16 березня 2004, 17:35
У ВIВТОРОК, 16 БЕРЕЗНЯ, П’ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання продовжила роботу в пленарному режимi.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував народних депутатів про те, що у засіданні Верховної Ради бере участь Кабінет Міністрів на чолі з прем’єр-міністром Віктором Януковичем.
Згідно з рішенням Погоджувальної ради, у вівторок Верховна Рада мала розглянути питання про Програму діяльності Кабінету Міністрів України „Відкритість, дієвість, результативність” та її виконання, а також про Програму діяльності Кабінету Міністрів України „Послідовність. Ефективність. Відповідальність”.
Спочатку народні депутати проголосували про включення цих питань до порядку денного. 228-ма голосами було прийнято позитивне рішення. За пропозицією профільного Комітету з питань економічної політики обидва питання з прийняттям рішень, незважаючи на пропозиції представників від опозиційних фракцій не розглядати його, розглядалися одночасно.
Слово для доповіді було надано прем’єр-міністру України Віктору Януковичу. Він зазначив, що Програма „Відкритість, дієвість, результативність”, ухвалена Верховною Радою 17 квітня 2003 року, виконала роль орієнтира, який направляв дії Кабінету Міністрів протягом всього минулого року. За словами прем’єр-міністра, „уряд працював і накопичував на своєму рахунку набагато більше активів, ніж пасивів”. Головним індикатором економічного зростання став приріст валового внутрішнього продукту на 9,3 відсотка, що значно перевищило середню величину за попередні три роки та програмний орієнтир минулого року 6 відсотків, темпу приросту інвестицій в основний капітал близька 28 відсотків, (у три рази перевищив зростання ВВП), що свідчить про перехід на інноваційну модель розвитку. До показників „активу” В.Янукович відніс і приріст прямих іноземних інвестицій, який вперше за роки незалежності перевищив 1мільярд і склав 1,2 мільярда доларів США. Темпи росту обсягів промислового виробництва у 2,5 рази перевищили показники 2002 року. Відчутно розширився внутрішній споживчий ринок. Оборот роздрібної торгівлі збільшився на 20 відсотків. Швидке зростання виробництва у машинобудуванні - 36 відсотків, у будівництві - 23, у харчовій промисловості - 20, орієнтованих переважно на внутрішній ринок, також свідчать про його динамічний розвиток.
В.Янукович підкреслив, що уперше за роки незалежності успішно виконаний бюджет 2003 року і перевиконаний план його доходів на 3,2 відсотки. У півтора рази збільшилися бюджетні видатки на охорону здоров'я, духовний та фізичний розвиток, на 23 відсотки на освіту. Золотовалютні резерви держави збільшилися в 1,6 рази. Обсяг кредитування економіки зріс у півтора рази, у томи числі інвестиційної діяльності - в 1,8. При цьому довгострокові кредити збільшилися в 2,6 рази, а рівень ставок знизився у середньому на 14 відсотків. Уряд повністю виконав вимоги ФАТФ щодо боротьби з відмиванням брудних грошей. Відмінено санкції, Україна виключена з чорного списку.
Головним досягненням роботи уряду, прем’єр-міністр вважає економічне зростання, яке створило умови для істотного підвищення добробуту та покращання якості життя громадян. Збільшено розміри пенсій, соціальних виплат, грошового забезпечення військовослужбовців студентських стипендій. Торік середня заробітна плата у середньому по країні зросла на 23 відсотки, а у бюджетній сфері з урахуванням березневого підвищення вона збільшилася на 44 відсотки. Зроблені реальні кроки у вирішенні болючої проблеми погашення заборгованості з виплати заробітної плати, стипендій, соціальних допомог тощо, які накопичувалися роками. Повністю погашена бюджетна заборгованість працівникам бюджетної сфери і соціальної допомоги сім'ям з дітьми.
Водночас, прем’єр-міністр, не перетворюючи виступ на переможну реляцію, зазначив, що у державі ще залишаються десятки і сотні невирішених проблем тактичного та стратегічного характеру. Принциповою помилкою діяльності уряду Віктор Янукович вважає те, що уряд часто діє навздогін за перебігом подій в економіці, тоді як Україні потрібен перспективний випереджальний підхід. З цією метою необхідно підвищити ефективність, розробки прогнозів економічного і соціального розвитку до безпосереднього державного планування, реалізація довгострокових галузевих і регіональних програм розвитку, складання галузевих та міжгалузевих балансів, попиту і пропозицій.
Особливу увагу, на думку прем’єр-міністра, слід приділити питанню мінімізації негативних наслідків приєднання України до СОТ. „Ми повинні заздалегідь відповісти на низку важливих питань, а саме: чи готові ми на рівних конкурувати з іншими країнами і на зовнішніх, і на внутрішніх ринках; наскільки ми готові скористатися перевагами вільного світового ринку?”, - зазначив В.Янукович.
Другою помилкою, на чому "провалився" уряд, прем’єр-міністр назвав невиправдані сподівання на адміністративні важелі управління, коли не приділялося достатньої уваги розвитку ринкової інфраструктури господарства, а також недостатнє використання можливостей для захисту за кордоном інтересів вітчизняного бізнесу.
В.Янукович висловив впевненість, що „наведені економічні дані досить чітко говорять про те, що зараз в Україні склалась принципово нова соціально-економічна ситуація. Ми досягли істотних темпів зростання ВВП і промислового виробництва, зменшили залежність країни від імпорту в галузях, де наша індустрія конкурентоспроможна. Поступово наповнюється внутрішній ринок товарів та послуг. Україною активно цікавляться іноземні інвестори. При приборканій інфляції ми спостерігаємо стабільний ріст експорту”.
Водночас прем’єр-міністр вважає, що „сьогодні на перше місце мають вийти не кількісні, а якісні показники зростання економіки, і, насамперед, її соціальна якість. Характеризуючи ситуацію, доповідач підкреслив: „сьогодні в Україні у наявності всі ознаки соціально-економічної стабільності, що життя людей поступово покращується, що від постійних острахів щодо можливих економічних подій народ перейшов до очікування нових реформ і подальшого зростання добробуту”. Саме ці очікування були закладені у нову програму дій уряду „Послідовність. Ефективність. Відповідальність”, яка є логічним продовженням попередньої.
Головним її напрямом визначено істотне посилення соціальної складової державної політики. З цією метою уряд збирається збільшити соціальні видатки бюджету майже до 60 відсотків. При цьому ставиться завдання суттєво підвищити складову оплати праці у структурі ВВП і збільшити мінімальну заробітну плату до 237 гривень вже у вересні цього року. Уряд прогнозує, що загалом зарплати мають зрости не менше, ніж на 15 відсотків. Протягом року буде створено щонайменше 600 тисяч нових робочих місць. Важливим завданням програми є прискорення економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі. Зокрема, у цьому році очікується зростання ВВП на рівні 9,5 відсотки. При цьому темпи росту капіталовкладень і надалі будуть перевищувати зростання ВВП. А залучення іноземних інвестицій сягне 1,5 мільярдів доларів на рік. Поряд із стимулюванням розбудови економіки пріоритетним для уряду є розвиток культурно-духовної сфери та науково-освітнього потенціалу держави. І, нарешті, на цій основі слід забезпечити прискорення інтеграції України до світової спільноти.
При всій масштабності зазначених завдань, вважає В.Янукович, уряду не потрібно вигадувати складні схеми для того, щоб здійснити задумане. „Нам скоріше потрібно звести разом наявні елементи соціальної політики, здобутки економічного зростання та змусити їх працювати синхронно. Але які б економічні плани та проекти ми не розробляли сьогодні, їх доля прямо залежатиме від політичного клімату, в якому вони будуть здійснюватися”, - підкреслив він.
Закінчуючи свій виступ, прем’єр-міністр зазначив, що „досвід річного співробітництва парламентсько-урядової коаліції показав, що разом ми можемо подолати такі перешкоди, які були не під силу нашим попередникам”. Для того, щоб здійснити накреслене, вважає В.Янукович потрібна подальша консолідація зусиль виконавчої та законодавчої гілок влади на засадах солідарної політичної відповідальності і дієвої співпраці. Ключовою подією в цьому напрямку, на його думку, стане внесення до Конституції змін щодо перетворення України на парламентсько-президентську республіку, що дозволить закріпити позитивні зрушення у політичній системі та мінімізувати ризик повернення до вже пережитого етапу протистояння гілок влади.
В.Янукович подякував Верховній Раді за підтримку у здійсненні Програми дій Уряду протягом минулого року і висловив сподівання, що Верховна Рада підтримає Програму Уряду на 2004 рік, яка в цілому відповідає наявним потребам держави та суспільства і перспективам подальшого просування України шляхом реформ та ідеям інтеграції в глобальний світ. Її характеризує послідовність у нарощуванні темпів зростання і модернізації української економіки, а також ефективність в організації роботи виконавчої влади стосовно реалізації державної політики і відповідальність щодо неухильного виконання урядом взятих на себе зобов'язань, передусім стосовно якісного покращання добробуту народу.
Далі доповідач відповідав на запитання народних депутатів, які стосувалися дій уряду щодо покращання пенсійного забезпечення, розв’язання проблем житлово-комунального господарства, заходів щодо комплексного і сталого розвитку села, вирішення питань освіти, транспортного обслуговування тощо. Прем’єр-міністр детально відповів на всі запитання.
Співдоповідав від Комітету з питань економічної політики перший заступник Голови Комітету Володимир Демьохін. Він поінформував про обговорення питання на засіданні Комітету, де народні депутати детально і конструктивно проаналізували її виконання урядом, висловили критичні зауваження щодо її законодавчого забезпечення. Загалом Комітет вважає, що позитивна динаміка руху економіки – це, безумовно, заслуга уряду. Навіть зміст критики діяльності уряду суттєво змінився, що є свідченням довіри до уряду. Профільний Комітет визнав задовільною роботу уряду по виконанню Програми дій і рекомендував парламенту підтримати цю оцінку, а також підтримати Програму „Послідовність. Ефективність. Відповідальність”. На думку співдоповідача, головні цілі урядової політики послідовні, що підтверджується і змістом і структурою документу.
Згідно з процедурою розгляду питання далі відбулися виступи керівників депутатських фракцій і груп. Свою оцінку попередній програмі дій уряду і наступній дали народні депутати: С. Гавриш, В.Ющенко, О.Ткаченко, В.Пєхота, Б.Губський, С.Терещук, М.Гапочка, Л.Кравчук, М.Нощенко, О.Турчинов, О.Мороз. Представники фракцій і груп парламентської більшості підтримали виконання Програми Кабінету Міністрів „Відкритість, дієвість, результативність” і висловилися на підтримку Програми Кабінету Міністрів „Послідовність. Ефективність. Відповідальність”, яка, на їхню думку, має пріоритети: особистість громадянина, інноваційна модель розвитку, структурна трансформація соціально-економічної та політичної системи. Промовці зазначали, що нова програма є програмою сталого розвитку, має стратегію молодої європейської держави і розрахована на майбутнє. Керівники депутатських фракцій меншості критикували програму, ставили питання про виконання урядом кількох головних завдань, які не були виконані: повернення боргів, зменшення мінімальної заробітної плати, проведення податкової реформи, кризового стану агропромислового комплексу, приховування доходів державного бюджету, антисоціальних дій уряду, інших нагальних економічних і соціальних питань тощо.
Продовжили аналіз виконання урядом попередньої та наступної програм дій голови парламентських комітетів: М.Томенко, В.Хара, Г.Крючков, П.Порошенко, А.Матвієнко, Л.Танюк. Вони детально проаналізували дії уряду, зокрема, в інформаційній політиці, соціальній сфері, питаннях національної безпеки і оборони, бюджетно-фінансовій політиці, місцевому самоврядуванні та культурі. Прозвучали як позитивні оцінки та побажання уряду на майбутнє, так і критика діяльності Кабінету Міністрів, заклики не підтримувати його програм.
В обговоренні питання також взяли участь народні депутати: В.Семенюк, О.Баранівський, В.Пузаков, Ю.Луценко, Ю.Кармазін, Г.Руденко, М.Поліщук, В.Коновалюк, М.Одайник, О.Гінзбург, О.Масенко.
Після заключного слова прем’єр-міністра України Віктора Януковича, який підсумував обговорення і закликав народних депутатів підтримати уряд „у прагненні уряду зробити все для того, щоб найближчим часом український народ почав жити набагато краще, ніж він живе”, відбулося прийняття рішення.
За процедурою розгляду спочатку було поставлено на голосування постанову про неприйнятність проекту постанови „Про програму діяльності Кабінету Міністрів України та її виконання”, внесену народними депутатами Б.Костинюком та М.Мартиненком. Вона набрала 109 голосів „за”.
Далі для прийняття рішення було внесено проект постанови, внесений народними депутатами С.Гавришем, С.Осикою, С.Терещуком, І.Шаровим, про визнання роботи уряду по виконанню Програми діяльності Кабінету Міністрів „Відкритість, дієвість, результативність” у 2003 році задовільною та схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів „Послідовність. Ефективність. Відповідальність”. Постанову 239-ма голосами було підтримано.
На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.
На початку засідання головуючий після інформації народного депутата Володимира Співачука про те, що у Хмельницькій області глушиться пряма трансляція пленарного засідання сесії Верховної Ради, дав доручення голові Комітету з питань свободи слова та інформації перевірити виконання постанови Верховної Ради про висвітлення діяльності Верховної Ради.
Далі розглядалися два законопроекти про врегулювання міжбюджетних відносин на рівні районів, територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань, внесені відповідно Кабінетом Міністрів та народним депутатом К.Фоменко.
Урядовий законопроект представляв заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський. За його словами завданням проекту є визначення порядку і механізму формування міжбюджетних відносин між районним бюджетом та бюджетами міст районного значення, сіл, селищ та об’єднань, які не в повній мірі врегульовані Бюджетним кодексом. Для цього пропонується застосувати єдиний алгоритм розрахунку, основні принципи якого вже запроваджені на рівні центр-район. Доповідач зазначив, що незважаючи на новації, законопроект ще потребує суттєвого доопрацювання, що пов’язано із окремими суперечностями його положень чинному бюджетному законодавству, неможливістю врахувати зміни податкового законодавства у запропонованому підході.
Народний депутат Катерина Фоменко ознайомила колег з основними тезами запропонованого нею проекту, які зводяться до запровадження формульного розподілу міжбюджетних трансфертів. У проекті визначені головні параметри формули, якими враховано мінімальний рівень бюджетної забезпеченості, що визначається на рівні області. Визначені процедура і терміни прийняття місцевих бюджетів тощо.
Співдоповідав від профільного Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування його голова Анатолій Матвієнко. Він поінформував про рішення Комітету підтримати законопроект народного депутата Катерини Фоменко. Після дискусії, у ході якій аналізувалися обидва законопроекти, народні депутати віддали перевагу законопроекту народного депутата К.Фоменко, який було прийнято за основу.
Далі до порядку денного та прийняття рішення було включено законопроект про поліпшення матеріального становища інвалідів війни, внесений народним депутатом П.Цибенком.
Автор пропонує надати інвалідам війни цільову щомісячну допомогу на прожиття у розмірі 50 гривень. П.Цибенко мотивував свій законопроект тим, що ці люди сьогодні найбільше потребують такої допомоги і його запровадження, не зважаючи на додаткове фінансування з Державного бюджету та Пенсійного фонду, яке складе близько 60 млн. грн., дозволить до певної міри зменшити гостроту проблеми соціального захисту інвалідів. Законопроектом передбачається запровадити таку допомогу з 1 травня 2004 року. Законопроект спочатку було прийнято за основу, а поті 372-ма голосами – в цілому.
Далі Верховна Рада проголосувала за включення до порядку денного та прийняття рішення проект постанови про заслуховування інформації віце-прем’єр-міністра України з гуманітарних питань та Голови Комітету з питань свободи слова та інформації щодо проведення перевірок органами виконавчої влади засобів масової інформації, що призвели до перешкоджання їхньої діяльності. Оскільки віце-прем’єр-міністр був відсутній на засіданні з поважної причини, що не дозволило народним депутатам розглянути це питання, за пропозицією Голови Комітету з питань свободи слова та інформації М.Томенка до порядку денного та прийняття рішення було внесено постанову про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у 2004 році. Постановою пропонується Кабінету Міністрів вжити заходів щодо припинення перевірок засобів масової інформації у 2004 році відповідними органами виконавчої влади, а також рекомендувати Державній податковій адміністрації України відмінити графіки перевірок засобів масової інформації на 2004 рік, тобто на період проведення виборів Президента України. Народні депутати підтримали постанову 294-ма голосами.
Далі у сесійній залі розглядалися три законопроекти про забезпечення рівності прав жінок та чоловіків, внесені відповідно два-народними депутатами та Кабінетом Міністрів. Усі три законопроекти, спрямовані на встановлення в українському суспільстві рівних прав жінок з чоловіками в усіх сферах життя. Після ознайомлення з ними у сесійній залі розгорілася полеміка щодо доцільності прийняття такого закону, адже за словами деяких із промовців, рівні права жінки з чоловіком закріплені і гарантовані Конституцією України, а також іншими законами. Висловлювалися думки і щодо прийняття такого закону, оскільки він відображає сьогоднішні реалії суспільства, де жінка „часто має рівні з чоловіком права декларативно, а в реальному житті це не відповідає дійсності”.
Обговорення питання позначилося у підсумку на рішенні. Жоден із законопроектів не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу у першому читанні, жоден не було відправлено на повторне перше читання для доопрацювання. Усі три законопроекти були відхилені.
На цьому вечірнє засідання Верховної Ради завершилося.
Наступне пленарне засідання п’ятої сесії Верховної Ради відбудеться 17 березня.