Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді прийняти в цілому законопроект щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті

Сьогодні, 15 липня, відбулось засідання Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики в режимі відеоконференції, у якому взяли участь 23 члени Комітету.

Комітет розглянув проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (№3640), яким пропонується продовжити мораторій на примусове відчуження (звернення стягнення) на єдине житло позичальників (майнових поручителів, поручителів), заставлене як забезпечення виконання зобов’язань позичальників за валютними кредитами до набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей здійснення реструктуризації за кредитами в іноземній валюті, наданими кредитними установами – резидентами України фізичним особам.

В обговоренні даного законопроекту взяла участь голова депутатської фракції політичної партії ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко, яка поінформувала, що лідери більшості фракцій і груп направили лист Голові Верховної Ради у якому пропонують, у разі схвалення на Комітеті, розглянути дану законодавчу ініціативу на засіданні Верховної Ради у четвер, 16 липня, і прийняти за основу і в цілому. За її словами, законопроект необхідно розглянути до депутатських канікул, оскільки завершується дія мораторію на вилучення житла, що стало заставою для таких кредитів.

За словами автора законопроекту, народного депутата Олександра Дубінського, мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, діє відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» в Україні з 2014 року. Цей мораторій був введений з метою забезпечення соціального захисту громадян та забезпечення неможливості примусового позбавлення єдиного житла позичальників, які отримали кредити в іноземній валюті у період, який передував періоду стрімкого знецінення національної валюти, або їх майнових поручителів.

У квітні 2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який не вирішив питання щодо особливостей погашення (реструктуризації, тощо) заборгованості даної категорії позичальників, проте скасовує мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, з 21 жовтня 2020 року.

Олександр Дубінський поінформував, що пропонований законопроект продовжує дію вказаного мораторію і таким чином підтримує людей, а також дає Верховній Раді час на врегулювання даного питання. Він також сказав, що вважає за недоцільне обмежувати строки продовження даного мораторію, а встановити його дію до законодавчого вирішення питання реструктуризації заборгованості.

У засіданні і режимі відеоконференції взяли участь представники Національного банку України, які поінформували, що НБУ виступає проти продовження мораторію, оскільки вважає, що «є достатньо механізмів для вирішення даного питання, а подовження дії цього Закону створить небезпечний прецедент для розвитку іпотеки як такої, в тому числі і іпотеки в національній валюті, що буде шкідливо для розвитку кредитування в Україні». За інформацією Нацбанку: «Йдеться про 44 тисячі договорів на загальну суму в еквіваленті 29 мільярдів гривень (основна сума і відсотки)».

Свою позицію з даного питання висловили також представники Асоціації банків України і учасники у мітингу під Верховною Радою - громадяни, які мають валютні іпотечні кредити, надані під заставу житла.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді проект Закону №3640 прийняти за основу і в цілому з урахуванням пропозиції Комітету щодо продовження дії мораторію до 1 січня 2022 року і з урахуванням техніко-юридичних правок.

Народні депутати розглянули у другому читанні проект Закону «Про внесення змін до Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо сприяння виконанню Національним банком України функцій із захисту інтересів вкладників і кредиторів неплатоспроможних банків» (№2459).

Основною метою законопроекту є забезпечення конституційних прав громадян та відновлення довіри до Національного банку України, банків та інших фінансових установ, вжиття оперативних заходів та мінімізації можливих збитків громадян при виконанні своїх кредитних зобов’язань перед неплатоспроможними банками.

Проектом передбачено віднесення вимог Національного банку України як забезпеченого кредитора за кредитними договорами рефінансування з неплатоспроможними банками до п’ятої черги кредиторів, а не другої, як встановлено чинним законодавством.

За словами народного депутата Олександра Дубінського: «Таким чином будуть створені умови для того, щоб люди, які довірили банкам більше ніж 200 тисяч гивень і втратили їх, мали змогу отримати свої кошти».

Передбачається, що зазначений порядок буде застосовуватися лише до банків, які станом на 1 січня 2019 року вже віднесені до категорії неплатоспроможних, та процедуру ліквідації таких банків не завершено. А отже, запропонована законопроектом норма має тимчасовий характер та втратить дію, коли всі вказані банки будуть ліквідовані, або всі кредити рефінансування цих банків будуть повернуті.

Народний депутат поінформував, що під час підготовки законопроекту до другого читання було подано вісім правок, три з яких були враховані редакційно і п’ять - відхилено.

Під час обговорення виступив представник Фонду гарантування вкладів, який поінформував про ситуацію із виплатою зобов’язань по ліквідованим банкам. За його словами, під дію пропонованого законопроекту підпадуть чотири банки і навів суми очікуваних надходжень і невиплачених заборгованостей по кожному з них. Водночас, за інформацію Фонду, отриманих коштів може вистачити тільки на третю чергу кредиторів.

Представник Національного банку України повідомив, що у разі ухвалення даного законопроекту, у наступному році НБУ перерахує до бюджету суму, яка буде меншою, на 1,8 мільярда гривень. Він висловився проти проекту і назвав прецедент, який створюється проектом, «невдалим і дещо шкідливим», який «не матиме ефекту для вкладників, як це зазначив Фонд, але матиме ефект для доходів державного бюджету у наступному році».

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект №2459 у другому читанні та в цілому.

Члени Комітету заслухали доповідь виконуючого обов’язки Голови Державної митної служби Ігоря Муратова про поточний стан справ в сферах діяльності Державної митної служби України.

Він поінформував про виконання плану заходів з реформування та розвитку системи органів, що реалізують митну політику; організаційні заходи, які здійснюються Держмитслужбою по забезпеченню повноти бази оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, скороченню корупційних ризиків; стан забезпечення виконання митницями Держмитслужби індикативних показників у червні поточного року.

Зокрема, за його словами: «За минулий місяць Держмитслужба виконала індикативні завдання, доведені Міністерством фінансів, на 104%». Доповідач додав, що це відбулося за рахунок посилення контролю за декларуванням товарів - підвищення контролю за рівнем митної вартості товарів, що декларуються.

При цьому Ігор Муратов звернув увагу, що обсяг імпорту у вартісному еквіваленті у доларовому вимірі за червень місяць поточного року порівняно з червнем минулого року зменшився на 8%, а надходження митних платежів зменшилося всього на один відсоток. Він також висловив переконання, що, не зважаючи на збільшення плану, у поточному місяці митна служба також його виконає.

Ігор Муратов відповів на запитання членів Комітету, зокрема, щодо системного заниження митної вартості товарів.

Народні депутати затвердили план законопроектної роботи Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики на період четвертої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання.

Комітет прийняв рішення винести на голосування Верховної Ради колізію, яка виникла в результаті підтримання народними депутатами у сесійному залі правок №722 і 723 до проекту Закону «Про гральний бізнес» №2285-д, які по-різному врегульовують одне й те ж саме питання.

Наступне засідання Комітету планується о 9.00 у п’ятницю, 17 липня.