Онлайн експозиція до Міжнародного дня рідної мови та з нагоди 150 річниці від дня народження Лесі Українки

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності людини. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Мова – це ДНК нації! Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: проста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». Сучасна українська мова нараховує близько 256 тисяч слів.

До Міжнародного дня рідної мови Національний музеї літератури України презентував виставку «Нас єднає рідна мова». Рідною вважають мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду. «Без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна», – писав Олександр Олесь.

На виставці  «Нас єднає рідна мова»  представлені унікальні матеріали із фондової колекції музею: «Енеїда» 1809 року Івана Котляревського, прижиттєві видання Тараса Шевченка, «Русалка Дністровая» 1837 року, підручники і словники ХХ століття, видані в Україні та за її межами, праці відомих мовознавців, а також навчальні посібники мовами національних меншин України.  Репрезентовано рідкісні видання словників доби українізації 20-х років ХХ століття. Окремий комплекс становить мовознавство «шістдесятників» – примірник самвидаву соціолінгвістичного дослідження Івана Дзюби  «Інтернаціоналізм чи русифікація».

З виставкою можна ознайомитися за посиланням, або завітати в Музей. Вона діятиме впродовж лютого. https://www.facebook.com/NMLUmuseumlit. Сайт музею: http://museumlit.org.ua/language/uk/?fbclid=IwAR1I9zXsadc1S-3D_aFVXfcSL6O54c4qBDhk8tLFX8hi7c1J9-oXI7X7-Kk

Національний заповідник Києво-Печерська лавра до  Міжнародного дня рідної мови представляє відеотур виставкою «Святе Письмо в Україні». https://www.youtube.com/watch?fbclid=IwAR0REhV2qsVxqTGE1y_1QNPKEbIeH7dS4kdPN2ezyEM98ljKYZ07zm9ht8A&v=XdmvKC74Sxs&feature=youtu.be?,  https://www.facebook.com/kplavra/

На виставці, що організована спільними зусиллями Києво-Печерського заповідника і музею «Православна Україна» представлено рідкісні Євангелія: рукописне кінця XVI – початку XVII  ст., друковані, видані Печерською, Острозькою, Почаївською та Львівською братською друкарнями. Особливою пам’яткою є рукописні Євангелія і Апостол, переписані в часи комуністичних гонінь 20-х рр. XX ст.

Велика кількість створених на наших теренах рукописних Євангелій, внаслідок складних історичних обставин, опинилися поза межами України. Тому їх репрезентовано факсимільними виданнями, наданими музеєм «Православна Україна».

Книги Святого Письма доповнено оригінальними предметами з колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника – іконами євангельської тематики, книжковими гравюрами XVII ст. та пам’ятками гаптування XVII–XVIII ст.

Особливу увагу в експозиційному просторі приділено факсимільному виданню «Пересопницького Євангелія», наданому музеєм «Православна Україна». Це пам’ятка другої половини ХVІ ст., оригінал якої після Другої світової війни потрапив до Києво-Печерського заповідника, але згодом переданий до Національної бібліотеки України ім. Володимира Вернадського. Пересопницьке Євангеліє (1556–1561) – переклад на «просту мову» канонічного Євангелія – є найважливішою пам’яткою української книжної і народної мови XVI ст., а також незрівнянним зразком українського живопису та рукописної книги. Пересопницьке Євангеліє є свідченням завершення процесу формування української народності. https://kplavra.kyiv.ua/

 Відеотур виставкою «СВЯТЕ ПИСЬМО В УКРАЇНІ»  https://www.youtube.com/watch?fbclid=IwAR0REhV2qsVxqTGE1y_1QNPKEbIeH7dS4kdPN2ezyEM98ljKYZ07zm9ht8A&v=XdmvKC74Sxs&feature=youtu.be

За недовгий час свого існування Міжнародний день рідної мови вже став традиційним, адже це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу. Мова – це найбільший скарб народу. Це саме той інструмент, який єднає людей однієї нації, робить їх єдиним цілим.

Національна історична бібліотека України започаткувала кілька років тому традицію відеопривітань від співробітників бібліотек України. Багато цікавої інформації й досліджень можна переглянути за посиланнями https://www.facebook.com/historicallib/videos/1317007235030828, http://nibu.kyiv.ua/.

Музей книги і друкарства України презентує експозицію «Поет, що ішов сходами гігантів. До 150-річчя від дня народження Лесі Українки» https://www.facebook.com/Books.and.Printing.Museum

На виставці експонуються автографи Лесі Українки, книжкові видання творів письменниці та дослідження про її життя і творчість, прижиттєві фото, графічні роботи українських художників В. І. Касіяна, М. Г. Дерегуса, В. І. Лопати, Н.Й. Лопухової, В. Є. Перевальського, М. А. Стороженка, В. Я. Чебаника та ін., афіші до сценічних вистав за драматичними творами Лесі Українки тощо. Виставка сформована на основі фондових колекцій Музею книги і друкарства України, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, Національної історичної бібліотеки України, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, Національного музею українського народного декоративного мистецтва. https://www.mkdu.com.ua/poet-shcho-ishov-skhodamy-hihantiv/

До дня народження Лесі Українки Музей книги та друкарства міста Острог підготував вам «самі цікавості та незаяложеності» у фактах: 7 розмовних мов + латина та давньогрецька, 10 екранізацій творів, 12 поем, 22 прозових твори, 22 драматичних твори, 33 незакінчені твори, які все ж можна прочитати, 42 роки життя, 270 віршів, 900 збережених листів, а також географія подорожей та життя: Відень, Київ, Сан-Ремо, Кутаїсі, Тбілісі (Тифліс), Хоні, Ялта, Стамбул, Венеція, Берлін, Львів, Чернівці, Алупка, Євпаторія, Смірна, Неаполь, Гелуан (Єгипет), Гадяч, Одеса, Алушта, Сімферополь, Новоград-Волинський, Санкт-Петербург, Женева, Берн і Цюрих, Мінськ, Владая, Тарту (Дерпт), Сурамі, Телаві. Переклади українською: Гоголь, Міцкевич, Гомер, Гюго, Свіфт, Жорж Санд, Гейне, Шекспір та Байрон, Тургенєв, Метерлінк, де Амічіс та Ада Негрі, частини книги Єзекіїля та пророка Ісаї, Рігведи. https://www.facebook.com/bookmuseumostroh https://www.youtube.com/watch

Національний музей народної архітектури та побуту України «Спадщина Лесі Українки у вимірах вічності і нашої доби. До 150-річчя з дня народження великої дочки України». Національний музей народної архітектури та побуту України разом з Державною бібліотекою України для юнацтва запрошують на виставку «Я маю в серці те, що не вмирає!», присвячену 150-ій річниці із дня народження української письменниці, перекладачки, фольклористки, громадської та культурної діячки Лесі Українки.

Саме тут ви зможете побачити унікальні зразки традиційного українського одягу з Полісся і Полтавщини, рушники, музичні інструменти, а також світлини з експозицій «Полісся» та «Полтавщина і Слобожанщина» в Національному музеї народної архітектури і побуту України. http://www.pyrohiv.com/, https://www.facebook.com/events/257456429089448/

У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського – невичерпному сховищі історичної пам‘яті – матеріалізується  середньовічна теза про світ як книгу і постмодерністська візія тексту як світу. В книжках тих, хто жив раніше нас, ми шукаємо відповіді на питання, актуальні для нашого часу. Адже генії приходять у світ зі своєї місією, і їх творчий спадок є інструментом в руках Творця, за допомогою якого ми намагаємося сформулювати для себе: хто ми, звідки ми й куди йдемо. У дні ювілею Лесі Українки думаємо про неї та її роль в історії української культури. Кожен історичний етап розвитку розкриває нові грані творчого спадку письменниці і нові глибинні смисли її творів. Леся Українка писала в часи, коли українське письменство кінця ХІХ – початку ХХ століття виходило на новий модерний етап свого розвитку. Її творчість засвідчила спроможність українського слова вийти на рівень глибокого осягнення світу, таємниць людської душі. http://www.nbuv.gov.ua/node/5442 До 150-річчя з дня народження великої дочки України» більше читайте за посиланням: https://www.facebook.com/Vernadsky.Library/

«Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі»— Леся Українка. До 150-річчя від Дня народження Лесі Українки в Музеї Становлення української нації.  Видавничо-освітній проект https://www.museumsun.org/posters/9. А на фото – 3D фігура, яка знаходиться в експозиції музею "Становлення української нації".

Леся Українка про українську мову писала так: «Слово – то мудрості промінь, слово – то думка людська».