26 лютого 2009, 10:09
Законопроектом (реєстр. №2785) передбачається на законодавчому рівні удосконалити патронатну форму виховання як вид опіки над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими сімейного виховання.
На засіданні зазначалося, що ця форма передбачена чинним Сімейним кодексом України, проте внаслідок недостатнього законодавчого врегулювання практично не застосовується. Проектом, підкреслювали парламентарії, пропонується визначити поняття патронатної сім‘ї, порядок її створення та функціонування, статус патронатного вихователя, вихованців патронатної сім‘ї тощо.
Під час обговорення члени Комітету висловили окремі зауваження та пропозиції до законопроекту. Зокрема, наголошували народні депутати, система функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу вже існує і отримала позитивні результати. А нові зміни, на їх думку, призведуть до руйнації цієї системи, необхідності побудови нового комплексу відносин, що негативно вплине на долі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Зверталася увага на те, що змінами до Сімейного кодексу України пропонується укладати трудовий договір між органами опіки і піклування та патронатними вихователями. Однак, відповідно до Кодексу законів про працю, підкреслювали члени Комітету, реалізація запропонованої пропозиції викличе необхідність поширення на цю категорію осіб в повному обсязі норм законодавства про працю в Україні. Зокрема, обов‘язковий 40-годинний робочий тиждень, заборона роботи у вихідні, святкові дні, надурочних робіт, передбачений час на відпочинок та відпустки, гарантії щодо звільнення тощо.
За підсумками обговорення, члени Комітету дійшли висновку, що непотрібно руйнувати чинну систему виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а розвивати патронат як самостійну форму виховання дітей. Зокрема, така форма може розглядатися як тимчасове влаштування дітей у сім‘ї громадян на короткий термін до 6 місяців, та тривалий до 2 років. На їх думку, патронатне виховання може бути використане у випадках, коли діти з якихось причин залишилися без піклування батьків або у разі, коли дитина опинилася в соціально небезпечному становищі.