Усиновлення в Україні відбувається на загальних підставах, з урахуванням норм національного законодавства

Інформаційне управління
02 квітня 2022, 16:46

За інформацією Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

 

Від початку війни до Комітету надходять звернення небайдужих людей як з України, так з інших країн світу з проханням надати допомогу в усиновленні дітей, які внаслідок російської збройної агресії  проти України втратили батьків, а також дітей, які проживали у закладах інституційного догляду та були евакуйовані в безпечні регіони України та за кордон. У соціальних мережах часто зустрічаються заклики про те, що процедура усиновлення на час війни в Україні має здійснюватися за спрощеною системою.

Комітет безумовно вдячний всім небайдужим до долі дітей за намагання відкрити свої серця та домівку для тисяч дітей, позбавлених батьківського піклування.

Водночас Комітет застерігає від ухвалення рішень, які можуть бути вчинені не в інтересах дитини та в розріз національному законодавству України в сфері усиновлення дітей, зокрема й усиновлення міжнародного.

На сьогодні правові основи регулювання процедури усиновлення визначені Сімейним кодексом України  та Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 905 від 08.10.2008 року.

Відповідно до Сімейного кодексу України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Усиновленою може бути дитина, яка має статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або дитина, батьки якої дали письмову згоду на усиновлення, засвідчену нотаріусом.

Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони: невідомі, визнані безвісно відсутніми,  визнані недієздатними, позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється.

Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку.

Облік дітей, які можуть бути усиновлені та осіб, які бажають усиновити дитину, ведуть служби у справах дітей та Національна соціальна сервісна служба України.

Варто звернути увагу, що відповідно до статті 218 Сімейного кодексу України для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв’язку з віком або станом здоров’я не усвідомлює факту усиновлення.

Сімейним кодексом України визначено перелік осіб, які мають переважне право на усиновлення дитини. До таких осіб, зокрема, віднесено родичів дитини.

Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей визначено перелік заходів, які мають здійснити особи, що виявили бажання усиновити дитину. Це звернення до служб у справах дітей із заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновителі, подання із заявою відповідного пакету документів (копії паспорту, довідки про заробітну плату, копії свідоцтва про шлюб, якщо заявники перебувають у шлюбі), висновку про стан здоров’я кожного заявника та ін.), проходження співбесіди в відповідних територіальних органах Міністерства соціальної політики України та отримання згоди на усиновлення.

Для забезпечення найкращих інтересів дитини, при розгляді питання про усиновлення служби у справах дітей  перевіряють всі обставини щодо батьків дитини, встановлюють, чи може бути дитина усиновлена, з’ясовують чи наявні у дитини інші родичі і чи можуть вони піклуватись про дитину, забезпечують пріоритетну можливість виховувати дитину родичам.

Процесуальні питання розгляду судами справ про усиновлення регламентовані Цивільним процесуальним кодексом України. Заява про усиновлення дитини подається до суду за місцем її проживання.

Суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов’язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров’я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Посередницька, комерційна діяльність щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім’ї громадян України, іноземців забороняється!!!

Отже, на період воєнного стану, процедура усиновлення не змінювалася, і тому усиновлення відбувається на загальних підставах, з урахуванням норм національного законодавства.

Ми свідомі того, що процес усиновлення дітей в Україні, як українцями, так і іноземцями, наразі доволі ускладнений (в окремих регіонах, де відбуваються активні бойові дії, служби у справах дітей та суди тимчасово не здійснюють повною мірою своїх повноважень, а тому в цих регіонах не можливо організувати процес усиновлення; вкрай тяжко в умовах бойових дій встановити обставини життя батьків чи інших родичів дитини; особи, які хочуть усиновити дитину, не завжди матимуть можливість зібрати необхідні документи, підтвердити наявність житла та постійного доходу й створити для дитини належні умови для виховання та розвитку).

Проте, в будь-якому разі, процедура усиновлення не може бути спрощеною, оскільки це порушить права дитини та не буде відповідати забезпеченню найвищих інтересів дитини.

Водночас звертаємо увагу, що дітям, які сьогодні позбавлені батьківського піклування, можливо допомогти шляхом влаштування їх у сім’ю родичів, знайомих, в сім’ю патронатних вихователів.

Охочі взяти дитину на виховання в сім’ю можуть звернутись до служби у справах дітей за місцем свого проживання/перебування, Національної соціальної сервісної служби України або скористатись чат-ботом «Дитина не сама» https://t.me/dytyna_ne_sama_bot.

Пам’ятаймо, наша доброта і чуйність зараз дуже важливі для тих, хто найбільше страждає від війни, для наших дітей.