27 травня 2004, 14:23
Комітет в цілому підтримує ідею про необхідність прийняття спеціального законодавчого акту, в якому мають бути комплексно врегульовані питання правового регулювання комерційної таємниці за умов дотримання основних засад такого регулювання, встановлених Цивільним та Господарським кодексами України.
Члени Комітету висловили до проекту низку зауважень.
Зокрема, зазначалося, що згідно з ЦКУ та ГКУ комерційна таємниця розглядається не як об‘єкт права власності, змістом якого є право володіння, користування та розпорядження власника щодо об‘єкту, якій перебуває у його власності, а як об‘єкт права інтелектуальної власності, зміст якого становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності.
Тому, вважають народні депутати, закон про комерційну таємницю має передусім визначати особливості здійснення прав інтелектуальної власності на інформацію, яка є комерційною таємницею. Проте у проекті питання комерційної таємниці як об‘єкту інтелектуальної власності практично майже не розглядаються. У ньому навіть не визначаються суб‘єкти цього права, якими, за ЦКУ, є творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Кодексу, іншого закону чи договору.
На думку членів Комітету, така невизначеність негативно позначається на понятійному апараті проекту. Йдеться, зокрема, про використання у ньому такого поняття як “власник комерційної таємниці. Справа в тому, що у праві інтелектуальної власності, як у праві особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, термін “власник” не застосовується. Суб‘єктом цього права є творець та інші особи, яким належить це право. Так само не можна говорити про підстави виникнення права власності на комерційну таємницю. У праві інтелектуальної власності слід використовувати термін “підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності”. Зазначалося, що за ст.506 ЦКУ майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором, а їх передання дозволяється ст.427 ЦКУ. Отже проект, вважають народні депутати, має бути суттєво доопрацьований саме з точки зору врегулювання в ньому комерційної таємниці як права інтелектуальної власності.