Відбулись комітетські слухання на тему: "Стан реалізації державних програм з енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв та виконання програм і проектів з енергозбереження та енергомодернізації багатоквартирних будинків" (відео)

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
13 жовтня 2020, 18:02

Сьогодні, 13 жовтня, Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг спільно з Комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування провів комітетські слухання на тему: "Стан реалізації державних програм з енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв та виконання програм і проектів з енергозбереження та енергомодернізації багатоквартирних будинків. Подальші кроки у реформі".

Відкриваючи засідання, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко зауважив: «Вирішення проблеми енергозбереження багато в чому визначає вихід України з економічної кризи».

Андрій Клочко наголосив на важливості енергозбереження саме у будівельній галузі та житлово-промисловому комплексі, які є дуже енергозатратними. «Підвищення ефективності будівельного комплексу забезпечить вирішення цілої низки актуальних проблем сьогодення, а саме: зменшить вартість утримання житла завдяки більш раціональному та ефективному використанню ресурсів, знизить енергетичну залежність країни за рахунок скорочення імпорту дефіцитних паливно-енергетичних ресурсів, покращить стан навколишнього середовища, активізує використання альтернативних джерел енергії і, як наслідок, зменшиться потреба у невідновлюваних природних ресурсах», - сказав він.

Голова Комітету також запевнив, шо усі висловлені у ході слухань пропозиції та зауваження будуть опрацьовані комітетами з метою врахування при схваленні рекомендацій.

Модератор заходу, перший заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко зауважив, що є необхідність фахово і професійно обговорити, що відбувається у сфері енергозбереження та енергомодернізації багатоквартирних будинків, наскільки ефективно працюють гроші, як державні, так і інвестиційні, чому ми не можемо перейти від пілотних проєктів до повномасштабної програми модернізації житлового фонду. «Нам треба прийняти і практичні рішення, і обговорити, чи в правильному напрямку ми рухаємося», - сказав він.

На слуханнях виступив голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, який зауважив актуальність і важливість обговорюваних питань. «Енергоефективність – це те питання, де ми не допрацьовували останні роки як держава і це те питання, яке має стати пріоритетом №1», - сказав він.

Андрій Герус відзначив, що почав працювати Фонд енергоефективності і хотілось би, щоб «ми бачили перші хороші результати, які б надихали потенційних учасників цієї програми на подальшу роботу з фондом».

Також голова Комітету закликав учасників дискусії висловити свою позицію щодо законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (№2458), «щоб він не зірвав роботу Фонду енергоефективності».

Про стан реалізації та перспективи державної політики у сфері енергоефективності поінформувала т. в. о. Міністра енергетики України Ольга Буславець.

Зокрема, за її словами: «За даними міжнародних організацій, рівень енергоємності ВВП в Україні у 2018 році перевищував рівень енергоємності ВВП Польщі у 2,5 рази, Німеччини – 3,3 і середнє значення країн світу у два рази». Водночас, Ольга Буславець відзначила значний потенціал для зменшення енергоємності економіки країни за умови розширення пріоритетів політики енергоефективності, яка має включати не тільки житлову сферу, а й інші сфери економіки.

Очільниця міністерства поінформувала про програми, які діють з метою підвищення енергоефективності.

Так, у цьому році завершується реалізація цільової державної програми «теплі кредити», яка працювала для потреб, як індивідуальних забудовників, так і ОСББ. «Всього за шестирічний період роботи близько 860 тисяч родин стали учасниками програми «теплих кредитів». Інвестовано в енергоефективні заходи майже 9 млрд грн, при цьому відшкодування за рахунок державного бюджету становило 3,2 млрд грн», - сказала доповідач.

Схвалено рішення про продовження у 2021 році надання державної підтримки громадянам України в рамках програми «теплі кредити», однак із неї вилучається підтримка для ОСББ, які будуть отримувати кредити через Фонд енергоефективності, за який відповідає Міністерство розвитку громад та територій України. «Для підтримки приватних господарств на наступний рік передбачається 150 млн грн», - зауважила Ольга Буславець.

За її словами, наразі міністерство працює над концепцією нової цільової програми енергоефективності на 2022-2026 роки, яку планується подати на розгляд Уряду до кінця поточного року.

Очільниця Міністерства розповіла про план законодавчої роботи у сфері енергоефективності на 2020-2021 роки і висловила сподівання на підтримку народних депутатів у його реалізації.

Перший заступник Міністра розвитку громад та територій України Василь Лозинський поінформував про діяльність Міністерства щодо енергоефективних будівель та законодавчі ініціативи з метою усунення бар'єрів на шляху енергомодернізації.

Зокрема, він зупинився на діяльності Фонду енергоефективності, зазначивши: «Станом на сьогодні, ми маємо 204 заявки на 1,3 млрд грн». Вже профінансовано демонстраційні проєкти, так звані перші ластівки, на суму близько 100 млн грн - вони вже виконані і приносять економію.

Василь Лозинський наголосив, очікується, що до кінця року буде більше 300 заявок на загальну суму близько 2 млрд грн.

«На сьогодні Фонд енергоефективності профінансований на 2,7 млрд грн, з них 1,6 млрд грн забрали у ковідний фонд. На наступний рік попередньо погоджено 0,5 млрд грн, однак, якщо ми будемо бачити, що заявок більше, а я переконаний, що їх буде більше, ми будемо вишукувати можливості для дофінансування», - сказав Василь Лозинський.

Пояснюючи переведення ОСББ у Фонд енергоефективності, Перший заступник Міністра зазначив: «Я усвідомлюю, що подача заявки до Фонду енергоефективності є більш складною, ніж подача заявки по «теплих кредитах», але проєкти, які реалізуються у Фонді, більш комплексні і передбачають повну модернізацію будинку». Він додав, що, в результаті, «люди отримують реальну економію в платіжках».

Василь Лозинський також повідомив, що Фонд енергоефективності буде фінансувати проєктних менеджерів, які будуть допомагати ОСББ з оформленням заявок на кредити.

Під час слухань т. в. о. Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Костянтин Гура поінформував про реалізацію програми «теплі кредити» у 2014-2020 роках.

Зокрема, за його словами, реалізація програми дозволила її учасниками щорічно економити 450 мільйонів метрів кубічних паливно-енергетичних ресурсів в еквіваленті газу. Загалом учасниками програми стали понад 6,5 тисяч ОСББ і понад 300 тисяч фізичних осіб. У цьому році видано 18 тисяч кредитів і кошти вже вичерпані.

Костянтин Гура поінформував, що щорічно проводиться оцінка ефективності програми за спеціально розробленою методикою, яка показала, що «в середньому програма дозволяє щорічно економити 20% теплової енергії в ОСББ та 30% газу в приватних господарствах».

Керівник сектору ЕЕ Представництва ЄС в Україні Ольга Бороданкова назвала сьогоднішній захід своєчасним і нагадала, що тиждень тому була підписана угода між Європейським Союзом і Україною про Зелений курс – нову стратегію ЄС, яка стосується навколишнього середовища, транспорту, мобільності, зростання економіки, актуальних питань здоров’я громадян. Питання енергоефективності тепер є частиною Зеленого курсу.

Вона висловила впевненість, що енергоефективність допоможе Україні вийти з кризи, що підтверджує досвід інших європейських країн.

Ольга Бороданкова зауважила, що ЄС продовжить підтримувати покращення енергоефективності бюджетних будівель. «На минулому тижні була підписана угода з Європейським інвестиційним банком і Україною про надання кредиту для модернізації бюджетних будівель на суму від 330 млн євро. І в цьому питанні ми покладаємо великі надії на активну участь муніципалітетів», - сказала вона.

Представниця ЄС заначила, що необхідна модернізація житлового сектору, який споживає близько 40% всієї енергії в країні, половину з якої «вилітає в трубу». У цьому питанні має допомогти Фонд енергоефективності, на створення якого ЄС виділив більше 100 млн євро.

«Фонд діє вже рік і показує перші результати – сума проєктів у 1,3 млрд грн є досить суттєвою. Ми сподіваємось, що кількість заявок буде збільшуватись», - сказала Ольга Бороданкова.

Вона закликала до належного і регулярного фінансування державою Фонду енергоефективності, в обсягах, які передбачені угодою, а саме - 1,6 млрд грн на рік, а також внести зміни до законодавства з метою спрощення його роботи.

Представниця ЄС завірила: «Україна є важливим стратегічним партнером ЄС і ми підтримуємо всі ініціативи і реформи, направлені на покращення життя українських громадян, а також на підтримку економічного зростання країни і виходу з кризи, і Фонд енергоефективності є однією з таких ініціатив».

Під час засідання також піднімалися питання: необхідності обладнання будинків лічильниками і виділення на це коштів; розширення програм підвищення енергоефективності; подолання енергетичної бідності; ефективності тарифної політики та дотування місцевими бюджетами підприємств ТКЕ; передачі тарифоутворення на місця; запровадження енергоменеджменту у містах; медійної підтримки Фонду енергоефективності; державної підтримки інновацій; контролю за якістю проведених робіт та обладнання.

Учасники засідання підкреслювали важливість і своєчасність сьогоднішніх слухань, оскільки зараз формується бюджет на наступний рік.

Особливу увагу учасники дискусії приділили соціальній справедливості при наданні коштів для компенсації робіт з підвищення енергоефективності житла громадян.

Зокрема, народний депутат Олексій Кучеренко звернув увагу, що людина, яка проживає в будинку, у якому немає ОСББ, наразі не має можливості скористатися програмами підтримки.

Перший заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг також наголосив на відсутності комплексного державного підходу до вирішення проблеми модернізації житлового фонду. «40% основних фондів країни у занедбаному стані, туди не приходять інвестиції в належних обсягах і амортизація прискорюється», - сказав він і закликав учасників обговорення зробити «будинок, як об’єкт і власність мільйонів українців, - пріоритетним».

Модератор звернувся з проханням надавати пропозиції до проєкту Рекомендацій слухань.

У заході взяли участь народні депутати України, представники Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства енергетики, Міністерства фінансів, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Державної Установи "Фонд енергоефективності", представники міжнародних організацій, банків, асоціацій.