29 червня 2004, 15:31
Законопроект спрямовано на захист репродуктивного здоров’я населення України.
Підтримуючи проект в цілому, Комітет вважає, що він вимагає певних виправлень. Зокрема, оскільки Кримінальним кодексом України не передбачена кримінальна відповідальність за використання репродуктивних технологій із профілактики та лікування безпліддя, що заборонені законодавством України, то в прикінцевих положеннях законопроекту слід передбачити внесення відповідних доповнень.. Зазначене вище стосується й положень проекту щодо кримінальної відповідальності за примушення до сурогатного материнства, вагітності, зміни (корекції) статевої належності тощо.
Оскільки Цивільним кодексом України передбачено кілька випадків стерилізації людини, а проектом лише один - коли існує загроза життю, слід внести відповідні зміни до Цивільного кодексу України, про що слід зазначити в прикінцевих положеннях.
Йшлося й про те, що законопроектом передбачено здійснення стерилізації недієздатних громадян за рішенням суду або за погодженням з органом опіки і піклування. Оскільки в Цивільному Кодексі проведення цієї операції дозволяється лише за наявності медичних і соціальних показників і за згодою опікунів цих осіб, відповідні зміни теж слід внести в Цивільний кодекс.
Законопроектом пропонується здійснювати ліцензування діяльності у сфері стерилізації людей. Оскільки цей вид ліцензій не передбачений Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, що є спеціальним законодавчим актом у сфері ліцензування певних видів господарської діяльності, в Прикінцевих положеннях законопроекту слід зазначити про внесення відповідного доповнення до згаданого закону. Це стосується й пропозицій щодо ліцензування діяльності з переривання вагітності та надання послуг із забезпечення та охорони репродуктивного здоров’я людей.
Наголошувалося й на тому, що законопроектом не визначено джерело фінансування ряду заходів, які ним пропонуються. Наприклад, надання кожній безпритульній вагітній жінці окремої кімнати у притулку для безпритульних, забезпечення її житлом у день виходу з пологового будинку та облаштування цього житла. Утворення у кожній області України санітарно-профілактичних та санітарно-лікувальних закладів для вагітних жінок, направлення вагітних жінок до зазначених вище закладів терміном не менше одного місяця тощо.