Комітет з питань антикорупційної політики розглянув два законопроекти, що регулюють діяльність АРМА

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
24 квітня 2020, 11:30

У четвер, 23 квітня, відбулося засідання Комітету з питань антикорупційної політики у режимі відеоконференції, у якому взяли участь 15 членів Комітету, а також народні депутати — автори законопроектів, Міністр юстиції України Денис Малюська, представники Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (AРMA), експерти.

Комітет розглянув проект Закону “Про внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (3299).

Як повідомила голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, згідно з законопроектом, у тексті Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» слово “злочин” пропонується замінити на словосполучення “кримінальне правопорушення” і таким чином узгодити із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який має набути чинності у липні 2020 року.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект №3299 за основу і в цілому.

Народні депутати розглянули проект Закону “Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (3304).

Представляючи проект одна із його авторів народний депутат Галина Янченко поінформувала про напрямки діяльності AРMA та дві статті, якими пропонується доповнити Закон України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

За її словами, законопроект, спрямований на врегулювання норм стосовно діяльності AРMA, пов’язаної із поверненням активів за кордоном. Пропоновані статті дозволять ініціювати повернення активів у рамках цивільного процесу, а також залучати так звані інвестиційні судові фонди до захисту інтересів України в судах. Останні працюють за відсоток від вартості повернутих в країну активів.

Галина Янченко відповіла на запитання народних депутатів, зокрема, стосовно граничного розміру винагороди за послуги судових фондів.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у першому читанні за основу.

Комітет також розглянув проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів” (3335).

Учасників засідання поінформували, що ще не сплив 14-денний термін для подання альтернативних законопроектів. Виходячи з цього, Комітет обговорив законопроект, однак рішення прийматиме на наступних засіданнях.

Народний депутат Андрій Мотовилець, представляючи законопроект, наголосив на необхідності підвищення ефективності АРМА.

Міністр юстиції України Денис Малюська зазначив, що Міністерство підтримує концепцію законопроекту, яка, в основному, вирішує проблеми існуючого законодавства. “Реформа управління активами АРМА це вкрай необхідно і вкрай терміново. Щодо технічних нюансів, і окремих формулювань, згоден, що можна доопрацьовувати в межах Комітету і згодні долучатись по максимуму”, - сказав Міністр.

Народні депутати підкреслювали необхідність пошуку балансу між інтересами держави та інвесторів. Була висловлена і підтримана пропозиція створити робочу групу для напрацювання узгодженого доопрацьованого законопроекту.

Народні депутати розглянули проекти нормативно-правових актів на предмет відповідності вимогам антикорупційного законодавства.

Було визнано таким, що відповідають вимогам антикорупційного законодавства проекти законів №№ 2372, 2809, 3205 і 3205-1 (із зауваженнями визначити організаційно-правову форму фондів гарантування кредитів та критерії виділення коштів), 3364 (із зауваженнями щодо необхідності визначення статусу контролерів і вимог до кандидатів на цю посаду).

У розгляді законопроектів «Про внесення змін до деяких законів України щодо конкуренційно-антимонопольну реформу» 2730 та альтернативного до нього 2730-1 взяли участь народні депутати — автори, які відповіли на запитання членів Комітету.

Комітет визнав таким, що містить корупційні ризики в окремих конкретних нормах законопроект, №2730. Водночас, він вважає важливим його прийняття після усунення недоліків.

Щодо законопроекту №2730-1 члени Комітету прийняли рішення визнати його таким, що містить корупційні ризики в частині виключення подружжя, батьків, братів, сестер тощо із осіб, які можуть вважатися пов’язаними особами.

Члени Комітету заслухали інформацію заступника Генерального прокурора-керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького щодо закриття Вищим антикорупційним судом кримінального провадження за обвинуваченням колишнього прокурора Кулика К.Г. у незаконному збагаченні.

Як повідомила голова Комітету Анастасія Радіна, К.Кулик обвинувачувався за статтею 368-2 Кримінального кодексу України, яка визнана Конституційним Судом такою, що не відповідає Конституції України. Відповідно, виникла необхідність у роз’ясненні САП.

Назар Холодницький поінформував, що Конституційний Суд визнав неконституційною статтю про незаконне збагачення і, відповідно, було закрито 65 справ. Чотири справи були в судах і з них три справи були закриті відразу на підставі відповідних клопотань. За його словами, четверта справа Кулика, з жовтня 2016 року перебувала на розгляді у Голосіївському суді і довго слухалась на різних стадіях. “Коли виникло питання про відповідне закриття справи, як і інших, К.Кулик заявив клопотання, що він не згоден із закриттям справи за такою підставою, оскільки вважає себе невинним і вимагав щоб закрили справу на підставі відсутності в його діях складу злочину”, - сказав керівник САП. Він також додав, що “прокурори не погодились із таким формулюванням, оскільки декриміналізація статті не є реабілітуючою обставиною”.

Дана справа із Голосіївського суду надійшла в Антикорупційний суд лише через рік, у січні цього року, і 3 квітня була закрита на підставі декриміналізації статті, зазначив посадовець.

Назар Холодницький відповів на запитання членів Комітету, зокрема, щодо співпраці з Антикорупційним судом.

Він повідомив, що, у зв’язку з карантином, відбуваються слухання лише тих судів, де сторона захисту стверджує, що вони з’являться на засідання.

“Наприклад, із 87 справ минулого тижня було лише 15 чи 16 засідань”, - сказав керівник САП, додавши, що “поки карантин, про якісь вироки важко говорити”.

Він також спрогнозував: “Якщо карантин буде знятий 11 травня, то перші вироки ми очікуємо десь до Дня Конституції”.

Окрім того, на засіданні Комітет прийняв рішення звернутися до Рахункової палати щодо обов’язкового направлення на адресу Комітету рішень про затвердження аудиторських звітів та самих звітів у яких міститься інформація про порушення законодавства України під час використання бюджетних коштів і державного майна з ознаками кримінальних правопорушень. Також Комітет просить організаційно сприяти участі його членів у засіданнях Рахункової палати з попереднім наданням порядку денного.