16 червня 2004, 10:19
За словами голови Комітету Василя Онопенка, прийняття нового Господарського процесуального кодексу України має забезпечити належне правове регулювання господарського судочинства, розгляд справ, пов’язаних з господарською діяльністю суб’єктів господарювання відповідно до Конституції України, Закону України “Про судоустрій України”. Необхідність прийняття цього кодексу зумовлена ще й тим, що з 1 січня 2004 року вступили в силу новий Цивільний та Господарський кодекси України.
Також розробка нового Господарського процесуального кодексу України викликана необхідністю приведення чинного законодавства у відповідність до стандартів Ради Європи.
Проект містить низку позитивних положень, якими враховується не лише суб’єктивний склад правовідносин, а й їх зміст. Так, передбачено перелік справ, які розглядаються господарськими судами у випадках, коли суб’єктами спірних правовідносин є фізичні особи, які не є підприємцями.
Змінився підхід до інституту доказування. В якості доказів пропонується використовувати аудіо - та відеозапис. Статтею 80 проекту більш детально врегульовані показання свідка. Запропоновані проектом зміни безперечно сприятимуть всебічному і повному дослідженню доказів.
Як і в прийнятому Цивільному процесуальному кодексі України, главою 12 проекту вводиться новий інститут -наказове провадження. Судовий наказ, вважають члени Комітету, дозволить більш швидко вирішити питання вимоги, що має безспірний характер і такої, що визнається боржником.
Новелами проекту є визначення функцій помічника судді, який має забезпечити підготовку та організацію процесу, проводить попереднє засідання. Інститути попереднього засідання та попереднього судового засідання надають сторонам можливість досудового врегулювання спору.
Більш високі вимоги встановлено для судового експерта, зокрема, встановлено необхідність наявності вищої освіти. Крім того, до роботи судового експерта не можуть бути залучені особи, визнані недієздатними та особи, які мають судимість. Проведення експертизи доручається судовим експертам, внесеним до реєстру атестованих судових експертів державних, підприємницьких структур та громадян. Більш детально врегульовується питання щодо висновків експерта за результатами проведення комплексної експертизи.
На думку В.Онопенка, вдало реформовано інститут забезпечення позову. Передбачено зустрічне забезпечення позову, який безумовно гарантує відшкодування збитків, які можуть бути заподіяні відповідачу забезпеченням позову.
Позитивним є внесення проектом глав, які регулюють особливості розгляду окремих категорій справ (зокрема, про банкрутство, про припинення суб’єкта господарювання).
Главою 33 проекту передбачено новий інститут – відновлення втраченого судового провадження.
Більш детально проектом регламентується і розгляд спорів за участю іноземних суб’єктів господарської діяльності.
"Безперечно, що даний законопроект не позбавлений певних недоліків, які в подальшому будуть доопрацьовуватися. Необхідно вилучити глави 24 “Розгляд справ про оскарження нормативно-правових актів” та глави 25 “Розгляд справ про оскарження ненормативних правових актів, рішень і дій (бездіяльності) державних органів місцевого самоврядування, інших органів посадових осіб”, оскільки ці питання віднесені до регулювання АПК", зазначив голова Комітету.
Крім того, необхідно буде багато положень проекту привести у відповідність з новим Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема, процедури апеляційного та касаційного оскарження, строки апеляції та касації. Узгодження з новим Цивільним процесуальним кодексом України потребують і положення проекту щодо фіксування судового процесу технічними засобами.