Комітет з питань інтеграції України до ЄС заслухав звіти міністерств щодо заходів на виконання Рекомендацій комітетських слухань на тему: «Європейський зелений курс»

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
13 травня 2021, 15:28

На засіданні 12 травня Комітет з питань інтеграції України до ЄС заслухав звіти Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Міністерства економіки, Міністерства енергетики, Міністерства інфраструктури, Міністерства закордонних справ і Міністерства розвитку громад та територій. Відомства відзвітували про вжиті заходи на виконання Рекомендацій Комітету, ухвалених за результатами комітетських слухань на тему: «Європейський зелений курс», що відбулися 11 вересня 2020 року.

Радник Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Олексій Рябчин зазначив, що під час створення Дорожньої карти синхронізації з ЄС у напрямі Європейського зеленого курсу європейські партнери порадили Україні зосередитися на виконанні тих ініціатив, які вже існують. Це зокрема, енергоефективність, трансформація вугільних регіонів, воднева енергетика та розбудова інфраструктури кліматичного врядування, фіналізація важливих стратегій у різних напрямах. За словами Олексія Рябчина, Україна веде постійний діалог щодо Європейського зеленого курсу із Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Франсом Тіммермансом, із заступницею Генерального директора Директорату з питань добросусідства та розширення Єврокомісії Катериною Матерновою. Також створена міжвідомча група з питань зміни клімату та Європейського Зеленого курсу.

Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів за результатами комітетських слухань на тему: «Європейський зелений курс» Комітет рекомендував:

1) розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект Стратегії адаптації до зміни клімату сільського, лісового та рибного господарств України до 2030 року;

2) завершити розробку другого національно визначеного внеску з метою виконання зобов’язань за Паризькою угодою;

3) розробити нормативно-правові акти, спрямовані на впровадження в Україні схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів.

Представники Міністерства відзвітували, що за підтримки Програми розвитку ООН розроблено та спрямовано на погодження до центральних органів виконавчої влади Стратегію екобезпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року. Усередині року заплановано отримати науково-обґрунтовані сценарії зміни клімату в Україні на період до 2030, 2050 років та до кінця століття, які в подальшому будуть екстрапольовані на регіони й вразливі сектори. Щодо підготовки другого національно-визначеного внеску до Паризької угоди, за даними Міністерства, цей процес зараз на завершальному етапі.

Упровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні (СТВ), навпаки, тільки починається. В Україні, за даними Міністерства довкілля та природних ресурсів, відсутня єдина обов’язкова методика розрахунку викидів парникових газів. Відтак відсутня і точна та об’єктивна інформація щодо обсягів викидів парникових газів. Створення ж СТВ в Україні має здійснюватися поетапно, починаючи із запровадження методики розрахунку викидів парникових газів (МЗВ). Наразі Верховна Рада ухвалила Закон «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», який лише створює правові засади для функціонування системи МЗВ та поступове наближення національного законодавства до законодавства ЄС. Закон про МЗВ введено в дію 1 січня 2021 року, а перші достовірні верифіковані дані про викиди парникових газів будуть отримані не раніше 2022 року. Наразі досі триває робота із забезпечення інституційної готовності та запуску Єдиного реєстру з МЗВ. Відтак впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні, вважають у Міністерстві довкілля, повинно здійснюватися не раніше 2025 року, з огляду на необхідність забезпечення репрезентативності та порівнюваності даних після запуску системи методики розрахунку викидів парникових газів та її функціонування за період щонайменше трьох років.

Міністерство енергетики відзвітувало, що для наближення до кліматичної нейтральності, підвищення енергоефективності та досягнення цілей сталого розвитку майже завершено розробку Інтегрованого національного плану з енергетики та клімату до 2030 року. Наразі проект документа опрацьовується структурними підрозділами Міністерства.

Також Міністерство працює над розробкою нормативно-правової бази для розвитку виробництва та використання водню в Україні. Значну увагу цього року планують приділити розробці водневої стратегії і ухваленню нормативно-правової бази для функціонування галузі водневої енергетики та приведення у відповідність законодавства України у цій сфері до вимог міжнародного права.

У Міністерстві інфраструктури повідомили, що Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної транспортної стратегії» на період до 2030 року. Це комплекс заходів, які передбачають розробку, впровадження та реалізацію конкретних дій щодо досягнення конкурентоспроможності та ефективності транспортної системи України. Також у Міністерстві поінформували, що готують законопроект для просування екологічно чистих і енергоефективних транспортних засобів. Один із проектів законів передбачає поетапну заборону автомобілів із дизельними двигунами. Ще один законопроект передбачає, що уже з 2030 року для перевезення пасажирів на автобусних маршрутах будуть використовуватися виключно електробуси, а 90% автопарку мають становити електробуси українського виробництва. Також у Мінінфраструктури працюють над законопроектом, який запровадить екологічний податок на викиди забруднювальних речовин та СО2. Паралельно опрацьовують питання розвитку інфраструктури електрозарядних станцій. Станом на сьогодні в Україні, за даними Міністерства, налічується понад 10 тисяч пунктів зарядок, однак більшість із них малопотужні та зосереджені переважно в містах. Мінінфраструктури працює над створенням Національної мережі швидкісних електрозарядних станцій на головних транспортних магістралях країни. Вже цього року планують встановити 10 пілотних зарядних станцій.

Представник Міністерства розвитку громад та територій поінформував, що відомство виокремило такі напрями синхронізації з Європейським зеленим курсом: підвищення енергоефективності будівель та їхня термомодернізація, підвищення енергоефективності систем централізованого тепло- та водопостачання, підвищення якості водопостачання та зменшення забруднення вод, впровадження ресурсоефективного будівництва та впровадження обов’язковості систем енергоменеджменту в громадських будівлях. Щодо функціонування Фонду енергоефективності, який фінансово підтримує ОСББ у енергомодернізації старих багатоквартирних будинків, представник Міністерства повідомив, що на його фінансування в бюджеті на цей рік передбачено 100 млн грн. Це при тому, що Міністерство просило виділити 1,6 млрд. грн. Станом на зараз Фонд енергоефективності отримав понад 500 заявок із загальною капіталізацією понад 5 мільярдів гривень.

Голова Комітету Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що таке недофінансування Фонду енергоефективності ставить велике питання до Уряду, бо Фонд є реальним працюючим інструментом у сфері енергоефективності. У Міністерстві також повідомили, що розробило проект Закону про масштабну термомодернізацію, який спрямовано на погодження до центральних органів виконавчої влади. 

На засіданні Комітет також ухвалив рішення внести на розгляд Верховної Ради і рекомендувати Парламенту ухвалити за основу та в цілому два законопроекти про ратифікацію міжнародних документів. Перший - законопроект №0098 «Про ратифікацію Протоколу про приєднання Європейського Співтовариства до Міжнародної Конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації «ЄВРОКОНТРОЛЬ» від 13 грудня 1960 року, зміненої і консолідованої Протоколом від 27 червня 1997 року». Другий - проект Закону №0102 «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (асигнування 2012-2019 років).