16 грудня 2025, 12:04
12 грудня 2025 року Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова взяла участь у заході: «Майбутнє ринку праці України. Стратегія зайнятості населення 2030. Партнерство держави, бізнесу та людей задля економічного відновлення», організованому Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за підтримки GIZ Україна та у співпраці з Офісом ефективного регулювання BRDO.
Метою заходу було публічне представлення документа Стратегії зайнятості населення 2030 та обговорення ключових напрямів її реалізації. Під час події учасники розглянули виклики та пріоритети державної політики у сфері праці, а також найважливіші кроки для підвищення ефективності зайнятості й швидкого відновлення ринку праці України. Окрема увага була приділена налагодженню міжвідомчої та партнерської взаємодії між міжнародними організаціями та партнерами, органами виконавчої влади, інституціями, роботодавцями та іншими ключовими учасниками процесу для успішної реалізації положень Стратегії та спільного формування політики майбутнього.
До обговорення долучилися представники органів державної влади, бізнесу, профспілок, експертного середовища, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.
Під час свого виступу Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова окреслила ключові підходи до модернізації національної політики зайнятості та надала низку концептуальних зауважень до проекту нової Стратегії.
У своїй промові вона нагадала, що низка сучасних форм зайнятості вже була відображена в українському законодавстві. Йдеться мова про домашню зайнятість, платформену зайнятість, дистанційну роботу, аутсорсинг та аутстафінг. За її словами, ці моделі забезпечують можливість українцям поєднувати різні види роботи та обирати найбільш вигідні умови оплати.
Галина Третьякова також наголосила на необхідності врегулювання питання захисту іноземців, яке, за її словами, наразі є недостатньо розробленим у правовому полі.
Голова Комітету детально зупинилася на чотирьох ключових зауваженнях до проєкту Стратегії:
- Неповнота охоплення форм зайнятості.
На думку Галини Третьякової, помилковим є підхід, за якого зайнятість звужується виключно до ринку праці. У Стратегії, за її оцінкою, не враховано домашню, платформену та інші форми зайнятості, включно з діяльністю ФОПів, де фактично зайнята значна частина українців.
- Надмірне державне втручання.
Комітет виступає за ліберальну модель регулювання ринку, відповідно до якої держава має мінімізувати втручання у взаємовідносини між роботодавцем та працівником. Втручання має здійснюватися лише в частині захисту прав та недискримінації працівників. При цьому Комітет наполягатиме на чітких інструментах оцінки доцільності будь-яких регуляторних рішень.
- Уточнення підходів до терміна «перенавчання».
Галина Третьякова звернула увагу на те, що поняття «перенавчання» використовується некоректно, адже українці вже мають набуті компетентності. Йдеться мова не про заміну професії, а про накладання додаткових знань та розвиток навичок у системі навчання впродовж життя, що дозволяє орієнтуватися на ринку та знаходити роботу з максимально можливою оплатою згідно зі здібностями працівника.
- Надмірна регулятивність Стратегії.
Документ, на її думку, містить надмірну кількість регуляторних механізмів, що не відповідає філософії сучасного ринку праці.
Виступ Голови Комітету також містив і філософську частину, що стосується базових принципів професійної самореалізації українців. Вона підкреслила, що зайнятість - це не лише економічна категорія, а й форма людської діяльності, яка має глибокий соціальний зміст.
Вона зазначила, що в умовах війни, ракетних атак, відключень електроенергії та кадрових ризиків, пов’язаних із мобілізацією, існує єдиний фактор, який кожен українець може контролювати самостійно - власну здатність щодня працювати. Саме праця, сплата податків та виконання своєї професійної ролі, за її словами, формують ресурс, який забезпечує армію та наближає перемогу. Зайнятість сьогодні проявляється у всіх формах від відкриття кав’ярень у прифронтових районах до написання програмного коду чи вирощування сільськогосподарської продукції.
«Тільки коли ми працюємо, коли ми платимо податки, ми формуємо ті гроші і ті ресурси, які годують армію… і врешті-решт вигравати» - наголосила Галина Третьякова.
Також прозвучала думка, що стратегія зайнятості - це частина ширшої національної філософії: підніматися щодня і працювати, не очікуючи кращих часів. За висловом Галини Третьякової, це відмова від «стратегії лежати» та утвердження активної життєвої позиції.
Стратегія має надати українцям не лише можливість знайти роботу, а й знайти сенс діяльності, подібно до японського поняття «ікіґай»- філософією, яка означає «причину жити», знайти ту справу, що дає людині відчуття значущості, радості та користі для світу».
«Ми можемо для себе формувати нашу українську стратегію зайнятості, нашу мрію. Мета не просто знайти роботу, а знайти сенс свого існування, - підкреслила вона.
Голова Комітету наголосила, що питання формування конкретних заходів реалізації Стратегії належить до компетенції уряду як виконавчої влади. Завдання ж парламенту закріпити в законодавстві такі норми, які:
- забезпечать недискримінацію працівників;
- встановлять баланс інтересів між роботодавцем та працівником;
- гарантуватимуть рівень захисту, не нижчий за європейські стандарти.
У підсумку Галина Третьякова підкреслила, що стратегія зайнятості має стати стратегією перемоги, адже саме праця, відповідальність і спільна діяльність формують економічну стійкість та здатність України до відновлення.
На завершення Голова Комітету наголосила на пріоритетах законодавчої влади:
«Справа Комітету і справа законодавця - встановити в законах такі правила, які захищали б українця не менше, ніж в Європі, а може і більше та щоб права українців не були дискриміновані…, а у відносинах між роботодавцем і працівником був баланс», - наголосила Галина Третьякова.
Вона також підкреслила, що Уряд визначатиме механізми реалізації Стратегії, але її філософська мета має залишатися незмінною:
«Стратегія має давати мету… І це філософія нашого життя», - зазначила Голова Комітету.
Захід став ключовим комунікаційним майданчиком для обговорення стратегічних підходів до формування державної політики у сфері зайнятості.