13 квітня 2004, 16:48
13 КВІТНЯ, У ВІВТОРОК, ВІДПОВІДНО ДО КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ ПРОВЕДЕННЯ П’ЯТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУВСЯ ДЕНЬ УРЯДУ З ПОРЯДКОМ ДЕННИМ „ПРО СУЧАСНИЙ СТАН ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ”.
На початку засідання народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять свого колеги, заступника голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Івана Четверікова, який помер після тривалої тяжкої хвороби.
З інформацією про сучасний стан пенсійного забезпечення та впровадження пенсійного страхування виступив міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв. Він нагадав про те, що п’ятирічні зусилля уряду щодо необхідності змін у системі пенсійного забезпечення були законодавчо ухвалені минулого року і з 1 січня 2004 року розпочалася довгоочікувана пенсійна реформа. Вона базується на створенні життєдайної та ефективної в умовах ринкової економіки системи пенсійного страхування. Її основа – пряма залежність розміру майбутньої пенсії працівника від його трудового внеску і відміна зрівнялівки.
Така система, за словами доповідача, гарантує постійне зростання добробуту пенсіонерів, сприяє детінізації економіки та дозволяє збалансувати демографічні та економічні ризики.
М.Папієв зазначив, що минуло 100 днів з початку пенсійної реформи і вже за цей час відбулися позитивні зміни. У 2,4 рази з початку 2002 року збільшилась мінімальна пенсія за віком, 2003 року – у півтора рази.
Далі міністр поінформував про здобутки уряду щодо підвищення пенсій за особливі заслуги, трудових пенсій інвалідам Великої Вітчизняної війни, працівникам, вивільненим у зв’язку з достроковим закриттям Чорнобильської атомної електростанції, науковим працівникам тощо. Він також навів цифри зростання пенсій по регіонах, по галузях.
Суттєву частину у доповіді міністра становили перелік заходів, яких уряд вживає щодо успішного проведення пенсійної реформи. Серед низ він назвав заходи по наближенню мінімальної пенсії до рівня прожиткового мінімуму, запровадження мінімальної заробітної плати у розмірі 237 гривень з вересня 2004 року та поступового досягнення у 2007 році 100 відсотків прожиткового мінімуму. М. Папієв також назвав заходи щодо подальшого реформування системи оплати праці, підвищення її питомої ваги у структурі грошових доходів населення, збільшення частки фонду оплати праці в собівартості продукції, у внутрішньому валовому продукті, подальше поетапне підвищення посадових окладів тарифних ставок працівникам бюджетної сфери.
Міністр праці та соціальної політики наголосив на тому, що з метою покращання пенсійного забезпечення ветеранів праці урядом здійснюються заходи щодо посилення ролі трудового стажу при підвищенні розмірів пенсії.
Завершуючи свій виступ М.Папієв зазначив, що „проведення пенсійної реформи – це комплексний, тривалий процес, який вимагає прийняття виважених рішень, гнучкості та чіткого дотримання плану дій”.
„Пенсійна реформа, - за словами міністра, - покликана позбавити суспільство від хронічних хвороб”. Одним із важливих завдань уряду на наступні роки є запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка доповнить пенсійну систему.
За два-три роки уряд планує забезпечити створення інституційної та регуляторної бази накопичувальної системи загальнообов’язкового пенсійного страхування. Запровадження обов’язкового накопичувального рівня, на думку уряду, дозволить збалансувати фінансову основу пенсійної системи та надасть цілий ряд переваг майбутнім пенсіонерам, зокрема, підвищить рівень пенсій за рахунок отримання інвестиційного доходу, забезпечить право успадкування коштів, що накопичуватимуться на індивідуальному пенсійному рахунку, а також дозволить взяти участь у формуванні рахунків у накопичувальних фондах чоловікам та жінкам, яким на момент створення цієї системи не виповниться 50 та 45 років. Зволікання, - наголосив М.Папієв, - віддалятиме або і зовсім унеможливить гарантії їх пристойної пенсії.
Міністр праці та соціальної політики наприкінці зазначив, що „реформу можна критикувати, проте її слід впроваджувати, аби не являти цивілізованому світу свій доморощений варіант суспільного розвитку”.
Другу доповідь зробив Голова правління Пенсійного фонду України Борис Зайчук. Він зазначив, що, хоча з початку пенсійної реформи минуло всього три місяці, неможливо не визнати того факту, що в найкоротші терміни забезпечено підготовку та безпосереднє впровадження Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. За цей час органами Пенсійного фонду було проінвентаризовано понад 13,6 мільйона пенсійних справ, по 12,5 мільйонах проведено перерахунки. Але і сьогодні триває безупинний процес подання пенсіонерами додаткових документів про заробітну плату та стаж.
Підсумовуючи перші результати роботи, Б.Зайчук зазначив, що впровадження нового закону створили основу для фінансового оздоровлення і збалансованості пенсійної системи, її очищення від невластивих виплат, мобілізації коштів для підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян.
Протягом першого кварталу, повідомив Б.Зайчук, до Пенсійного фонду надійшло понад 7 млрд. грн., що на 1,8 млрд. грн. більше ніж за такий же період минулого року. Голова Пенсійного фонду підкреслив, що таке зростання доходів фонду пов’язане не тільки із загальним ростом економіки, але й процесом поступового виходу заробітної плати з тіньового сектору.
Борис Зайчук також зазначив, що урядом було зроблено все, щоб закони, які регулюють пенсійне забезпечення (а їх понад 20), виконувались у повному обсязі та щоб після впровадження нового закону пенсійні виплати не зменшились. Вжиті заходи, на думку доповідача, забезпечили підвищення розміру пенсій з першого дня запровадження нового закону. Середній розмір пенсій після перерахунків склав 185 гривень проти 139,45 грн. на 1 січня 2003 року. Значне підвищення розмірів пенсій отримали ті люди, у яких були чималі заробітки та тривалий стаж (шахтарі, металурги, хіміки, машинобудівники).
Голова Пенсійного фонду підкреслив, що незважаючи на зроблене, існує невідкладна необхідність подальшого підвищення розміру тих пенсій, які ще залишаються низькими. Для забезпечення мінімального розміру на рівні прожиткового мінімуму середня заробітна плата в Україні повинна складати понад 800 грн.
Низький рівень пенсій в Україні Голова Пенсійного фонду пояснив кількома причинами: малою часткою заробітної плати у собівартості продукції (якщо на поч. 90-х вона складала 15-24 відсотки, то зараз лише 9-11); надзвичайно низьким рівнем заробітної плати в аграрному секторі, що призвело до того, що значна частина сільських пенсіонерів залишилася з малими розмірами пенсій; заборгованістю з виплати заробітної плати, яка на 1 березня склала майже 1,9 млрд. грн., в результаті чого Фонд недоотримав понад 600 млн. грн. страхових внесків; наявністю заборгованості підприємств і страхових внесків до Пенсійного фонду, яка перевищила 1 млрд. грн. Суттєво впливає на пенсійну систему демографічна ситуація, що склалася останніми роками. Швидкими темпами зростає питома вага пенсіонерів до працюючих. Ситуація ускладнюється тим, що значна частина працездатного населення є безробітними або перебуває поза межами легального ринку праці і не сплачує внески до Пенсійного фонду. Велика кількість працюючих має пільги зі сплати внесків, або працює за спрощеною системою оподаткування.
Для подальшого підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, вважає Голова Пенсійного фонду, потрібно розв’язати всі ці проблеми. Перші ж результати реформи підтверджують вірність обраного шляху розвитку національної пенсійної системи, а також наявність потенціалу її фінансового зміцнення у ході подальшого впровадження нового пенсійного законодавства.
Доповідачі відповіли на запитання народних депутатів, які стосувалися окремих аспектів проведення пенсійної реформи. Зокрема, дій уряду щодо своєчасного і повного отримання пенсій та виконання у повному обсязі фінансування програм оплати пенсій; виплати пенсій за особливі заслуги; розв’язання проблеми пенсійного забезпечення сільських пенсіонерів. Депутати також цікавилися створенням системи персоніфікованого обліку даних, рівнем забезпечення пенсійної реформи інформаційними технологіями, зменшенням урядом соціальних гарантій пенсіонерам, рівнем заборгованості по пенсіях і проблем з їх виплатою, додатковими резервами для підвищення пенсій ветеранам, пенсіонерам та інвалідам, що одержують їх нижче прожиткового мінімуму для непрацездатних, а також питаннями: як здійснюється гарантування безпеки пенсійної реформи та методами запобігання розкраданню пенсійних коштів, стягнення внесків з малого бізнесу, дій уряду для ліквідації диспропорцій в рівнях пенсійного забезпечення колишніх військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які вийшли на пенсію в різні роки тощо.
Співдоповідав Голова парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко. Він піддав критиці дії уряду по проведенню пенсійної реформи, в результаті яких „кожен третій пенсіонер України отримує пенсію на рівні половини і менше прожиткового мінімуму, і лише 9% пенсіонерів, а це лише кожен одинадцятий має пенсію у 268 грн. і більше, тобто на рівні прожиткового мінімуму для непрацюючих”.
Голова парламентського Комітету звинуватив уряд в обкраданні пенсіонерів шляхом прийняття кількох постанов про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян, якими розмір пенсій більшості пенсіонерів було підвищено від кількох копійок до шести гривень. Таке підвищення Петро Цибенко назвав „верхом цинізму і падіння”. Про це свідчать численні листи пенсіонерів, що надходять до Комітету. Він також зауважив, що одне із завдань реформи – відійти від зрівнялівки у пенсійному забезпеченні – не виконано. На думку П.Цибенка, мало того, паралельно із зрівнялівкою в останні роки сформувалася пенсійна еліта, яка отримує пенсію в десятки разів більше, ніж абсолютна більшість громадян України.
Підсумовуючи сказане, голова парламентського Комітету зазначив, щоб досягти реальних результатів пенсійної реформи, необхідно повернути всі борги державного бюджету до бюджету Пенсійного фонду, а це понад 4 млрд. грн., всі зусилля державного апарату направити на підвищення збирання пенсійних внесків та повернення боргів попередніх років перед Пенсійним фондом, а головне, за підсумками Дня уряду створити робочу групу з фахівців різних міністерств та відомств для підготовки змін до чинного законодавства в частині поліпшення рівня пенсійного забезпечення.
Представники депутатських фракцій і груп парламенту у своїх виступах ознайомили з позиціями різних політичних сил щодо проведення пенсійної реформи. Вони як позитивно оцінювали дії уряду по проведенню реформи, так і критикували його за суттєві промахи. Промовці підтримували реформу, пропонували шляхи її ефективного проведення, висловлювали вимоги фракцій щодо посилення темпів реформи, більш чесного і справедливого її проведення. Представники опозиційних фракцій вимагали переглянути концепцію пенсійної реформи та навести порядок у реформуванні.
До виступів представників від фракцій і груп приєдналися народні депутати, більшість яких піддали критиці дії уряду по реформуванню пенсійної системи, вносили пропозиції щодо визнання незадовільною роботу уряду, наголошували на більш прозорому проведенні пенсійної реформи та всебічному інформуванню суспільства про етапи її проведення і покращання пенсійного забезпечення на законодавчому рівні.
Віце-прем’єр-міністр України Дмитро Табачник, завершуючи обговорення, наголосив, що уряд розпочав активну політику щодо формування системи соціального страхування та її найважливішого складового елементу – пенсійного страхування. Ця робота знаходиться на самому початку і потребує злагоджених дій від усіх її учасників. Він погодився з пропозиціями, які прозвучали у ході обговорення, щодо перегляду всіх пільг у пенсійному віці або принаймні не збільшувати нові категорії пенсіонерів, а також висловився за повернення відрахувань до Пенсійного фонду з валютних операцій та продажу алкогольних та тютюнових виробів.
Голова парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко зазначив, що Комітет обов’язково врахує всі висловлені пропозиції у своїй подальшій роботі.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, підсумовуючи обговорення, зазначив, „ми повинні сьогодні говорити про те, як вибудувати систему, яка не ображає людей і не принижує їхню людську гідність і не перетворює їх у жебраків”.
В.Литвин також наголосив на більш принциповому підході до пільг та на необхідності поповнювати бюджет.
За підсумками обговорення В.Литвин запропонував підготувати такий документ, який би сприяв мобілізації спільних дій для подальшого докорінного поліпшення ситуації у пенсійному забезпеченні.
На цьому День Уряду завершився.
Наступне пленарне засідання п’ятої сесії Верховної Ради України відбудеться 20 квітня, у вівторок.