Рекомендації і стенограма комітетських слухань на тему "Антикорупційні аспекти забезпечення прозорості у публічному секторі"

Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією провів 3 червня поточного року слухання на тему „Антикорупційні аспекти забезпечення прозорості у публічному секторі", на яких обговорено основні положення проектів законів України про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців (реєстр. № 4420), про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів (реєстр. № 4420-1) і про заходи державного фінансового контролю публічної служби (реєстр. № 4472).

Відповідно до рекомендацій, ухвалених учасниками слухань, Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України оприлюднює матеріали слухань.

РЕКОМЕНДАЦІЇ
слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  на тему:
„Антикорупційні аспекти забезпечення прозорості у публічному секторі"

Учасники слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією на тему: „Антикорупційні аспекти забезпечення прозорості у публічному секторі", які проведено 3 червня 2009 року,   в і д з н а ч а ю т ь:

Основні положення проектів законів України про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців (реєстр. № 4420), про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів (реєстр. № 4420-1) і про заходи державного фінансового контролю публічної служби (реєстр. № 4472) відповідають суті Двадцяти керівних принципів боротьби з корупцією, які визначено Резолюцією 97 (24) Комітету міністрів Ради Європи від 6 листопада 1997 року, положенням статей 7 і 8 Конвенції Організації Об´єднаних Націй проти корупції та статей 10-12 доопрацьованого для розгляду Верховною Радою України у другому читанні проекту Закону України про засади запобігання та протидії корупції (реєстр. № 0876).

Учасники слухань   р е к о м е н д у ю т ь:

1. Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією у процесі роботи над підготовкою і попереднім розглядом проектів законів України про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців (реєстр. № 4420), про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів (реєстр. № 4420-1) і про заходи державного фінансового контролю публічної служби (реєстр. № 4472) (далі - законопроекти):

1) відповідно до положень частини четвертої статті 93  Регламенту Верховної Ради України запропонувати Кабінету Міністрів України, компетентним органам  державної влади і об´єднанням громадян висловити власні позиції щодо законопроектів;

2) провести поглиблений аналіз:

а) визначених у законопроектах понять термінів, які застосовуються у проекті Закону України про засади запобігання та протидії корупції (реєстр. № 0876);

б) щодо співвідношення і меж розмежування системи декларування, передбачуваного заходами державного фінансового контролю, та системи податкового декларування;

3) підготувати на підставі спеціально проведених розрахунків фінансово-економічні обґрунтування законопроектів;

4) врахувати положення експертних висновків Головного науково-експертного управління Верховної Ради України щодо законопроектів;

5) при опрацюванні проектів законів України про конфлікт інтересів  у діяльності публічних службовців (реєстр. № 4420) і про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів (реєстр. № 4420-1) врахувати положення частини другої статті 110 Регламенту Верховної Ради України.

2. При опрацюванні проектів законів України про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців (реєстр. № 4420), про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів (реєстр. № 4420-1) і про заходи державного фінансового контролю публічної служби (реєстр. № 4472) всебічно вивчити і врахувати висловлені учасниками цих слухань пропозиції і зауваження.

Цю роботу провести:

1) за участю суб´єктів права законодавчої ініціативи - авторів законопроектів та фахівців міжнародних антикорупційних проектів, що реалізуються в Україні: Третій компонент Порогової програми Корпорації „Виклики тисячоліття" щодо зниження рівня корупції, „Підтримка належного урядування: проект протидії корупції в Україні" (UPAC) і „Розвиток спеціалізованих служб з боротьби проти корупції в Україні" Мережі боротьби проти корупції для країн Східної Європи і Центральної Азії Організації економічного співробітництва і розвитку;

2) з урахувань визначених заходів щодо підготовки до проведення в Україні другого раунду моніторингу в рамках Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією Мережі боротьби проти корупції  для країн Східної Європи і Центральної Азії Організації економічного співробітництва.

3. Матеріали слухань у Комітеті розмістити на офіційному веб-сайті Верховної Ради України в глобальній інформаційній мережі Інтернет і у газеті „Голос України".

Стенограму слухань у Комітеті та ці Рекомендації оформити окремим виданням і надіслати народним депутатам України та заінтересованим органам, установам і організаціям.

*          *          *

СТЕНОГРАМА
слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією

АНТИКОРУПЦІЙНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ У ПУБЛІЧНОМУ СЕКТОРІ

3 червня 2009 року

Веде слухання голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією КАЛЄТНІК І. Г.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Шановні учасники слухань! Добрий день, вітаю вас на слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією на тему: „Антикорупційні аспекти забезпечення прозорості у публічному секторі".

На території Європи законодавче закріплення принципу прозорості у публічному секторі в його сучасному розумінні має вже більш як двохсотрічну історію. Історичний досвід свідчить, що ефективне функціонування держави можливе виключно в умовах належної реалізації принципу прозорості у публічному секторі. Його впровадження сприяє досягненню соціальної стабільності, підвищенню темпів соціально-економічного розвитку країни, забезпеченню прав і свобод громадян.

Сутність принципу прозорості у публічному секторі полягає в  забезпеченні можливості здійснення контролю з боку громадськості за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Його завдання - забезпечити зворотний зв´язок суспільства з владою. Крім того, це один із стримуючих факторів, що має запобігати виникненню та поширенню такого негативного явища, як корупція.

Ні для кого не секрет, що рівень корупції в Україні зашкалює. Одних лише протоколів про корупцію було направлено до суду в 2007 році - майже 6 тисяч, у 2008 році - майже 7 тисяч. За минулий рік правоохоронні органи направили з обвинувальним вироком до суду майже 2 тисячі кримінальних справ стосовно 2 тисяч осіб. І це лише крапля в морі. Незважаючи на позитивну динаміку показників боротьби з корупційними проявами, навряд чи можна назвати її достатньою. І ситуація в цій сфері, на жаль, у цілому не поліпшується.

Заради об´єктивності треба сказати, що питання боротьби з корупцією, запобігання її проявам та стримування розвитку є проблемою не лише України, а й інших країн, у тому числі економічно розвинених з високим рівнем демократії.

Нагадаю, що 18 жовтня 2006 року Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію ООН проти корупції та Кримінальну конвенцію боротьби з корупцією. Однак ці дуже важливі міжнародно-правові акти, незважаючи на їх ратифікацію, досі не набрали чинності, оскільки задля цього необхідно імплементувати їх положення в національне законодавство. Саме на це і спрямовано активну законотворчу діяльність Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Комітетом уже підготовлені до другого читання і завтра мають розглядатися в сесійній залі Верховної Ради України проекти антикорупційних законів України - про засади запобігання та протидії корупції, про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення.

Законопроекти, розгляду та обговоренню яких присвячено наші нинішні слухання, - про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів, про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців та про заходи державного фінансового контролю публічної служби - є наступною сходинкою в напрямі вдосконалення антикорупційного законодавства України. Коло питань, що ними регулюються, відповідає положенням статей 7 і 8 Конвенції ООН проти корупції, органічно продовжує положення Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції", входить до кола нормативно-правових актів так званого великого антикорупційного пакета.

Конвенція проти корупції передбачає, що з метою боротьби з цим явищем кожна держава-учасниця заохочує непідкупність, чесність і відповідальність своїх державних посадових осіб згідно з основоположними принципами своєї правової системи. Зокрема, кожна держава-учасниця прагне застосувати в рамках своїх інституціональних і правових систем стандарти поведінки для правильного, добросовісного і належного виконання державних функцій.

Мета вищеназваних проектів законів щодо професійної етики та запобігання конфлікту інтересів у діяльності публічних службовців - усунення причин та умов, що призводять до вчинення корупційних діянь і злочинів у сфері службової діяльності. Конфлікт інтересів становить реальні або такі, що видаються реальними, суперечності між приватними інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об´єктивність та неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень. Водночас законодавчі важелі щодо уникнення ситуацій, коли робота посадовця залежить від зв´язків у тій чи іншій політичній партії, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів не передбачені.

Реалізація особистих інтересів публічними службовцями всупереч інтересам держави порушує загальноприйняті моральні норми і призводить до корупції. Саме суперечність між службовими повноваженнями та приватними інтересами посадовця є тим рифом, що ускладнює процес публічної служби, викликає у громадськості зневажливе ставлення до публічного сектору загалом і має розглядатися належним чином, передусім не заради кримінального покарання, а з метою відокремлення кар´єри посадовців від політики. Тому й необхідно закріпити етичні засади діяльності державних службовців на законодавчому рівні.

Прийняття закону із зазначеного питання сприятиме підвищенню прозорості та загального контролю за діяльністю публічних службовців, дасть змогу збільшити рівень довіри з боку громадян до владних інститутів, надасть можливість мінімізувати корупційні ризики та підвищити ефективність виконання функцій держави і місцевого самоврядування.

Необхідність прийняття Закону України про заходи державного фінансового контролю публічної служби обумовлюється тим, що основою вчинення корупційних діянь та значної кількості злочинів у сфері службової діяльності є корисливі мотиви. У цьому контексті найбільш ефективним заходом, здатним забезпечити зниження рівня корупції в державному секторі, є запровадження ефективної системи державного фінансового контролю за декларуванням доходів, майнового стану та видатків осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їхніх близьких родичів. Позаслужбова діяльність, активи, істотні подарунки, матеріальні і нематеріальні вигоди посадовця мають бути обов´язково задекларованими, оприлюдненими, а в разі необхідності - перевіреними. При цьому вимагає додаткового вивчення та унормування питання, пов´язане з подальшою трудовою діяльністю посадовців у приватному секторі.

Головною особливістю законопроекту є те, що він спрямований не лише на виявлення фактів незаконного збагачення публічних службовців, а й на виявлення фінансових конфліктів інтересів. Система виявлення та запобігання конфлікту інтересів вже довела своє право на життя у сфері боротьби з корупцією провідних правових систем світу.

Прийняття запропонованого законопроекту сприятиме підвищенню рівня прозорості та контролю громадськості за діяльністю державних і муніципальних органів. Вчасне виявлення фінансових конфліктів інтересів, запобігання їм дасть можливість мінімізувати корупційні ризики, підвищити ефективність протидії ухиленню від сплати податків.

Однак, незважаючи на прогресивність і актуальність законопроектів, про які ми зараз говоримо, у суспільстві вони сприймаються досить неоднозначно. Варто пам´ятати, що значущість порушених проблем вимагає виваженого та обґрунтованого підходу до їх вирішення. Ж.-Ж. Руссо у свій час відзначав, що створення системи законів - справа велика і складна, яка вимагає відповідних знань і проникливості. Саме тому виникла необхідність провести такі слухання, з´ясувати думку провідних науковців і практиків, народних депутатів, міжнародних експертів та представників громадськості з порушених питань, визначити найбільш оптимальні підходи до їх вирішення.

Тож запрошую всіх до активної роботи та обговорення. Дякую за увагу.

А зараз слово надається пану Аке Петерсону, представнику Генерального секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва в Україні. Будь ласка.

ПЕТЕРСОН Аке, Представник Генерального секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва в Україні.

Щиро дякую, пане Калєтнік. Шановні гості, учасники слухань, я хотів би сказати, що вражений вступним словом, яке ми щойно почули. Користуючись нагодою, дозвольте висловити вам глибоку повагу та захоплення вашими досягненнями, досягненнями Комітету. Це стосується й вас, пане Рябека і пане Джига. Всіх не буду зараз згадувати, але всі долучилися до цього. Ця співпраця дуже плідна, продуктивна, що надає впевненості не лише Раді Європи, всі присутні, я думаю, надихнулися працею Комітету. Я також хочу подякувати тим, хто сюди прийшов, висловлюючи інтерес до питання боротьби з корупцією.

Рада Європи також дуже рада організувати проект спільно з корпорацією „Виклики тисячоліття" (МСС), для того щоб обговорити питання інших законопроектів, хоч їх завтра не ухвалюють, і ми можемо говорити про етику, етичний кодекс та розкриття фінансового, майнового стану. Я вважаю, що це найважливіше питання реформи публічної адміністрації. Це також надзвичайно важливо для зменшення корупційних ризиків у публічній адміністрації, забезпечення антикорупційного відсіву, якщо можна так сказати.

Отже, ми маємо дотримуватися міжнародних, європейських стандартів. Я мав би нагадати про рекомендації ГРЕКО, що працює під орудою Ради Європи. Сьогодні тут присутній пан Драго Кос, її повноважний представник. Ми маємо також сказати, що встановлюємо нову модель етичного кодексу публічної адміністрації, для того щоб було більше нагод керуватися певними настановами, мати дороговказ у виконанні своїх обов´язків, надто коли йдеться про підозру корупції, конфлікту інтересів, та служити широкому загалу, суспільству з чистим сумлінням, чистими руками і найбільшою ефективністю.

Дозвольте подякувати пану Мотренку і в його особі - Головному управлінню державної служби. Ми мали дуже багато заходів, присвячених цій темі. Я хочу також сказати, що Рада Європи і далі допомагає Україні в реалізації 25 рекомендацій ГРЕКО, що скеровані на встановлення законодавчих рамок і практики, що враховує передовий світовий та європейський досвід.

Хочу сказати, від Європейської комісії Ради Європи Проект протидії корупції в Україні (UPAC) вже організував декілька заходів та „круглих столів", про деякі з них я щойно згадував. Вони дали можливість налагодити плідну дискусію, що підкреслила потребу запровадження етичних стандартів, регулювання питання конфлікту інтересів та ефективної системи оприлюднення стану фінансових доходів і активів. Я дякую UPAC і від імені Президента ГРЕКО хочу сказати, що ми високо цінуємо зусилля українських державних органів. Нинішні слухання — це ще один важливий крок, що наближує нас до потрібного результату. Таким чином ми докладаємо спільних зусиль до боротьби з корупцією на національному і міжнародному рівнях.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Петерсон.

Порядок проведення слухань всім роздано, ми обов´язково надамо можливість виступити всім бажаючим, у кого є пропозиції - подавайте їх у письмовому вигляді до секретаріату Комітету.

Слово для виступу надається Дженіні Ярузельськи, директору Регіональної місії Агентства Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку в Україні, Білорусі та Молдові. Будь ласка.

ЯРУЗЕЛЬСЬКИ Дженіна, директор Регіональної місії Агентства Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку в Україні, Білорусі та Молдові.

Дякую, пане Калєтнік. Шановні парламентарії! Високоповажний пане Петерсон! Шановні учасники слухань! Для мене чудова нагода бути сьогодні з вами. І всі ми знаємо, що для українського майбутнього це дуже важлива річ, треба поліпшити спроможність України боротися з корупцією. Боротьба з корупцією надзвичайно важлива для України, для її подальшого економічного та демократичного розвитку.

США пишається тим, що співпрацює з українським урядом, для того щоб боротися з цим викликом. Успішна реалізація антикорупційної реформи не лише може забезпечити Україні інвестиції, а й на перспективу дасть змогу розвивати капітал, зростати.

Уряд США працює в партнерстві з урядом України для розв´язання проблеми поширення корупції вже протягом двох з половиною років через міжнародну корпорацію „Виклики тисячоліття" і через Порогову програму, зосереджуючи увагу на тій частині українського уряду, що протистоїть викликам корупції в цілій низці галузей, для того щоб дати можливість засобам масової інформації та громадянському суспільству відстежувати та розкривати корупційні прояви, щоб можна було правильно оптимізувати, врегулювати ділове життя, вступ до вищих навальних закладів.

Отже, ми маємо дуже істотний поступ у розвитку громадянського суспільства, провадили кампанії, що лобіюють і агітують за відповідні зміни. Ми також уже автоматизували діяльність шести судів із значним підвищенням прозорості та ефективності їхньої роботи. Півмільйона випускників в Україні складають стандартні іспити, що дають об´єктивні підстави для вступу до вишів і таким чином забезпечують доступність вищої освіти в Україні.

Ці та дуже важливі інші заходи дають можливість боротися з корупцією в державному секторі і поліпшувати цю боротьбу впродовж кількох останніх років. Поки що в Україні, менше з тим, немає деталізованої законодавчої бази. Ухвалення законодавчих актів, що розглядаються Комітетом сьогодні, надзвичайно важливе для того, щоб реагувати на корупційні вияви, посилювати законність, створювати міцнішу базу для стійкого розвитку та успішної діяльності відповідних структур і підвищення довіри громадськості.

Дві третини українців, за результатами опитування, у лютому цього року вважали, що це поширене явище, 58 відсотків респондентів вважали, що заходи, які вживаються з цього приводу, неефективні. Отже, постає потреба певного реагування, запровадження норм професійної етики та фінансового декларування. Відповідне законодавство - це наріжний камінь ефективної антикорупційної стратегії і в Україні, і в усьому світі. Проекти законодавчих актів, що розглядаються Комітетом, - це плід багатомісячної праці державних службовців та інших причетних сторін. Це не просто внесок багатьох політичних сил, вони також відображають передовий міжнародний досвід у боротьбі з корупцією в урядових органах. Якщо ці законопроекти будуть ухвалені, то українські громадяни і міжнародна спільнота дізнаються про те, що Україна вживає важливих конкретних заходів, для того щоб налагодити кампанію з профілактики корупції та ефективної боротьби з нею.

Боротьба з організованою злочинністю та корупцією - місія цього Комітету, отже, ми схвалюємо проведення цих слухань, що поглибить дискусію в суспільстві щодо цих проектів. Ми вважаємо, що вам вести перед у цій справі.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ярузельськи.

Тепер у нас представлення законопроектів про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців (№ 4420), про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів (№ 4420-1), про заходи державного фінансового контролю публічної служби (№ 4472).

Мірошниченко Юрій Романович. Будь ласка. Після нього - народний депутат Власенко Сергій Володимирович.

МІРОШНИЧЕНКО Ю. Р., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (Партія регіонів).

Дякую. Шановні колеги! Шановні гості! Шановні експерти! Я хотів би як парламентарій, як співавтор законопроекту подякувати Комітету за те, що ви пішли шляхом публічного розгляду законодавчих ініціатив, які пропонуються щодо боротьби з корупцією.

Вважаю, це надзвичайно важливою темою, адже багато питань і проблем, які на сьогодні існують в українському суспільстві, не можуть бути вирішені, якщо ми не подолаємо корупцію. Саме це спонукало мене і моїх колег працювати в цьому напрямі. Наш законопроект готувався спільно з Головдержслужбою, я особисто брав участь у роботі конференції, яку проводила Головдержслужба. Думаю, що пан Мотренко теж висловиться з цього приводу.

Власне, переді мною є тексти й інших законодавчих ініціатив. Що я можу сказати? Насправді в Україні вже склалося певне коло людей, які розуміються на цій проблемі. Багато років деякі очевидні речі ми просто не могли довести до розуміння наших колег і в правоохоронних органах, і навіть у парламенті. Сьогодні є очевидний прогрес. Складається критична маса спеціалістів, фахівців, правників, правозахисників в усіх фракціях Верховної Ради, для того щоб сформувати позиції наших політичних сил і ухвалити законодавство, яке буде реальним, діючим, ефективним.

Звісно, абсолютно ще ніде не подолана корупція. Щойно ми були у Сполучених Штатах, досліджували там систему боротьби з корупцією. І там вони кажуть, що факти окремі є. Але тенденцію і масштаб не можна порівняти з тим, що є у нас. У нас це системне явище, до якого спонукає багато в чому і, можливо, недосконалість нашого законодавства.

Що стосується безпосередньо змісту наших законодавчих ініціатив і тих, які вже ухвалені Верховною Радою в першому читанні. Я вважаю, що там є багато корисних речей, але, наприклад, законопроекти №4420 і №4420-1 багато в чому перегукуються. Недарма там подана порівняльна таблиця, ідеологія цих законопроектів однакова: ідеться про конфлікт інтересів, про ефективні засоби відстеження, контролю тощо. Деякі редакційні, деякі змістовні відмінності, звичайно, є.

Думаю, що й Сергій Володимирович скаже про це. Було б правильним, логічним, щоб ми не змагалися за авторство, а, можливо, пішли на те, щоб зробити один законопроект. Це моя особиста ініціатива. Гадаю, що й ті колеги, які подали наш законопроект, і ті, які подали законопроект, який представлятиме Сергій Володимирович, мають створити один проект і внести його до сесійної зали, щоб не було голосування за партійною ознакою. Знаєте, коли кажуть, це підготовлено нашою фракцією, ми за нього голосуємо, а той підготовлений іншою фракцією, ми не голосуємо. Тоді ні той, ні той не пройде. За великим рахунком, виходячи із змісту, в першому читанні може бути підтриманий і той, і той проект. Але навіщо нам змагатися?

Якщо поставити за мету комплексно вирішити проблему корупції, не окремими фрагментами, а комплексно, то, думаю, що нам треба було б ті корисні речі, які є в законопроектах, уже ухвалених у першому читанні, об´єднати з тими, які пропонуємо ми, бо ідеологія, за великим рахунком, десь перегукується. Вони трохи раніше подані, ми вже працювали на тому ґрунті, який до нас був напрацьований, передовсім експертами, адже врахований досвід і міжнародної спільноти, і європейської, і американської, і,  скажемо так, особливості України, які визначають обставини нашої позиції, адже деякі проблеми об´єктивно існують. Ну, наприклад, щодо суб´єктності: може юридична особа бути суб´єктом відповідальності за корупцію чи не може? І тут є об´єктивні розбіжності, тому що нам треба буде взагалі змінювати ідеологію правової системи. Це серйозні дискусії. І тому ми сьогодні дійсно маємо послухати науковців, фахівців, правників з цих та ще цілого ряду інших моментів, які вимагають дискусії.

Наша позиція ґрунтується на тому, щоб об´єднуватися. Наша позиція ґрунтується на тому, щоб не протиставляти, скажімо, Головдержслужбу і парламент, не протиставляти одну фракцію іншій, опозицію і коаліцію. Сьогодні ми готові до конструктивної співпраці.

Така моя коротка вступна промова. Думаю, що зміст законопроекту вам відомий, тим більше що він перед вами. Тут треба визначити і дефініції, тобто глосарій (ну, ви знаєте, тут випадкових людей немає, всі розуміють, про що йдеться), і вузькі місця, які існують і будуть коригуватися з суміжними сферами діяльності. Щоб наше законодавство не перетворилося на додатковий інструмент вибіркової розправи над тими, хто не подобається окремим правоохоронним органам, і в політичній, і в конкурентній боротьбі. Адже рівень правової культури українського суспільства і, скажімо, країн Західної Європи або Сполучених Штатів трошки різний. І деякі речі, які там приймаються на рівні корпоративних кодексів честі або поведінки, у нас мають бути дуже ретельно розроблені і внесені в законодавство. Ми готові до реформи, ми принципові в цих реформах і переконані, що шляхом об´єднання зусиль всіх присутніх зможемо це зробити.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Романовичу.

Народний депутат Власенко Сергій Володимирович. Будь ласка.

ВЛАСЕНКО С. В., народний депутат України (Блок Юлії Тимошенко).

Добрий день, шановні колеги, всі присутні! Я теж не можу не розпочати свій короткий виступ з констатації того, що ми всі дуже добре знаємо, а саме того факту, що корупція в Україні досягла не те що критичної межи, вона вже, напевно, років п´ять тому перевалила за цю критичну межу. І ми вже всі перебуваємо в ситуації, коли говорити замало. Треба зробити кардинальний крок, не косметичний, не якийсь такий, що трошки змінить систему, підфарбує будинок, що вже розвалюється, ми повинні зробити крок, який зможе відновити довіру людей до держави, до державного службовця. А ми це зможемо зробити, лише довівши, що державна служба, або публічна служба, як ми її називаємо, це ширше поняття, звільнилася від корупції, або принаймні рівень корупції значно знижений порівняно з тим, який маємо нині.

Мене особисто дуже вразило те, що лише за останній рік, відповідно до досліджень „Трансперенсі інтернешенл", Україна впала на 17 місць порівняно з попереднім роком, тобто у 2008 році ми були на 117-му місці із 180 країн світу, а станом на сьогодні Україна посідає 134-те місце, поряд з Нікарагуа, Пакистаном і Коморськими Островами. Я дуже шанобливо ставлюся до цих держав, але щиро переконаний, що наша країна має всі можливості для того, щоб у боротьбі з корупцією перебувати значно вище в цьому рейтингу.

Саме задля того, щоб запровадити ефективний механізм боротьби з корупцією, група народних депутатів розробила і внесла два законопроекти, які я сьогодні маю честь вам презентувати.

Зважаючи на попередні виступи, мушу зазначити, що законопроект № 4420-1 про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів я не назвав би кодексом професійної етики публічного службовця. На моє переконання, кодекс етичної поведінки публічного службовця має глибше регламентувати поведінку публічного службовця. На моє переконання, цей законопроект є дороговказом, він визначає можливості, вказує якісь типові поведінки, лише називає принципи, якими має керуватися публічний службовець під час здійснення публічної служби.

Лише два з цих принципів більш глибоко розглянуті у законопроекті - принцип конфлікту інтересів та принцип отримання неправомірної вигоди. Чому саме ці два принципи розглянуті більш глибоко? Тому що, на переконання авторів законопроекту, саме завдяки цим двом ганебним явищам здебільшого і процвітає в Україні корупція. Саме їм присвячена левова частка цього законопроекту. Норми, передбачені вказаним законопроектом, запроваджують механізми протидії насамперед цим явищам.

До речі, я змушений з радістю констатувати, що цю позицію поділяють і автори попереднього законопроекту, тому що, дійсно, я погоджуюся з Юрієм Романовичем щодо того, що ідеологічних розбіжностей немає в цих законопроектах. І я теж думаю, що ми знайдемо можливість об´єднати зусилля і видати на-гора єдиний законопроект.

Я також щиро радий з того, що й Кабінет Міністрів України поділяє нашу позицію, я ґрунтуюся, принаймні, на вчорашній заяві уповноваженого представника Кабінету Міністрів по боротьбі з корупцією пана Сухова щодо того, що уряд готовий розглянути питання про створенню Антикорупційного бюро. Не важливо, як цей орган називатиметься, важливо, якими функціями він буде наділений. Якщо він буде наділений функціями уповноваженого органу, як це передбачено в нашому законопроекті, то це вітається авторами законопроекту.

Єдине, в чому я не погодився б із законопроектом, який презентував Юрій Романович, що він об´єднав в одному проекті принципи етичної поведінки публічних службовців та проблематику, пов´язану з декларуванням і фінансовим контролем публічної служби. Я вважаю, що ці два питання мають бути розведені в різних законопроектах, оскільки саме фінансовий контроль публічної служби є третім елементом (два я вже назвав), який освячує корупцію в Україні.

До речі, я хотів би звернути вашу увагу на те, що певні елементи фінансового контролю публічної служби діють в Україні, тобто цей інститут не новий для українського суспільства. Проте механізми, запропоновані в нашому законопроекті (№ 4472), - це нові механізми, які дадуть змогу зробити цей контроль не таким декларативним, як він є на сьогодні, а більш дієвим, більш прозорим для суспільства і більш публічним, якщо хочете.

Тому що, знову-таки, я щиро переконаний у тому, що корупція квітне лише в тіні, коли суспільство про неї щось чує, але не має про це достеменної інформації. Знаєте, як кажуть: бактерії живуть у темному середовищі, як тільки вони виходять на світло - одразу вмирають. Відтак одне із завдань цих законопроектів - витягти цю проблематику на суспільне обговорення, щоб суспільство мало реальний вплив на процеси контролю за проходженням публічної служби.

Справді, є певні складнощі, пов´язані з прийняттям цих законів. Передовсім вони зумовлені тим, що цими законопроектами, які я презентую і який презентував пан Мірошниченко, запроваджується новий термінологічний апарат, який не зовсім, можливо, сприймається нашими законотворцями. Гадаю, це питання теж буде предметом нинішнього обговорення. Проте, на мою думку, термінологічний апарат виписаний досить чітко, він відображає ідеологічні погляди авторів законопроектів на терміни, які ми використовуємо. Саме тому замість терміна "державна служба" використано більш широкий термін "публічна служба", що охоплює практично всіх посадовців, які так чи інакше мають стосунок до держави у широкому сенсі цього слова.

Тому я запрошую всіх до широкої дискусії, думаю, що автори законопроектів будуть щиро вдячні всім за критику, яку ми від вас сьогодні почуємо, бо проекти, звісно, не є досконалими, тому що досконалості немає межі. Однак ми вважаємо, що це той необхідний крок, який Україна має зробити саме сьогодні, бо завтра вже буде пізно.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Володимировичу. Ви один з ініціаторів законопроектів, більше того, ви зуміли чітко і зрозуміло пояснити суть та основні принципи даних законопроектів.

Запрошую до слова пана Драго Коса, Президента Групи держав проти корупції (ГРЕКО), голову Комісії із запобігання корупції Республіки Словенія.

КОС Драго, Президент Групи держав проти корупції, голова Комісії із запобігання корупції Республіки Словенія.

Дуже дякую, пане головуючий. Шановні члени парламенту! Шановні колеги! Чому ми обговорюємо ці законопроекти? Тому що впродовж багатьох років з корупцією боролися винятково репресивними засобами, а саме правоохоронні органи і судова система. Втім, стало зрозуміло, що такі заходи не можуть бути достатніми з огляду на умови, які породжують корупцію. Відтак, почали думати про те, як запобігати проявам корупції. І, звичайно, насамперед корупцію треба попереджувати там, де вона найбільше може виникати, - там де є влада, де виробляється політика. А відтак різноманітні заходи в цій галузі почалися саме з державного управління.

У 2003 році прийнята Конвенція ООН проти корупції. Вона була відкрита для підписання, Україна її ратифікувала, і як перший міжнародний інструмент, ця Конвенція має главу щодо запобігання, у тому числі і про правила фінансового декларування та про створення інституцій, які втілюватимуть ці правила на практиці, а також стосовно кодексу етики публічних службовців. Від країн вимагається розгляд можливості запровадження більш ефективного контролю фінансових активів осіб, які виконують функції держави. Звичайно, ці заходи повинні бути втілити в майбутньому в багатьох країнах, не тільки в Україні.

Отже, ми кажемо і про репресивні заходи, тому що наслідки корупції необхідно ліквідувати, і злочинці мають потрапити за грати. Треба сказати, що зовсім недавно в Україні були значно збільшені санкції за корупцію. Однак важливо мати не тільки ефективну правоохоронну систему, а й необхідні запобіжні заходи для подолання корупції. Я  казав про те, що корупція зазвичай є атрибутом тих, хто наділений владними повноваженнями, тому публічне управління — це частина суспільства, яка майже завжди найбільшою мірою вражена корупцією.

Один з ваших колег заявив про те, що в Україні службовець, який працює на державу, не тільки слугує суспільству. Однак він також розглядає державну службу як можливість для незаконного збагачення. Тому ми й розпочали дискусію про запобіжні заходи саме в галузі державного управління. І маючи на увазі те, що є  різноманітні можливості підходів, ще в 2007 році ГРЕКО видала 25 рекомендацій для України.

Чотири роки тому ми проводили перевірку того, як Україна втілює ці рекомендації. Ми склали так званий звіт про виконання заходів, який ще не був опублікований, а з 25 рекомендацій практично майже всі були запроваджені, частково або повністю. Серед цих рекомендацій є також ті, що підкреслюють важливість реформування державного управління. Ви маєте цю систему перетворити на систему, яка служить громадянам і суспільству. Ми також рекомендували підвищити прозорість шляхом розширення доступу громадськості до цих рекомендацій. Ми пропонували запроваджувати для цього різні процедури і Україна зараз досить добре виконує ці речі.

І ще є декілька тем, про які варто поговорити сьогодні. Ось ми бачимо перед собою законопроекти - про правила професійної етики (№ 4420-1) та про правила  державного фінансового контролю публічної служби (№ 4472), і треба сказати, що обидва - найбільш досконалі з  тих, які мені доводилося бачити у своєму житті, навіть якщо казати про країни з давно уставленою демократією. Тому що тут запроваджуються дуже корисні й ефективні системи, які мають забезпечити етичну поведінку всіх публічних службовців, а також належне регулювання системи декларування доходів та активів.

Звичайно, деякі поправки мають бути зроблені. Так, я погоджуюся з паном Власенком, що не треба поєднувати в  одному законі такі різні речі, як декларування і контроль фінансового стану та кодекс поведінки. Це предмет для дискусії. Звичайно, можна казати про якісь зміни, але навіть якщо текст залишиться таким, як він є зараз, ви отримаєте цілком чудовий інструмент для боротьби з корупцією. Звичайно, це щось на майбутнє, це те, що ми маємо ще обговорити.

Законопроекти, в принципі відповідають усім вимогам не тільки міжнародних конвенцій у галузі протидії корупції, а й інших міжнародних юридичних інструментів, бо коли йдеться про об´єктивність, політичну нейтральність і прозорість державного управління, то цим вимагається чесна служба в інтересах громадян. Власне, саме цього громадяни і очікують від будь-якої держави. Коли ми кажемо про запобігання конфлікту інтересів, заборону приймати подарунки, коли ми регулюємо захист інформаторів, то запроваджуємо найпередовіші юридичні акті у світі.

Хочу сказати, що деякі концепції є цілком новими для України, але ці концепції нові для більшості країн, не тільки для таких, як Україна чи Словенія, а також і для давніх, традиційних демократій, бо навіть якщо вони й мали таку концепцію, то не дуже активно її запроваджували. А те, що ви запроваджуєте, - це передові речі, і вони, звичайно, мають дати дуже добрі плоди.

Чому ми маємо регулювати ці аспекти публічного державного управління? Тому що неможливо все вирішити через Кримінальний кодекс, через криміналізацію відповідних дій, через поліцейське розслідування.

Зазвичай державна адміністрація будь-якої країни - це досить велика група людей. Якщо в них не буде чітких правил, чітких настанов щодо поведінки в конкретних ситуаціях, якщо вони не мають принципів, за якими мають діяти (ми не можемо всі можливі випадки там передбачити, але принципи треба запровадити), то люди можуть губитися, не знати, як їм поводитися за певних обставин. Я кажу не тільки про тих управлінців, які навмисне прагнуть до корупції. Я кажу про тих, хто просто губиться і не знає, як правильно повестися за певних обставин. А ці проекти показують їм шлях, як вони мають поводитися в майбутньому. І, звичайно, за рахунок цього зменшується можливість того, що відбудеться якась корупційна дія. Власне, на це й спрямовано будь-яке законодавство.

Такі рішення щодо запобігання конфлікту інтересів, щодо «поворотних дверей», тобто запобігання тому, щоб державний службовець, який пішов з посади, не працював у приватній компанії, яка була під контролем його відомства протягом його служби. Ці рішення також дуже корисні, вони є не тільки настановами, не тільки допомагають правоохоронним органам боротися з корупційними злочинами, а також стосуються заходів у галузях державного управління, які допомагають вирішувати існуючі проблеми. І це стосується не тільки України, а й інших країн.

Отже, ви можете мати найкращу поліцію, найкращу прокуратуру, найкраще судівництво у світі, але вони будуть неспроможні опікуватися всіма неетичними вчинками на державній службі. Вони просто не здатні це зробити, адже мають націлюватися на найбільш небезпечні прояви кримінальних дій, а решта - це справа людей, власне, справа самих працівників системи державного управління. І саме тому мають існувати і процедурні, й інші правила щодо того, як треба діяти, якщо дії якогось службовця не відповідають етичним засадам. Ну, і ще раз підкреслюю, що обидва законопроекти є чудовим відправним пунктом на майбутнє.

Стосовно декларування активів. Навіщо це робити? Звичайно, ми не наївні, щоб думати, що корумповані держслужбовці показуватимуть доходи, які вони мають внаслідок корупції. Але ми хочемо провести чіткий розділ між легальними доходами і тим, що ці люди отримують незаконно. І вони будуть каратися не за те, що долучалися до якоїсь кримінальної схеми, а за те, що не задекларували всі свої доходи.

Треба сказати, що зараз ці два законопроекти пропонують декілька санкцій, які не стосуються незаконного збагачення тією мірою, якою, мабуть, варто було б зробити це в українському суспільстві, вони досить м´які, так би мовити. Це, мабуть, ще буде темою інших законодавчих актів. Зрештою, Україна має вирішити, що робити з активами і доходами публічних службовців, які вочевидь надбані незаконним шляхом. Цих людей треба усунути від влади, і закон про декларування доходів якраз допоможе провести рубіж між законним і незаконним збагаченням. Якщо у  вас буде такий закон, і він буде добре виписаний, то допомагатиме не тільки податківцям, а й іншим органам влади виявляти злочинців, правопорушників, і робота цих органів набагато спроститься.

Нарешті, я хотів би сказати ось що. Передовсім я хочу ще раз подякувати всім, хто долучився до напрацювання цих законопроектів. Звичайно, ці люди заслуговують на нашу повагу, і якщо закони будуть прийняті, то ви можете бути певні того, що більшість рекомендацій ГРЕКО будуть вважитися повністю виконаними. Проте не це головне, головне - щоб ці два закони вплинули на поведінку державних управлінців в Україні.

Далі. Я знаю, це не сьогоднішня тема, завтра ви будете розглядати у другому читанні так званий антикорупційний пакет. Пан Мірошниченко сьогодні зробив декілька дуже важливих заяв, але він сказав три ключові речі. По-перше, він сказав, що ми маємо об´єднатися і повинні конструктивно співпрацювати. Я дуже прошу вас завтра діяти саме таким чином. Я дуже прошу вас об´єднатися і дуже прошу вас усіх конструктивно співпрацювати. Можливо, це видасться дещо дивним, але боротьба з корупцією набагато важливіша, ніж незначні політичні розбіжності.

Якщо ви не зможете об´єднатися під час обговорення цих проектів, якщо ви не зможете об´єднатися в голосуванні за цей пакет, це означатиме брак повноцінного бажання реально боротися з корупцією. Я підкреслюю, це важливіше, ніж політика, боротьба з корупцією може дати Україні справжній імпульс для розвитку. І боротьба з корупцією - це не та сфера, де треба змагатися в політичному плані. Я хочу подякувати пану Мірошниченку за ці його заяви, бо я буду до них повертатися, згадувати ще і ще раз, коли звертатимуся до свого парламенту і до будь-якого іншого парламенту світу.

Тепер я хочу вибачитися, на жаль, мені доведеться піти до завершення наших слухань. Причина тут дуже проста і глибока: річ у тім, що моя країна також має проблеми в цій галузі. Один з наших міністрів не зазначив у декларації 10 відсотків свого доходу, я належу до агенції, яка цим займається, і якщо ця інформація підтвердиться, то це може призвести до його відставки. Тому я хочу вибачатися, я маю попіклуватися і про свою країну.

Дозвольте ще раз подякувати вам за цю зустріч, це завжди дуже приємно. Із задоволенням послухав виступи парламентаріїв. Я одного не можу зрозуміти: хоч би з ким я розмовляв, всі дуже віддані справі боротьби з корупцією, а коли йдеться про якісь дрібні деталі, то вже немає такої єдності. Тож якщо ви не об´єднаєтеся, боротьба проти корупції буде дуже й дуже ускладненою.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Драго Кос, за ваш високопрофесійний і надзвичайно системний виступ. Мені дуже приємно, що з усіх проблемних питань, які щойно прозвучали у вашому виступі, а також в обговоренні під час ранкової зустрічі з керівництвом фракції Комуністичної партії, ми знайшли повне взаєморозуміння. Я ще раз дякую вам за виступ.

Слово надається Урядовому уповноваженому з питань антикорупційної політики Сухову Юрію Миколайовичу. Будь ласка.

СУХОВ Ю. М., Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики.

Дякую. Шановний Ігоре Григоровичу! Шановні учасники слухань! Передовсім дозвольте подякувати Комітету за проведення цих слухань, оскільки, хоч як дивно, це є частиною громадського контролю за законодавчим процесом і відповідно складовою антикорупційної політики.

Тема, яку ми сьогодні обговорюємо, щодо здійснення дієвих, ефективних антикорупційних заходів, надзвичайно важлива для майбутнього нашої держави. Наразі ми розглядаємо три законопроекти, і частину кожного з них можна взяти для подальшого опрацювання. Вони покликані регулювати питання конфлікту інтересів професійних публічних службовців і державного фінансового контролю в публічній сфері щодо публічних службовців. Як сказав Президент ГРЕКО, однією з рекомендацій цієї поважної організації є створення нового модельного кодексу поведінки, етики для публічних державних службовців, з тим щоб підвищити їх обізнаність з відповідними обов´язками та забезпечити належну поведінку стосовно служби.

Тому дані законопроекти повинні мати якусь перспективу і  все-таки мають бути прийняті. Я вважаю, що кожен з них має право на життя, але, враховуючи специфіку нашого законотворчого процесу, пропоную все-таки їх об´єднати, взяти найкраще з  усіх і створити єдиний законопроект, в якому передбачити аспекти, про які я сказав вище. На нашу думку, найкращий і найбільш ґрунтовний законопроект про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців (№ 4420). Із законопроекту № 4472 можна врахувати питання фінансового контролю, з проекту № 4420-1 — положення про відповідальність за порушення.

Отже, я хочу підкреслити позицію уряду, що ці законопроекти, і підхід, який зараз розглядається, необхідні для держави, треба просувати це питання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Миколайовичу.

Слово надається пану Вілльяму Тренору, декану Школи права Фордгемського університету, Сполучені Штати Америки.

ТРЕНОР Вільям, декан Школи права Фордгемського університету, Сполучені Штати Америки.

Шановний пане головуючий! Шановні парламентарії! Я є деканом Школи права, і для мене велика честь бути тут та обговорювати з вами ці важливі законопроекти. Я зроблю дві базових заяви щодо тем, про які ми говоримо. По-перше, я скажу, чому такі закони надзвичайно важливі для будь-якої країни світу. По-друге, я буду говорити про цілі такого законодавства і те, як запропоновані закони досягають цих цілей.

Спочатку трохи про себе і про те, чому я прибув сюди виступати в ролі експерта щодо цих проектів законів. Я декан і  викладач Школи права, як науковець вивчаю кримінальне право і  конституційне право, і саме цього стосуються й ваші проекти. Крім того, я викладаю право і маю юридичну практику у сфері етики, є помічником голови Комісії з питань етики, був прокурором у бюро, яке відстежувало дотримання етики в урядових колах. У 19982001 роках я працював у Міністерстві юстиції США, де займався саме кримінальним правом.

Отже, я маю, так би мовити, різні точки зору на законодавство, що обговорюється. Як викладач, як урядовець я вважаю, що надзвичайно важливо дбати про те, щоб кожна цивілізована нація мала чіткі положення, що регулюють етику, поведінку урядовців, а також вимагають розкриття фінансової інформації державних службовців. Це дуже важливо для забезпечення верховенства права та для економічного зростання нації.

Коли ми говоримо про положення законопроекту щодо професійної етики, треба чітко розуміти, що мається на увазі. На одному рівні це можна визначити як, скажімо, моральні зобов´язання поводитися належним чином. Це те, що ми маємо на увазі під словами „особиста етика". Проте коли ми говоримо про професійну етику, то йдеться про щось набагато більш конкретне.

Професійна етика означає, що урядовий службовець у жодному разі не повинен зловживати своєю посадою, для того щоб досягти якихось вигод для себе або для своїх друзів чи родичів. Ви всі знаєте, що державні посади спираються на довіру суспільства, і всі рішення, які там приймаються, мають бути спрямовані на благо суспільства. Професійна етика урядовців є винятково важливою для демократії і для країни, яка утверджує верховенство права. Професійна етика забезпечує такий стан справ, коли всі громадяни мають однаковий доступ до уряду, до держави, тобто уряд діє не тільки на користь тих, хто має якісь переваги завдяки посаді, навпаки, уряд має діяти на благо всіх громадян — це наріжний камінь верховенства права. Усі громадяни рівні перед законом.

Професійна етика, фахова етика також пропагує чесність уряду, це найважливіша річ у демократії. А демократія забезпечує, що на посади урядовців обираються і призначаються люди, які мають довіру. Посада обіймається для добра, для загального добра, для суспільного добра. Якщо хтось діє неетично, він порушує цю довіру і таким чином підриває демократичні підвалини.

Професійна етика важлива не лише для законності, не лише для демократичних підвалин, а й для економічного розвитку - це засадничий принцип. Далі я хотів би сказати про те, як пропагувати етику, і як розглядувані законопроекти скеровуються на ці цілі.

Отже, економічний розвиток. Низка досліджень засвідчила, що корупція має реальні економічні наслідки. Є пряма кореляція між корупцією та економічним зростанням: корупція підриває економічне зростання. За своєю природою корупція означає стримування економічного розвитку не лише для тих, хто працює, для тих, хто розпочинає ділове життя, хто працює у сфері послуг чи в будівництві. Корупція означає певні послуги, певні пільги для друзів, знайомих, кумівство, хабарництво і збагачення непередбачуваної природи.

Отже, корупцію неможливо передбачити, спрогнозувати, спланувати, і це відохочує людей від інвестицій. Країна з корумпованим урядом не може сподіватися на розвиток бізнесу, розширення інвестицій, бо інвестори розуміють, що їхня тяжка праця не дасть очевидного наслідку, а істотною мірою піде до корумпованих урядовців. І всі витрати розраховуються непередбачуваним чином, а розрахунок витрат - засадна річ для бізнесу. Зовнішні інвестори вкладатимуть деінде, тому що корупція означає надлишкові витрати. Відтак інвестують там, де менша корупція, а  не там, де корупція істотна.

Тою мірою, якою інвестують у корумповану країну, вони це робитимуть лише там, де можна більше нажитися, щоб відшкодувати ці витрати. Отже, країни з корумпованим урядом значно бідніші, набагато бідніші, ніж ті, де уряди не задіяні в корупції. Це я знаю від ділових кіл США, які працюють за межами своєї країни. Вони кажуть, що корупція - це чинник, який вони вивчають дуже уважно, дуже пильно, перш ніж вкладати гроші.

Отже, тому що фахова етика і законність між собою пов´язані, пов´язані також з економічним розвитком, розвитком демократії, підвалини антикорупційного характеру - це найголовніша основа євроатлантичного права. Це я можу сказати із своєї практики як американського правника. У нас ця основа дуже міцна.

Джеймс Медісон, один з авторів нашої Конституції, писав, що мета конституції полягає в тому, щоб можна було бачити суспільне добро там, де воно є, і робити так, щоб урядовці залишалися порядними. Отже, ми у США маємо етичні принципи, закладені в Конституції, ми мамо низку законів про етику часів громадянської війни, війни Півдня і Півночі, Вотергейтської кризи - це остання хвиля історична. Нині ми маємо цілу низку нормативів, що вимагають розкриття фінансового стану.

Коли я працював в уряді, я мав надавати такі відомості, заповнювати ці форми, включати все, що я маю як гонорари, як подарунки. Є кримінальні закони, і ми знаємо, що хабарництво - це кримінальний злочин. Такі правопорушення криміналізовані, так би мовити, кваліфікуються як кримінальний злочин. Отже, є етичні нормативи, і є люди, що застосовують це право. Ми маємо Бюро урядової етики, де 100 працівників і 1200 урядовців, що опікуються саме відповідністю етичним нормам. Це така передісторія.

Ґрунтуючись на своїх дослідженнях цієї сфери, я можу визначити чотири засадничі євроатлантичні принципи, найважливіші для зменшення урядової корупції.

По-перше, має бути законодавча база для регулювання фінансового розкриття, ефективнішого розкриття фінансового стану - це передумова для уникнення потенційних конфліктів. Якщо немає такого розкриття, ви ніяк не дізнаєтеся про те, що роблять урядовці. Закони про розкриття фінансового стану дають підстави для розслідування того, чи отримують державні службовці гроші, які вони не мають отримувати. Оце вам перший наслідок такого регулювання.

По-друге, має бути комплексний кодекс, де чітко визначено, що можна, а чого не можна робити. Це послідовний, прозорий дороговказ для державних службовців, який створює рамки для належних дій, щоб людина менше вагалася і знала, як їй діяти, щоб забезпечити чистоту своїх дій.

По-третє, має бути урядовий орган чи окремі урядовці, що опікуються наглядом і розслідуванням потенційних конфліктів інтересів. Отже, мають бути люди, які призначаються для нагляду за цим питанням. Бо правила на папері - це правила на папері, якщо немає слідчого органу, правила — це просто декларація.

По-четверте, має бути система серйозних заходів проти тих, хто не виконує відповідних норм або порушує ці правила. Залежно від системи і законодавства, це карається від догани аж до звільнення з роботи. Адміністративні санкції, штрафи, кримінальне переслідування - можуть бути різні санкції, цілий діапазон, але найважливіше - мають бути санкції "з кулаками", щоб покарати тих, хто діє собі на зиск.

І я хочу сказати, що законопроекти, які ми обговорюємо, треба випробувати саме на предмет відповідності цим принципам.

По-перше, законопроект про заходи державного фінансового контролю публічної служби встановлює систему декларування, що вимагається урядовою етикою. У статті 2 передбачений обов´язок декларування для очільників урядових, а  також для державних діячів середньої ланки. Стаття 4 вимагає, щоб це робилося щороку. Стаття 6 визначає відомості, які вказуються в декларації, дуже розлогий перелік, майже вичерпний перелік для того, щоб дати змогу визначити наявність конфлікту інтересів. Отже, ці законопроекти випробовуються першим принципом і задовольняють його.

По-друге, законопроект про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів визначає, що можна, а що не можна робити. У статті 2 вказано, на кого поширюється дія закону: члени Кабінету Міністрів, судді і державні службовці. Далі, у розділі 2, наведено принципи професійної етики публічних службовців. Стаття 5 визначає пріоритет інтересів публічної служби - "публічний службовець має діяти виключно в  інтересах публічної служби з урахуванням того, що зміст і  спрямованість діяльності держави визначають права і свободи людини та їх гарантії".

Стаття 11 надзвичайно вагома: „У своїй службовій діяльності публічний службовець має уникати отримання неправомірної вигоди, в тому числі у формі подарунків, у зв´язку із здійсненням службової діяльності".

Стаття 16 „Позбавлення приватного інтересу", стаття 17 „Усунення публічного службовця від прийняття рішення чи участі в  прийнятті рішення або вчинення дій в умовах конфлікту інтересів".

Розділи 5 і 7 встановлюють чіткі правила щодо конфліктів, де вони виникають, як їх уникати. Дається низка заходів для перевірки фінансового декларування, дослідження конфліктів слідчим. Визначається також відповідальна особа, яка розглядає декларації, визначає повноту і своєчасність.

Шостий розділ визначає обмеження у зв´язку з припиненням публічної служби.

Таким чином, третій принцип також виконується.

Насамкінець, обидва ці проекти передбачають санкції для порушників. Тут важливі деталі, важлива ясність в обох проектах. Є конкретні санкції - від попередження до звільнення, усунення від виконання обов´язків, і тут точно визначається, коли і як накладаються ці покарання. Такі статті дають чітку систему для застосування потрібних заходів.

Я хотів би сказати, що жодна система законодавства не викорінить корупції, це неможливо. Кожен уряд все-таки спостерігатиме якісь прояви корупції. Проте законодавчі акти, які ми обговорюємо, дуже чітко виконують вимоги ефективної боротьби з корупцією, щоб системно долати це явище, щоб покласти край системній корупції і залишити лише спорадичні її прояви.

Отже, законопроекти задовольняють чотирьом принципам: 1 - рамки фінансового розкриття; 2 - комплексний кодекс, що визначає, що можна, а що не можна робити; 3 - ефективний нагляд і розслідування; 4 - система, що дає ефективні санкції і чітко визначає, коли їх застосовувати. Це правильні методи для боротьби з корупцією, і я як експерт запевняю вас, що всі ці чотири методи тут втілено, що становитиме надзвичайно важливий, комплексний арсенал для боротьби з корупцією. Захищаючи ці проекти, хочу сказати, що високо їх оціную як експерт і фахівець.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Надзвичайно обґрунтований виступ.

Запрошую до слова Начальника Головного управління державної служби України Мотренка Тимофія Валентиновича. Після нього підготуватися Ізовітовій Лідії Павлівні, голові Вищої ради юстиції. Будь ласка.

МОТРЕНКО Т. В., Начальник Головного управління державної служби України.

Дякую. Шановний голово! Шановні парламентарії, колеги! Насамперед дякую Комітету, його керівництву за організацію слухань, які є надзвичайно важливими, тому що це публічний метод обговорення проектів законів, необхідність прийняття яких ні в кого сумніву не викликає.

Головне управління державної служби впродовж останніх чотирьох з половиною років з власної ініціативи займається питанням врегулювання конфлікту інтересів, доброчесної поведінки. Колеги, ми точно знаємо, хто що коли говорив і що хотів з цього приводу. Не була очевидною необхідність прийняття таких проектів ще чотири роки тому, і три роки тому, і два роки тому, і рік тому. І навіть 20 березня поточного року, коли у Верховній Раді один з таких законопроектів був відхилений. Але те, що сьогодні ми говоримо про три законопроекти, які доповнюють один одного, і перелік народних депутатів, які є авторами цих законопроектів, свідчать про те, що ми, напевно, пройшли точку неповернення. І це дуже приємно.

Я виступлю від імені практиків. Ми переконані в тому, що імплементація в тіло державного управління будь-яких напрацьованих нашими колегами за кордоном ефективних механізмів, інструментів можлива тільки за умови врахування української специфіки і українського досвіду, як і будь-яка імплементація чи трансплантація, щоб не було відторгнення. У зв´язку з цим декілька позицій, якщо дозволите.

Загальноєвропейська, і навіть євроатлантична, як ми тепер кажемо, практика запобігання проявам корупції на державній службі (або на публічній службі — можна й так називати, хоча в Конституції чітко записано „державна служба", і обійти це складно) - це поєднання, по-перше, антикорупційних стратегій, спрямованих передусім на запобігання конфлікту інтересів на публічній службі; по-друге, законодавчого врегулювання питань професійної етики, тобто, по суті, правил поведінки осіб, уповноважених на виконання функції держави (тут є позитивний досвід Албанії, Хорватії, Чехії, Естонії, Польщі, Латвії, Литви - країн, які нещодавно вийшли з пострадянської моделі та пішли цим шляхом, тож він може вважатися ефективним), і по-третє, організації роботи спеціалізованих інституцій з питань протидії корупції (практика теж різна, я не буду її торкатися).

Безперечно, центральне місце серед антикорупційних стратегій мають займати механізми запобігання і врегулювання конфлікту інтересів, тобто встановлення бар´єрів проти можливого переслідування публічними службовцями своїх власних інтересів. Виходячи із зазначеного, ми вважаємо, що найбільш актуальними питаннями, які потребують уваги під час доопрацювання цих законопроектів, є такі.

Перше — важливо чітко визначити коло осіб, на яких буде поширюватися дія фінального законопроекту, який об´єднає всі три. На жаль, особливості національного законодавства не дають змоги узагальнено поширити норми законопроектів на широке коло суб´єктів, підтвердженням чого є висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, до речі, і голосування 20 березня. Саме тому, що норми були поширені від Президента, народних депутатів до сільських, селищних голів, виникла ідіосинкразія стосовно того, чи можливо так робити, об´єднувати в одному законі. У цій ситуації ми пропонуємо розглянути можливість диференціації кола суб´єктів залежно від певних норм закону. Наприклад, принципи професійної поведінки посадових осіб можуть бути поширені, на нашу думку, на будь-яку посадову особу - на Президента, народного депутата і будь-якого публічного службовця. Водночас правила запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, особливо порядок дисциплінарної відповідальності посадових осіб, має визначатися у  спеціальному законодавстві.

Друге - механізм запобігання і врегулювання конфлікту інтересів, правовий статус уповноваженого органу. Всіма трьома законопроектами передбачається існування уповноважених або відповідальних за декларування у кожному органі та уповноваженого органу з питань конфлікту інтересів, декларування доходів. У зв´язку з цим треба зазначити ось що. По-перше, ці два інститути, на нашу думку, мають бути тісно пов´язані, якщо не об´єднані. Це пов´язано, колеги, з тим, що виявити конфлікт інтересів можливо тільки через прискіпливий аналіз декларацій державних службовців. Декларації державних службовців, як ви знаєте, сьогодні накопичені у кадрових підрозділах органів влади. До них треба мати доступ. І цей доступ повинна мати людина, яка не підлегла керівництву цього органу влади. Кажу відверто: я теж керівник центрального органу влади, і якщо це буде мій підлеглий, я на нього зможу впливати. По-друге, у зв´язку з цим ми маємо забезпечити незалежність такого уповноваженого. Це ще раз підтверджує думку про те, що це має бути один орган із своїми уповноваженими.

Третє - відповідальність за порушення вимог законодавства про конфлікт інтересів. Ми хотіли б все-таки чітко розділити морально-етичні норми, порушення яких не може бути підставою для притягнення до відповідальності, шановні колеги, і алгоритми поведінки публічних службовців, яких вони мають дотримуватися в  ході своєї службової діяльності - врегулювання конфлікту інтересів, правила декларування доходів тощо.

З огляду на викладене, ми підтримуємо проект № 4420. Як казав Юрій Романович, ми маємо певний стосунок до розроблення, оскільки надавали майданчик для обговорення цього законопроекту. І, крім того, там значною мірою використано попередній проект.

З чого ми виходимо? По-перше, він вже об´єднує норми щодо запобігання, врегулювання конфлікту інтересів та питання декларування публічними службовцями доходів і видатків, а також доходів їхніх близьких родичів. Ці питання, я підкреслював, у практичній діяльності (а я виходжу зі свого досвіду) взаємопов´язані.

По-друге, для впровадження норм цього законопроекту не потрібно створювати спеціально уповноважених органів (будьмо реалістами, це потребує ресурсу часу і ресурсу коштів, яких на сьогодні у нас немає), а визначені завдання та функції покладені на існуючі органи або орган.

По-третє, наявні механізми фінансового контролю. Пан Власенко казав про те, що це недолік, а я як практик вважаю, що це перевага. Я просто не розумію, як ми зможемо контролювати конфлікт інтересів без наявності в цьому законі фінансових механізмів. Це буде просто неможливо, адже це речі, які ми можемо відстежити тільки через декларацію.

По-четверте, у законопроекті, який ми підтримуємо, передбачено дисциплінарну відповідальність. Колеги, на нашу думку, кримінальна відповідальність за порушення правил подання декларації є занадто жорсткою нормою, надто в українських умовах. Ми кожного року збираємо узагальнену інформацію про подання декларацій. Люди елементарно помиляються, тому що ні вони, ні деякі працівники кадрових підрозділів не знають, як правильно заповнити. Якщо ми їх будемо за це Ну, я знаю, є  правова норма „незнання закону не позбавляє відповідальності", але будьмо реалістами: мова йде про тисячі осіб.

У зв´язку з цим ми пропонуємо прийняти за основу законопроект № 4420, доопрацювавши його з урахуванням дуже сильних, до речі, позицій, які нам не вдалося імплементувати в тіло цього законопроекту під час спільної роботи з народними депутатами. Ми готові й надалі, шановний Ігорю Григоровичу, працювати в  цьому напрямі спільно з Комітетом і народними депутатами.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тимофію Валентиновичу, і думаю, що під час безпосереднього розгляду законопроекту на засіданні Комітету ми обов´язково врахуємо всі ці пропозиції і зауваження.

Є така пропозиція: зараз надамо слово Лідії Павлівні Ізовітовій, Голові Вищої ради юстиції, потім - пану Юхані Гросману, директору проекту „Гідна Україна", потім - якщо хтось наполягатиме, а якщо ні, то перейдемо до підбиття підсумків та прийняття рекомендацій наших слухань.

Будь ласка, Лідіє Павлівно.

ІЗОВІТОВА Л. П., Голова Вищої ради юстиції.

Шановний Ігоре Григоровичу! Шановні учасники слухань! У Вищій раді юстиції ретельно вивчили запропоновані законопроекти, ми їх опрацювали і надамо до Комітету певні зауваження. Їх, можливо, забагато, але я не буду на всіх зупинятися, тому що вони мають точковий характер. Разом з тим, загалом підтримуючи Тимофія Валентиновича, все-таки хочу зупинитися на певних питаннях, які, я вважаю, доцільно розглянути сьогодні.

Насамперед, законопроекти справді треба об´єднати в  один.

У законопроектах пропонується додатково утворити два органи зі статусом центральних органів виконавчої влади. Запитання: чи доцільно це? Можливо, доцільніше реформувати вже наявні органи, надавши їм додаткових повноважень. Не такі ми сьогодні багаті, щоб утворювати два додаткових центральних органи виконавчої влади.

Питання, яке хотілося б сьогодні порушити - про дисциплінарну відповідальність суддів, адже Вища рада юстиції має до цього відношення. Коли ми сьогодні говоримо про конфлікт інтересів у суддівській сфері, то, зверніть увагу, це стосується лише відправлення правосуддя, і є певні закони, які вирішують питання таким чином, що суддя повинен заявити собі відвід, є питання підстав для відводу тощо.

З чим сьогодні ми зіткнулися? Передовсім з тим, що в суддівському середовищі дуже багато родичів, дітей. На першім щаблі працюють діти — судді першої ланки, а є також їхні батьки в  апеляції і батьки в касації. Є інші родичі, які не в таких близьких родинних стосунках, але все-таки вони переглядають рішення, які виносилися їхніми родичами. Вища рада юстиції вже сьогодні має пропозиції про звільнення певних суддів з посад, які утаємничили, що вони розглядають і розглядали справи, де безперечно був конфлікт інтересів. І тому це питання потрібно врегулювати не лише законом про статус суддів, іншими процесуальними кодексами, а й тими законами, проекти яких сьогодні пропонуються.

Крім того, є ще такий особливий суб´єкт - суддя, який обіймає адміністративну посаду. Зверніть увагу, що на службі в  суді працюють державні службовці. І голова суду має повноваження щодо прийняття на посаду, звільнення, присвоєння рангів, накладення дисциплінарних стягнень. Цей суб´єкт також потрібно особливо зазначити в майбутньому законі. Тому що за законами, які на сьогодні діють, поки що неможливо цих осіб притягти до відповідальності.

Я передаю вам, Ігоре Григоровичу, наші напрацювання, не забиратиму багато часу. Я зупинилася тільки на тих питаннях, які турбують Вищу раду юстиції і, думаю, що й наше суспільство також.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Лідіє Павлівно, за ваш виступ і  за участь у слуханнях.

Слово надається директору Проекту сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні „Гідна Україна" пану Юхані Гроссманну.

ГРОССМАНН Юхані, директор Проекту сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні „Гідна Україна".

Шановний голово, члени Комітету, колеги! Дозвольте мені подякувати за надану можливість виступити. Це честь для мене - бути присутнім на зібранні експертів, які борються з різними видами корупції. Я маю честь очолювати трирічний проект „Гідна Україна", що є частиною Порогової програми урядів США та України, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та корпорацією „Виклики тисячоліття".

Порогова програма зосереджується на наданні технічної допомоги та впровадження кращих практик у певних сферах з  метою поліпшення їх стану. В Україні такими сферами визначені судова система, нотаріат, державна служба, освіта, регуляторна політика та митниця. Моїй компанії „Менеджмент Системс Інтернешнл" (MSI) поставлено завдання відслідковувати корупційні правопорушення у зазначених сферах, що є пріоритетним для Порогової програми.

Спільно з нашими колегами - Київським міжнародним інститутом соціології та дослідницькою компанією „Інмайд" - ми провели більше 20 досліджень. На даний момент готуємося надати результати повторних досліджень, які вкажуть, що змінилося в ситуації з корупцією протягом останніх двох років.

Коротко про основні результати досліджень. Рівень корупції в Україні протягом останніх двох років залишається стабільним. Цікаво те, що ми бачимо лише невелике підвищення у сприйнятті корупції (про те, наскільки корупція є поширеною) і водночас її невеличке зменшення у корупційному досвіді (як часто населення залучається до корупційних дій). Ці тенденції є характерними для суспільств, де антикорупційні ініціативи були активно представлені. Сприйняття корупції населенням зазвичай підвищується, оскільки тема звучить у ЗМІ та обговорюється суспільством. Є  добрим знаком те, що реальний досвід корупції у щоденній практиці українців зменшується, навіть якщо це зовсім незначне зменшення. Зменшення корупції зафіксовано на митниці, в судах, в освіті та в операціях з нерухомістю.

Крім того, ми щільно працювали з українськими громадськими організаціями та журналістами, підтримуючи їхнє прагнення стати професійними захисниками інтересів громадян. Ми фінансово підтримали більше 200 організацій, провели тренінги з питань корупції для більш як 550 журналістів.

Є декілька попередніх висновків нашої роботи, і я хотів би ними поділитися.

Перше - громадяни України мають відносини з корупцією, які можна охарактеризувати як любов-ненависть. За всією різноманітністю, кількістю та якістю досліджень ми виявили дедалі прогресуючу звичку громадян України до високого рівня корупції. Поширення корупції в органах влади призвело до того, що громадяни звинувачують корупцію в усіх своїх проблемах, при цьому самоусуваючись від будь-якої відповідальності.

Менше з тим, ми виявили: вимагання хабарів є найбільш популярною формою корупції державних службовців, але рівень добровільного хабарництва, навіть враховуючи певне зниження показників у звітності, є досить значним. Тобто корупція в  Україні — це вулиця із зустрічним рухом.

Ми бачимо, що особливо молоді, добре освічені та більш забезпечені люди з готовністю залучаються до корупційних дій. Водночас саме ця група, освіченої і забезпеченої молоді, проголошує найбільшу готовність боротися з корупцією. Це означає, що в українців досить складні стосунки з корупцією. Це закореніла щоденна практика, яку 53 відсотки населення сприймають як прийнятний інструмент для вирішення проблем.

Корупція сприймається як прийнятний спосіб вирішення справ. Це як своєрідна ринкова плата, що вирішує проблеми. Громадяни зазвичай переймаються питаннями корупції, коли ціна є занадто високою, вони ставляться до корупції як до допоміжного інструменту, що спрощує доступ до ринку, в якому вони мають жити.

Таким чином, чітко видно, що у населення майже відсутні середньо- та довгострокове бачення впливу корупції. Переважній більшості респондентів незрозуміло, чому один хабар лікарю одного разу, а потім протягом наступних відвідувань значно впливає на зниження якості медичних послуг. Ми проводили просвітницькі кампанії, намагаючись пояснити соціальну ціну корупції, але українській владі та громадським організаціям ще залишається багато роботи.

Друге - з корупцією треба боротися не як з гріхом, а регулювати її, як ринковий механізм. Як було сказано вище, громадяни, а саме найактивніша частина населення, сприймають корупцію не як гріх, а як сервіс, що може бути використаний на їхню користь. Немає сенсу намагатися протидіяти корупції як аморальній діяльності, це не зупинить чиновників від вимагання хабарів, а громадян — від дачі хабарів. Замість цього краще використовувати регуляторні інструменти. В Україні є досить досвіду з урегулювання небажаних послуг, і цей досвід може бути тут корисним.

Дозвольте мені пояснити, що я маю на увазі під регулюванням корупції. Необхідно збільшити ціну корупції і зменшити її надійність. Це можна досягти шляхом застосування інституційних гарантій за допомогою взаємного моніторингу, от як у законопроектах, про які ми зараз говоримо, а також за допомогою взаємного моніторингу іншими владними установами, медіа чи громадянським суспільством. Порогова програма дуже активна у  плані зменшення рівня суб´єктивізму в ряді державних процедур: комп´ютеризований розподіл справ у судах, зовнішнє незалежне оцінювання якості освіти для вступу до вузів, розвиток моніторингової спроможності, розроблення різних механізмів прозорості.

У нас немає жодних ілюзій, що й ці схеми згодом можуть стати корупційними, але для цього треба настільки багато вкласти, що ціна корупції злетить до небажаних висот. Ми сподіваємося, що таким чином корупція стане нерентабельною. Наприклад, запровадження зовнішнього незалежного оцінювання було великим успіхом на шляху зменшення корупції за допомогою зменшення можливості приймати суб´єктивне рішення. У результаті ми бачимо величезний спад у використанні особистих контактів під час вступної кампанії 2008 року. Чи треба докласти багато зусиль, щоб зламати комп´ютерні системи? Це можливо, але ціна була б настільки високою, що простіше підготуватися до тесту.

Результативне декларування чиновниками своїх доходів також сприяє таким напрямам регулювання корупції, але ми завжди маємо ставити собі запитання: чи справді шляхом певних заходів нам вдасться підвищити ціну корупції і зменшити її надійність?

Нарешті, громадські організації можуть брати активну участь і бути партнерами в цьому процесі. Ми були свідками вибуху антикорупційної діяльності, але протягом останніх двох років вони отримали фінансування, і тренінги, і ноу-хау, так що, ймовірно, вони продовжуватимуть антикорупційну діяльність в Україні протягом наступних років.

Більш як 200 окремих проектів проводили моніторинг антикорупційної діяльності органів влади, аналізували результати і робили рекомендації, як покращити таку роботу в майбутньому. У 50 випадках ці рекомендації були прийняті місцевою та обласною владою, доводячи, що громадські організації готові бути партнерами. Нещодавно організації об´єднали свої зусилля в коаліції і тепер концентруються на питаннях вступу до вищих навчальних закладів, доступу до інформації місцевих органів влади і надають юридичну допомогу громадянами, які постраждали від корупції. Крім того, вони дізнаються про те, що таке конфлікт інтересів, і все більше долучаються до урядової роботи саме в запровадженні цих концепцій. Я думаю, тут є велика ділянка для спільної роботи.

Нарешті, до тих законопроектів, які ми сьогодні розгляддаємо, і ще один законопроект також на цьому тижні планується до розгляду - щодо питання доступу до інформації. Ми з´ясували, що всі наші партнери з громадських організацій та журналісти найбільшою перешкодою на шляху боротьби з корупцією вважають відсутність доступу до урядової інформації. Раніше він регулювався Законом України „Про інформацію", але цього замало для ефективної антикорупційної діяльності, що підтверджено численними звітами Ради Європи.

Провідні українські аналітичні центри долучилися до розроблення нового законопроекту про доступ до публічної інформації, який планується внести на розгляд парламенту в  першому читанні наприкінці цього тижня, у п´ятницю. У цьому проекті не лише відображені найбільш прогресивні західні концепції про доступ до інформації, а й взяті до уваги українські реалії. Законопроект схвалений Міжнародною організацією Article 19, що моніторить ситуацію з доступом до інформації в  Україні, та представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

Доступ до інформації є важливим інструментом, що проливає світло на корупційні діяння, він надає змогу населенню отримувати інформацію про дії органів влади і таким чином збільшує ризик корупції. Крім того, він також доповнює та забезпечує закони, проекти яких ми сьогодні обговорюємо, і  сподіваємося, що пакетне прийняття таких законопроектів сприятиме зменшенню рівня корупції в Україні.

Дякую за увагу і сподіваюся на нашу подальшу плідну співпрацю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би повідомити, що в нас до виступу записані: заступник Міністра юстиції України Богдан Андрій Йосипович, заступник начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Демидов Олександр Миколайович, начальник Військової служби правопорядку Збройних Сил України Маковчук Федір Федорович, заступник керівника Апарату Верховної Ради України - керівник Головного юридичного управління Теплюк Михайло Олексійович, заступник Голови Служби безпеки України Герасименко Микола Михайлович, віце-президент Асоціації народних депутатів України Крижанівський Володимир Петрович, заступник Голови Вищого адміністративного суду України Ліпський Дмитро Володимирович, заступник Голови Державного комітету фінансового моніторингу України Кірсанов Валерій Миколайович, заступник Міністра закордонних справ України Купчишин Олександр Михайлович, перший заступник Голови Державної судової адміністрації України Лиханський Віктор Олександрович, перший заступник начальника Управління боротьби з  корупцією в органах державної податкової служби Державної податкової адміністрації України Бут Андрій Станіславович.

Шановні учасники слухань, хто ще має бажання висловитися і наполягає на виступі? Крижанівський Володимир Петрович. Будь ласка.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В. П., віце-президент Асоціації народних депутатів України.

Уважно розглянувши три запропонованих законопроекти, які щойно з´явилися для розгляду у парламенті - законопроекти 4420, 4420-1 та 4472, я побачив, що лише на законопроект 4420 вже отримано висновок  Головного науково-експертного управління. Сам висновок справив на мене дивне враження. Здавалося, що автори висновку, пишучи свій висновок, самі себе запитують: „А дустом Ви їх не спробували?"

Дуже вже упередженим виглядає набір зауважень шановних експертів, а подекуди і просто дріб´язковим. Попри всю ґрунтовність їх закидів до авторів законопроекту навіть у сукупності їх доводи цих фахівців не тягнуть на вердикт у кінці експертного присуду про доцільність відхилення законопроекту. Можна стверджувати, що вони не бачать за деревами лісу.

Особливо це стосується несприйняття ними терміну „публічна служба". Хоча, врешті решт, ми в Україні маємо відійти від пріоритету служіння держави до праці на інтереси публікуму, отже громаді, людям.

Проте, захищаючи цей законопроект,  не можна обійти певну його еклектичність у бажанні охопити в одному цьому проекті закону все, що стосується корупції, щось на зразок : „смешались в кучу кони, люди".

Пан Мірошниченко, виходячи з вірного посилу про доцільність розгляду всіх трьох вищезгаданих законопроектів, що кожен із них є точкою зору якоїсь певної фракції парламенту. Але справа взагалі виглядає дещо не так. Я особисто назвав ці законопроекти, якшо вдатися до підходу пана Мірошниченко точку зору фракції авторів законопроектів 4120 і 4120-1 та 4472. Адже перший із них,  як і два других, розробляли представники різних парламентських фракцій. Характерно, що в кожну з груп авторів входили депутати коаліції та опозиції одночасно. Це говорить про консолідованість бачення корупції всіма фракціями нинішнього парламенту. При цьому не почувається превалювання якихось певних політичних структур, а таке говорить, що це питання надзвичайно громадськість, той же таки публікум і виразників їхніх інтересів - народних депутатів України.

 Автори законопроектів 4120-1 і 4472 зробили, на мій погляд вірно, розвівши окремо питання професійної етики і запобігання конфлікту інтересів в діяльності публічних службовців  та проблеми державного фінансового контролю тих же таки представників публічної служби.

Можливо краще було б виокремити з першого із законопроектів взагалі проблематику етики публічних службовців, яка є набагато ширшою від спрощеного бачення багатьох громадян, що вся пофесійна етика цієї категорії спеціалістів полягає в утилітарному девізі: „а не беріть хабарі!" Пам´ятаєте записники Ільфа: „Профессор кіноетики? Це шо таке?  „Адже вся кіноетика полягає в тому, щоб режисери не спали з актрисами!"

І підходи авторів до цього питання  у законопроекті виглядають досить  спорадичним, точковим втручанням у цю сферу, бо вони зосередились на досить  вузькому  спектрі з дуже широкої гами порушень настанов поведінки публічного службовця.

Разом з тим я не можу погодитись з точкою зору пана Мотренка, який головним напрямком  у боротьбі  з корупцією бачить розгляд декларацій публічних службовців. Отже пропонується зосередити всю увагу на наслідковій сфері корупції. Мені бачиться, що неменш важливим є упередження корупційних проявів, тобто боротьбу з первісними явищами. Звісно, питання фінансового контролю надзвичайно важливі. Але я не думаю, що виявивши придбаний несумісно з доходами певного громадянина якийсь „Лєксус", вдасться встановити бар єр на шляху якогось класу корупційних оборудок.

В цьому плані не можна не згадати рішучу позицію міністра Вакарчука. Скільки торочили різні посадовці і фахівці про зовнішнє тестування випускників шкіл, але далі розмов і нерішучих спроб справа не йшла. Але саме з приходом п. Вакарчука відбувся рішучий злам у практичний бік застосування режиму зовнішнього тестування. Є певні проблеми, але пройдено голвну частину шляху на цьому шляху. І подивіться скільки є бажаючих зупинити процес, бо дуже багатьом не до вподоби те, що відбулося. Як замовникам, так і виконавцям обхідних методів вступу до ВНЗ.

І знов таки позитивно, що питання вирішувалося на початковій стадії можливих корупційних дій. Адже унеможливлюється сам процес давання хабарів. Тобто іде боротьба з причинами, а не з наслідками корупційних проявів.

Головним тим не менше треба зазначити бажання авторів обох законодавчих концепцій детально підійти до проблеми декларування витрат. Саме ця сторона допоможе суттєво зрушити з місця прблему.

І друга сторона проблеми. Хтось із виступаючих, погоджуючись із тим, що корупція є найсерйознішою суспільною проблемою, разом з тим говорив, що не варто сворювати якісь нові уповноважені органи, а треба послуговуватися тими з них, які   існуюють  сьогодні. Боротьба з корупцією настільки незвична, настільки не пропрацьована сфера, що наявність саме окремого уповноваженого органу, хай на початку не дуже розгалуженого, не занадто потужного дуже й дуже потрібна. Можливо, і двох органів, як це пропонують автори законпроектів 4420-1 і 4472.

Єдине, що мене здивувало, так це бажання помістити такий орган чи органи під егідою Кабінету Міністрів. Здається все таки, що такі органи мають знаходитися поза межами виконавчої влади. Можливо це має бути (я абстрагуюсь від конкретної людини) в сфері діяльності Президента країни як гаранта прав і свобод людини і гаранта дотримання Конституції України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто з шановних учасників слухань ще має бажання висловитися?

Стретович Володимир Миколайович, народний депутат України. Будь ласка.

СТРЕТОВИЧ В. М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (Блок „Наша Україна - Народна самооборона").

Шановні учасники слухань! Волею долі чотири роки я займався проблемами боротьби з корупцією. І головні зусилля діяльності Комітету ми спрямовували на боротьбу не з наслідками корупції, а  з її причинами, тому що з причинами боротися набагато легше, ніж з наслідками, і не йшли шляхом посилення кримінальної відповідальності, збільшення терміну відбування покарання, а  максимально шукали „вузькі місця", як казали колись у партійні часи, де може зароджуватися корупція.

Зрозуміло, що корупція як явище успадкована від попередньої системи і розвинута в нашій незалежній Україні. Вона проявляється там і тоді, коли громадянин має відносини з чиновником або суддею, коли він прямо, безпосередньо залежний від прийняття рішення тим, хто має право   дозволити - не дозволити, випустити - не випустити, дати довідку - не дати, опрацювати - не опрацювати, подати, написати, іншими словами, там, де дозвільна система явочного порядку абсолютно не функціонує. І  ми докладали свої зусилля до того, щоб якомога звузити дискреційні повноваження чиновництва, починаючи з найменшого рівня: на рівні ЖЕКу, районної адміністрації, органів реєстрації підприємств, санітарно-епідеміологічної служби, - все це виписати максимально, тому що це відповідає духу статті 19 Конституції, що громадяни роблять все, що не забороненого, а чиновники - тільки те, що передбачено законом.

З цією метою у 2005 році, чотири роки тому, в парламент була внесена Стратегія протидії корупції. Я вважаю, що будь-які наші дії мають бути спрямовані на профілактику, на те, щоб запобігти. І відповідний моніторинговий орган, який у державі мав бути створений, повинен був застерігати чиновництво від корупційних дій. Не карати, а коли сигнал надійшов, викликати офіційно і сказати: чиновнику К., до нас надійшла інформація, що ви у своїх діях вживаєте ось такий прийом. Якщо ви це повторите, ми з  вами попрощаємося раз і назавжди, державна служба буде для вас закрита.

А для цього ввести своєрідний реєстр, „чорну книгу", що такий-то чиновник Залізничної адміністрації міста Києва у відносинах з громадянином К. вимагав хабара для вирішення такого питання. І все, і йому дорога закрита на державну службу. Хай іде в бізнес, у науку, займається приватними перевезеннями, чим завгодно, але Українська держава йому більше не довіряє, тому що в нього інші помисли і дії. Нагадаю, це будо три роки тому.

Тепер щодо фінансового контролю. Така ідея витала ще у  скликанні 19982002 років. Ми у 2002 році опрацювали цей закон і внесли на розгляд парламенту. Знаєте, скільки депутатів четвертого скликання підтримали порядок, за яким заборонялися подарунки на суму більш як 18 тисяч гривень? Величезна сума на той час, більш як 3 тисячі доларів. Аж 93 народних депутати.

Іншими словами, доки політичні еліти не зміняться, ми можемо тут говорити правильні речі, слухати представників Ради Європи, вони все правильно кажуть про шкоду, яку корупція завдає державі, про імідж України Однак до тих пір, доки не буде тих елементів, про які написано в підручнику А підручник каже, щоб успішно боротися з корупцією, треба чотири речі: 1 - політична воля вищого керівництва держави, 2 - прозора, транспарентна публічна державна адміністрація, 3 - незалежна, непідкупна судова система, 4 - свобода преси для вільних розслідувань. І запитання: це все? Ні, треба ще об´єднати ці чотири компоненти разом.

От якщо вони спільно діятимуть, тоді можна боротися з  корупцією. Якщо хоч один з них випадатиме, то, вибачте мені, будь ласка, окрик з високого кабінету дасть по рукам судді під загрозою його звільнення. І ніякого розслідування не буде. Якщо не буде незалежної судової системи, вона корпоратизується і  діятиме всупереч іншим інтересам. Якщо журналісти будуть виконувати замовлення для того, щоб когось очорнити, а не діяти об´єктивно, відповідно до своєї професії, теж цього не буде. Тому у нас ще дуже-дуже довга дорога.

Я пов´язую це з виборами: вибори як механізм очищення. І  коли сьогодні дебатують про те, що виборів може не бути, що людей позбавляють права на вибори і таке інше, мене як юриста і  демократа це просто бісить: ну як так можна? Вибори - це взагалі спосіб організувати систему по-іншому, не узаконити її, не стагнувати, не записати її як класичну, що далі „оставь надежды всяк сюда входящий", як було написано на воротах відомого закладу У такій ситуації демократичні процедури не можна згортати. На превеликий жаль, за останні чотири роки ми в  багатьох випадках згорнули демократичні традиції. Я про це казав пану Косу, я про це казав на телебаченні.

Парадоксальною є ситуація, коли прокурора звільняють за отримання хабара - і далі тиша, ніхто про це не говорить.

Парадоксальною є те, що 3 чи 4 роки тому звільнили першого заступника голови Вищого господарського суду за те, що він попався на хабарі, і ніяких переслідувань немає. Прізвище ви добре знаєте, так?

Парадоксальним є те, що в Одесі беруть суддю з на місці злочину, що він отримав хабара - і прокуратура припиняє провадження.

Та покажіть публічно, на телебаченні, в газетах, що такі й такі покарані, і це буде профілактична функція права, що в підручнику теорії на першому курсі вчать студенти. Треба займатися профілактикою, вчити на тому, що держава карає тих, хто підриває її основи.

На превеликий жаль, ми пішли іншим шляхом: рука руку миє, шахрай шахрая криє, а не дай Бог дізнається! Чому так відбувається? Тому що чиновник, який сидить на високому посту, достеменно знає: сьогодні взяли Івана Сидоровича - завтра за вами прийдуть, бо ви теж у схему вмонтовані. І тому треба швиденько позбутися негідного керівника, щоб не було багато галасу. А суспільство мовчить.

Найстрашніше, соціологія сьогодні показує, що дедалі більше громадян (крива ця росте) готові йти на хабарництво, на корупцію, щоб вирішити питання. Не заявляти у відповідну інституцію, не протестувати, не гуртуватися у громадські організації, а  заплатити і таким чином поставити крапку.

А тепер для сміху. У мене така ідея була, коли я був головою  Комітету: давайте обкладемо податками хабарі і затвердимо шкалу, стільки отримали — а стільки віддайте, будь ласка, державі. Ми будемо процвітаючою державою, у нас будуть сучасні судові установи, у нас пенсіонери отримуватимуть колосальні гроші, у нас будуть супердороги. Але домовимося, що так, хабарі існують, добився своїм розумом високої посади, оце твоя ставка 100 тисяч доларів на місяць, а 15 тисяч віддай, будь ласка, державного податку. І тоді буде все зрозуміло, бо інакше ж ми обкрадаємо державний бюджет: те, що повинно йти на відновлення, осідає в кишенях.

Один мій приятель, прізвище не називатиму, займається будівництвом котеджних містечок і каже: „Володю, що ви там велосипед винаходите? Не треба шукати, ви зверніться до нас, ми вам покажемо, хто купує будиночки навколо Києва". На першому місці - податкові інспектори, на другому - працівники прокуратури, на третьому - судді, на четвертому місці - банкіри. І все стає явним. Це я вам показую приклад, як держав може дуже точково, швидко знаходити, звідки „ноги ростуть". Але державі до цього справи немає, тому що „на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує". Це не я сказав, це Шевченко.

Тому якщо ми цього процесу не почнемо Я вже апелювати не буду, я приклад учора назвав і сьогодні скажу. Коли у львівському суді заарештували Зварича, в доповіді Генерального прокурора пролунало, що десять суддів носили судді хабарі, він їх перераховував ще й вичитував, чому так мало. Всі десять суддів і  сьогодні здійснюють правосуддя!

Скажіть, будь ласка, де Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією? Не порушується питання: розформуйте суд, вкажіть їм на двері! Де Вища рада юстиції? Та не можуть вони „по понятиям", як кажуть, здійснювати далі правосуддя, тому що вони сидять на схемі, вони вже себе дискредитували повністю! І тоді наступний суддя задумається: „Ні-ні, я в це не буду гратися, бо мені мантія і пенсія дорожче, ніж те що я зароблю".

А в нашій державі - тиша! Голова Комітету з питань правосуддя каже: „Ми розбираємося". І так розбирається вже півроку. А  процес іде, вчора Буняка в черговий раз поновили, у третій чи в який раз? І який суд? Львівський адміністративний суд поновив Буняка на посаді. Вже давно вибори закінчилися, вже каденція закінчується, а Буняк все поновлюється на своїй посаді, і це безкінечно триватиме, доки не прийде один і не скаже: „Досить! Погралися, потішилися, а тапер беремося за роботу". Тож і я закликаю вас: за роботу, бо інакше нам хана.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до прийняття рекомендацій наших слухань. Слово надається голові підкомітету Рябеці Олександру Григоровичу.

РЯБЕКА О. Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (Блок Юлії Тимошенко).

Шановні учасники слухань, гості! Ми вдячні всім, хто так з терпінням, прискіпливо вже багато років іде шляхом цієї праці, і на завтра ми разом з вами підготували перший антикорупційний пакет. Завтра до роботи я закликаю всіх присутніх у цьому залі і тих, хто за межами зали, бо завтра у нас величезне випробування. Завтра ми робимо виклик суспільству, ми пропонуємо антикорупційний пакет, який є підґрунтям, основою для подальшого просування в боротьбі з корупцією в  державі. Всі, хто витримав три роки слухань, різних думок, узгоджень, завтра у нас величезне випробування. Я чітко знаю, що законопроекти, які ми з вами сьогодні розглядали, - це наступний крок після антикорупційного пакета, і таких законів буде ще не один десяток, але треба починати. Основи всього того, що передбачено і цими законопроектами, які пропонувалися до розгляду сьогодні, закладені в антикорупційному пакеті. Це вагомий крок вперед у подоланні такого ганебного явища, як корупція.

На сьогодні я чітко знаю: є консолідоване рішення всіх органів державної влади, всіх фракцій, всіх політичних сил на прийняття цих законів. І вважаю, що нинішні слухання дадуть нам змогу наступні кроки робити скоріше, не три роки. Ми рік тому збиралися на комітетські слуханні і визнали, що потрібно боротися. Боремося, робимо щось, рік минув, завтра екзамен. Як ми його здамо - у кожного в серці, хто із значком сьогодні. Завтра треба буде визначитися, чи даємо ми старт боротьбі з  корупцією в державі.

А тепер, щоб втілити намічені подальші кроки, дозвольте оголосити рекомендації наших слухань:

„Учасники слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією на тему: „Антикорупційні аспекти забезпечення прозорості у публічному секторі", які проведено 3 червня 2009 року, відзначають:

Основні положення проектів законів України про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців (реєстр. № 4420), про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів (реєстр. № 4420-1) і про заходи державного фінансового контролю публічної служби (реєстр. № 4472) відповідають суті Двадцяти керівних принципів боротьби з корупцією, які визначено Резолюцією 97 (24) Комітету міністрів Ради Європи від 6 листопада 1997 року, положенням статей 7 і 8 Конвенції Організації Об´єднаних Націй проти корупції та статей 1012 доопрацьованого для розгляду Верховною Радою України у другому читанні проекту Закону України про засади запобігання та протидії корупції (реєстр. № 0876).

Учасники слухань рекомендують:

1. Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією у процесі роботи над підготовкою і попереднім розглядом проектів законів України про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців (реєстр. № 4420), про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів (реєстр. № 4420-1) і про заходи державного фінансового контролю публічної служби (реєстр. № 4472) (далі - законопроекти):

1) відповідно до положень частини четвертої статті 93  Регламенту Верховної Ради України запропонувати Кабінету Міністрів України, компетентним органам  державної влади і об´єднанням громадян висловити власні позиції щодо законопроектів;

2) провести поглиблений аналіз:

а) визначених у законопроектах понять термінів, які застосовуються у проекті Закону України про засади запобігання та протидії корупції (реєстр. № 0876);

б) щодо співвідношення і меж розмежування системи декларування, передбачуваного заходами державного фінансового контролю, та системи податкового декларування;

3) підготувати на підставі спеціально проведених розрахунків фінансово-економічні обґрунтування законопроектів;

4) врахувати положення експертних висновків Головного науково-експертного управління Верховної Ради України щодо законопроектів;

5) при опрацюванні проектів законів України про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців (реєстр. № 4420) і про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів (реєстр. № 4420-1) врахувати положення частини другої статті 110 Регламенту Верховної Ради України.

2. При опрацюванні проектів законів України про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців (реєстр. № 4420), про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів (реєстр. № 4420-1) і про заходи державного фінансового контролю публічної служби (реєстр. № 4472) всебічно вивчити і врахувати висловлені учасниками цих слухань пропозиції і зауваження.

Цю роботу провести:

1) за участю суб´єктів права законодавчої ініціативи - авторів законопроектів та фахівців міжнародних антикорупційних проектів, що реалізуються в Україні: Третій компонент Порогової програми Корпорації „Виклики тисячоліття" щодо зниження рівня корупції, „Підтримка належного урядування: проект протидії корупції в Україні" (UPAC) і „Розвиток спеціалізованих служб з боротьби проти корупції в Україні" Мережі боротьби проти корупції для країн Східної Європи і Центральної Азії Організації економічного співробітництва і розвитку;

2) з урахувань визначених заходів щодо підготовки до проведення в Україні другого раунду моніторингу в рамках Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією Мережі боротьби проти корупції  для країн Східної Європи і Центральної Азії Організації економічного співробітництва.

3. Матеріали слухань у Комітеті розмістити на офіційному веб-сайті Верховної Ради України в глобальній інформаційній мережі Інтернет і у газеті „Голос України".

Стенограму слухань у Комітеті та ці Рекомендації оформити окремим виданням і надіслати народним депутатам України та заінтересованим органам, установам і організаціям".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні учасники слухань, які є пропозиції чи доповнення? Якщо зараз немає, то прошу, будь ласка, хто їх підготує, у нас ще є час, надішліть в установленому порядку до Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, ми їх обов´язково врахуємо.

Я хотів би подякувати всім учасникам слухань. Дійсно, ми сьогодні зуміли обговорити законопроекти і обмінятися думками, ще раз зрозуміти необхідність вдосконалення національного законодавства в напрямі запобігання і протидії корупції.

Ми розуміємо, що сьогоднішні слухання - це ще один послідовний крок після прийняття антикорупційного пакета. Тому я хотів би відзначити, що всі зауваження і пропозиції кожного учасника слухань будуть враховані, після чого Комітет прийме рішення і затвердить дані рекомендації.

Я хотів би подякувати народним депутатам, міжнародним експертам, керівникам правоохоронних органів, навчальних закладів, які сьогодні брали участь у наших слуханнях, за активну позицію. Сподіваюся, що ми спільно з вами досягнемо визначених цілей, і Україна достойно виглядатиме у світі і матиме серйозні результати і напрямі протидії корупції.

Дякую всім за участь.

*          *          *