11 травня 2004, 18:15
11 ТРАВНЯ, У ВІВТОРОК, ВІДПОВІДНО ДО КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ ПРОВЕДЕННЯ П’ЯТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУВСЯ ДЕНЬ УРЯДУ З ПОРЯДКОМ ДЕННИМ „Про дотримання вимог законодавства щодо підтримки агропромислового виробництва та пріоритетності соціального розвитку села в Україні у 2004 році та формування ефективних механізмів їх розвитку на перспективу”.
Доповідав міністр аграрної політики України Віктор Слаута. На початку виступу він зазначив, що вже приймаються непогані і досить конкретні законодавчі акти. Але ще значна кількість законопроектів до цього часу не прийнята, а це не забезпечує комплексного вирішення проблем розвитку АПК та соціальної сфери села. Звідси, за словами доповідача, і певна недовіра до державної аграрної політики та заходів, які приймаються. Внаслідок цього аграрні реформи поки що не наповнилися економічним змістом, державна підтримка носить недостатній та несистемний характер. В.Слаута підкреслив, що тільки протягом останніх двох років завдяки консолідації зусиль уряду та Верховної Ради намітились позитивні зрушення щодо розширення державної підтримки агропромислового комплексу, удосконалення її механізмів, краще здійснюється кореспондування напрямів бюджетного фінансування із правилами світової організації торгівлі тощо.
Далі міністр поінформував про прийняті урядом заходи, які дозволили стабілізувати ситуацію на зерновому ринку, закладену базу для вирощування урожаю зернових у 2004 році. Уряд вживає додаткових заходів щодо стабілізації на зерновому ринку, передбачає у цьому році закупити безпосередньо у сільгоспвиробників до державного резерву близько 3 мільйонів тонн продовольчого зерна. На думку міністра, це стане вирішальною передумовою цінової стабілізації на цьому ринку.
Віктор Слаута зазначив, що одним із важливих напрямів державної підтримки є запровадження пільгового оподаткування галузі. Завдяки фіксованому сільськогосподарському податку та спеціальному режиму справляння податку на додану вартість з 1999 року така опосередкована державна підтримка становить у межах 3,5 мільярдів гривень щорічно. За обсягами вона в 1,7 разів більша, ніж загальні видатки Державного бюджету на 2004 рік для фінансування потреб АПК, включаючи аграрну науку і освіту.
Наступним важливим напрямом державної підтримки, підкреслив міністр, є фінансування потреб агропромислового виробництва за рахунок коштів Державного бюджету. Уряд працює над тим, щоб забезпечити пріоритети сільського господарства, зокрема щодо збільшення видатків бюджету на фінансування цільових державних програм розвитку галузі.
В.Слаута окреслив головні напрями розвитку. Він наголосив на тому, що підтримка конкурентоспроможності вітчизняного сільськогосподарського виробництва стає особливо актуальною, оскільки Україна лібералізує свою торговельну політику відповідно до міжнародних вимог, все більше інтегрується у світовий продовольчий ринок. Така ситуація вимагає запровадження сучасних, перевірених міжнародною практикою механізмів державної підтримки.
Міністр висловився за те, щоб 2005 рік став для Державного бюджету роком пріоритетного фінансування потреб АПК. Він вважає, що необхідно забезпечити підтримку галузей хоча б на рівні країн-сусідів. За оцінками Світового банку серед країн з перехідною економікою рівень державної підтримки в Україні є найнижчим. Вона становить менше 0,6 відсотки від ВВП, тоді як в Румунії - 5, в країнах-сусідах близько 3 відсотків, майже половина бюджету країн ЄС витрачається саме на підтримку аграрного сектору. В таких умовах, вважає міністр, українському аграрному сектору важко розраховувати на конкурентноздатність на світовому ринку.
В.Слаута також поінформував про відчутну роль міжнародної фінансової технічної допомоги, яка надається в рамках міжурядових, міжнародних угод при здійсненні ринкових перетворень в аграрному секторі. З наступного року, за його словами, планується розгорнути програму Світового банку щодо фінансування розвитку села обсягом 250 мільйонів доларів США. Вона охопить важливі напрями формування інфраструктури, фінансового забезпечення, вирішення проблем прямого кредитування сільгоспвиробників, створення нових робочих місць на селі тощо.
Далі міністр доповів про ситуацію на продовольчому ринку. Внутрішній продовольчий ринок насичений вітчизняними продуктами більш ніж на 90 відсотків. Виходячи з науково обгрунтованих норм споживання річна ємність продовольчого ринку має становити 155 млрд. гривень. Фактичне ж споживання за минулий рік склало всього 92 млрд. або 60 відсотків. Це свідчить про низький рівень купівельної спроможності населення і, в разі його підвищення, про значні невикористані резерви зростання виробництва як у сільському господарстві, так і в переробній та харчовій промисловості.
Суттєвим чинником розвитку аграрного сектору є нарощування експортного потенціалу, вважає міністр. Чому уряд приділяє велику увагу. Експорт продукції сільського господарства досяг 3 млрд. доларів США. Цей сектор національної економіки в останні роки суттєво впливає на макроекономічні показники держави, інфляційні процеси, формування платіжного балансу, загалом на стан національної безпеки України.
Тому аграрний сектор об'єктивно вимагає адекватної державної підтримки, спрямованої, перш за все, для підтримки його конкурентноздатності та вирішення соціальних проблем на селі. Виходячи із розрахунків при вступі України до СОТ, обсяг загальної державної підтримки повинен становити не менше 10 відсотків загальних видатків бюджету.
Доповідач далі зазначив, що уряд активно працює над удосконаленням державної аграрної політики, а також над вирішенням соціальних проблем на селі. Нещодавно профільним комітетом Верховної Ради України схвалено проект закону про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року, практично підготовлено до третього читання надзвичайно важливий, так званий, базовий проект закону з питань державної фінансової та бюджетної підтримки агропромислової галузі. Цей закон спрямований на визначення порядку фінансування суб'єктів агропромислової галузі за рахунок коштів Державного бюджету та місцевих бюджетів, правил державної підтримки мінімальних закупівельних цін на окремі стратегічні види сільськогосподарської продукції, механізмів регулювання аграрного ринку та створення відповідно його інфраструктури, визначає правила підтримки страхування ризиків та кредитування, фінансування будівництва об'єктів соціальної сфери на селі. Він також передбачає запровадження прозорих механізмів бюджетної підтримки сільгоспвиробників в розрахунку на 1 гектар посівів та на 1 голову сільськогосподарських тварин. Створенням державного агентства із спеціальним статусом, яке буде виконувати функції державного регулювання аграрного ринку, визначається перелік продукції, на яку поширюються товарні та фінансові інтервенції, порядок визначення мінімальних цін. За словами міністра, це надзвичайної ваги закон для аграрного сектору, який бажано прийняти уже на поточній сесії Верховної Ради. Це дасть можливість врахувати його вимоги при формуванні Державного бюджету на 2005 рік.
Крім того, підготовлено проекти законодавчих актів щодо удосконалення оподаткування в сільському господарстві. Пропонується також внести зміни до Законів України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та „Про фіксований сільськогосподарський податок” у частині врегулювання пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств шляхом запровадження спеціального зниження тарифу, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на рівні 20 відсотків від затвердженого тарифу на початковому етапі з поетапним його щорічним збільшенням до досягнення діючих розмірів - 32 відсотки та запровадження відповідної компенсації втрат Пенсійному фонду за рахунок коштів державного бюджету.
Уряд також пропонує внести зміни до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”, збільшивши видатки для розвитку галузі за рахунок загально фонду державного бюджету на 1,6 мільярда гривень. Зазначені кошти пропонується спрямувати на здійснення заставних та інтервенційних операцій із зерном, фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва, а також підприємств, що знаходяться в особливих кліматичних умовах, часткову компенсацію вартості складною сільськогосподарською технікою вітчизняного виробництва тощо. Майже половину обсягів збільшення видатків пропонується спрямувати на відшкодування суб’єктам господарювання витрат понесених у 1999-2002 роках на будівництво об’єктів соціально-культурного призначення на селі.
Окремо міністр зупинився на соціальних проблемах села. Економічні умови для функціонування аграрного сектору не дають можливості підвищення рівня оплати праці сільгосппрацівників, яка відстає від середнього рівня інших галузей більше ніж у два рази, а порівняно з промисловістю - у три. Цей розрив продовжує збільшуватися. Відповідно наростають проблеми мізерних розмірів селянських пенсій. Це замкнуте коло, яке необхідно розірвати. Неподолане багатократне відставання сільської місцевості в наявності основних життєзабезпечуючих чинників: медичного, побутового, торгівельного, транспортного обслуговування, освіти, культури тощо. Комунальні послуги на селі практично не розвиваються. Рівень безробіття на селі є найвищим серед усіх сфер діяльності і продовжує зростати.
Загалом недотримання вимог законодавства стосовно підтримки розвитку соціальної сфери за розрахунками Інституту аграрної економіки складає впродовж 1996 - 2003 років 5,5 мільярдів гривень. За словами міністра, це є наслідком ставлення до села за залишковим принципом бюджетного фінансування його потреб. Реальна ситуація із соціальною сферою на селі вимагає прийняття державних рішень високої ваги.
Завершуючи свій виступ міністр аграрної політики зазначив, що аграрний сектор України спроможний суттєво збільшити обсяг і виробництво та експорту продукції. У майбутньому, висловив впевненість Віктор Слаута, це вернеться для держави загальним зростанням національної економіки.
Доповідач відповів на запитання народних депутатів.
Співдоповідав Голова парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Томич. Він, подякувавши українському селянину за працелюбність, самовідданість, любов до землі, зазначив, що ситуація на селі складна у всіх відношеннях: безробіття, безгрошів'я, села пустіють. Набутий роками виробничий, кадровий і соціально-культурний потенціал руйнується, а в значній мірі вже зруйнований.
При цьому, на думку співдоповідача, повного усвідомлення згубних для держави наслідків, пов'язаних з глибокою соціально-економічною кризою, продовольчої та економічної безпеки України і до сьогодні не спостерігається. І.Томич зазначив, що з боку законодавчої і виконавчої влади були намагання по виведенню аграрної сфери з кризи, перш за все на законодавчому рівні. Тільки на минулій сесії Верховної Ради України у комітеті розглянуто 73 законопроекти, з яких прийнято Верховною Радою 6, а від початку скликання 31. Динаміка зростання кількості прийнятих законопроектів, як у комітеті, так і у Верховній Раді є свідченням намагання зупинити негативні соціально-економічні процеси на селі. „За кількістю прийнятих законопроектів ми вийшли у лідери, як середньоєвропейських країн, так і країн СНД”, - підкреслив співдоповідач. Проте, виявляється, що кількість законодавчих актів не є вирішальним показником. Одна з головних причин наших бід у тому, що переважна більшість аграрних законів не виконується, передусім у частині фінансового їх забезпечення.
Іван Томич вважає, що у нас немає запасу ні часового, ні людського щодо усвідомлення згубних для держави наслідків, пов'язаних з соціальною-економічною кризою на селі.
Голова парламентського Комітету наголосив, що для виведення села з кризи потрібно змінити ідеологію аграрної політики, яка повинна зводитися до відмови від програмної підтримки виробництва продукції і переходу до підтримки комплексного розвитку сільської місцевості, коли в центрі знаходиться сільська людина, а це понад 17 мільйонів наших громадян.
І.Томич також запропонував розробити і прийняти довгострокову комплексну програму розвитку сільської місцевості, яка обраховувала б поетапну ліквідацію соціальних проблем на селі та створила умови для прибуткового сільськогосподарського виробництва, розвитку сфери послуг, створення робочих місць в сільській місцевості. З цією метою, починаючи з 2005 року необхідно щорічно передбачати на підтримку села не менше 10 відсотків від загальних видатків бюджету.
Голова парламентського Комітету запропонував провести ревізію аграрної законодавчої бази та розробити нові законопроекти та добитися безумовного їх виконання у відповідності до програми розвитку сільської місцевості та засад аграрної політики в країні.
Парламентський Комітет вважає за необхідне докорінно переглянути в плані ефективності і прозорості механізми державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, спрямувавши бюджетні кошти з розрахунку на один гектар посівів сільськогосподарських культур та дотримання цінової стабільності на сільськогосподарську продукцію, при цьому не збільшуючи податкові навантаження на сільгосппідприємства.
І.Томич також висловився за реформування структури і системи управління агропромисловим комплексом з метою розвитку інфраструктури аграрного ринку, створення державної системи моніторингу, становлення та розвитку дорадчих служб у країні, реалізацію пріоритетних положень програми гармонізації законодавства України до стандартів Європейського Союзу.
Своє бачення проблеми, що розглядалася, висловили представники депутатських фракцій і груп, а також народні депутати, які взяли участь в обговоренні. У сесійній залі прозвучали різні оцінки роботи уряду. Не звинувачуючи нинішній уряд, промовці „згадували” їхніх попередників, які кілька років тому розпочали реформування агропромислового комплексу. Переважна кількість народних депутатів висловили занепокоєння і тривогу за стан справ на селі, пропонували конкретні шляхи подолання кризи та інших проблем села.
Підбиваючи підсумки обговорення віце-прем’єр міністр України з питань агропромислового комплексу Іван Кириленко зазначив, що уряд врахує всі пропозиції, висловлені у ході Дня Уряду у Верховній Раді. Він зазначив, що головне завдання держави полягає у тому, щоб невідкладно здійснити вичерпні заходи, щоб зробити село привабливим, як в економічному, так і у соціальному плані. Цьому, на його думку, сприятиме прийняття закону щодо основних засад державної аграрної політики, який схвалено профільним комітетом і готується для розгляду у сесійній залі.
Всі заходи, передбачені проектом постанови, сприятимуть зростанню рентабельності галузі, збільшенню заробітної плати, розв’язанню проблеми соціального переоблаштування села.
Завершивши розгляд і обговорення питання, народні депутати 246-ма голосами прийняли постанову „Про дотримання вимог законодавства щодо підтримки агропромислового виробництва та пріоритетності соціального розвитку села в Україні у 2004 році і формування ефективних механізмів їх розвитку на перспективу”. У ній, зокрема, зазначається, що вимоги законодавства України щодо підтримки агропромислового виробництва та пріоритетного розвитку села у 2004 році, як і в попередні роки, урядом виконуються не в повному обсязі. Робота Кабінету Міністрів з даного питання визнана недостатньою. Постановою передбачено комплекс конкретних першочергових заходів, як для Кабінету Міністрів України так і для Верховної Ради України, спрямованих на державну підтримку розвитку агропромислового виробництва та соціальної інфраструктури на селі
На цьому День Уряду у Верховній Раді завершився.