18 червня 2004, 15:24
У ЧЕТВЕР, 17 ЧЕРВНЯ, ПРОДОВЖУВАЛИСЬ ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ П’ЯТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про входження народного депутата Сергія Слабенка до складу депутатської групи „Центр”, а пізніше про входження народного депутата Павла Рябікіна до цієї групи.
Після цього народні депутати відразу ж приступили до розгляду питань порядку денного. Зокрема, вони розглянули чотири проекти постанов про зміни у складі Рахункової палати. Два члени Рахункової палати: перший заступник Валерій Маликов і головний контролер Володимир Немировський були звільнені у зв’язку із закінченням терміну їх повноважень. Звільнено також головного контролера Володимира Тахтая за власним бажанням. На їх місце шляхом таємного голосування у перерві між засіданнями народні депутати обирали інших.
Далі народні депутати підтримали ще дві Постанови про обрання народного депутата Є.Фікса членом Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради і про обрання народного депутата В.Чичкова членом Комітету з питань соціальної політики та праці.
Прийняті також були Постанови: про календарний план проведення шостої сесії Верховної Ради України четвертого скликання та про порядок висвітлення роботи шостої сесії Верховної Ради України четвертого скликання.
Першою з них передбачається, що шоста сесія Верховної Ради пройде з 7 вересня по 14 січня. У цей період народні депутати десять тижнів працюватимуть у пленарному режимі. Заплановано проведення п’яти Днів Уряду, парламентські слухання тощо.
Наступним розглядався узгоджений законопроект про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2004 рік”.
Перед початком розгляду питання дві фракції „Наша Україна” і БЮТ попросили оголосити перерву. Щоб не переривати роботу, головуючий надав слово уповноваженому представнику фракцій для виступу народному депутатові Віктору Пинзенику. Він поінформував про те, що фракція "Наша Україна" наполягає на розгляді законопроекту про термінові заходи з розподілу прихованих доходів бюджету одночасно з проектом уряду про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік".
Володимир Литвин запропонував депутатам розглянути законопроекти разом, надавши слово народному депутатові Віктору Пинзенику для доповіді по законопроекту одразу після доповіді першого віце-прем’єр-міністра Миколи Азарова.
Після цього Верховна Рада приступила до розгляду цих законопроектів.
Першим доповідав перший віце-прем’єр-міністр Микола Азаров.
Він зазначив, що при затвердженні Державного бюджету на 2004 рік для розрахунку показників був вибраний так званий консервативний, економічно виважений приріст ВВП на рівні 4,8 відсотків. Такий підхід давав змогу уникнути ризиків по виконанню бюджету в рік податкових реформ.
З початку 2004 року триває тенденція стабільного нарощування темпів економічного зростання. Приріст реального ВВП за січень-травень вже становив 11,3 відсотка відносно відповідного періоду попереднього року, що є рекордним показником за роки незалежності України.
Макроекономічна ситуація складається таким чином, що приріст ВВП у 2004 році очікується на рівні 9,5 відсотка. Зазначене, наголосив Микола Азаров дає підстави збільшити ресурсні показники і забезпечити реалізацію першочергових соціально необхідних видатків.
Далі доповідач звернув увагу на те, що останнім часом лунає критика на адресу уряду у приховуванні доходів. М.Азаров спростував цю критику, нагадавши народним депутатам деякі економічні постулати: при зростанні економіки не всі податки адекватно зростають, оскільки деякі платежі не залежать від ціни товару, обсягу виробництва, прибутку, таке інше, а, наприклад, вимірюється в обсягах видобутку, обсягу двигуна, площах об'єктів оподаткування. І таких надходжень до 30 відсотків.
По-друге, при зменшенні ставок податку у перший рік податкової реформи обов'язково питома вага зазначених надходжень зменшується, хоча номінальне значення залишається на тому ж рівні.
Ще один аспект. Обов'язково необхідно брати співпівставні бази для порівняння. Для прикладу. В 2003 році в доходи бюджету було включено 500 мільйонів гривень як разовий платіж по банку "Україна".
І, нарешті, уряд здійснював в 2004 році повне погашення заборгованості по невідшкодованим сумам ПДВ шляхом випуску ВДП на суму близько 2 млрд. грн. Навіть тільки по цих позиціях необхідно було корегувати базу на 10 млрд. грн., або на 3 відсотка в сторону зменшення.
Віце-прем’єр-міністр поінформував про те, що за п'ять місяців поточного року у порівняні з минулорічним доходи Державного бюджету збільшилися на 3,6 млрд. грн. Планові показники доходів Державного бюджету по ряду позицій перевиконані. Тому, вважає Микола Азаров, ні про яке приховування бюджетних коштів не можна говорити, тому що ще й працює абсолютно прозоро система казначейського виконання бюджету, яка з поточного року охоплює всю бюджетну систему країни.
Робоча група, яка працювала над цим законопроектом, врахувавши реальний стан розвитку економіки та зміни прогнозних макропоказників, пропонує нові показники збільшення ресурсів бюджету, соціальний пріоритет їх спрямування. Крім того додаткові надходження від приватизації державного майна у сумі 3 млрд. грн.. дадуть змогу збільшити обсяг фінансування Державного бюджету. Приватизація є взаємокомпенсуючим джерелом, яке методологічно обліковується в розділі фінансування, відповідно збільшує дефіцит з 3,4 млрд. грн. до 7, 2 млрд. грн., що є у межах 2 відсотків до ВВП і не призведе до збільшення податкового навантаження.
Уряд планує понад 70 відсотків цих надходжень спрямувати на соціальний захист громадян, освіту, охорону здоров'я, культуру та фізичний розвиток, запровадити мінімальну заробітну плату у розмірі 237 гривен із збереженням діючих співвідношень в оплаті праці з першого вересня, на що додатково збільшено видатки на 1,1 мільярда гривен. Зазначене дозволить підвищити розміри посадових окладів, ставок заробітної плати працівників бюджетної сфери ще на 15 відсотків.
Наступною тезою доповіді віце-прем’єр-міністра стало радикальне збільшення видатків на освіту, відновлення пільг по комунальним послугам, значне збільшення видатків на науку, а також збільшення фінансування культури й засобів масової інформації.
Найбільш радикальні зміни, за словами М.Азарова, очікується у сфері охорони здоров'я. Уряд спрямовує свої зусилля на здійснення заходів щодо профілактики захворювань, підвищення якості та доступності медичної допомоги. Більш ніж на третину - 570 млн. грн., збільшаться видатки загального фонду на утримання загальнодержавних закладів охорони здоров'я, реалізацію національних та державних програм з охорони здоров'я. Для недопущення зростання цін на найбільш вживані ліки та забезпечення їх соціальної доступності для громадян передбачено запровадження нової бюджетної програми у обсязі 110 млн. грн.
Уряд передбачає також видатки, які раніше не фінансувалися: пільги вдовам, членам сімей військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу понад 100 млн. грн. Уряд вперше приступає до розв’язання проблеми щодо зменшення розриву між окремими категоріями військовослужбовців у залежності від терміну виходу на пенсію. Для чого додатково передбачає більше 170 мільйонів гривень. Понад 500 млн. грн.. передбачається на компенсацію військовослужбовцям податку з доходів фізичних осіб. Обсяг коштів, який буде спрямований у 2004 році, на соціальні програми з питань дітей, сім'ї, жінок та молоді, збільшений у двічі. На підвищення трудових пенсій та забезпечення додаткових надходжень по раніше прийнятих рішеннях видатки збільшуються у розмірі понад 270 млн. грн. За рахунок внутрішнього перерозподілу затверджених у бюджеті коштів передбачається погасити заборгованість заробітної плати у вугледобувних підприємствах.
Приріст капітальних видатків складає більше 2 млрд. грн., тобто частина коштів від приватизації інвестується в інші активи і забезпечується інвестиційний вектор бюджетних змін.
М.Азаров також доповів про зміни статті 109-ї щодо погашення заборгованості по зарплаті на початок 2004 року підприємствам державної форми власності та агропромислового комплексу, які збанкрутували та ліквідовані. На ці цілі уряд спрямує надходження від приватизації.
Доповідач далі поінформував про значне збільшення видатків на підтримку агропромислового комплексу - близько 1 млрд. грн. На продовження будівництва газопроводів, відводів до сільських населених пунктів вишукано 200 млн. грн., на будівництво сільських доріг збільшено видатки на 155 млн. грн. З метою закупівлі до Державного резерву продовольчого зерна та світлих нафтопродуктів Державним комітетом України з Державного матеріального резерву встановлюються цільові видатки Державного бюджету у сумі 400 мільйонів гривень. Передбачається продовжити практику надання коштів місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток та охорону навколишнього середовища. Для розвитку адміністративно-територіальних одиниць спрямовано близько півтора млрд. грн.
Уряд, зазначив М.Азаров, відреагував на ще одне болюче питання - ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. На більш повне забезпечення видатків, пов'язаних з такими соціальними програмами, додатково планується виділити 320 млн. грн.
Завершуючи виступ, перший віце-прем’єр-міністр наголосив, що у цілому зроблені розрахунки є реальними, не вносять ризиків для економіки, дають можливість реально збільшити доходи і внутрішнє споживання. При цьому М.Азаров зауважив, що при здійсненні розрахунків уряд у першу чергу зосередив увагу на підвищенні якості життя населення, забезпечення динамічного і гармонійного розвитку людини і її духовних, життєвий та інтелектуальних якостей, соціальної справедливості та зниження рівня бідності.
Законопроект про термінові заходи з розподілу прихованих доходів Державного бюджету України на 2004 рік доповідав народний депутат Віктор Пинзеник.
Він звинуватив уряд у „свідомій політиці заниження і приховування доходів бюджету, яка триває не перший рік”. Так він розцінив збільшення витрат бюджету на вісім мільярдів гривень.
В.Пинзеник проаналізував ресурси бюджету і їх подальше спрямування. Наведені доповідачем цифри, на його думку, проілюстрували його слова про заниження і приховування доходів бюджету.
В.Пинзеник зазначив, що завдяки зусиллям фракції "Наша Україна" і інших небайдужих депутатів тема приховування доходів стала публічною.
Доповідач далі поінформував про принципову відмінність урядового проекту і проекту фракції „Наша Україна”. У депутатському проекті передбачено збільшення мінімальної заробітної плати до 240 гривень з відновленням міжпосадових окладів в бюджетній сфері, підняття престижу кваліфікованої праці лікаря, вчителя тощо. Тобто, середня зарплата в бюджетній сфері має вирости більше, ніж росте мінімальна заробітна плата. Передбачається введення в дію в повному обсязі 57 ст. Закону „Про освіту”, в тому числі і визнання державним боргом заборгованості перед освітянами.
Депутатський законопроект, за словами В.Пинзеника, врегульовує проблеми, які виникли в пенсійному забезпеченні. Зокрема, пропонується встановити мінімальну пенсію в розмірі 55 відсотків від середньої заробітної плати по економіці.
Народні депутати також пропонують внести уточнення щодо визначення середньої зарплати, збільшити стипендії в розмірі до 50 відсотків прожиткового мінімуму, норми, які дозволяють субсидувати або здешевлювати кредитування будівництва житла.
Віктор Пинзеник, зазначив, що ресурсами, які є у бюджеті і до цього часу у повному обсязі не показані, можна було б забезпечити підняття зарплат у бюджетній сфері на 25-30 відсотків, пенсій приблизно у такому ж розмірі. Сума витрат на півроку на ці цілі потрібна близько 4 млрд. грн. Але, найголовніше, вважає В.Пинзеник, необхідно зробити поступ у соціальній сфері.
Співдоповідав Голова парламентського Комітету з питань бюджету Петро Порошенко. Він привітав народних депутатів з рішучою перемогою, яка стала можливою завдяки весняним акціям опозиції, де вона продемонструвала наявність прихованих доходів Державного бюджету.
Поданий урядом законопроект, за словами Петра Порошенка, демонструє безвідповідальність урядової позиції. Він висловив обурення перевищенням доходів від приватизації, звинувативши уряд у їх подальшому келейному розподілі.
Він також звернув увагу на видатки на силовиків, які збільшено у межах одного мільярда гривень: видатки Міністерства внутрішніх справ зросли на 427 мільйонів гривень, видатки Служби безпеки України зросли майже на 200 мільйонів гривень. Тоді як видатки Міністерства оборони по Загальному фонду зросли лише на 286 мільйонів гривень.
П.Порошенко звернув увагу на те, що при збільшенні бюджету на 7млрд. грн., підвищення мінімальної заробітної плати з 205 до 237 коштує Державному бюджету лише 400 мільйонів гривень на місяць: 250 - місцеві бюджеті і 150 - видатки Державного бюджету. За ці 800 мільйонів гривень, зазначив Голова Бюджетного комітету, можна було б легко пересунути на 2 місяці раніше запровадження мінімальної заробітної плати з повним відновлення міжтарифних співвідношень. Але уряд на це не йде, знаходячи інші більш важливі напрямки використання бюджетних грошей.
П.Порошенко також зауважив, що уряд „брутально порушив Бюджетний кодекс щодо процедури розгляду Закону про зміни до Державного бюджету", у відсутності законодавчого обгрунтування виділення бюджетних грошей на фактично неіснуючі бюджетні програми”.
Разом з тим, доповідаючи рішення Бюджетного комітету, П.Порошенко висловив позитивну думку щодо того, що уряд виправив помилку у бюджеті за 2004 рік, повернувшись до практики затвердження Постанови про розподіл інвестиційних капіталовкладень, де гарантовано їх прозорий розподіл і який вже відбувся.
До позитиву співдоповідач також відніс зміну напрямку використання коштів по програмі "Українське вугілля". Уряд почув пропозиції народних депутатів і спрямував ці кошти безпосередньо шахтарям на ліквідацію заборгованості по заробітній платі. П.Порошенко вважає, що цю практику потрібно поширити і на працівників агропромислового комплексу.
Позитивним моментом запропонованого проекту, вважає голова Бюджетного комітету, є вирішення проблем пенсійного страхування працівників аграрної галузі.
П.Порошенко повідомив про рішення Комітету з питань бюджету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” за основу і в цілому як закон.
В обговоренні питання взяли участь представники всіх фракцій. В основному урядовий законопроект підтримали всі. Намагання уряду збільшити видаткову частину Державного бюджету, збільшивши фінансування соціальних питань, охорони здоров’я, науки і освіти, інших сфер віталося як представниками більшості, так і опозиції. Народні депутати підтримували намагання уряду, пропонували зосередитись над низкою законопроектів, які розв'язали б серйозні економічні питання, дали можливість уряду краще працювати, збільшувати доходи Державного бюджету і краще забезпечувати розвиток нашої держави. Прозвучала у сесійному залі і критика дій уряду, яка стосувалася неврахування інших важливих, на думку тих, хто взяв участь в обговоренні, питань у виділенні коштів. Депутати від опозиційних фракцій зазначали, що вони підтримають законопроект за умови врахування їхніх пропозицій.
На голосування було поставлено проект постанови про проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”, яким пропонувалося прийняти законопроект у першому читанні та в цілому. Постанову було підтримано 255-ма голосами.
Після цього у сесійній залі спалахнули пристрасті. Депутати від опозиційних фракцій звинуватили головуючого у порушенні регламенту, заблокували трибуну для виступів.
Після роз’яснення, яке надав голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Валентин Матвєєв, проект постанови було поставлено на ще одне голосування. Спочатку народні депутати прийняли її за основу, а потім в цілому – 243-ма голосами.
На голосування також було поставлено законопроект про термінові заходи з розподілу прихованих доходів Державного бюджету України на 2004 рік. Його підтримали 122 народних депутати і законопроект було відхилено.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули низку постанов про обрання суддів та прийняли відповідні рішення.
На цьому ранкове засідання завершилося.
На початку вечірнього засідання Голова лічильної комісії Валерій Мішура повідомив про підсумки таємного голосування по призначенню членів Рахункової палати. Згідно з ними першим заступником Голови Рахункової палати призначено Володимира Першина, головними контролерами Рахункової палати на другий термін Василя Невідомого і Юрія Іваненка, головним контролером Марію Шулежко.
Далі народні депутати визначалися щодо розглянутого напередодні законопроекту про Український державний компенсаційний фонд. Законопроект було відхилено.
На повторне друге читання 294-ма голосами народні депутати відправили законопроект про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
У другому читанні та в цілому були прийняті закони: про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування діяльності з проведення фумігації (знезараження) підкарантинних матеріалів та об’єктів; про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства в галузі насінництва, розсадництва та з охорони прав на сорти рослин; про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо термінів переоформлення земельних ділянок); про сільськогосподарську дорадчу діяльність; про державну експертизу землевпорядної документації; про основні засади державної аграрної політики.
За основу у першому читанні було прийнято законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо матеріально-технічного та фінансового забезпечення освіти). Законопроектом пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу, згідно з якими передбачається можливість затвердження змін у кошторисах вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності, у зв’язку із зміною обсягів доходів та видатків керівниками цих закладів, а також дозволити здійснювати фінансування учбових закладів одночасно з бюджетів різних рівнів.
Законопроектом також передбачається віднести земельні ділянки, закріплені за державними вищими навчальними закладами, до категорії земель, які не можуть передаватися у комунальну чи приватну власність.
Документом передбачено внесення інших змін до деяких законів.
Не набрав необхідної кількості голосів для прийняття і був відхилений законопроект про викуп та примусове відчуження земельних ділянок права приватної власності.
На повторне друге читання народні депутати відправили законопроект про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки.
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули ще один законопроект аграрної спрямованості – про ринок земель. Документ визначає особливості обороту земель сільськосгосподарського призначення, повноваження органів державної влади і органів місцевого самоврядування у сфері ринку земель, об’єкти та суб’єкти ринку земель тощо. Законопроектом передбачається, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть мати іноземні громадяни, особи без громадянства, спільні підприємства, створені за участю іноземних фізичних та юридичних осіб.
Земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб’єктам підприємницької діяльності під забудову підлягають продажу на земельних торгах.
Прийняття такого закону дозволить усунути прогалину у чинному законодавстві і встановити чіткі, прозорі та цивілізовані „правила гри” у сфері обігу земельних ділянок. Це, в свою чергу, вплине позитивно на покращання інвестиційного клімату, розвиток іпотечного кредитування та удосконалення інфраструктури ринку земель в Україні.
Після тривалої дискусії, у ході якої були висловлені полярні думки на запровадження ринку землі у відповідності з політичними поглядами тих, хто взяв у ній участь, закон 247-ма голосами було прийнято у цілому.
На цьому вечірнє засідання завершилося.