24 лютого 2004, 14:17
Комітет з питань соціальної політики та праці визнав недостатньою роботу, що проводиться в Україні у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру. Таке рішення члени Комітету прийняли після розгляду питання про стан травматизму невиробничого характеру в Україні та заходи щодо його поліпшення.
У ході засідання Комітету зазначалося, що смертність населення внаслідок травм, отруєнь та інших зовнішніх впливів посідає третє місце після серцево-судинних захворювань та новоутворень. З цих причин в країні щороку зазнають пошкодження здоров'я більше 2,5 млн. людей, смертельно травмується понад 75 тисяч осіб або 200 осіб щодня.
За оцінкою Інституту економіки промисловості НАН України щорічні втрати народного господарства внаслідок травматизму невиробничого характеру перевищують 8 млрд. грн., у тому числі від загибелі людей - 5,3 млрд. грн., від інвалідізації внаслідок травмування та отруєння - 3,18 млрд. грн., що складає більш ніж 4% валового внутрішнього продукту України.
В Україні, зазначалося на засіданні парламентського Комітету, прийнято ряд документів щодо здійснення профілактики травматизму невиробничого характеру, якими визначено відповідальні органи влади, діють загальнодержавні та місцеві ради з питань безпечної життєдіяльності населення і комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, громадські організації тощо. Працюють служби "телефону довіри", регіональні соціально-психологічні центри, служби у справах неповнолітніх, робота яких направлена на попередження психічних розладів здоров'я, які призводять до самогубств, профілактику наркоманії, алкоголізму, правопорушень і злочинності, розвиток фізкульутрно-оздоровчої та культурно-масової роботи.
Однак, незважаючи на ці та інші профілактичні заходи, підкреслювалось на засіданні Комітету, в Україні в розрахунку на 100 тисяч населення у побуті травмується і гине людей у багато разів більше, ніж в інших європейських державах, і в 60 разів більше, ніж на виробництві.
Відзначалося, що до цього часу не створено цілісної системи державного управління з питань попередження травматизму невиробничого характеру, не визначено функції, завдання та структуру цієї системи. Органи виконавчої влади під час реалізації профілактичних заходів працюють розрізнено, нерідко дублюють один одного, а деякі види досить розповсюджених небезпек ними взагалі не враховуються і не усуваються.
Народні депутати вказали на недостатню роль в організації профілактики травматизму невиробничого характеру Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України та відповідних регіональних рад при місцевих державних адміністраціях, які діють на громадських засадах.
Члени Комітету зазначили, що масштаби моральних і матеріальних втрат, які несе суспільство від травмування населення, не відповідають важливості цієї проблеми та сучасному стану її вирішення.
У зв'язку з цим парламентський Комітет вирішив звернутися до Кабінету Міністрів щодо розробки і подання до Верховної Ради проектів Основних засад державної політики у сфері безпечної життєдіяльності населення до 2011 року, загальнодержавної програми профілактики травматизму невиробничого характеру на період до 2011 року, проекту закону про безпечну життєдіяльність населення;
створення в Україні ефективної системи державного управління з питань профілактики травматизму невиробничого характеру на всіх рівнях виконавчої влади та фінансування відповідних попереджувальних заходів;
посилення контролю за виконанням Комплексних заходів профілактики травматизму невиробничого характеру, державних програм з пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху, запобігання дитячому травматизму, інших програм, пов'язаних з безпекою життєдіяльності населення тощо, а також відповідних регіональних програм.
Народні депутати схвалили також інші рекомендації уряду та відповідним органам виконавчої влади щодо попередження та профілактики травматизму невиробничого характеру.