Виконання зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС вимагає належного інституційно-правового забезпечення та чіткої координації дій усіх органів влади. На цьому наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час установчого засідання Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
За його словами, необхідно підвищити рівень реалізації завдань, визначених планом виконання Угоди про асоціацію, зокрема — у частині тих, що покладені на Верховну Раду України.
«Згідно з урядовим ресурсом «Пульс Угоди», у 2019 році із задач сфери законодавчого забезпечення лише за 5 із 16 напрямів виконання Угоди про асоціацію було виконано понад 50% передбачених завдань. Натомість за 6 напрямами рівень виконання склав 0%. Це недопустимий підхід», — зазначив Руслан Стефанчук.
На його переконання, для забезпечення значно ефективного виконання визначених Угодою цілей і сприяння реалізації Україною її європейських прагнень потрібні:
1. Єдиний системний інституційний механізм, єдине бачення процесу імплементації Угоди на рівні Парламенту й Уряду України, які необхідно закріпити законодавчо.
2. Ефективний парламентський контроль за процесом наближення законодавства та нагляд за якістю гармонізації законодавства України до права ЄС. «Треба контролювати те, що робимо разом, а не здійснювати функцію стороннього наглядача», — додав Руслан Стефанчук.
3. Належна якість законопроєктів, спрямованих на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Для Парламенту важливо отримувати їх із таблицями відповідності положень, що мають включати:
- — норми ЄС, які впроваджуються в законодавство України,
- — пропозиції до проєктів актів з урахуванням цих норм,
- — пояснення: якою мірою (частково чи повністю) мають бути впроваджені положення acquis ЄС й обґрунтування чому;
- — як ця норма, у разі її прийняття, буде застосовуватися; чи буде досягнуто результату, який очікується.
4. Здійснення оцінки впливу, проведення економічного, соціального та політичного аналізу наслідків приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність з acquis ЄС.
5. Отримання інформації про те, чи погоджені законопроєкти, що надходять до Верховної Ради України й зазначаються як пріоритетні, з відповідними структурами ЄС на переговорному рівні.
6. Посилення рівня координації зусиль між профільними Міністрами й Урядовим офісом із питань європейської інтеграції, між Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України.
Насамкінець Руслан Стефанчук наголосив на тому, що «Угода про асоціацію між Україною та ЄС залишається дорожньою картою для впровадження амбітної програми реформ у нашій країні. Без відчутного і сталого успіху у виконанні Угоди Україні буде складно забезпечити подальшу підтримку ЄС у впровадженні реформ в Україні. Від ефективного виконання Угоди залежать і перспективи подальшого поглиблення відносин України з ЄС».