12 грудня 2025, 11:37
Під час засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів було розглянуто проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо формування комплексної державної підтримки та підвищення соціальних гарантій для сімей з особами з інвалідністю (реєстр. №14191), поданий народними депутатами Гетманцевим Д.О., Третьяковою Г.М. та ін.
Метою законопроекту є створення сучасної, справедливої та гнучкої системи державної підтримки дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю з дитинства, що забезпечує гідний рівень життя, сприяє соціальній інтеграції, підвищує доступ до необхідних послуг і гарантує право кожної дитини та родини на всебічну підтримку.
Законопроект передбачає перехід від фрагментарної допомоги до системного підходу, який поєднує підвищену фінансову допомогу, послуги та цифрові рішення для зручності громадян.
Законопроектом пропонується:
1. Відв’язка державної соціальної допомоги від прожиткового мінімуму та обчислення її у співвідношенні із мінімальною зарплатою.
Підвищення розмірів державної соціальної допомоги:
- дітям з інвалідністю віком до 18 років - 100% мінімальної заробітної плати;
- особам з інвалідністю з дитинства І групи - 100% мінімальної заробітної плати;
- особам з інвалідністю з дитинства ІІ групи - 70% мінімальної заробітної плати;
- особам з інвалідністю з дитинства ІІІ групи - 30% мінімальної заробітної плати.
2. Запровадження допомоги на догляд – без обов’язкової умови звільнення одного з батьків із роботи, із встановленням мінімального розміру допомоги на рівні не нижче 100% мінімальної заробітної плати для дітей, що потребують найбільшого ступеня підтримки та осіб з інвалідністю з дитинства І групи.
3. Розширення видів соціальної підтримки, у тому числі для дітей, які належать до груп ризику щодо набуття інвалідності.
4. Цифровізація процесів призначення допомоги - можливість подання заяв та отримання довідок у електронній формі.
5. Цифровізація процедури формування медичного висновку про інвалідність дитини, який зараз видається виключно у паперовій формі в результаті виключно паперового процесу збору і подання документів та прийняття рішення про інвалідність дитини.
6. Надання вибору способу отримання соціальної допомоги - готівкою, безготівково чи через соціальні картки.
7. Розмежування виплати допомоги і оплати за надання доглядових послуг під час перебування чи проживання у відповідних інституційних закладах.
Закріплення права людини з інвалідністю, які перебувають у закладах інституційного догляду, самостійно розпоряджатися своєю соціальною допомогою.
8. Комплексна соціальна підтримка родин, в тому числі закріплення права на декілька критично важливих для родин послуг (раннє втручання, інклюзивний супровід, комплексний розвиток, тимчасовий відпочинок для батьків чи осіб, які їх замінюють).
9. Закріплення права на забезпечення дітей з інвалідністю медичними виробами до державної програми реімбурсації, щоб надати їм гарантоване право із визначеною періодичністю отримувати необхідні медичні вироби.
10. Державне фінансування усіх видів допомог і послуг за рахунок коштів державного бюджету.
Реалізація положень законопроекту передбачає внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю».
Прийняття законопроекту не суперечить міжнародним зобов’язанням України та відповідає Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, Конвенції про права дитини та Європейській соціальній хартії (переглянутій).
За результатами розгляду проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо формування комплексної державної підтримки та підвищення соціальних гарантій для сімей з особами з інвалідністю (реєстр. №14191) члени Комітету прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України включити зазначений законопроект до порядку денного сесії та прийняти його за основу, а Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, а також з урахуванням пропозицій і поправок, внесених відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, передбачивши можливість внесення змін, зокрема, до законів України «Про охорону дитинства», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про соціальні послуги», «Про дошкільну освіту», з метою закріплення права дитини на раннє втручання, права батьків на індивідуальний план сімейних послуг та створення міждисциплінарної сімейно-центрованої комплексної послуги для профілактики та запобігання інвалідизації дитини.
Під час засідання Голова Комітету Галина Третьякова окреслила ключові підходи до розгляду зазначеного законопроекту, спрямованого на підтримку дітей та родин, які стикаються з проблемами розвитку. Вона наголосила, що дискусія ведеться у контексті забезпечення комплексної допомоги не лише дітям, яким уже встановлено інвалідність з дитинства, а й тим, у кого ризики або ознаки порушень розвитку можуть бути виявлені на ранніх етапах.
Галина Третьякова підкреслила, що законопроект має забезпечити відв’язання надання соціальних послуг від формального отримання статусу інвалідності, адже батьки потребують підтримки незалежно від наявності відповідного документа. Метою законопроекту є також профілактика інвалідності шляхом раннього виявлення проблем та своєчасного надання послуг.
Документ перебуває на стику компетенцій трьох міністерств - Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України та Міністерства освіти і науки України, оскільки фахівці цих сфер можуть виявляти проблеми розвитку на різних етапах: у дошкільних закладах, яслах, садочках, у сімейного лікаря чи соціального працівника громади.
У цьому контексті Галина Третьякова послалася на рекомендацію Європейської комісії №112 «Інвестування в дітей. Розірвання циклу неблагополуччя», наголосивши на важливості комплексної послуги раннього втручання, що включає:
− доступ до ресурсів;
− доступ до якісних соціальних послуг;
− забезпечення участі дітей і батьків;
− розвиток відповідної інфраструктури.
Вона зазначила, що частина родин з дітьми з інвалідністю потребує можливості отримати професійний догляд для дитини, аби батьки могли відпочити або пройти навчання. Наведено приклад Польщі, де законом передбачено щорічний державний відпочинок для таких батьків.
На думку Галини Третьякової, система підтримки має складатися з трьох основних компонентів: виплати, соціальної послуги та інфраструктури, яка повинна базуватися на громадах. У зв’язку з цим необхідно чітко визначити спроможність громад надавати такі послуги.
Вона також наголосила на необхідності міняти систему фінансування послуги раннього втручання, передбачивши її за рахунок державного бюджету та, можливо, соціального страхування, як це робиться в окремих європейських країнах.
Згідно з довідкою Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, для реалізації законопроекту необхідно близько 52 млрд грн, тоді як у бюджеті на 2026 рік наразі передбачено лише 21 млрд. Галина Третьякова підкреслила, що інвестиції в раннє втручання - це інвестиції в дітей, і за необхідності кошти слід передбачати у бюджетах на 2027-2028 роки.