Огляд головних тем «Голосу України» від 10 червня

 Україна готова посилювати міжпарламентську співпрацю із Францією на різних рівнях

 Важливо продовжувати протидіяти «Північному потоку-2»

 Руслан Стефанчук анонсував законопроект про правотворчу діяльність

 Щасливе майбутнє настане там, де встановлено чесні взаємини, де панує солідарний розподіл обов’язків і суспільних благ

 Більше порядку. Закон про адмінпроцедуру — наступний крок децентралізації

 У пошуках ефективної моделі державно-суспільного розвитку представниками української еміграції (1920—1930 роки)

Дмитро Разумков: «Україна та Франція мають значний потенціал для розвитку міжпарламентських відносин»

Україна готова посилювати міжпарламентську співпрацю із Францією на різних рівнях.

Про це сказав Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков під час зустрічі з делегацією Національних Зборів Французької Республіки.

«Впевнений, що найближчим часом ми зможемо поглиблювати нашу роботу і на рівні груп дружби, і на рівні профільних комітетів, і на рівні керівництва парламентів. Саме формат двосторонніх візитів є найбільш ефективним для співпраці між країнами», — наголосив він.

Разом з тим, Голова Верховної Ради висловив вдячність делегації Національних Зборів Французької Республіки за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. «Ми дуже вдячні Франції за той майданчик, який був представлений вашою країною для проведення перемовин у Нормандському форматі, і за залученість керівництва держави до процесу повернення наших територій», — сказав він. (читайте у «Голосі України» на 1 стор. >>>   article/347179 )

Важливо продовжувати протидіяти «Північному потоку-2»

Необхідність протидії будівництву газопроводу «Північний потік-2» і загрозам з боку Росії стала основними темами переговорів у Берліні міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

Зокрема, у вівторок, 8 червня, глава української дипломатії провів сім зустрічей з вищими посадовими особами Німеччини, серед яких президент Бундестагу Вольфґанґ Шойбле, віце-канцлер, федеральний міністр фінансів Олаф Шольц, зовнішньополітичний радник федерального канцлера Ян Гекер, голови комітетів Бундестагу в закордонних справах та з питань ЄС Норберт Рьотґен і Гюнтер Кріхбаум.

Дмитро Кулеба висловив вдячність за підтримку Німеччиною європейської інтеграції України. Він також звернувся до Вольфґанґа Шойбле з проханням особисто сприяти визнанню Бундестагом Голодомору актом геноциду проти українського народу.

Зміцнення енергетичного партнерства між Україною та ФРН перебувало в центрі уваги на зустрічі з державним секретарем Федерального міністерства економіки і енергетики Німеччини Андреасом Файхтом. Окремою темою стали загрози російського газогону «Північний потік-2». Дмитро Кулеба вкотре наголосив, що цей проект не лише підриває енергетичну безпеку України та Європи, а й розколює союзників, тому Україна продовжує виступати проти його запуску. (читайте у «Голосі України» на 1,7 стор. >>>  article/347152 )

Руслан Стефанчук анонсував законопроект про правотворчу діяльність

Проект закону про правотворчу діяльність розроблений і незабаром буде зареєстрований в парламенті. Про це повідомив Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час онлайн-установчої сесії за навчальними програмами підвищення професійної кваліфікації «Законотворча діяльність» та «Європейське парламентське право».

За словами Першого заступника голови парламенту, потреба прийняття цього закону полягає в необхідності визначити єдині засади правотворчості в Україні. «Кількість чинних нормативно-правових актів в Україні набагато перевищила мільйон. Переважна більшість законопроектів, які розглядаються Верховною Радою України, — це зміни та доповнення до чинного законодавства. Лише 12 відсотків законопроектів стають законами, а 80 відсотків законопроектів не можуть бути рекомендовані до прийняття за основу», — зазначив Руслан Стефанчук. (читайте у «Голосі України» на 2 стор. >>>  article/347190 )

Щасливе майбутнє настане там, де встановлено чесні взаємини, де панує солідарний розподіл обов’язків і суспільних благ

Демократичні перетворення в українському суспільстві, що розпочалися в 90-ті роки, зняли ідеологічні обмеження та відкрили простір для письменницької творчості різних жанрів. І хоч країна переживала економічну скруту і на державному рівні літератори майже не мали підтримки, почали падати тиражі, закриватися видавництва, але, як не парадоксально, на період незалежності припадає національне відродження культури і літератури.

Література, що відбулася

Зокрема, на початках нашої незалежності до читачів повертаються раніше заборонені твори (романи В. Винниченка, драми М. Куліша, оповідання М. Хвильового, поезії Є. Плужника, Є. Маланюка, багатьох інших митців «Розстріляного відродження»). Активно починають працювати й сучасні українські письменники, а відкриття кордонів значно поліпшило інтеграцію наших авторів у світовий культурний простір.

(читайте у «Голосі України» на 4-5 стор. >>>  article/347147)

Більше порядку. Закон про адмінпроцедуру — наступний крок децентралізації

За кілька днів до зали Верховної Ради України на розгляд народних депутатів для голосування у другому читанні буде винесено законопроект «Про адміністративну процедуру» (реєстр. № 3475).

Передбачається, що він має стати новою основою розвитку адміністративного законодавства нашої держави. Закон про адмінпроцедуру вперше в українській історії звертає увагу на відносини громадянина і держави та на основі європейських стандартів вирівнює баланс між ними. Він запроваджує єдині стандарти взаємодії органів влади із приватними особами (громадянами та бізнесом) на території всіх 1470 громад.

Встановлення однакових прозорих правил для всіх громад особливо важливе для того, щоб чітко розподілити повноваження на всіх рівнях та уникнути адміністративного хаосу. Незалежно від того, в якій громаді живуть люди, вони матимуть однакові права, коли йдеться про взаємодію з місцевою владою чи державою. (читайте у «Голосі України» на 6 стор. >>>  article/347141 )

У пошуках ефективної моделі державно-суспільного розвитку представниками української еміграції (1920—1930 роки)

Наприкінці ХХ століття після проголошення незалежності Україна зіткнулася з проблемою пошуку побудови ефективної моделі державного політичного й громадського розвитку.

Ідеться про форму суспільної організації України як незалежної держави в умовах глобальних політичних і соціально-економічних трансформацій з метою формування стратегії продуктивного поступу та забезпечення її гідного місця серед розвинених країн Європи та світу. Цивілізаційними основами життєдіяльності людства є праця, власність, соціальна справедливість, влада, загальнолюдська культура й індивідуальна духовна свобода особистості. Безцінним джерелом для розв’язання на-зрілих цивілізаційних проблем є звернення і використання накопиченого попередніми поколіннями практичного й теоретичного досвіду. (читайте у «Голосі України» на 18 стор. >>> article/347155 )

Повний випуск «Голосу України» від 10.06.2021 на сайті http://www.golos.com.ua