З 2014 року Російська Федерація систематично здійснює підрив державності України, порушення її територіальної цілісності, створює загрози національній безпеці України. Серед іншого, це мало вияв у тому, що в окремих районах Донецької та Луганської областей України з 2014 року діють терористичні організації – так звані «Луганська народна республіка» та «Донецька народна республіка».
Терористичний характер діяльності зазначених організацій, а також Російської Федерації, що їх підтримує, неодноразово було констатовано в офіційних актах Верховної Ради України, зокрема:
1) у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій Постановою Верховної Ради України №1596-VII від 22.07.2014 р., Верховна Рада України звернулась до міжнародних та європейських організацій, лідерів країн світу, зокрема, з пропозицією визнати самопроголошені організації ДНР і ЛНР терористичними. Вказана Заява була схвалена у відповідь на збиття цивільного літака Boeing-777 неподалік міста Торез Донецької області 17.07.2014 р.;
2) у Заяві Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленій Постановою Верховної Ради України №145-VIII від 04.02.2015 р. також визнається терористичний характер діяльності так званих «ДНР» та «ЛНР» за підтримки Російської Федерації. Цю Заяву було схвалено після обстрілу з реактивних систем залпового вогню «Град» мирного населення у житлових кварталах міста Маріуполь Донецької області, що стався 24.01.2015 р. через дії збройних формувань РФ та підтримуваних нею терористичних організацій т.зв. «ЛНР» та «ДНР».
24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала повномасштабну збройну агресію проти України, створюючи загрозу державності України та її територіальній цілісності.
При цьому, у ході ведення бойових дій Російська Федерація, її збройні формування, а також підтримувані нею збройні формування так званих «ДНР» та «ЛНР» (які в Україні визнані терористичними організаціями) неодноразово вдавались до вчинення дій, які мають ознаки терористичної діяльності. Серед численних таких діянь, вчинених від початку повномасштабної російської воєнної агресії проти України, варто виокремити в якості беззаперечних прикладів діянь, що спрямовані проти цивільного населення, яке не бере участі у бойових діях в ситуації збройного конфлікту:
1) ракетний обстріл житлового будинку у місті Києві 26 лютого 2022 року;
2) ракетний обстріл та обстріл ракетними системами залпового вогню по житловим кварталам та цивільним об’єктам у місті Харкові 28 лютого 2022 року та 1 березня 2022 року;
3) ракетний обстріл телевізійної станції у місті Києві 1 березня 2022 року;
4) ракетний обстріл житлового будинку у місті Чернігові 3 березня 2022 року;
5) ракетний обстріл житлових будинків у приватному секторі у місті Біла Церква Київської області 5 березня 2022 року.
Кожна така атака має наслідком численні жертви серед цивільного населення – зокрема, внаслідок зазначеної вище атаки на місто Чернігів 03.03.2022 року загинуло щонайменше 47 осіб та ще 18 були поранені.
При цьому, як правило, обстріли та атаки здійснюються такими озброєннями, які наявні лише у збройних сил Російської Федерації та відсутні у Збройних Сил України. Наприклад, при ракетній атаці на Харківську обласну державну адміністрацію та площу Свободи була застосована крилата ракета «Калібр», які відсутні на озброєнні України.
На окрему увагу заслуговують ті дії, що їх вчиняють збройні сили Російської Федерації щодо об’єктів атомної енергетики. Так, 24 лютого 2022 року збройні сили Російської Федерації захопили Чорнобильську атомну електростанцію (ЧАЕС), персонал станції перебуває у заручниках й станом на 5 березня 2022 року вже 10 днів поспіль одна й та сама зміна працівників продовжує безперервно забезпечувати діяльність об’єкту. У ніч з 3 на 4 березня 2022 році збройні сили Російської Федерації здійснили артилерійський обстріл Запорізької атомної електростанції, внаслідок якого на об’єктах АЕС почалась пожежа.
Отже, Російська Федерація здійснює дії, які мають на меті вбивство чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень цивільним особам, які не беруть активної участі у бойових діях в умовах збройного конфлікту. При цьому, метою таких дій є залякування цивільного населення, створення передумов для паніки та пригнічення психологічного стану населення, аби досягнути капітуляції України на вимогах РФ.
Згідно зі статтею 2 Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, будь-яка особа чинить злочин за змістом вказаної Конвенції, якщо вона будь-якими методами, прямо чи опосередковано, незаконно та умисно надає кошти або здійснює їх збір з наміром, щоб вони використовувались, або при усвідомленні того, що вони будуть використані, повністю чи частково, для вчинення, серед іншого, будь-якого іншого діяння, спрямованого на те, щоб викликати смерть будь-якої цивільної особи або будь-якої іншої особи, яка не бере активної участі у воєнних діях в ситуації збройного конфлікту, або заподіяти їй тяжке тілесне ушкодження, коли мета такого діяння в силу його характеру чи контексту полягає в тому, щоб залякати населення чи змусити уряд чи міжнародну організацію вчинити будь-яку дію або утриматись від неї. При цьому, відповідно до вказаної Конвенції, як вчинення злочину також розглядаються участь як співучасника у вчиненні таких злочинів, організація інших осіб або керівництво ними з метою вчинення вказаних злочинів, сприяння у вчиненні одного чи кількох злочинів групою осіб, якщо таке сприяння має умисний характер і надається або з метою підтримки злочинної діяльності чи злочинних цілей групи, або з усвідомленням умислу групи вчинити один з перелічених злочинів.
Додатково ст. 6 вказаної Конвенції також визначає, що кожна держава-учасниця вживає необхідних заходів, щоб злочинні діяння, що визначені Конвенцією, за жодних обставин не підлягали виправданню з будь-яких міркувань політичного, філософського, ідеологічного, расового, етнічного, релігійного або іншого аналогічного характеру.
Окрім того, ті дії, що їх вчиняє Російська Федерація стосовно об’єктів атомної енергетики, підпадають під заборони, встановлені Міжнародною конвенцією про боротьбу з актами ядерного тероризму. Так, ст. 2 вказаної Конвенції встановлює, що особа чинить злочин, зокрема, якщо вона незаконно та умисно використовує чи пошкоджує ядерний об’єкт таким чином, що відбувається вивільнення чи створюється загроза вивільнення радіоактивного матеріалу, маючи намір спричинити смерть чи серйозні ушкодження, суттєву шкоду майну чи навколишньому середовищу, примусити фізичних чи юридичних осіб, міжнародні організації чи держави вчинити певну дію або утриматись від неї. При цьому, вчиненням злочину також вважаються погрози вчинення таких дій, якщо є ознаки, що вказують на реальність такої погрози; а так само – участь як співучасника у вчиненні таких злочинів, організація інших осіб або керівництво ними з метою вчинення вказаних злочинів, сприяння у вчиненні одного чи кількох злочинів групою осіб, якщо таке сприяння має умисний характер і надається або з метою підтримки злочинної діяльності чи злочинних цілей групи, або з усвідомленням умислу групи вчинити один з перелічених злочинів. «Ядерними об’єктами» у розумінні цієї Конвенції є, серед іншого, будь-який ядерний реактор, будь-яка споруда чи транспортний засіб, що використовуються для виробництва, зберігання, переробки чи транспортування радіоактивних матеріалів.
Фінансування зазначених вище терористичних дій збройних сил Російської Федерації, а також будь-яких підтримуваних нею збройних формувань підпадає під порушення низки міжнародно-правових актів.
Беззаперечним є те, що Російська Федерація, її збройні сили та підтримувані нею незаконні збройні формування здійснюють діяння, що підпадають під наведені ознаки терористичної діяльності. Також беззаперечним є те, що Російська Федерація здійснює фінансування такої діяльності фактично на державному рівні, офіційно та неприкрито. Усе це свідчить про те, що Російська Федерація як держава не лише не вживає заходів для протидії фінансуванню тероризму – Російська Федерація безпосередньо організовує та здійснює фінансування тероризму.
У такий спосіб Російська Федерація всупереч рекомендації 6 FATF ігнорує необхідність виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1373 (2001), що вимагає від усіх держав запобігати та протидіяти фінансуванню терористичних актів.
Комітет бере до уваги лист Голови Державної служби фінансового моніторингу України до Президента FATF Маркуса Плеєра №1-вс/210-09 від 27.02.2022 р. із зверненням щодо визнання Російської Федерації як держави, що своїми діями сприяє поширенню зброї масового ураження, та включення цієї держави до відповідного списку FATF; виключення Російської Федерації з числа держав-членів FATF.
Комітет також бере до уваги «Публічну заяву FATF щодо ситуації в Україні», видану у березні 2022 року та в якій стверджується, серед іншого, таке: «Дії уряду Російської Федерації суперечать основоположним принципам FATF та становлять грубе порушення зобов’язань, які міністри країн-членів FATF погодились втілювати, а також підтримувати стандарти FATF. FATF переглядає російську роль у FATF та розгляне, які наступні кроки є необхідними для підтримки основоположних цінностей».
Члени Комітету переконані у тому, що Російській Федерації не повинно бути місця серед країн-членів FATF, причому як у зв’язку з порушенням основоположних принципів міжнародного права, внаслідок яких виникли істотні загрози безпеці та цілісності фінансовій системі світу, так і у зв’язку з тим, що дії Російської Федерації прямо свідчать про порушення заборон фінансування тероризму та порушень режиму нерозповсюдження.
Враховуючи зазначене,
ПРОСИМО:
1. Невідкладно включити Російську Федерацію до переліку юрисдикцій з високим ризиком.
2. Якнайшвидше виключити Російську Федерацію з числа держав-учасниць FATF.