Якість підручників та навчальних посібників для Нової української школи обговорено під час слухань у Комітеті з питань освіти, науки та інновацій
26 травня 2021, 15:10
Комітетські слухання на тему: «Якість підручників та навчальних посібників для Нової української школи» відбулися сьогодні у Комітеті з питань освіти, науки та інновацій.
Голова Комітету Сергій Бабак зазначив, що питання якості підручників постають все частіше: є претензії до змісту підручників і є зауваження щодо викладу матеріалу.
«Умовно проблеми якості можна поділити на два типи: перші – ті, що стосуються змісту книг, другі – ті, що стосуються логістики», - зазначив Сергій Бабак.
Він повідомив, що для вирішення цих питань було подано декілька законопроектів, але Комітет їх відхилив. Натомість було подано проект Закону про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо вдосконалення науково-методичного забезпечення освіти та якості навчальної літератури №5465, який Комітет рекомендує прийняти за основу.
Під час комітетських слухань народні депутати, освітяни, фахівці в галузі книговидання порушили питання експертизи підручників, підготовки експертів, вибору вчителями підручників, видання підручників для дітей з особливими освітніми потребами, укомплектування бібліотек і створення сучасних бібліохабів, необхідності оновлення санітарних норм, електронних підручників тощо.
Заступник Міністра освіти і науки Любомира Мандзій зазначила: «Ми працюємо над удосконаленням системи підручникотворення. За це відповідає Інститут модернізації змісту освіти». За її словами, підручники проходять низку експертиз, а саме п’ять науково-методичних, одну психолого-педагогічну, одну дизайнерську, одну дискримінаційну. Експерти відбираються за конкурсом. Зараз Інститут проводить навчання експертів. Також планується змінити підхід до експертизи і грифування підручників.
«Важливо, щоб підручник був не лише для учня, а й посібник для вчителя. Безперечно, це збільшить його вартість. Але такий комплексний підхід є в більшості країн світу. Тому плануємо його запроваджувати. Також є ідея запровадження автономії закладу освіти у виборі підручника», - зазначила Любомира Мандзій.
Директор Інституту модернізації змісту освіти Євген Баженков зауважив, що підручник має бути сучасним і цікавим. За його словами, це зона високої моральної відповідальності авторів і видавців. Критично мала кількість часу на видання, подання авторами частини рукопису, неможливість одночасно розглянути велику кількість підручників є основними причинами низької якості підручників. Науковець повідомив, що буде запропоновано новий порядок конкурсного відбору підручників, головна його відмінність – прозорість і відкритість усіх етапів. Він наголосив на необхідності внесення змін до санітарних норм, розроблених ще 20 років тому, та зміни у дизайнерській експертизі.
Народний депутат Інна Совсун запропонувала ідею створення модельного підручника за кращими стандартами із залученням експертів і педагогів, та використанням міжнародного досвіду.
Питання видання підручників для дітей з особливими потребами порушив Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак. Він повідомив про результати 118 інституційних аудитів закладів освіти у минулому році. За його словами, у деяких навчальних закладах бібліотеки взагалі відсутні, у третини немає читальних залів, а також у багатьох є література, що не може бути використана в навчальному процесі.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов окреслив питання терміну використання підручників, осучаснення підручників за принципом «друк за запитом». Наприклад, для інформатики, адже інформація швидко змінюється.
Цю ідею підтримала відповідальний секретар Асоціації керівників шкіл України, директор гімназії №107 м. Києва Катерина Спітковська. Вона висловила пропозицію стосовно необхідності електронного формату паперових підручників, зміни манери та тону спілкування, масової апробації, необхідності залучення вчителів-практиків до розробки. Катерина Спітковська також окреслила проблеми підручників мовами національних меншин і східних мов, оскільки заклади освіти часто самі змушені їх писати.
Заступник директора видавництва «Літера», автор підручників Олександр Панарін порушив питання недостатності кількості часу для авторів, експертів і вчителів, постійні зміни у конкурсному відборі підручників. Він озвучив проблему оплати праці авторів, яка складає 2-3% при тиражі 100 тисяч підручників, тоді як 80% - це вартість поліграфії.
«Ми маємо зробити все, аби наші діти мали не лише якісні підручники, але й для оновлення шкільних бібліотек, щоб створити освітній простір у якому школярі хотіли б читати», - резюмував Сергій Бабак.
Голова Комітету запропонував учасникам надати свої пропозиції до рекомендацій комітетських слухань, які згодом будуть затверджені на засіданні Комітету.