14 травня 2004, 10:19
У законопроекті відображено нові напрями державної політики та практичної екологічної діяльності у сферах управління якістю довкілля, екологізації господарської діяльності, екологічної безпеки, екологічного аудиту, екологічного менеджменту, створення екологічної мережі тощо.
Погоджуючись з важливістю систематизації (кодифікації) природоохоронного законодавства, що нині складається майже з двадцяти законів, а також декількох зареєстрованих у парламенті законопроектів, члени Комітету висловили низку принципових зауважень щодо змісту та форми викладу низки положень законопроекту.
На думку членів Комітету, систематизація екологічного законодавства має супроводжуватися виключенням із нього дублюючих норм. Зокрема, тих, що стосуються безпосередньо питань охорони здоров’я людини, оскільки стан довкілля впливає на здоров’я людей опосередковано, створюючи сприятливе чи несприятливе середовище життєдіяльності. Про здоров’я людей, як біологічної популяції, можна говорити лише в разі, коли умови життя гармонізовано з природою, а хвороба, з екологічної точки зору, – це розрив зв’язків людини з навколишнім природним середовищем.
Наголошувалося, що у законопроекті не усунуто існуючої нині в екологічному законодавстві плутанини в зазначених концептуальних поняттях. Низка статей містять недоречні посилання на “здоров’я людей”, а в інших, де це випливає з контексту, не згадується тваринний і рослинний світ, як основний об’єкт екології. У тексті законопроекту взаємозв’язок між довкіллям і здоров’ям людини мав бути виписаний за формулою: “стан довкілля та пов’язаний з ним стан здоров’я населення”.
В законопроекті, що має статус базового у природоохоронному законодавстві, вважають народні депутати, необхідно дати чітке визначення поняття “екологія”, оскільки вживання зазначеного терміну набуло масового поширення навіть у сферах дуже далеких від його суті (наприклад, “екологія душі”, “медична екологія”), продовжуються спроби імплементувати його безпосередньо в медицину, що Комітет вважає не зовсім коректним.
Ретельно та виважено необхідно підійти до визначення основних термінів і понять. Зокрема, залишається невизначеність щодо довільно вживаних понять “навколишнє природне середовище” та “довкілля” тощо.
Комітет вважає, що у законопроекті недостатньо відображено питання щодо екологічного статусу та охорони територій та природних ресурсів курортів.
Потребує суттєвого доопрацювання глава 18, що стосується забезпечення біобезпеки при поводженні з генетично модифікованими організмами. Ці питання повинні регулюватися окремим законом. Певного узгодження потребують питання екологічного страхування та відшкодування шкоди за втрату здоров’я потерпілим унаслідок порушень екологічного законодавства.