20 жовтня 2009, 19:20
У ВІВТОРОК, 20 ЖОВТНЯ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ П'ЯТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Заступник Голови Верховної Ради України Олександр Лавринович, відкривши ранкове засідання, на вимогу фракцій БЮТ і "Наша Україна-Народна Самооборона" оголосив перерву для проведення консультацій. Після її закінчення головуючий повідомив: на засіданні Погоджувальної ради розглянуто питання щодо зміни порядку денного сьогоднішніх засідань і черговості розгляду окремих питань. Представники фракцій БЮТ, "Наша Україна-Народна Самооборона" і Блоку Литвина запропонували спочатку розглянути два законопроекти щодо скасування недоторканності. Головуючий нагадав, що 6 жовтня Верховна Рада ухвалила рішення розглянути першими законопроекти, які стосуються соціального захисту населення. За його словами це питання буде розглядатися після виступів представників депутатських фракцій.
Представник фракції БЮТ А.Кожем'якін, виступаючи від фракцій, які вимагали перерву, пояснив, що фракції брали перерву, щоб переконати колег з фракції Партії регіонів поставити першим питанням порядку денного розгляд законопроекту про зняття депутатської недоторканності. За словами А.Кожем'якіна, "прийняття цього закону, особливо на старті президентської виборчої кампанії є вкрай необхідним, оскільки закон поставить в рівні умови усіх народних депутатів, змусить їх бути відповідальними за те, що вони говорять, припинять будь-які спекуляції, відверті наклепи, обливання брудом опонентів".
Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій.
Народні депутати проголосували за зміну порядку денного відповідно до пропозицій Погоджувальної ради стосовно розгляду першими законопроектів, які стосуються недоторканності для окремих посадових осіб і народних депутатів.
Проект закону про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) доповів народний депутат Олександр Лавринович. За його словами, законопроект передбачає: на якій посаді не перебувала б людина - чи на посаді Президента України, чи обрана народним депутатом, чи працює в українському суді, - для всіх є обов'язковими вимоги законодавства України. І у випадку вчинення дій, які мають ознаки злочину, проти цієї особи має порушуватися кримінальна справа без будь-яких обмежень.
Водночас, проектом передбачається, що особи, уповноважені іменем держави ухвалювати рішення чи в сесійному залі парламенту, чи ухвалювати рішення іменем України в суді, чи виступати як глава держави, вони мають бути звільнені від одного виду запобіжного заходу. Тобто будь-який запобіжний захід може вживатись, окрім арешту. За словами доповідача, арештовувати цих осіб можна тільки в тому випадку, якщо доведена їх вина і є звинувачувальний вирок, або, якщо є необхідність, яка виникла в період розслідування. Тоді, за згодою Верховної Ради будь-яка особа: і суддя, і народний депутат, і Президент може бути заарештований до винесення вироку.
Проект закону про внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності) доповів народний депутат В'ячеслав Кириленко. Він нагадав, що проект внесений на розгляд парламенту наприкінці 2007 року, розглянуто на початку 2008 року і 7 липня минулого року на нього отримано позитивний висновок Конституційного Суду.
В.Кириленко звернув увагу на те, що законопроект, який доповів О.Лавринович, ще не пройшов жодної процедури у Конституційному Суді. За його словами, проголосувавши законопроект, запропонований Партією регіонів сьогодні, народні депутати зможуть лише мріяти про скасування депутатської недоторканності десь через рік-півтора і не раніше. "По суті, це відкладання питання у довгий ящик. Тому ми здивовані тим, чому першим не розглядається законопроект реєстр. №1375, який уже 2 роки у виробництві Верховної Ради і пройшов процедуру в Конституційному Суді", - сказав він.
В.Кириленко висловив принципову незгоду з окремими пунктами попереднього законопроекту, який "приваблює" скасуванням недоторканності для всіх високопосадовців, починаючи з Президента України, а також суддів. За його словами, "такий підхід є несумісним із базовими поняттями, які стосуються державотворення".
В.Кириленко запропонував народним депутатам не відкладати питання ще на півтора року, не апелювати до Президента, чи ще до когось, а почати зняття недоторканності із самих себе, "бо це питання уже готове". Він висловив думку, що реального бажання у депутатів сьогодні зняти з себе недоторканність немає. Тому й пропонується проголосувати інший законопроект і відправити його на нескінченні погодження, перепогодження у Конституційному Суді і нескінченні переголосування у Верховній Раді.
Доповідач, говорячи по суті питання, повідомив, що проектом, який він представляє, пропонується докорінно змінити чинну норму статті 80 Конституції України. Зокрема, пропонується така редакція цієї статті: "Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп". За словами доповідача, у такій редакції не залишається жодних згадувань про недоторканність.
В.Кириленко висловив думку, що сьогоднішнє голосування щодо цього законопроекту у такій редакції призведе до того, що "народні депутати стануть звичайними людьми".
Голова Комітету з питань правової політики Сергій Міщенко поінформував про рішення Комітету стосовно обох законопроектів. Він зачитав висновок Конституційного Суду щодо законопроекту, який доповів народний депутат В.Кириленко: "Конституційний Суд дійшов висновку визнати таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроект "Про внесення змін до Конституції України щодо обмеження депутатської недоторканності".
С.Міщенко пояснив процедуру прийняття цього закону. Якщо зараз народні депутати приймуть законопроект №1375 за основу, то для цього необхідно 226 голосів. Потім на черговій сесії, вже у лютому-місяці, для прийняття законопроекту за нього необхідно буде проголосувати 300 голосами. "Тому зараз питання не стоїть у тому, що він одразу вступає у законну силу. Нам треба дотриматися всіх процедур, які передбачені Конституцією", - сказав він.
Голова Комітету стосовно законопроекту, який доповів народний депутат О.Лавринович, повідомив, що Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту направити законопроект для висновку у Конституційний Суд.
Під час обговорення законопроектів промовці висловили різні думки стосовно того, як, кого і в якому обсязі позбавляти недоторканності. Зокрема, парламентарії висловлювались за перегляд статті 80 Конституції України, наголошували на тому, що "закон має бути одним для всіх", високопосадовці, судді не повинні мати додаткових привілеїв.
За результатами голосування законопроект (реєстр. №3251) направлено для висновку до Конституційного Суду, законопроект (реєстр. №1375) знято з розгляду.
Народні депутати розглянули поправки до законопроекту про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати у 2010 році. За результатами голосування жодна з 13-ти поправок не була підтримана, законопроект прийнятий у другому читанні і в цілому 254-ма голосами в редакції, ухваленій в першому читанні.
Парламентарії також розглянули поправки до законопроекту про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби і вироби медичного призначення.
Верховна Рада прийняла законопроект у другому читанні і в цілому 242-ма голосами.
Проект Постанови про вжиття додаткових заходів щодо упорядкування окремих видатків Державного бюджету України, направлених на підвищення розмірів державних соціальних стандартів та гарантій доповів голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Олександр Омельченко. Він поінформував про рішення Комітету, враховуючи, що Комітет не розглянув поправок до другого читання, розглянути їх у сесійному залі.
Після розгляду поправок за результатами голосування ("за" - 166 голосів) проект постанови був відхилений.
Народні депутати також розглянули поправки до проектів постанов про державне регулювання цін на споживчі товари, які мають суттєве соціальне значення для населення і про недопущення порушень прав на працю та оплату праці в умовах фінансово-економічної кризи. За результатами розгляду обидва проекти були відхилені.
Головуючий оголосив про закриття ранкового засідання.
На початку вечірнього засідання народні депутати включили до порядку денного і розглянули проект постанови про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році і прийняли постанову в цілому. Проект доповів народний депутат Олександр Лавринович.
Він нагадав, що вибори сільських, селищних, міських голів і депутатів місцевих рад, попередні чергові, у нас відбулися 26 березня 2006 року. Конституція України передбачала, що строк, на який обираються сільські, міські, селищні голови і депутати місцевих рад, становить 4 роки. Оскільки зміни до Конституції, які були внесені, передбачали, що та частина, яка передбачає строк повноважень депутатів місцевих рад 5 років, набула чинності після складання присяги народними депутатами України, обраними в березні 2006 року, тобто це з травня 2006 року, таким чином, минулі чергові вибори відбувалися за умов, коли діяла правова норма про обрання депутатів на 4 роки. Доповідач сказав, що це відповідь на питання: чому, вибори мають бути проведені 2010 року, а не 2011-го?
О.Лавринович також пояснив, чому ці вибори мають бути проведені 30 травня наступного року: в даному випадку слід керуватися принципом, яким керується Верховна Рада України і термін набуття повноважень слід тлумачити таким чином, що вони набуваються в момент проведення першої сесії відповідної ради. Відповідно вибори мають проводитись в останню неділю останнього місяця повноважень, так як це визначено і для Верховної Ради України, і для глави держави.
Перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ольга Боднар доповіла про рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти проект постанови. За її словами, Комітет погодився з позицією авторів проекту постанови, що строк повноважень депутатів частини місцевих рад, обраних на чергових виборах 26 березня 2006 року, так само як і строк повноважень сільських, селищних, міських голів, спливає у квітні-травні 2010 року.
Верховна Рада прийняла Постанову "Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році" 390-ма голосами, призначивши чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 30 травня 2010 року.
Головуючий нагадав, що згідно з порядком денним народні депутати мають заслухати Інформацію Генеральної прокуратури України Міністерства внутрішніх справ України щодо діяльності правоохоронних органів у зв'язку з поширенням останнім часом у засобах масової інформації повідомлень про вчинення злочинних дій проти статевої свободи та статевої недоторканності неповнолітніх. О.Лавринович зазначив, що для розгляду питання необхідно ухвалити окремий регламент.
Народний депутат Микола Катеринчук запропонував заслухати це питання у закритому режимі. Парламентарії не підтримали пропозицію.
Генеральний прокурор України Олександр Медведько нагадав про те, що чинним законодавством передбачено обмеження гласності судового розгляду у справах про статеві злочини. У кримінальній справі потерпілими є діти і, тому необхідно убезпечити можливий шкідливий вплив усіх подій на їх подальшу долю.
Генеральний прокурор висловив жаль з приводу того, що, відбувається зворотне. "Політична заангажованість, надмірна людська цікавість, піар на чужій біді і, як результат, породження чуток, пліток, перекручення фактів, розголошення інформації, яка по закону є таємницею слідства", - сказав він.
Генеральний прокурор, користуючись присутністю представників засобів масової інформації, попередив: кримінальна відповідальність за розголошення даних досудового слідства ще ні ким не скасовувалась.
О.Медведько поінформував про слідчі дії, проведені працівниками Міністерства внутрішніх справ у цій справі. Він наголосив: факти свідчать про безвідповідальне ставлення працівників Дніпровської районної міліції у м. Києві і слідчого управління та самоусунення з боку керівництва слідчих підрозділів, які станом на 19 жовтня до відповідальності не притягнуті.
Генеральний прокурор стосовно причетності народних депутатів України до вказаних подій, зазначив, що перевірка триває.
Генеральний прокурор повідомив, що міністру внутрішніх справ направлено листа щодо проведення додаткової службової перевірки для прийняття адекватних заходів.
Генеральний прокурор, відповідаючи на запитання народних депутатів, повідомив, що такі справи мають розслідуватися у двомісячний термін.
О.Медведько звернувся до народних депутатів з проханням не займатися самостійно розслідуванням цієї справи, закликав припинити спекуляції довкола останніх подій, пов'язаних із статевими злочинами щодо неповнолітніх.
Народні депутати звернулись до Генерального прокурора з проханням дати правову оцінку діям працівників Міністерства внутрішніх справ і передати кримінальну справу у підслідство органам прокуратури.
Про дії працівників Міністерства внутрішніх справ у цій справі поінформував міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Він заперечив деякі висловлювання стосовно того, що ця справа не розслідувалася майже сім місяців, детально поінформував про хід слідства і запевнив, що слідство проводиться об'єктивно.
Міністр повідомив про нові факти, які з'явилися у цій справі.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова у своєму виступі навела статистику злочинів, пов'язаних з насильством проти дітей.
Вона висловила занепокоєння у зв'язку з тим, що Україна стає одним з найпривабливішим напрямком секс-туризму, жертвами якого все частіше стають наші діти.
Н.Карпачова переконана у тому, що всі політичні сили країни, усе суспільство повинні об'єднатись навколо подолання цього ганебного явища.
Уповноважений з прав людини запропонувала створити тимчасову слідчу комісію з протидії статевим злочинам проти дітей.
Н.Карпачова звернулася до Генерального прокурора з проханням визначити цю справу підслідчою слідчому управлінню прокуратури.
За наслідками заслуховування інформацій народні депутати прийняли Постанову "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин, пов'язаних із звинуваченнями в розбещенні неповнолітніх" ("за" - 418 голосів). Головою Комісії обрано народного депутата Катерину Самойлик.
Про рішення Комітету з питань бюджету стосовно розглянутих Комітетом пропозицій Президента України до нової редакції Закону "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" доповів перший заступник голови Комітету Євген Кирильчук. Комітет з питань бюджету рекомендував парламенту підтримати рішення Комітету, у якому суттєво розширено пропозиції щодо прав Рахункової палати. У разі неприйняття закону з частково врахованими пропозиціями Президента більш ніж 300 голосами належить звернутися до Голови Верховної Ради з проханням: керуючись нормою частини восьмої статті 35 Регламенту, згідно з якою неприйнятий за рішенням Верховної Ради після повторного розгляду закон може бути направлений на доопрацювання до Комітету.
Народні депутати приступили до розгляду пропозицій Президента України до закону.
Головуючий звернув увагу народних депутатів на те, що час вечірнього засідання вичерпано і запропонував проголосувати за його продовження до завершення розгляду питання. Парламентарії не підтримали пропозицію.
О.Лавринович оголосив про закриття вечірнього засідання.
Наступне пленарне засідання п'ятої сесії відбудеться у середу, 21 жовтня.