживати заходів для надання допомоги, а не ініціювати зупинення виплат. Окремо підкреслено, що пенсія є майном особи та підлягає забезпеченню незалежно від місця проживання чи обставин переміщення.

Підбиваючи підсумки слухань, Голова Комітету Галина Третьякова наголосила на важливості проведеного заходу як платформи для відкритого діалогу між державними органами, громадськими об’єднаннями та експертами, що дозволило всебічно оцінити проблеми пенсійного забезпечення, обговорити необхідні законодавчі зміни та виробити практичні пропозиції для удосконалення роботи Пенсійного фонду України, зокрема, у частині захисту прав внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та осіб з інвалідністю.

 

Деталі слухань у Комітеті – у відеозаписі за посиланням.