24 лютого 2009, 09:29
На засіданні Комітету було розглянуто два законопроекти: "Про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення" (реєстр. №0112) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення" (реєстр. №3550).
Члени Комітету зазначали, що законопроектом №0112 передбачається приєднати Україну до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення з окремими заявами, за якими, зокрема, пропонується створити у кожній країні центрального органу (в Україні - це Міністерство у справах сім´ї, молоді та спорту) для виконання покладених обов´язків.
Народні депутати також наголошували, що згідно з Гаазькою конвенцією, "міждержавне усиновлення передбачає знаходження постійної сім´ї дитині, для якої не можуть знайти прийомних батьків на батьківщині".
Відповідно до Конвенції, зауважували члени Комітету, закріплюється принцип "субсидіарності" міжнародного усиновлення, який вже фактично діє в Україні і полягає у тому, що іноземці можуть усиновити українську дитину лише після того, як були вичерпані всі можливості її усиновлення українськими громадянами.
Зверталася увага на те, що Конвенцією забороняється торгівля, експлуатація дитини через запровадження жорсткого контролю за процесом усиновлення від початку (оцінка родини) і до кінця (нагляду за умовами проживання дитини) з боку спеціально створених для цього організацій, які, насамперед, отримують акредитацію від Центрального органу з усиновлення.
Народні депутати зазначали, що законопроектом №3550 пропонується уточнити порядок усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, іноземними громадянами та громадянами України, які проживають за межами України, встановити кримінальну відповідальність за незаконну, комерційну діяльність щодо усиновлення, за надання згоди на усиновлення з корисливих мотивів батьками, опікунами чи піклувальниками або іншими особами, а також за вимагання згоди на усиновлення.
Водночас, члени Комітету висловили низку зауважень до цього законопроекту. Зокрема, занепокоєння викликала норма щодо створення іноземних акредитованих організацій, які за Гаазькою конвенцією є посередниками, що діють, насамперед, в інтересах усиновлюваних дітей. Тому більшість народних депутатів висловилися проти створення інституту посередників у справі міждержавного усиновлення, запропонувавши підписати двосторонні угоди між Україною та країною, громадяни якої зацікавлені в усиновлені українських дітей.
Члени Комітету також зауважили, що сьогодні відповідно до норм чинного законодавства Україна не має реальних можливостей отримувати відомості про стан проживання дітей в сім´ях іноземних усиновлювачів.
Зважаючи на те, що відповідно до Закону "Про міжнародні договори України" приєднання України до міжнародних договорів потребує одночасного прийняття законів щодо правового врегулювання у відповідній сфері, а проект №3550 потребує суттєвого доопрацювання, Комітет ухвалив рішення рекомендувати парламенту розглянути зазначені законопроекти в першому читанні та направити їх на доопрацювання.